Користувацький вхід

Урок історії України в 9 класі Т.Шевченко і український національний рух.

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

ТЕМА. Т.Шевченко і український національний рух.
МЕТА УРОКУ:
- показати місце Т.Шевченка в українській історії, в українській і світовій культурі, в українському національному відродженні;
- розкрити багатогранний талант поета, вченого, художника, показати безсмертне значення його діяльності;
- відпрацьовувати уміння і навички учнів складати і виступати з короткими історичними довідками
- сприяти зацікавленості учнів життям і творчістю українського генія, вихованню любові до Батьківщини.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: національно-визвольний рух, українська національна ідея.
ТИП УРОКУ: комбінований
ВИД ЗАНЯТТЯ: урок-портрет з елементами гри.
ОБЛАДНАННЯ: підручник, портрет Т.Шевченка, «Кобзар».
ПЛАН УРОКУ:
І.Оголошення теми та мети уроку. Мотивація уроку.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Шевченко Т.Г. – політик, революціонер, патріот.
2. Різностороння обдарованість Т.Шевченка.
3. Т.Шевченко – науковець.
4. Місце Т.Шевченка в національному русі.
ІІІ. Підсумок уроку.
ІV. Домашнє завдання.
ЕПІГРАФ.
Він був сином мужика – і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури.
Іван Франко

ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми уроку.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Звучить звукозапис пісні «Реве та стогне Дніпр широкий».
Вчитель.
В історії, літературі кожного народу, серед її великих творців є постаті, що оповиті невмирущою любов’ю і славою. Такою постаттю в історії України є Т.Шевченко, чия безсмертна спадщина – одна з найбільших вершин людського генія. Т.Шевченко велетень духу, митець могутньої творчої сили, непримиренний борець проти будь-якого гноблення людини людиною. Поезія, мистецтво слова поєдналися в його творах з соціальною боротьбою. Боротьбою за визволення народу, за соціальну справедливість і духовне розкріпачення мас. Шевченко Т.Г. здійснив найвище суспільне призначення поета.
Кожен ранок трудова Україна розпочинає мелодією пісні «Реве та стогне Дніпр широкий». Уже тому автор таких могутніх рядків, що викликали до життя цю бентежну музику, заслуговує, аби ми йому присвятили сьогоднішній урок.
1. Т.Шевченко – політик, революціонер, патріот.
Вже ранні поетичні Тараса Григоровича активно впливали на формування українського національного руху, саме вони надали йому політичного забарвлення. Глибоке знання народного життя, ненависть до самодержавства, заклик до боротьби за кращу долю червоною ниткою пронизують всю його творчість.
У своїх творах поет чітко сформулював ідею національного визволення України, послідовно її пропагував і відстоював. Національне визволення своєї вітчизни поет пов’язував з новим поколінням.

УЧЕНЬ.
А ти, моя Україно,
Безталанна вдово,
Я до тебе літатиму
З хмари на розмову.
На розмову тиху-сумну,
На раду з тобою;
Опівночі падатиму
Рясною рясою.
Порадимось, посумуєм,
Поки сонце вставне;
Поки твої малі діти на ворога стануть
ВЧИТЕЛЬ.
У вірші «До Основ’яненка» Шевченко висловив віру у можливість національного визволення України.
УЧЕНЬ.
Смійся, лютий враже!
Та не дуже, бо все гине, -
Слава не поляже;
Не поляже, а розкаже,
Що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда
І чиї ми діти.
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!

ВЧИТЕЛЬ
Поет не тільки вірить у можливість побудови Української держави, а й у те, що вона ґрунтуватиметься на законі, правді.
УЧЕНЬ
Коли
Ми діждемося Вашингтона
З новим і праведним законом?
А діждемось – таки колись
(«Юродивий»)

ВЧИТЕЛЬ
Як гуманіст, Т.Шевченко хотів щоб нова Україна народилась не в морі крові, тому звертався до тих, хто міг би не допустити кривавої драми і застерігав:

УЧЕНЬ.

Схаменіться! будьте люди,
Бо лихо вам буде
Розкуються незабаром
Заковані люде,
Настане суд, заговорять
І Дніпро, і гори!
І потече сторіками
Кров у синє море
Дітей ваших… і не буде
Кому помагати.
(«І мертвим, і живим…»)

ВЧИТЕЛЬ:
Однак, як реаліст, великий український пророк розумів, що, можливо волю України доведеться здобувати в борні. А тому він писав у «Заповіті»:
УЧЕНЬ:
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
ВЧИТЕЛЬ:
Цей мотив звучить і в поезії «Я не нездужаю, нівроку»:

УЧЕНЬ:
Добра не жди,
Не жди сподіваної волі –
Вона заснула: цар Микола
Її приспав. А щоб збудить
Хиренну волю, треба миром,
Громадою обух сталить,
Та добре вигострить сокиру –
Та й заходиться вже будить.
ВЧИТЕЛЬ:
Отже, з поезій Т.Шевченко постає як політик, революціонер, патріот. Патріотизм його був глибоко пережитим і виношеним протестом великої й водночас ніжної душі свідомого українця проти методично здійснюваного царизмом нищення українського народу, що насувалося. Цей протест могла висловити тільки Людина з великої букви, яка мала повне право написати так про свою долю, свій свідомо обраний шлях:
Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли, у нас нема
Зерна неправди за собою. («Доля»)

2. Різностороння обдарованість Т.Г.Шевченка.
Отже ми чуємо Тараса – поета, але знаємо, що він писав і прозові твори – повісті та «журнал» (щоденник) російською мовою, безсмертного «Назара Стодолю». В них, як і в поезіях, ми бачимо глибокі етнографічні, історичні, філософські знання Т. Шевченка.
А ось – Шевченко – художник (репродукції на дошці). На його акварелях - селянські сім’ї, рідні пейзажі, місця, де поет відбував заслання, казахські діти. В живописі ті ж теми, що й в поезії: любов до Батьківщини, до простого народу, до природи. І та ж печать геніальності. Вчитель наголошує, що розпочинав Шевченко свою творчу діяльність як художник, і хто знає, яких би вершин він досяг у живописі, якби життя склалося по-іншому.
3. Т.Шевченко – науковець.
Тарас Шевченко мав глибокі знання в історичній науці. Відстежуємо це шляхом брейн – рингу. Питання командам-рядам задаються почергово. Якщо одна з команд не відповідає, питання з балом переходить іншій команді. Відповідає в команді перший, хто підняв руку. Бали фіксуються на дошці окремим учнем.
ВЧИТЕЛЬ зачитує уривки з творів Т.Г.Шевченка, де згадуються історичні імена, факти, події, а учні повинні їх пояснить.
1. За горами гори, хмарою повиті,
Засіяні горем, кров’ю политі
Споконвіку Прометея там орел
карає…

2. Вечірнє сонце гай золотило,
Дніпро і поле золотом крило,
Собор Мазепин сяє-біліє.

3. Перед багами Лель і Ладо
Огонь Рогнеда розвела;
Драгим єлеєм полила

4. Чи діждемося Вашингтона
З новим і праведним законом,
А діждемось таки колись.

5.В Путівлі-граді вранці рано
Співає плаче Ярославна
Мов та зозуленька кує
Словами жалю додає

6. Богдане, Богдане, нерозумний сину
Продав степи, продав ліси, продав Україну.

7. Це той Перший, що зневолив
Матінку, Вкраїну,
А Вторая доконала вдову-сиротину.

8. А ти, старий Дорошенко,
Запорізький брате!
Не думаєш, чи боїшся
На ворота стати?

9. Гайдамаки
Гуляють, карають,
Де пройдуть – земля горить,
Кров’ю підпливає…

10. Хрестами
І візерунками з квітками
Кругом листочки обведу
Та й списую «Сковороду»

11. Дивіться, люди: ось де булла,
Що я читав… - показав
Перед народом. Всі здригнулись
Ян Гус ту буллу розірвав.

12.Щоб усі слов’яни стали добрими братами
І синами сонця правди. І єретиками.
4. Місце Т.Шевченка в національному русі.
Учень.
Значення Т.Шевченка в українському національному відродженні важко переоцінити, бо саме він зробив значний внесок у розвиток української національної ідеї. Він мав величезний вплив на діяльність Кирило-Мефодіївського братства, висловлювався за революційний переворот і встановлення республіки, за соціальне і національне звільнення українського народу. А його поетичні твори справляли могутній вплив на формування національної самосвідомості та політичної активності передової громадськості та широких народних мас:
…Настане суд, заговорять і Дніпро, і гори,
потече сторіками кров у синє море…
Тоді та домовина
Розвалиться, а з-під неї
Встане Україна
І розвіє тьму неволі…
(«І мертвим, і живим…»)
Визволення України, у розумінні Т.Шевченка – це збройне повстання та національно - визвольна революція. Тому вся творчість Шевченка є глибоко революційною. Все творче натхнення Шевченка спрямоване на визволення та здобуття незалежності Україною.
ІІІ. Підсумок уроку.
Т.Г.Шевченко ідейно озброїв народ – пробудив національну свідомість і гідність, зробив значний внесок у розвиток української національної ідеї, висунув ідею визволення України та створення незалежної соборної Української держави.
Тарас Шевченко – це наша душа, наша мудрість, це наша сила. Сьогодні з ідеалами, помислами Т.Шевченка ми звіряємо свої кроки в утвердженні Української держави. Він був українським пророком, провідником любові, правди та братерства.
ІІІ. Підсумок уроку
VІ. Домашнє завдання. Підготувати реферати на тему: «Тарас Шевченко – суспільно-політичний діяч».

Автор: 

Ситнік Антоніна Леонідівна, методист РМК відділу освіти Великобурлуцької РДА

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі