сценарій позакласного заходу

Свято відбувається на зеленій галявині біля річки. Позаду сцени, утворюючі живу декорацію, росте береза, яку організатори свята прикрасили різнокольоровими стрічками, квітами та зеленими віночками. Трохи далі від сценічного майданчику розташована виставка виробів майстрів декоративно-ужиткового мистецтва: українські рушники та вишиванки, вироби на релігійну тематику. Включається запис святкового церковного дзвону. На сцені стоїть жіночий фольклорний колектив. Біля сцени, на галявині, у визначеній мізансцені, розташовані дівчатка в білих довгих сорочках, у зелених віночках, з клечанням у руках. Дівчатка складають долоні як для молитви і нахиляють голови, звучить дикторський текст.

ДИКТОР: "Пресвятая Троице, помилуй нас! Господи, очисти грехи наша; Владыко, прости беззаконня наша; Святый, посети и исцели немощи наша; имене Твоего ради. Господи, помилуй! (трижды) Слава Отцу и Сыну, и Святому Духу, и ныне, и присно и во веки веков. Аминь! *
Після дикторського тексту фольклорний колектив співає троїцьку пісню "Ой, Троіця, зелен-свято":

Ой, Троіця, зелен-свято,
Звеселяй нам двір і хату, ух.
Візьми в жменьки водиченьки
З холодної криниченьки, ух.
Навхрест будем поливати,
Сердешного вихваляти, ух.
Ми по царині пройдемо
І корогви пронесемо, ух.
Нехай дощик густий сіє,
Нехай травка зеленіє, ух.
Жито свій сніп викидає,
А пшениця зерном грає, ух.
Щоб і діточки раділи,
На Маковій коржі їли, ух.
До Спаса трава не сохла,
І худоба щоб не дохла.
З зелен-трави вінки вили,
Дівки заміж виходили, ух.

Дівчатка під час звучання пісні водять на галявині хоровод. Після виступу учасниці фольклорного колективу вишукуються у глибині сцени
Лунає українська мелодія. З’являється Веселинка. Кружляє милується природою. Побачивши дітей зупиняється.

Веселинка. Добрий день!
Діти. Добрий день!

Веселинка. Я – Веселинка! Звуть мене так тому, що маю гарну вдачу: люблю співати, танцювати, та й у жартах дуже вправна. А тому, де свято – там і я, де я – там і свято! І дарма, що за вікном холодно чи похмуро. Але понад усе я люблю весну. А ви любите весну? (Звертається до дітей).
Діти. Так!

Веселинка. За що ви її любите?
(Діти відповідають:весна чарівна й гарна. Весною прокидається природа. Весна на свята багата. Навесні тепло гріє сонечко.).
Веселика: ой які молодці! Тож давайте разом закличемо сонечко!

ФОЛК.АНСАМБЛЬ:
Вийди, вийди сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір’ячко.

Веселинка. (Здивовано). Привіт! Ти хто?

Сонячний Зайчик. Я – Сонячний Зайчик, прийшов до дітей,
Хай буде щасливий, веселий в вас день.
І в цей пречудовий і радісний час –
Від променя сонця з’явився до вас!

Сонячний Зайчик: Добридень, люди добрі! Вітаю вас з святою Троїцею! Саме сьогодні весна передає літу своє зелене вбрання.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ
Веселинка Мабуть всі ви прикрашаєте на Зелені свята свої оселі зеленими гілками та квітами.
Дівчата: Так, ще напередодні святої Трійці, в суботу ранком, дівчата, молодиці та діти йдуть в гаї, левади, на луки збирають запашне зілля: чебрець, полин, папороть, любисток...
Увечері того самого дня заквітчують хати гіллям клену, липи, ясеня, берези, вільхи чи осоки.
Прикрашали також двері загород, де ночувала худоба. Молоді деревця, гілля, зрубані в цей день, називали клечанням, а саме свято клечальною неділею.

Сонячний Зайчик: а ще був колись звичай водити танки, співати русальні пісні.

Чистим полем та й біжить дівочка,
А за нею та й да русалочка,
Біжить, біжить дівчинонька, плаче,
Русалочка коло неї скаче;
– Ти послухай мене, паняночко!
Загадаю я три загадочки,
Як вгадаєш – пущу тя до мами,
Не вгадаєш – підеш, дівко, з нами...
І першої панна не вгадала,
І на другу правди не сказала,
А на третій плакати зачала, –
Мавка дівку та й залоскотала.

(Від дитячого галасу прокинулась Мавка Лісова. Виходить, потягається, позіхає.)

Мавка Лісова. Хто тут співає, мені спати заважає?
Веселинка. (Злякавшись) Ти хто?

Мавка Лісова. Я – Мавка Лісова! Пробудилась від вашого співу.

Веселинка. (здивована, знизує плечима). Як потрапила сюди Мавка Лісова?
Сонячний Зайчик. Що ж тут дивного? Настають зелені свята. Саме в цей період мавки, русалки та інші жителі лісів, полів і річок мають велику чарівну силу. Тож будь обережною!

Дівчина:То й не дивно, бо з цим днем пов'язано багато повір'їв про русалок. Вважалося, що впродовж тижня перед Трійцею вони ходять по землі. А четвер - день, коли ніхто не працював, щоб не розгнівати русалок.

Вірили, що вони в цей день виходили з води і дивилися, чи шанують їх люди. Якщо хтось працював, то вони могли наслати шкоду на поле.

Жінки в цей день лишали на левадах окрайці хліба, на підвіконнях розкладали гарячі паляниці, щоб їхнім духом русалки були ситі, а також розвішували по деревах полотно, їм на сорочки.

Зустріч з русалкою вважалася небезпечною, небажаною - залоскоче на смерть

Хлопчик: Задобрювали русалок русальними піснями, співами , жартами.

Сиділа русалка
На крутій березі,
Просила русалка
В жіночок наміток,
У дівочок сорочок:
- Жіночки-подружки,
Дайте мені заміточку.
Хоть вона худенька,
Та аби біленька.

Під шум виходить Русалка Водяна і Русалка Польова).
Веселинка. Що за гості в нас такі, і вродливі, і стрункі?
Русалка Польова. Я – Русалка Польова.
Жито пісеньку співа,
У квітках кохаюся,
В житі колихаюся.

Русалка Водяна. Я – Русалка Водяна.
Припливла до вас на хвилях,
Дзюркотливого струмка.
Веселинка. Ми раді вас привітати на нашому святі. Ми знаємо,що весь тиждень перед Зеленими Святами виходять з річок русалки, бігають по полях, гойдаються на гіллі дерев, плавають у воді при місячному сяйві.Кого в той час вони впіймають — залоскочуть до смерті.
Дівчата: Русалки і лісові мавки – це душі утоплених дівчат, і дітей, що народилися мертвими чи померли нехрещеними. Щоб захиститися від русалок, люди носять зі собою полин, якого ті бояться. Полином також прикрашали ворота і хвіртки.
У ці дні дівчата ходять у поле і на річку, а також до лісу лише гуртом, і ніхто в той час в річках не купається.
А котра, дівчина викупається вдома у любистку, то ніякі русалки їй не страшні. Вони бояться цього запаху.
Найбільший розгул русалок і мавок випадає на зелений четвер, який називається «русалчин і мавчин великдень» або «русалі».
Щоб задобрити русалок, жінки в цей день не працюють, по воду ходять лише з полином, навіть у криниці його накидають.
Увесь тиждень, дівчата співають русальні пісні, танцюють ліричні українські танці.

Дівочий танець «Весняні мрії»

Мавка Лісова. От спасибі! Розважили ви нас.
Русалка Водяна. Ух, як гарно! Аж стомилися! Давайте спочинемо. А ви кажіть, що ще роблять на зелені свята, як святкують Троїцю у нас в Молдові?

Дівчата: В ці дні прийнято влаштовувати помінальну трапезу, вшановувати душі померлих.
А я пам’ятаю, що моя бабуся на це свято завжди пече плацинти з зеленю і дає за поману сусідам, знайомим. А в суботу з обіда на подвірї кладе стіл, прикрашає його зеленими вітами, горіховим листям, а зверху викладає святкове печиво, запалює свічки і роздає печені плацинти перехожим за поману.
В неділю зранку ми всією сім’єю йдем на цвинтар, прикрашаємо зеленим гіллям хрести, встеляємо горіховим листям могили,і викладаємо святкове печиво, свічки, їжу, і майже весь день проводимо на цвинтарі.
А моя мами завжди на Зелені свята встеляє підлогу в кімнатах зеленим горіховим листям, мятою, чебрецем. Зразу стає затишно й святково, тому мені дуже подобається це свято.
А моя бабуся, татова мама, живе в Україні, в Лужанах. І ми завжди на це свято їдемо до неї. В цьому селі Троїцю святкують цікаво й урочисто. Існує такий звичай ставити головне дерево перед воротами та дверима, щоб захистити себе від відьом. Для цього по кутках хліву встромлюють іноді осику. За допомогою цього ж дерева вгадують, чи всі члени родини доживуть до наступного клечання: якщо внесене на ніч дерево вранці залишалося зеленим - усі будуть здорові, якщо листя почорніє - хтось тяжко захворіє, а може, навіть вмре.
А в нашому селі в Куконештах, на Троїцю біля порога хати ставлять зелені дерева, вікна, дахи і тини теж клечають зеленим гіллям. В хаті на стіл накритий білою скатеркою кладуть хліб — сіль, за образами — бузок і гвоздики. Долівку встеляють травою, серед якої запашний чебрець та полин «від чародійства». В горнятах і глечиках, що ставлять на вікнах і на столах — півонії, лілеї, фіалки,. Під іконами запалюють лампадку або свічечку, світло якої, пробиваючись крізь густу зелень навиває на серце почуття радості і благоговіння.
А мені подобається слухати розповіді моєї бабусі про звичаї, традиції та святкування різноманітних свят.
Ой, дівчата, до нас на свято завітали почесні гості - члени міської української общини «Світанок».
Вони прийшли привітати нас з святом і розповісти про звичаї святкування Клечальної Неділі

ПРИХІД МІСЬКОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ОБЩИНИ
Ми вдячні Вам за цікаві розповіді, бажаємо міцного здоров,я, злагоди, благополуччя.

Русалка Водяна.ви забули про найголовніше. В цей день дівчата йдуть на поля, в левади чи в ліс і там «завивають вінки на всі святки», сплетеними вінками прикрашають березу. Давайте й ми сплетемо віночки та підемо до лісу завивати вінки на берізках.

Ой, зів'ю вінки та на всі святки,
Ой на всі святки, усі празнички,
Бо в саду весна розвивається,
Дочка батька дожидається:
"Ой, мій батечку, мій голубчику,
Ти прийди сюди хоч на хвилечку,
В мене в тинові під ворітоньки
Синє море все розливається,
Пани-гетьмани із'їзджаються".

Вінки в українських народних обрядах є символом великої пошани, а також символом молодості й чистоти, незаплямованої краси. Дівчина, що втратила невинність, не може вдягнути на голову вінок.
Крім того, вінок з живих квітів, за народною уявою — це оборона від злої напасти.

Вінки на березі завивали у четвер, а в неділю оглядали їх. Якщо віночок мав свіжий вигляд, то це віщувало добру ознаку, а коли зів'яв - на лиху долю.
ДІВЧАТКА:

Наша клечання з листу липи,
щоб солодко було їсти-пити!
Наше клечання з білих берез,
Щоб зійшовся на Куст рід увесь!
Наше клечання - кленовий лист,
Щоб був худобі добрий захист!
Наше клечання кленовеє –
Будьте всі в домі здоровії!.

1 ДІВЧИНА: Сонце ясне, сонце праведне, святі наші діди-лада, духи лісів, вод і полів! Зустрічаємо вас.вітаємо з Літом !
2 ДІВЧИНА: Зорі красні, місяце ясний, вітре буйний, дощу рясний! Шануємо Вас!
3 Дівчина: Біля завитої берізки співали пісні , жартували, грали, водили танки

Ой, на небі два місяці красних,
А в хаті та й господарі красні,
Ми підемо до лісу великого
Да зрубаєм явора високого!
ххх
Ой, зацвіла в городі рожа,
В цьому домі господиня хороша.
Просимо, пані, нашу березу подарити,
А свій дім звеселити!
Ой, дай, Боже, за рік Троїці діждати,
Підемо до лісу берізку вбирати.
Ой, у тому лісі та всілякії квіти –
Убирають березу і дівчата, і діти.
ххх
Тройця, Тройця, пресвята Богородиця!
Посіємо жито - нехай зародиться.
Посіємо жито, посієм пшеницю,
Зароди, Боже, всяку пашницю!

(Стають всі в коло, водять хоровод і співають):

Ой там у полі
Береза стояла,
На тій березі
Зозуля кувала.
Чого березо,
Суха, не зелена?
Чого, Ганнусю,
Смутна, не весела?
Ой, як же мені
Веселою бути
Я люблю це свято
Й не зможу забути...

Веселинка:В понеділок,після обіду на заході сонця люди збиралися на березі річки чи ставу, лісу чи гаю і святкували «проводи русалі».
Сонячний Зайчик Жінки несли букети з різних трав, дівчата віночки з любистку і полину і осипали їх пелюстками та листочками воду чи траву коло лісу.
Веселинка:Це закривало русалкам дорогу до села, і вони засинали до наступного року. У цей вечір вперше дозволялося купатися усім. Притому співали пісню, давайте заспіваємо русальної пісні і проведем наших гостей русалочок.

Проводили русалочок, проводили,
Щоб вони до нас не ходили,
Та нашого житечка не ломили,
Та наших дівочок не ловили.
Перед ворітьми долина,
А в тій долині калина.
Ой, там Гапиночка гуляла
Жемчуг-намисто обірвала.

1 ХЛОПЧИК: Зоря-зоряниця, красна дівиця в церкву ходила,
Ключи зронила - місяць бачив: сонце вкрало!

2 ХЛОПЧИК: Лети, лети, троїцький маю, нехай нас лихо минає! Хай усе зло відійде з тобою, нам його не треба!

ДІВЧИНКА: полин по дорозі розкидаю! Від грози, від бурі, від грому - на добро старому й малому! (У мікрофона ведуча).

Веселинка: Ось і закінчилось наше Зелене свято. Але нескінченна наша любов до дерев та квітів, лісів та річок. Нехай і далі тішать вони нас своїм свіжим диханням та красою.

Учасники фольклорного колективу підходять до мікрофонів та промовляють:
Чистих вам рос!
Пречистої думки!
Краси і вроди,
Як квіту в вінках!

Ми даруємо нашим гостям символи Троїцьких свят – квітучі віночки – оберіг від зла, напасти, лиха і як згадку про наші сьогоднішні зелені свята

Український танець ГОПАК

Класи: Середня школа

Предмети: Народознавство