Користувацький вхід

Наш край в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953 – 1964 рр.)

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Тема. Наш край в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953 – 1964 рр.)

Мета: визначити місце і роль Полтавської області в політичному, соціальному, економічному становленні України на початку 50 – х років ХХ століття; виробляти навички роботи з історичними документами, вміння правильно давати оцінку подіям, які відбувалися в цей час; виховувати поважне ставлення до історичного минулого нашого краю.

Обладнання: ілюстрації, які відображають життя людей в період «відлиги», карта адміністративно – територіального устрою, мультимедійні презентації, історичні документи, свідчення очевидців.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку
І. Підготовчий етап.
1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань.
• Бесіда
- Який період в історії України ми розглянули?
- Якими подіями він позначений в історії України?
- Хто здійснював керівництво державою?
• Створення портрету історичного періоду «відлиги»
Вам було домашнє завдання підготувати ілюстрацію, яка б відображала події цього часу. (Учні прикріплюють на заготовлений планшет свої ілюстрації і пояснюють, що вона відображає і чому саме цю чи іншу подію)
- Чому називається період «Хрущовської відлиги»? (тому що демократична весна ще не прийшла, проте «відлига» у післясталінській, зимовій атмосфері настала)
3. Мотивація навчальної діяльності.
Ми з вами створили портрет історичного періоду, який називається «відлига». На попередніх уроках переконались, що він має позитивні і негативні сторони. Сьогодні на уроці ми повинні з’ясувати роль жителів нашого краю в розвитку нашої держави.

Розглянемо наступні запитання: (запис в зошит)
1. Адміністративно – територіальні зміни краю.
2. Лібералізація суспільно – політичного життя.
3. Реформи в економіці та сільському господарстві.
4. Лібералізація національно – культурного життя.
5. Розвиток фізкультури та спорту.
6. Продовження боротьби з релігією.

Очікувані результати. У кінці уроку учні вмітимуть:
• визначати прояви процесів лібералізації в різних сферах життя полтавчан;
• співставляти різні точки зору щодо процесів лібералізації та давати їм власну оцінку;
• визначати зміни пов’язані з процесами лібералізації суспільства, причини та наслідки проведених реформ в області;
• показати суперечливі процеси в розвитку культури та духовного життя;
• доводити, що процеси лібералізації вплинули на зростання національної самосвідомості.

ІІ. Сприйняття і осмислення учнями навчального матеріалу.
Вчитель. Упродовж періоду «відбудови народного господарства» значних змін в адміністративно – територіальному поділі Полтавської області не відбувалося.
Значні зміни в адміністративно – територіальному поділі Полтавської області відбулися у середині 1950 – х років. Вони були пов’язані з реформаторською діяльністю М.С.Хрущова і мали на меті тісніше пов’язати території з економікою.

• Робота з таблицею «Адміністративно – територіальний поділ» (Див. додаток А) та картою.
• Втратила чи збільшила Полтавська область свої території? (втратила)
• Які райони були ліквідовані? (Петрівсько – Роменський, Покровсько - Багачанський)
• Які райони відійшли до інших областей? (Драбівський, Гельмязівський, Золотоніський, Іркліївський, Чорнобаївський – Черкаська обл., Згурівський, Яготинський – Київської обл. )
• З якої кількості районів стала складатися Полтавська область? (34)
Вчитель: Зміни в адміністративно – територіальному поділі відбулися в грудні 1962р. .В наслідок утворення промислових і сільськогосподарських районів та відповідного поділу партійних і радянських організацій.
Містами – центрами промислових районів стали 6 населених пунктів Полтавської області (Гребінка, Карлівка, Лубни, Миргород, Кременчуг, Полтава). Центри промислових районів підпорядковувались обласній (промисловій) раді. Сільські райони було укрупнено до розмірів територій виробничих колгоспно – радгоспних управлінь. В результаті замість 34 районів залишилося 14.
• Користуючись таблицею «Адміністративно – територіальний поділ» назвіть їх і запишіть в зошити.
• Рухливі дебати.
- Як ви вважаєте, покращила чи погіршила дана реформа економічну доцільність області? Оберіть позицію «так», «ні», «не визначився» і аргументуйте свою точку зору.

• Випереджувальне завдання.
Хто здійснював керівництво областю в цей час дізнаємося з повідомлення учнів.

Вчитель. Рішення ХХ з’їзду КПРС істотно вплинуло на політичну й морально – психологічну атмосферу суспільства. Важливі кроки у напрямку становлення громадянського суспільства були зроблені після доповіді М.С.Хрущова.
Попри секретність доповіді М.Хрущова, інформація про неї поширилась, розтопивши лід страху. Відбувались закриті партійні збори, на яких зачитували текст доповіді.

• Робота в групах.
• Проаналізуйте історичні джерела з допомогою алгоритму. (див. додаток Б). Порівняйте і підготуйте висновки.
Свідчення1. З інформації Полтавського обкому КПУ в ЦК КПРС та ЦК КПУ про хід обговорення доповіді М.Хрущова на ХХ з’їзді КПРС у первинних організаціях області (27 березня 1956р.)
«Комуністи Полтавського сільськогосподарського інституту Гришкевич, Шульга, Тищенко, Квасницький вказували, що раніше багато говорилось про критику і самокритику, а по суті критика була в загоні. ‹…› в Полтаві всі боялись колишніх секретарів обкому Маркова і Стахурського, які допускали грубощі і не терпіли критичних зауважень на свою адресу. ‹…› комуністи Рожков, Придибайло та інші (машинобудівний завод м.Полтави) в своїх виступах заявили, що пора викорінювати культ особи і на заводі. До цих пір ніхто не реагує, що на заводі немає директора, а є хазяїн Луканов, що оточив себе підлабузниками у яких немає слова «товариш», а якщо хто – небудь із робітників невгодний, він заявляє: «я тебе вижену, за воротами є багато бажаючих зайняти твоє місце»
Свідчення 2. З інформації Полтавського обкому КПУ про проведену роботу з роз’яснення постанови ЦК КПРС у Полтавській обласній парторганізації (16 липня 1956р.)
«Незважаючи на абсолютне схвалення комуністами і безпартійними постанови ЦК ‹…› мали місце і випадки антирадянських, антипартійних висловлювань ‹…› На партійних зборах Полтавського машинобудівного заводу ‹…› виступив слюсар Лобач Пантелеймон Микитович, що був у еміграції в Америці, з випадами проти КПРС. В колгоспі імені Й.Сталіна Шиловської сільради Зіньківського району колгоспник Торопенко Петро Андрійович висловив свою незгоду із заходами, що їх проводить ЦК, спрямованими на різке піднесення всіх галузей сільського господарства, охаював політику, яку проводить ЦК КПРС. На всі ці виступи учасники зборів дали рішучу відсіч ‹…› характеризуючи їх ‹…› як наклепи на нашу радянську дійсність».
Білоусько О.А…. «Новітня історія Полтавщини» (ІІ пол. ХХ ст..)
Підручник для 11 класу знз.- Полтава: «Оріяна», 2007.- с. 236

Вчитель. Зупинити рух лібералізації суспільства було неможливо. Влітку 1956 року розпочався процес масового звільнення політичних в’язнів з таборів і місць «довічного заслання». Була створена Комісія Президії Верховної Ради УРСР по Полтавській області (голова – М.С.Баглай), Полтавські обласні комісії Прокуратури та Верховного Суду УРСР..
• Метод ПРЕС. Опрацюйте додаток В і сформулюйте відповідь за схемою
Я вважаю, що…
…тому що… .
Наприклад,… .
Отже, …. .

Вчитель. Наступне питання нашого уроку «Реформи в економіці та сільському господарстві». Пропоную учня продемонструвати мультимедійні презентації з даної теми. (додаються вчительські зразки)

Вчитель. Чи не найбільше хрущовська атмосфера змін і новизни далася взнаки в духовному, культурному житті. (перегляд презентації та відеоматеріалів)
• Опрацюйте запропонований матеріал (додаток Г)
Позначте: + - відома інформація
• - нова для мене інформація
? – викликає суперечності, незгоду
Проводиться обговорення виконаної роботи.
Вчитель. Кожний історичний період нашого краю , як і держави в цілому, характеризується розвитком культури. Адже без культурних цінностей не існує нації. Хто ж в цей час прославив наш рідний край, дізнаємося з ваших повідомлень.

Вчитель. Розвиток фізкультури і спорту є певним індикатором розвитку суспільства в цілому. Слід відзначити, що хрущовські роки були сприятливими для розвитку фізкультури і спорту. В краї велася пропаганда здорового способу життя.
Виступ учня.

ІІІ. Систематизація та узагальнення знань.
• Еврістична бесіда.
- Наскільки нагальною була необхідність модернізації правлячого режиму в СРСР після смерті Й. Сталіна?
- Як Ви вважаєте, де за М.Хрущова були здійснені найбільш радикальні реформи – в промисловості чи сільському господарстві? Свою думку обґрунтуйте.
- Чому загалом не позбавлені логіки реорганізації в сфері управління економікою в підсумку не дали бажаних наслідків?
- Чому освоєння цілини проголошувалося справою молоді? Яку роль в освоєнні цілини відігравали посланці Полтавщини?
- Як би Ви оцінили здобутки наших земляків у культурно – мистецькій сфері? Як позначились на цій сфері соціальні процеси, пов’язані з руйнуванням укладу селянського життя?

ІV. Заключний етап.
Вчитель. Ось ми і перегорнули сторінку історії нашого краю в роки лібералізації суспільства.
- Що Вас найбільше вразило з вивченого матеріалу?
- Як Ви думаєте, чи можна було іншим шляхом проводити зміни в суспільстві?
- Чи може населення певного краю вплинути на ті чи інші суспільні процеси. Свою думку аргументуйте.

Домашнє завдання. Підготуватись до уроку узагальнення знань по темі: «УРСР в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953 – 1964 рр.)»

Використані джерела
1.Нариси історії Полтавської партійної організації / [Л.С.Волошко, С.В.Гончаренко, І.Ю.Горобець та ін.], - Х.; Прапор, 1981, - 322с.

2. Полтавщина: влада на історичних паралелях [Полтавська обласна державна адміністрація, Державний архів Полтавської області,Полтавський краєзнавчий музей], -Полтава: АСМІ, 2005.-392с.

Додаток А
Адміністративно – територіальний поділ області
Назва районів 1923 рік 1937 - 1941 рік 50 – ті роки ХХ ст. Грудень 1962 рік Січень 1965 -грудень 1966 рік
Кременчуцький округ

Бригадирівський
+ Кременчуцький
район 1939
+ + +
Вереміївський +
Глинський +
Глобинський + + + + +
Горбинський +
Градизький + + +
Кахнівський +
Кишенківський + + +
Краснокамянський +
Крюківський +
Лихнівський +
Манжеліївський +
Новогеоргіївський + +
1939 до Кіровоградської обл.
Олександрійський +
Онопріївський/ Онуфріївський + +
1939 до Кіровоградської обл.
Попельнастинський +
Потокський +
Семенівський
+
+ + +
Лубенський округ
Великобагачанський
+
+
+
+

Вовчківський +
Комишанський + + +
Лубенський + + + + +
Миргородський + + + + +
Оболонський + + +
Оржицький + + + +
Остапівський +
Покровсько – Багачанський + + Ліквідовано
04.01.1957р
Попівський +
Сенчанський + + +
Сорочинський +
Тарандинцівський +
Хорольський + + + + +
Чорнуський + Чернухинський + +
Яблунівський +
Полтавський округ
Баляснівський
+

Білоцерківський +
Великобучківський +
Грунський +
Диканський + + + + +
Зачепилівський +
Зіньківський + + + + +
Карлівський + + + + +
Кегичівський +
Кобеляцький + + + + +
Машівський + + + +
Нехворощанський + + +
Новосанжарський + + + +
Опішнянський + + +
Полтавський + + + + +
Решетилівський + + + + +
Рунівщанський +
Сахнівщанський +
Червоноградський +
Красноградський +
Котелевський + 1939р. утворено район +
Малоперещепенський +
Чутівський + + + +
Шишацький + + + +
Прилуцький округ
Березово – Рудківський +
+

Варвинський +
Драбівський + + 06.01.1954р. відійшов до Черкаської обл.
Іваницький +
Ковалівський + + +
Мало – Дівицький +
Пирятинський + + + + +
Прилуцький +
Срібнянський +
Турівський +
Харковецький +
Яблунівський +
Яготинський + + 06.01.1954р. відійшов до Київської обл.

Роменський округ
Березівський

+
Великобубнівський +
Веприцький +
Гадяцький + + + + +
Глинський +
Засульський +
Липоводолинський + +
1939 р. відійшли до Сумської обл..
Лохвицький + + + + +
Недригайлівський +
Перекопівський +
Петрівський + Петрівсько- Роменський Ліквідовано
04.01.1957
Синівський + +
1939 р. відійшли до Сумської обл..
Смілянський +
Великокринківський
Гребінківський
Козельщанський
Лазірківський
Згурівський

+

Гельмязівський
Золотоніський
Іркліївський
Чорнобаївський +
+
+
+
06.01.1954р.
відійшов до Київської обл..

07.01.1954р.
відійшли до Черкаської обл.
+

+

Всього 84 47 34 14 25

Додаток Б
Як працювати з текстовим джерелом
1. Що це за документ, вид документа:
- запис у щоденнику;
- лист, приватний чи офіційний;
- спогади;
- публічні звернення чи заклик;
- політичний документ (звіт, протокол, резолюція, урядова постанова, декларація тощо);
- дипломатичне послання, акт, нота;
- уривок з історичного дослідження
2. Хто є автором (приватна особа, офіційна, анонім)?
3. Яка політична, національна, етнічна, службова приналежність автора? Яким чином це впливає на його ставлення до подій?
4. Чи є у документі інформація, яка підтверджує, що він базується на особистому досвіді чи на причетності автора до згадуваних подій?
5. Чи був автор очевидцем того, що сталося, або ж брав безпосередню участь у подіях?
6. Чи є в документі які – небудь факти, які допомагають робити висновок щодо мети появи документа? Кому адресований текст?
7. Коли з’явилося джерело? Чи був документ написаний у той час, коли сталася подія, відразу після неї чи декілька днів, тижнів, місяців чи навіть років потому?
8. Автор просто повідомляє про ситуацію, передає інформацію або описує те, що сталося, чи ж документ містить також погляди, висновки і рекомендації?
9. Чи намагається автор дати об’єктивний і осмислений опис того, що сталося?
10. Чи є в документі які – небудь твердження чи фрази, які свідчили б про уподобання чи упередження автора проти якої – небудь групи людей чи точки зору?
11. Чи є в тексті факти, що дозволяють вам вважати цей документ достовірним джерелом інформації

Додаток В
У 1958 році працівники прокуратури та КДБ провели 564 архівно – слідчі справи на 2225 чоловік (працівники КДБ провели перевірку за 216 справами на 1835 чол., а працівники прокуратури за 348 справами на 390 чол.) Назагал до кінця 1950 – х рр.. з обліку було знято 58% справ. Однак поза реабілітацією залишилися майже всі, хто був так чи інакше пов’язаний зі звинуваченням у «націоналізмі».
Більшість справ після реабілітації спалювались. Ніхто не притягував до відповідальності слідчих НКВС, начальників таборів і тюрем, наглядачів. Не обнародувались імена донощиків і наклепників. І все ж, коли стали повертатися додому вчорашні «зеки», багатьох чекістів і клевретів схопив острах. Утім, швидко виявилось, що переважна маса тих, хто повернувся, не думала про відомсту. Переживши страшні страждання, колишні в’язні були зламані психологічно й не прагнули до активної життєдіяльності, очікуючи на новий арешт. Рідко хто наважувався писати спогади про пережите. Ті ж, хто намагався боротися за відновлення справедливості й покарання активних учасників репресій, наштовхувався на опір партійного апарату. Врешті процес увійшов в спокійне русло.
Парадоксально, але процес реабілітації жертв сталінського терору супроводжувався новими політичними репресіями. Людей продовжували судити за необережно сказане слово, зберігання недозволеної літератури тощо.
(Білоусько О.А…. «Новітня історія Полтавщини» (ІІ пол. ХХ ст..)
Підручник для 11 класу знз.- Полтава: «Оріяна», 2007.- с. 237)

Додаток Г
В українську культуру повернулися імена незаслужено забутих або несправедливо репресованих діячів. Серед тих, хто зберіг життєві сили й інтерес до творчості, були наші земляки Остап Вишня, Олександр Ковінька, Антон Шевченко. У ІІ пол.. 1950 – х рр. на Полтавщині відродилися творчі об’єднання, гуртки, літературно – мистецькі формування.
Водночас наростали процеси духовної деградації, особливо в сільській місцевості. Талановита молодь переїздила жити до міста. Українське населення російщилось, традиційні звичаї й обряди радянізувалися.
У 1956 р. офіційно поновила діяльність Полтавська обласна філія Спілки письменників України. Спілчани започаткували власне видання – альманах «Полтава» (з друку вийшло два числа - 1957 та 1959рр.), ініціювали видання поетичної збірки «Трудовий Кременчук». Увагу читачів привернули: повість О.Ковіньки «Як мене купали й сповивали», збірка віршів Андрія Страшка «Де Ворскла хлюпоче», прозова книга Наталії Хоменко «Повість про любов», роман Григорія Тютюнника «Вир».
Проте, незважаючи на деякі успіхи й кількість зростання членів спілки, літературний процес на Полтавщині дуже повільно набирав нових якісних ознак. Письменники, як і раніше, були затиснуті догматичними рамками, література залишалася вкрай заідеологізованою, нещирою та підсолодженою.
Хрущовська «відлига» не поширювалася на релігію. Боротьба з релігійними забобонами, як і раніше, розглядалася як «ідеологічна боротьба, матеріалістичного світогляду проти антинаукового, релігійного світогляду». Після деякого послаблення тиску на релігійні організації в середині 1950 – х рр. партія повернулася до «політичної війни»; у 1958 – 1962 рр. було розгорнуто масштабну кампанію наступу на церкву, яка супроводжувалася закриттям молитовень і жорстоким переслідуванням духовенства та вірних різних конфесій.
На Полтавщині передбачалося ліквідувати Полтавський Хрестовоздвиженський монастир, закритий у 1920 –х рр. і відновлений жіночий у 1942 р. Рішення про ліквідацію Полтавський облвиконком прийняв 25 листопада 1958 р., мотивуючи необхідністю влаштування в монастирських будівлях гуртожитку студентів педагогічного інституту.
Масовий наступ на церкву розпочався після прийняття постанови ЦК КПРС 13 січня 1960 р. «Про заходи по ліквідації порушень духовенством законодавства про культи». Діючи силовими методами, органи влади масово закривали храми і молитовні, знімали з реєстрації і відмовляли в реєстрації релігійних об’єднань, змушуючи їх тим самим до «самоліквідації», відбирали ключі від церковних приміщень, вилучали церковну літературу, проводили обшуки у храмах, приватних помешканнях парафіян, відмовляли в прописці священикам, ображали почуття віруючих, звільняли з роботи за релігійні переконання. Церкви закривалися під найрізноманітнішими приводами: у зв’язку з реконструкцією міст і сіл, знесенням населених пунктів у зоні затоплення Кременчуцької ГЕС, під гаслом пристосування культових споруд для задоволення соціально – культурних потреб населення . Усі ці акції проти церкви цинічно називалися «обмежувальними заходами»
(Білоусько О.А…. «Новітня історія Полтавщини» (ІІ пол. ХХ ст..)
Підручник для 11 класу знз.- Полтава: «Оріяна», 2007.- с. 270 - 271)

Автор: 

Кошова В.М., вчитель історії Решетилівської гімназії імені І.Л.Олійника

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі