Користувацький вхід

Журнал – найцінніший документ біографії митця

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали

загрузка...

0

gyrnal.jpg
Сьогодні до нас повертається минуле у формі листів, спогадів, документальної та біографічної повісті.

Письменницькі щоденники стають фактом літератури, навіть, можна сказати, домінують серед інших жанрів.

Література спогадів, автобіографій, сповідей і "думок" подібна до поезії відкритою і настійливою присутністю автора.

Шевченко почав свій Щоденник 12 червня 1857 року зразу після отримання перших звісток про майбутню волю, очікуючи наказу із Корпусу (Штабу Оренбурзького окремого Корпусу, розміщеного в Оренбурзі). Чи були це перші спроби Шевченка писати щоденник?

Під кінець підневільного десятиліття він запише: "Мне следовало бы начать свой журнал со времени посвящения моего в солдатский сан, сиречь с 1847 года. Теперь бы это была претолстая и прескучная тетрадь.»

Наприкінці лютого 1848 р. у листі до В.Рєпніної: "Со дня прибытия моего в Крепость Орскую я пишу дневник свой, сегодня развернул тетрадь и думал сообщить вам хоть одну страницу, – и что же! Так однообразно-грустно, что я сам испугался – и сжёг мой дневник на догорающей свече. Я дурно сделал, мне после жаль было моего дневника, как матери своего дитяти, хотя и урода".

Лист до Рєпніної від 25 лютого 1848 року, що сам по собі є його щоденником п'яти днів. Починав як звичайний лист – вийшов щоденник. Лист писався з 25 по 29 лютого. 26 лютого він пише: "Вчера я не мог закончить письма...". 28 лютого зазначає: "Вчера я просидел до утра, и не мог собраться с мыслями, чтобы закончить письмо...". П'ятим днем стало 29 лютого. Про події дня тут ані слова, а про почуття – чимало. Щоденник не подій, а почуттів.

Під час заслання Шевченку довелося бути учасником експедиції по Аральському морю, що теж залишило свій відбиток на творчості поета як літературній, так і художній (зокрема, у своєму Щоденнику він описував вітри як знавець морської справи). Начальником експедиції був призначений капітан-лейтенант Олексій Іванович Бутаков (1816-1869), який походив із сім'ї чорноморського моряка. Експедиція була організована Військовим міністерством "для съёмки и промера" Аральского моря. В наказі міністра, у якому вказувалась мета експедиції, зазначалось: "Со всех заметных пунктов, по которым впоследствии можно будет определяться, приказать снимать виды с разных румбов, для чего взять из 5-го линейного батальона одного умеющего снимать виды рядового и для топографической съёмки употребить находящегося при Раимском укреплении корпуса топографов прапорщика Акишева". Таким рядовим 5-го лінійного батальйону, що вміє "снимать виды", був Шевченко.

Шевченко означає свій Щоденник по-різному: "дневник", "памятная книга", "записная тетрадь", а найчастіше – "журнал". Щоденник – це більш стислі, скупі нотатки, фіксація фактів, якими відмічений день, без спроб їх тлумачення. А журнал – більш розгорнутий, як у журналістиці (за визначенням Даля – "срочная словесность"). Оригінал (автограф) Щоденника Шевченка зберігається у відділі рукописів і текстології Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАНУ.

Щоденник геніального українського поета є цінним ключем до розуміння його як особистості і громадянина, а також творчої складової натури автора (живопис, поезія, публіцистика). І хоча Т. Шевченко вів щоденникові записи лише один рік і один місяць – з 12 червня 1857 року до 13 липня1858 року, – у них він повно, глибоко, вкрай емоційно змалював свій внутрішній світ, риси
характеру, ставлення до близьких людей. Зі сторінок щоденника читачеві стає відомо про тяжке повсякденне життя рекрутів, любов поета до батьківщини – милої його серцю України –, до народу, друзів, яких він називає «други мои бесценные» (М.В. Гоголя, О.І. Герцена, М.Є. Салтикова-Щедріна, М.Г. Чернишевського та ін.); є також роздуми про творчість, літературні погляди, державний устрій. Тяжко переживає Т. Шевченко через заборону йому писати і малювати. Поет записує: «Если бы я был изверг, кровопийца, то и тогда для меня удачнее казни нельзя было придумать, как сослать меня в Отдельный оренбургский корпус солдатом. Вот где причина моих невыразимых страданий. И ко всему этому мне ещё запрещено рисовать. Отнять благороднейшую часть моего существования!» (щоденниковий запис від 19 червня 1857 р.)

Яку моральну силу треба було мати, щоб у таких умовах не зламатися, не озлобитися, а зберегти гідність, віру у людей, бажання жити і творити!

Публікуючи перші уривки із Щоденника Шевченка, редакція "Основи" писала: "Дневник – драгоценный по своей правдивости, простоте, искренности и по автобиографическим подробностям. Нам кажется, что Шевченко, как поэт, художник и человек, полнее всего высказывается в «Дневнике».

П'ятдесят років потому, у 1914 р., професор М.Ф.Сумцов називає Щоденник "цінною пам'яткою у багатьох відношеннях". "Всі недоліки та слабкості Тараса Григоровича яскраво виступають під його особистим пером: немає ані найменшої мальовки", – пише М.Ф.Сумцов.

Ф.Сушицький у брошурі, присвяченій Щоденнику, пише: «Рідко зустрічаються літературні твори, в яких відбилась би так яскраво душа автора, як у знаменитому Щоденнику Шевченка. Без перебільшення можна сказати, що тут значно більше інтимних настроїв поета, ніж у його віршах, не дивлячись на всю яскравість елегійних настроїв у них. Щирість поета в його щоденнику також незвичайна. Небагато знайдеться у світовій літературі чогось подібного».

Наведені цитати із безсумнівною переконливістю вказують на високу оцінку Щоденника як автобіографічного документа. Вона не змінилась і до цього часу. Щоденник міцно увійшов в ужиток шевченкознавства. Навряд чи багато знайдеться спеціальних праць про Шевченка, які обійшлись би без посилань на Щоденник; у біографічних же працях цитати із останнього часто замінюють самостійні пошуки дослідників (такі, наприклад, праці М.Чалого і О.Кониського). Отже, Щоденник Шевченка визнаний усіма за документ і твір першорядної важливості та інтересу.

В архіві робота та презентація.
Скачати

Автор: 

Матусець М.М. вчитель української мови та літератури Іванівського НВК

Джерело: 

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі