19 лютого 2013 р. Прес-центр Укрінформ. Презентація.

Громадська організація ERA — Європейська дослідницька асоціація оприлюднила результати діагностики сектору дошкільної освіти в Україні, яка була здійснена за підтримки Освітньої програми фонду «Відродження».

Дослідження представили: Світлана Горна — керівник експертної ради НУО ERA, Марина Соболевська — науковий керівник НУО ERA, Вадим Штефан — директор ГО АЦ «Бюро соціальних та економічних експертиз».

Особливістю дослідження є об’єктивний погляд на теорію та практику сучасної дошкільної освіти, зіставлення офіційної думки з реальним досвідом освітян та батьків дошкільників, пошук виходу із ситуації, що склалася в дошкільній освіті. Дошкільна освіта в Україні представлена в порівнянні з досвідом реформ дошкілля у пострадянських країнах.

Фінансування. Фахівці зазначають, що постановою Кабінету Міністрів від 13.04.2011 р. затверджено Державну цільову соціальну програму розвитку дошкільної освіти на період до 2017 р. Орієнтовний обсяг фінансування програми становить 5026,44 млн грн, із них 2,53 млн грн має бути виділено з державного бюджету, 5023,1 млн грн — із місцевих бюджетів, 0,81 млн грн — із інших джерел.

При цьому експерти наголошують, що фінансування дошкільної освіти в попередні роки відбувалося як реакція на зростання чи зниження показників народжуваності, а фінансовий стан місцевих бюджетів здебільшого не дає змоги забезпечити виконання програми. Наприклад, на думку 74 % мешканців сіл, де дитячого садка немає, — ДНЗ потрібний, але 41 % із них стверджують, що коштів у місцевому бюджеті на його утримання не вистачає. Крім того, за словами фахівців, програма не містить показників ефективності фінансування дошкільної освіти й показників, які засвідчують прогрес у задоволенні потреб споживачів послуг.

Матеріально-технічне та кадрове забезпечення. Свою оцінку висловили керівники дошкільних закладів. Серед проблем, окрім мізерної заробітної плати, було названо й неналежне матеріально-технічне забезпечення. Зі слів авторів дослідження, це означає, що держава не виділяє коштів на закупівлю методичних матеріалів, санітарних засобів, іграшок, обладнання для дитячих майданчиків тощо, переклавши всі ці витрати на батьків і вихователів. Це викликає, з одного боку, невдоволення персоналу дошкільних закладів, а з другого — скарги батьків на здирництво й вимагання коштів.

Роль батьків. У межах дослідження було вивчено і ставлення батьків до дошкільної освіти. На думку авторів, вихователі називають байдуже ставлення батьків до освітнього процесу й незацікавленість у розвитку дитини. Здебільшого батьки бажають, щоб за дитиною був належний догляд, натомість розвиток дитячих здібностей і творчого потенціалу цікавить їх мало.

Спілкування з батьками підтвердило думку вихователів: проблема з доступом до ДНЗ затьмарює для батьків решту проблем дошкільної освіти. Батьки готові віддати дитину навіть у групу із 30-ма й більше дітьми. На їхній погляд, у приватних садках занадто висока плата.

Ставлення до обов’язкової дошкільної освіти. Крім того, дослідження засвідчило, що батьки часто не розглядають дитячий садок як освітній заклад. Тому запровадження обов’язкової дошкільної освіти для дітей із 5-річного віку викликає в них негативну реакцію. Хоча батьки розуміють потребу соціальної адаптації дитини перед школою, але не вважають її достатньою підставою для запровадження обов’язкового відвідування ДНЗ. Фахівці наголошують, що перевантаженість груп у дитячих садках і брак цих закладів значно ускладнює реалізацію такого рішення.

Навчально-виховні програми. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, розроблений 1998 р. і оновлений 2012 р., є Державним стандартом дошкільної освіти України, який реалізується програмами та навчально-методичним забезпеченням.

• Програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі».
• Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт».
• Комплексна додаткова освітня програма «Дитина в дошкільні роки».
• Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля».
• Програма виховання і навчання дітей від 2-х до 7-ми років «Дитина».

Дошкільна освіта в Україні. Загалом автори дослідження дійшли висновку, що дошкільна освіта в Україні повна контрастів. Недофінансування дошкільних закладів співіснує з розробленням сучасних програм розвитку й виховання дітей. Матеріально-технічний занепад компенсується ентузіазмом тих, хто за мізерну плату працює в переповнених дошкільних закладах. Кошти батьків використовують не лише на додаткові послуги, а й на первинні потреби, від забезпечення яких держава самоусунулась. Держава декларує увагу до проблем дошкільної освіти, проте підходи до її вирішення є несучасними й неефективними, тому і злету дошкільної освіти поки що видно.

Методологія дослідження: кабінетне дослідження, експертні інтерв’ю з науковцями, вихователями-методистами, урядовцями; 6 он-лайн інтерв’ю з експертами з Росії, Литви, Білорусі; 6 фокус-групових дискусій з директорами дошкільних закладів різних форм власності, батьками дітей-дошкільнят; національне опитування сільських громад (N= 100). Дослідження проводилося у Львові, Харкові та Києві у вересні 2012 — січні 2013 рр. у співпраці з ГО «Товариство Лева», ГО АЦ «Бюро соціальних та економічних експертиз» та компанією InMind.

Крім експертів, які представляли дослідження, у презентації взяли участь: Тамара Панасюк, заступник директора департаменту загальної середньої та дошкільної освіти, начальник відділу дошкільної та початкової освітиМОНмолодьспорту України; Ніна Омельяненко, голова Всеукраїнської громадської організації «Асоціація працівників дошкільної освіти»; науковці-психологи: Тамара Піроженко, завідувач, д-р психол. наук, Світлана Ладивір, провідний науковий співробітник, канд. психол. наук, лабораторія психології дошкільника Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.

Т. Панасюк відзначила багато позитивних змін в українському дошкіллі. Сьогодення українського дошкілля було представлено в російському журналі «Современный детский сад», його мережа, будівництво дитячих садків, зростання відсотка охоплення дітей дошкільною освітою, фінансування і навчально-виховна спрямованість.

Мабуть, бачення експертів і спеціалістів-дошкільників не збігаються. Це і тішить. Саме різні погляди, запити, експертизи дають змогу і представникам влади, і працівникам галузі, і науковцям усвідомити, що головною особою в дошкільній освіті є дитина. Тож їй має бути комфортно і затишно в дитячому садку. Це і буде головним мірилом дошкільної освіти.

Репортаж Тетяни ВОРОНІНОЇ

Класи: Дошкільне виховання