Застосування усних вправ як
засіб активізації пізнавальної діяльності на уроках фізики

Своє завдання як вчителя вбачаю у тому, щоб зробити фізику для учнів одним з найцікаві ших предметів, щоб вона зуміли побачити її красу як науки.
Головний шлях розвитку пізнавальних здібностей учнів – це діяльність. Отже, розвиток творчих пізнавальних здібностей школярів – мета роботи вчителя, а застосування різноманітних прийомів активізації є засобом досягнення цієї мети. Але при застосуванні цих прийомів та методів необхідно враховувати їх відповідність до наявного рівня розвитку пізнавальних здібностей учнів.
Розвиток пізнавальних здібностей учнів – це тривалий процес, який складається з окремих дій (розв’язування задачі, читання підручника, слухання пояснень вчителя), а самі ці дії можна розкласти на окремі операції, в якості яких діють головні психічні процеси (сприйняття, уява, мислення, пам’ять та інші).
Серед всіх пізнавальних психічних процесів найголовнішим є мислення. Воно є неодмінною частиною всіх інших пізнавальний процесів та часто визначає їх характер та якість. Таким чином, активізувати пізнавальну діяльність учнів в процесі навчання – це означає перш за все активізувати їх мислення. Крім того, розвивати пізнавальні здібності учнів – це означає сформувати в них мотиви навчання. Ця задача пов’язана із задачею розвитку мислення та є передумовою її розв’язання.
Отже, прийоми та методи активізації пізнавальної діяльності учнів в процесі навчання, які використовує вчитель, повинні передбачати поступовий та цілеспрямований розвиток мислення учнів та одночасне формування в них мотивів навчання.
І роль учителя є вирішальною в процесах формування мислення, гартування характеру і виховання моральних якостей учня.
На мою думку, практичне спрямування вивчення фізики дасть здатність до саморозвитку особистості, яка вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію.
Для багатьох учнів визначальним чинником вивчення фізики є її загальновизнана роль в житті та інших науках. Але є учні, які на уроках перестають слухати, або навпаки тільки роблять вигляд, що слухають, але не чують, якщо новий матеріал їх не зацікавив з самого початку. Тому весь матеріал, що вивчається , треба подати так, щоб якомога більше зацікавити учнів,разом з ними з’ясовувати можливості його застосування. Вважаю, що необхідно розвивати здібності своїх учнів, виховувати в них сміливість думки і впевненість у тому, що вони розв’яжуть кожну задачу, в тому числі і творчого характеру. Головною в моїй роботі стала проблема зробити навчання цікавим: для учнів це означає посильним і успішно результативним, для вчителя – радісним. Тому я намагалася :
- пропонувати посильний рівень вимог відповідно до рівня навченості та научуваності;
- вчити учнів концентруватися та максимально вкладатися в обмежений час;
- дати можливість навіть слабкому учневі отримати високу оцінку;
- створювати умови для свідомого і самостійного вибору учнями рівня засвоєння навчального матеріалу;
- дати можливість учням проявити свої творчі здібності.
Свої уроки намагаюся побудувати так, щоб учні працювали з повною віддачею сил, з інтересом. Школярам подобаються завдання творчого характеру, які розкривають в них пізнавальний інтерес: складання казок, кросвордів, ігор; виконання творчих робіт, участь у фізичних змаганнях.
Отже, формування інтересу школярів до предмету – складний процес, який передбачає використання різноманітних прийомів для збудження інтересу до навчання.
Прийоми збудження в учнів пізнавального інтересу до фізики :
1. Положення науки проілюструвати подіями сучасності.
2. Використання художньої та історичної літератури – ознайомлення учнів з біографією видатних вчених.
3. Створення фантастичних ситуацій, наприклад, опис світу, в якому усунені сила тяжіння чи тертя, розгляд наслідків припинення обертання Землі або зміни нахилу її вісі.
4. Використання фізичних парадоксів.
5. Розгляд фізичних явищ, з якими учні стикаються у повсякденному житті.
6. Наведення прикладів фізичних явищ в кіно, на естраді.
7. Проведення цікавих демонстрації або досліди, в яких використовуються побутові предмети, наприклад, дитячі іграшки.
8. Розв’язування цікавих прикладних задач.
9. Використання на уроці інтерактивних технологій.
Велику увагу необхідно приділити розвитку уяви, нестандартного мислення і фантазії учнів. Тому на уроці повинно бути цікаво , це можуть бути ігри, змаганням . Залежно від теми, мети та класу, в якому проходить урок, проводжу уроки-лекції, уроки-практикуми, уроки систематизації та узагальнення знань у формі подорожей, конкурсів, фізичних змагань.
Усні вправи - це ефективна форм організації колективної та індивідуальної роботи учнів на уроках фізики. Вони розвивають у школярів уважність, спостережливість, ініціативу, викликають інтерес до роботи. За їх допомогою вчитель встановлює на уроці оперативний і ефективний зворотній зв'язок, який дозволяє своєчасно контролювати процес оволодіння учнями знаннями і вміннями.
Виконуючи усні вправи, учні не тільки вдосконалюють обчислювальні навички, вони закріплюють теоретичний матеріал. Тренують увагу, пам'ять, підвищують мовну культуру. Учні 7-8 класів з цікавістю ставляться до таких вправ, їх висока активність в цьому віці може бути реалізована через усні вправи, які вони сприймають із задоволенням.
Вправи мають різне дидактичне призначення:
• вправи для актуалізації опорних знань;
• вправи для сприймання і свідомого осмислення матеріалу;
• вправи на застосування набутих знань.
Вправи першої групи використовую перед поясненням нового матеріалу, їх вважаю підготовкою до сприйняття теоретичного матеріалу, вони полегшують вивчення нових понять, тверджень, властивостей.
Вправи другої групи сприяють глибокому осмисленню вивченого, допомагають учням засвоїти ту чи іншу тему. Їх я використовую після пояснення нового матеріалу, коли учень втомився і можна працювати усно, одночасно одержуючи змогу перевірити глибину засвоєння матеріалу.
Вправи третьої групи дають можливість застосувати набуті знання, вони спрямовані на формування вмінь та навичок, розвивають логічне мислення, дають змогу дитині розвивати творчі здібності.
Усні вправи можуть бути максимально варіативні як за змістом, так і за формою. Проводжу їх у вигляді змагання між командами, впорядкування відповідей, фізичного диктанту, гри „Сходинки”, ігор „Фізичне лото”, „Мовчанка”, „Слабка ланка”, „За хвилину розв’яжи”.
Досвід роботи показує, що усні вправи при вмілому їх використанні відіграють неабияку роль у підвищенні ефективності уроку. Усні вправи повинні проводитися у швидкому темпі, якщо йдеться про відпрацювання навичок. Але якщо усні вправи використовуються з метою закріплення тільки що вивченого, то в цьому випадку недоцільно квапити учнів. Чим свідоміше будуть їх дії на початку формування навичок, тим глибше і міцніше буде їх засвоєння.
Під час виконання усних вправ запитую не лише учнів, які добре встигають фізики – це послаблює їх ініціативу й активність, а й тих, яким фізика вдається важче. Щоб дати можливість поміркувати всім сильним учням, можна запропонувати записати відповіді і показати їх учителю. Усні вправи повинні бути, якщо це можливо, пов’язані з практичними, життєвими питаннями, відрізнятися легкістю побудови, ясністю та конкретністю змісту.
Усні вправи допомагають мені отримати оптимальне розв’язання педагогічних завдань на всіх етапах навчання.
Вони можуть сприяти підготовці учнів до сприйняття нового матеріалу. За їх допомогою можна організувати повторення раніше вивченого матеріалу. Усні вправи—важливий засіб для розвитку мислення учнів. З досвіду роботи можу сказати, що усні вправи корисно проводити на початку уроку протягом 7- 8 хв. Це дозволяє створити в класі робочу атмосферу, є своєрідною гімнастикою, розминкою, яка сприяє подальшій роботі на уроці. Усні вправи допомагають урізноманітнити роботу на уроці, заставляють учнів думати, пояснювати, співставляти і знаходити різноманітні способи розв’язування. Розв’язування задач різними способами дає можливість без великих затрат часу одержати помітний ефект у розвитку логічного мислення.
Систематичне розв’язування задач сприяє засвоєнню теорії, допомагає усвідомленню її практичної діяльності, розвиває логічне мислення учнів, творчу ініціативу, кмітливість, формує ряд важливих практичних вмінь і навичок, допомагає здійснювати поступовий перехід до дедуктивних доведень.
На уроках фізики я застосовую вправи і задачі за готовими малюнками. Розвиток фізичних уявлень учнів здебільшого проходить в чотири етапи. На першому етапі формується вміння „бачити” те, що зображено на малюнку. Учні звикають знаходити на готовому малюнку дані і невідомі елементи, встановлювати зв’язки між ними, приходити до потрібного висновку. Одночасно розвиваю елементарні уміння знаходити і виправляти помилки. На другому етапі вчаться записувати умову і висновок до задачі по завчасно підготовленому малюнку. На третьому етапі формую вміння виконувати малюнок до задачі. З цією метою я пропоную текст задачі, учні самостійно виконують малюнок, записують умову та висновок і напівусно виконують вправу. На четвертому етапі учні вже можуть самостійно розв’язувати запропоновані задачі. На цьому етапі розвивається вміння оформляти розв’язування у вигляді короткого і грамотного граматичного тексту.
Дуже ефективним видом завдань є вправи, які виконуються за готовим графіком.
Розв’язування таких задач дозволяє економити час на уроці, привчає учнів „читати” графік, сприяє розвитку їхньої фізичної мови.
Так, наприклад у 8 класі вивчаючи тему: «механічний рух» пропоную учням визначити швидкість тіл за даним графіком.
а)

б)
До вправ та задач за готовими малюнками належать:
• Елементарні вправи на розпізнавання фізичних приладів чи їх елементів;
• Задачі на обчислення;
• Задачі на пояснення фізичного явища.
 Вправи на розпізнавання використовую для засвоєння фізичних понять.
 .Наприклад,вивчаючи у 7 класі тему густина,учні за таблицею дають відповідь на запитання:що означає що густина платини, наприклад,дорівнює21500 кг/м3?
 пояснити, користуючись таблицею в підручнику, фізичне значення величин в ній.
 У 8 класі, вивчаючи умови плавання тіл,учні за таблицею густин визначають як розташовуються шари рідин у посудині.
 знаходити найбільше і найменше значення для названого інтервалу значень ;
 складати задачі з використанням таблиць .
 Аналізуючи кожен малюнок, учні щоразу не тільки формулюють означення .Вправи за готовими малюнками підвищують ефективність фронтального опитування з будь-якої теми. Уважний розгляд малюнків, схем, креслень, графіків з метою виявлення природи і особливостей фізичного процесу (усне завдання) ;
 скласти власний опис малюнків, зіставити малюнки з текстом підручника (ці завдання розвивають спостережливість, аналітичне мислення, уміння виражати свої думки) ;
 можна внести зміни в ту або іншу схему, графік, експериментальну установку, приведені в підручнику і попросити учнів дати опис процесу в нових умовах .
Приклади завдань на опрацювання графічної та відеоінформації.
 Після перегляду навчального відео «Модель ідеального газу. Дослід Ейхенвальда»
учням пропонується застосувати метод ґронування до поняття «ідеальний газ». «Ґронування»
– це певна стратегія навчання, яка спонукає дітей думати вільно та відкрито на певну тему.
Існують загальні правила для застосування методу ґронування: напишіть центральне слово посередині аркуша паперу; починайте записувати слова та фрази, які спадають на думку з обраної теми; коли всі ідеї записано, починайте встановлювати, де це можливо, зв’язки між поняттями.
 Переглянувши плакат «Визначення Перреном сталої Авогадро», учням
пропонується сформулювати до нього 6 журналістських запитань: Що? Де? Коли? Як? Чому? Навіщо?
Під час проведення загальних уроків з тем „Взаємодія тіл. Сила- міра взаємодії”, „Агрегатні стани речовини” пропоную наступні вправи.
1.Підписати під рисунком стан речовини.

2.На якому рисунку зображена сила тертя; сила пружності; сила тяжіння.
а)

б)

в)
Розв’язуючи ці вправи, учні вчаться „читати” малюнок, обґрунтовувати свої твердження за допомогою вивченого, властивостей тіл у різних агрегатних станах. Також збагачується їх фізичний словниковий запас.
Особливо важливе значення мають готові для формування фізичної культури розв’язування задач на встановлення відповідності.
На уроках фізики в 7 класі при перевірці засвоєння учнями теоретичного матеріалу використовую заготовлені таблиці з малюнками та короткими записами умов задач з теоретичним обґрунтуванням.

Виконуючи цю вправу, повторюю з дітьми означення, амплітуди коливань, сили.
У 8 класі при проведенні уроку узагальнення і систематизації знань запропоную розв’язати вправу: „Які зміни відбуваються з поверхнею рідини в запаяній зверху трубці, якщо трубку охолоджувати за малюнком?”

Виконуючи це завдання, учні згадують відповідний закон Паскаля, означення тиску, залежність тиску від густини та температури, а також застосовують їх. Виконуються вони зі значно більшою увагою і зацікавленістю, ніж звичайне відтворення формулювань. Виконання їх активізує пізнавальні інтереси учнів.
Урізноманітнюючи малюнки, привчаю школярів застосовувати теорію до різних питань, розвиваю правильне розуміння тверджень, що вивчаються в фізиці.
Задачі за готовими малюнками пропоную учням для формування навичок застосувати співвідношення між плечами важеля та силами,що діють на нього, зрівноважуючи даний важіль.

Практика показує, що розв’язування таких задач сприяє розвитку логічного мислення, кмітливості, уваги, ініціативності, культури фізичної мови учнів, заощаджує час, що дає можливість глибше і в більшому обсязі вивчати навчальний матеріал.
Високий рівень успішності учнів не завжди поєднується з високим рівнем творчої обдарованості. У зв’язку з цим потрібно намагатися створити сприятливі умови для самовираження кожної дитини в різних видах діяльності, в тому числі й навчально-творчій. Саме уроки фізики дають виключні можливості прищеплювати інтерес до творчих пошуків, виховувати в дітей бажання шукати нові, кращі шляхи виконання дорученої справи. Справді, пошук кращих способів розв’язання нестандартних задач, аналізу змісту теоретичного матеріалу, бесіди про видатних вчених, організація способу здобуття знань – усе це є важливими складовими на шляху розвитку творчих здібностей учнів.
Список використаних джерел:
1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи: Курс лекцій: модульне навчання. - К.: Вища школа, 1998.
2. Гончаренко С. Український педагогічний словник. - К.: Либідь. - 1997. – 376 ст.
3. Пидкасистый П.И. Самостоятельная деятельность учащихся. - 2-е изд. - М, 1981. - 78с.
4. Поведа Т.П. Основні переваги результативного навчання фізиці. Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського державного університету: серія педагогічна: Проблеми дидактики фізики та підручника фізики в світлі сучасної освітньої парадигми. КПДУ, ред. вид. відділ, 2006. – Вип. 5. – 114.
5. Коршак Е.В. Использование дидактических и раздаточных материалов для организации самостоятельной работы по физике.
6. Піскун О.В.. Якісні задачі як засіб розвитку мислення учнів//Физика та астрономія в школі.-2001.- № 5.-с.25-27
7. Піскун О.В. Методичні засади використання якісних задач в умовах особистісно орієнтованого навчання фізики в загальноосвітній школі.-Рукопис.

Предмети: Фізика