Користувацький вхід

Ліквідувати – значить розвивати (?!), або Надія помирає останньою

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

1

Про проблеми в роботі сільської шкільної лабораторії інформаційно-комунікаційних технологій, які виникають у зв'язку із некомпетентністю керівництва навчального закладу.

Солонянська шкільна лабораторія нових інформаційних технологій офіційно створена 30 червня 1993 року Розпорядженням № 419 «Про організацію та відкриття в Солонянській середній школі №1 шкільної лабораторії нових інформаційних технологій навчання», яке підписав Представник Президента України в Солонянському районі Павло Іванович Андрійченко.
Цій події передувала величезна кропітка робота, організатором і головною рушійною силою якої був великий ентузіаст справи інформатизації освіти в районі, перший завідувач лабораторії вчитель інформатики Антонюк Юрій Ананійович. Він, як ніхто інший знає, яких колосальних затрат енергії, сил та часу це коштувало, адже потрібно було розробити, апробувати, при необхідності внести корективи у діяльність новоствореної структури. Аналогічних лабораторій на той час у середніх загальноосвітніх навчальних закладах України не було. Тому географія подорожей охоплювала не тільки Україну, але й частину Росії: районний відділ освіти, обласне управління освіти, Міністерство освіти, Академія педагогічних наук України, регіональний центр інформаційно-комунікаційних технологій (Харків), центр впровадження спільного українсько-російсько-американського Пілотного проекту інформатизації освіти (Москва). Я, на той час – молодий спеціаліст, працював лише другий рік у школі на посаді учителя інформатики та фізики, в міру своїх сил та умінь допомагав Юрію Ананійовичу. Дуже добре пам’ятаю, як протягом десяти днів ми не виходили із кабінетів інформатики, готуючись до проведення Міжнародного семінару з інформатики, в якому взяли участь фахівці із України, Росії, Білорусі, Молдови, Казахстану, Польщі. 4 дні семінару промайнули як одна мить. Конференції, круглі столи, обмін досвідом… І весь час - спілкування, спілкування, спілкування фанатів інформатизації освіти…
Окрім суто педагогічних моментів при створенні лабораторії були враховані й фінансові чинники, розроблена стратегія технічного забезпечення, модернізації та оновлення комп’ютерного парку. Цілком зрозуміло, що безпосередньо бюджетних коштів для досягнення поставлених цілей ніколи не вистачить. Тому ми свідомо передбачили можливість брати участь у різноманітних конкурсах, проектах, експериментах, що дозволило б утримувати комп’ютерну техніку у робочому стані, модернізувати та оновлювати її.
Так, з перших кроків свого існування працівники лабораторії ввійшли до складу учасників спільного українсько-російсько-американського проекту «Пілотна школа». З української сторони у ньому брали участь 16 навчальних закладів, лише один із яких – наш, був сільським. До речі, й понині ми, учасники першого освітнього інформаційного проекту, підтримуємо зв’язки між собою, ділимося радощами й печалями. Хочу також зазначити, що набагато менша частина тих, хто розпочинав справу інформатизації освіти, нині працює в школі. Проте кожен із них – це окреме ім’я, гідне для занесення до Книги педагогічних здобутків: Єгорова Марина Едуардівна, Зирянова Ірина Олегівна, Кузовкін Микола Миколайович, Костюков Володимир Павлович… Щодо інших, то можна сформулювати сумне правило – йде зі школи ентузіаст, і навчальний заклад стає «сірим», зовсім непомітним на фоні інших.
У 1996 році Антонюк Юрій Ананійович вирішив круто змінити своє майбутнє, тому перейшов на роботу до банку, отримав відповідну освіту, тривалий час працював керівником Солонянського відділення одного комерційного банку, а нині – працює в обласному центрі в іншому комерційному банку.
Проте у нашій школі не сталося «обвалу» у процесі інформатизації освіти, перш за все дякуючи мудрості тодішнього директора школи Лобаня Григорія Васильовича та керівника відділу освіти Галати Михайла Кириловича (на превеликий жаль, нині обидва вже покійні). У цьому ж 1996 році колектив лабораторії взяв участь у спільному українсько-американському експериментів «Діти та вчителі досліджують рослини у космосі». Як нагороду за одержані результати, ми отримали перший (і на той час – єдиний у всьому районі) сучасний комп’ютер Ciryx. Колектив лабораторії успішно впроваджував інформаційні технологій у навчально-виховний процес, проводили курси допрофесійної підготовки зі спеціальностей «Секретар-друкарка із навичками роботи з ПК» та «Оператор комп’ютерного набору».
Наявна комп’ютерна техніка – клас IBM PS/2, клас «Пошук-2» та клас IBM XT дуже швидко морально застарівали. Тому у 2003 році ми взяли участь у пілотному проекті Державної програми комп’ютеризації сільських шкіл та отримали сучасний на той час клас «Пітон» виробництва Київського заводу «Електронмаш». До речі, спеціалісти підприємства, які прибули зі столиці України для встановлення та налагодження цього комп’ютерного класу, були вражені, коли побачили у нашій лабораторії комп’ютерний клас «Пошук-2» (виробник – той же «Електронмаш»), який був встановлений у 1993 році і станом на 2003 рік всі комп’ютери працювали. З їх слів, у ході реалізації даного пілотного проекту вони відвідали декілька десятків навчальних закладів України, й у жодному із них не побачили, що всі комп’ютери «Пошук-2» працюють.
Після того, як у ході реалізації Пілотного проекту було досягнуто добрі результати, стартувала власне сама Державна програма комп’ютеризації сільських шкіл. У ході її виконання до школи надійшли ще 2 комп’ютерних класи «Браво» та «Рома», тому ми змогли перевести навчально-виховний процес на сучасні рейки. Слідуючи нашій стратегії, колектив лабораторії у 2007-2008 навчальному році взяв участь у Міжнародному конкурсі «Рівний доступ до якісної освіти», виборов у ньому перемогу, що дозволило у 2008 році отримати ще один кабінет комп’ютерної техніки Інком, а у 2009 році – мультимедійний навчальний комплекс «Кабінет хімії».
Постало питання – як оптимально використати наявний комп’ютерний парк?
За час мого перебування на посаді директора школи (2004 – 2011 роки) я вивів для себе «золоте правило» - лише чесний, відкритий, принциповий діалог між усіма учасниками навчально-виховного процесу: учнями, їхніми батьками, трудовим колективом школи, представниками громадськості здатен забезпечити стабільний розвиток школи. Тому в ті роки спільна думка загальношкільної конференції, ради навчального закладу, батьківського комітету школи була визначальною при прийнятті рішень, а також у ході їх реалізації.
Спільно вирішили обладнати окремий навчальний кабінет інформатики для учнів початкової школи, облаштувати робочі місця адміністрації школи, а також місця секретаря керівника, практичного психолога, соціального педагога, логопеда, шкільний прес-центр, бібліотеку, піонерську кімнату персональними комп’ютерами. Працівники лабораторії справилися із цією задачею, об’єднали всі комп’ютери (за винятком бібліотеки) у єдину мережу. Провели навчання із посадовцями, при потребі проводили індивідуальні чи групові консультації. Створили шкільний сайт, який спочатку працював у внутрішкільній мережі Вінет, а з 27 січня 2011 року – у глобальній мережі Інтернет.
Реалізуючи рішення загальношкільної конференції, на базі лабораторії у позаурочний час працював інформаційно-комунікаційний клуб, де всі бажаючі – учні, їхні батьки, вчителі, мешканці селища абсолютно безкоштовно могли відшукати потрібну інформацію, поспілкуватися у чаті, підготувати реферат чи відвідати дистанційні курси… Щодня зранку до вечора двері в кабінети комп’ютерної лабораторії були гостинно відкриті для всіх бажаючих. Якщо брати до уваги, що у нашій сільській місцевості ще не всі бажаючі можуть дозволити собі придбати комп’ютер, підключитися до швидкісного Інтернету (у тому числі, й із суто технічних причин), то наявність такого клубу є життєво необхідною.
На базі лабораторії окрім уроків з інформатики проводилися заняття з інших предметів із використанням інформаційно-комунікаційних технологій, моніторингові відстеження якості освіти, тестова частина олімпіад із базових навчальних предметів, засідання педагогічної ради та органів громадського управління школи, заняття курсів з інформаційно-комунікаційних технологій, семінари, лекції, дистанційне навчання… Працівники лабораторії взяли активну участь у підготовці та проведенні на базі навчального закладу Всеукраїнських командно-штабних навчань у системі цивільного захисту. Високі гості були приємно вражені тим, як можна організувати роботу комп’ютерної техніки для потреб приймального евакуаційного пункту. Наші розробки дістали схвалення зі сторони керівників рятувальних служб України, тому ми із задоволенням поділилися ними. За результатами командно-штабних навчань нашу школу визначено базовою у системі цивільного захисту Солонянського району, наш досвід роботи рекомендовано для впровадження в інших організаціях та установах, а цокольне приміщення віднесено до об’єктів протирадіаційного укриття населення, рекомендовано вивести його в окремий баланс, виготовити технічну документацію, паспорт та передбачити кошти для забезпечення його роботи.
Педагогічні працівники не лише нашої школи, але й інших навчальних закладів користувалися послугами лабораторії при підготовці та публікації власних робіт, у тому числі й на освітніх порталах. Лише у минулому навчальному році такі публікації здійснили більше 10 вчителів.
У лабораторії протягом року проводились заходи відповідно до календаря дат, пов’язаних із інформатикою та інформаційними технологіями:
 День програміста – 13 вересня 2011 року
 День Смайлика – 20 вересня 2011 року
 Всесвітній день інформації – 26 листопада 2011 року
 Міжнародний день захисту інформації – 30 листопада 2011 року
 День інформатики – 4 грудня 2011 року
 День народження комп’ютерної мишки – 9 грудня 2011 року
 День безпечного Інтернету – 7 лютого 2012 року
 День свободи слова в Інтернеті – 12 березня 2012 року
 День числа Пі – 14 березня 2012 року
 День народження мережі FidoNet – 31 березня 2012 року
 День Святого Ісідора – покровителя Інтернету – 4 квітня 2012 року
 День Рунету – 7 квітня 2012 року
 Міжнародний день інтелектуальної власності – 26 квітня 2012 року
 Всесвітній день інформаційного суспільства – 17 травня 2012 року
На базі лабораторії шкільна творча група, яка працює над пілотним проектом "Вплив єдиного освітнього простору та Інтернет-технологій на становлення інноваційної особистості ХХІ століття та визначення її складових", взяла участь в анкетуванні пілотних навчальних закладів Дніпропетровської області, яке проводилось агенцією "Відкритий світ". А вже із жовтня 2011 року у відповідності із програмою проведення науково-експериментальної роботи стартував перший етап проекту. Визначено головне завдання шкільної медіаосвіти - підготувати дитину до безпечної розвивальної взаємодії із сучасним інформаційним світом медіа. На запрошення Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти учні та педагоги школи взяли участь у соціологічному опитуванні на тему: "Проблеми та перспективи впровадження вітчизняної соціально-психологічної моделі медіаосвіти в загальноосвітніх навчальних закладах Дніпропетровської області". Заповнені анкети та он-лайн доповнення надіслано до ДОІППО для подальшого аналізу та узагальнення. Перше опитування має дати емпіричний матеріал для роботи з учнями в процесі викладання предмету.
18-20 жовтня 2011 року у Києві відбулася ІІІ Виставка-презентація «Інноватика у сучасній освіті». Колектив СШЛНІТ представляв я, Бондар В.А., учитель інформатики, завідуючий лабораторією. Школа на цій виставці була презентована як творча лабораторія єдиного освітнього простору Дніпропетровщини з питань використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі та визначення їх впливу на становлення особистості учня. За результатами виставки отримали Бронзову медаль у номінації «Інновації у використанні інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі» та відзначені Дипломом «За активне упровадження у навчальний процес освітніх інновацій»…
Можна як завгодно довго перераховувати наші успіхи та аналізувати шляхи, які приводять до їх досягнення. Детальний звіт про роботу лабораторії у минулому навчальному році заслуханий на засіданні педагогічної ради школи, направлений до відділу освіти, опублікований на сайті СШЛНІТ (http://solschlabnit.ucoz.ru/). До речі, наш інформаційний ресурс за рік своєї роботи набрав рейтинг «Превосходно!», на його сторінках ми спілкуємося із однодумцями не лише в Україні, але й за її межами. Користуючись нагодою, запрошую й глядачів відвідати наш сайт.
Проте наразі мушу сказати, що всі вищевказані факти дуже швидко можуть відійти до категорії «Історичне минуле Солонянської середньої загальноосвітньої школи №1».
Причина – проста до банальності: призначена у минулому навчальному році на посаду директора школи Шерстюк Наталія Олександрівна вважає, що лабораторія їй особисто не потрібна, тому не вносить на ім’я керівника відділу освіти відповідне подання.
Мені невідомі достеменно причини, які спонукають її до таких дій, чи, точніше, бездіяльності. Проте вражає те, як можна безкарно грубо порушувати моє право на працю, на честь і гідність. Нею не було вчинено жодної дії щодо своєчасного попередження про можливу зміну істотних умов моєї праці, як того вимагає законодавство України. Навпаки, коли я намагався виступити на засіданні першої у цьому навчальному році педагогічної ради, мене грубо обірвали вигуками «Ви вже не директор!», «Мовчіть!» тощо, а із вуст голови педагогічної ради директорки школи Шерстюк Наталії Олександрівни навіть не пролунали зауваження до крикунів.
Про яке дотримання прав інших «рядових» працівників школи може йти мова, коли мені, поки що чинному члену колегії відділу освіти Солонянської районної державної адміністрації, закривають рот. Я, наївний, вважав, що термін «рада» означає «радитися», члени ради мають рівні права. Каюсь, помилявся. Тому на засідання такої «ради» я більше не ходитиму… У всякому випадку, при нинішній директорці.
Відповідні заяви із проханням втрутитися у процес проведення тарифікації педагогічних працівників школи я та Олена Миколаївна направили 17 вересня 2012 року на ім’я керівника відділу освіти Солонянської районної державної адміністрації Хрипка Ігоря Валерійовича та голови райкому профспілок працівників освіти Солонянського району Сиволоба Володимира Миколайовича. На цей час, 1 жовтня 2012 року, 9 година ранку, відповіді немає.
Ще жевріє надія, оскільки ми звернулися за допомогою громадської приймальні «Відкрита влада» до голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Вілкула Олександра Юрійовича із проханням відновити справедливість. Можливо, дочекаємося допомоги, адже Олександр Юрійович, напевне, добре пам’ятає інтерактивну відеоконференцію при відкритті Дніпропетровського обласного ресурсного центру «Освіта», коли серед тисяч навчальних закладів області право напряму поспілкуватися із губернатором отримали представники двох кращих структур у питаннях впровадження інформатизації – Ліцей інформаційних технологій при Дніпропетровському Національному університеті (м. Дніпропетровськ) та Солонянська шкільна лабораторія нових інформаційних технологій навчання.

Автор: 

Бондар В.А., учитель інформатики Солонянської СЗШ №1, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі