Користувацький вхід

Конспект заняття "Екоколобок" (для дітей старшого дошкільного віку)

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ
«Екоколобок»
(старший дошкільний вік)
Завдання розвитку
Розвивати увагу, логічне мислення, уяву, спостережливість, вміння порівнювати, виділяти основне, розвивати почуття відповідальності за себе та свої вчинки;
Виховувати бажання досліджувати, любов до природи, турботу про все живе, активність, самостійність;
Продовжувати вчити розрізняти живі і неживі об’єкти природи, дати дітям уявлення про екологію як науку, закріплювати знання про те, що є людина є частиною природи і існування людини без природи неможливе; довести, що юні екологи – ті діти, які люблять природу, турбуються про неї.
Обладнання: іграшка Екоколобок; книжечка “Світ на долоні”; шматочки крейди; склянки; вода; картинки із зображенням живої і неживої природи; ілюстрації “Бережемо природу”; модель сухого деревця; листя із паперу; фарби; пензлики.
Словник: екологія, екологи
Попередня робота: читання казок “Дідова і бабина дочка”, “Чудо-груша”, обговорення і вивчення прислів’їв , приказок про недопустимість будь-якого насильства над природою, розгляд і обговорення знаків заборони.
Хід заняття:
Вихователь пропонує дітям пограти у гру «The Funny Little Clown (Кумедний маленький клоун)»
Мета гри: постановка правильної артикуляції звуків: [ i: ], [o], [u:].
I am a funny little clown.
I say, « Ah - oo -ee - oo».
My mouth is open wide
When I say, «Ah, ah, ah.»
I draw my lips far back
When I say «Ee,ee,ee.»
My lips are very round
When I say, «Oo,oo,oo.»
«Ah - oo - ee - oo,
«Ah - oo -ee - oo.»
I am a funny little clown.

Вихователь звертає увагу дітей на те, що в групу щось закотилося.
В групу до дітей закотився Колобок.
Вихователь: Любі дітки, подивіться, хто до нас завітав в гості , давайте привітаємося з ним. Чи впізнали ви його?
Діти: Добрий день! Так, це казковий герой Колобок, а чому він зеленого кольору?
Вихователь: Це незвичайний Колобок, це – Екоколобок. Він приніс книжечку “Світ на долоні” і пропонує нам стати маленькими екологами і погратися з ним.
Але що таке екологія? Хто такі екологи?( Міркування дітей).
Вихователь: Різні науки вивчають природу. Ботаніка вивчає рослини, зоологія – наука про тварин. А є особлива наука, що досліджує, яким чином рослини і тварини пов’язані між собою, як вони пристосовуються до життя в природі і як вони самі впливають на цю природу.

Ця наука називається екологія. ЇЇ назва походить від стародавнього грецького слова “ойкос”, що означає “дім”. Природа – це спільний дім і для рослин, і для тварин, і для людей. Ця наука не тільки допомагає нам зрозуміти природу, але й навчає, як її зберегти. А ми сьогодні будемо маленькими екологами, які будуть берегти і турбуватися про неї. Тож починаємо читати книжечку “Світ на долоні”.
Перша сторінка «Жива та нежива природа».
Читання казки “І павучок теж корисний”
Поміж зеленого листя двох молоденьких берізок сплів Павучок своє плетиво-павутиння. Коли вранці сонечко посилало на землю золоті промінці, роса на тоненьких павутинках виблискувала усіма барвами веселки.
Павучок цілісінькі дні ловив своєю сіткою надокучливих комарів, які допікали і людям, і звірям.
Якось між берізок пройшли рибалки і порвали своїми вудками павутиння, але так довго й старанно плів Павучок.
Образа і розпач охопили Павучка, він довго плакав, переживав, а потім пішов геть з лісу.
Засумували берізки без Павукового мережива, яке так прикрашало їхнє листя. Засмутилися і малі лисенята, і зайчики, і навіть ведмеді: ніхто не міг сховатись від лютих комарів, які геть знахабніли й кусали всіх безжально.
Отож зібралися звірі на галявині біля берізок на Велику Раду і постановили відшукати павучка і вблагати його повернутися до рідного лісу. Доручили цю справу Жучкові, який приятелював із Павучком.
Той хоч і довго шукав, але все ж таки знайшов приятеля – недарма стільки часу дружили! – і передав йому прохання лісових мешканців. Розповів про все, що відбувається у лісі, та й від себе ще й додав, що дуже сумує за ним.
Павучок також не знаходив собі місця без рідної домівки, та й образа вже перегоріла, отож він, не вагаючись, погодився. Повернувся і одразу взявся до роботи. Швидко сплів нову гарну й міцну сітку-павутиння, ще кращу за стару, і знову ловив нею кусючих комах.
Усі лісові мешканці раділи, що Павучок повернувся, й оберігали його тоненьке, але таке потрібне плетиво.
ПАВУКИ - ДРУЗІ ЛІСУ. ОБРИВАТИ ПАВУТИННЯ І ЗНИЩУВАТИ ПАВУКІВ НЕ СЛІД – ВОНИ КОРИСНІ.
Бесіда з дітьми про живу і неживу природу.
Вихователь:: Скажіть, будь ласка, що таке природа? А що можна назвати природою?
Діти: Ми не можемо назвати природою те, що людина зробила своїми руками.
Вихователь:: Скажіть, що належить до живої природи?
Діти: Птахи, комахи, тварини, риби…
Вихователь:: Чому вони належить до живої природи?
Діти:: Тому що вони рухаються, ростуть, їдять, народжуються.
Вихователь:: А павучок – це жива природа? Чому лісовим жителям стало сумно, коли пішов павучок? А ви не зриваєте павутиння?
Діти: Так, жива, тому що без павучка стало всім сумно, ми не зриваємо павутиння.
Вихователь:: Павуки – друзі лісу. Обривати павутиння і знищувати павуків не слід – вони корисні. Ми, як юні екологи, це знаємо. Є представники природи, які не вміють рухатись і завжди стоять на одному місці, але вони теж живі. Вони народжуються з маленького насіннячка, ростуть, зеленіють, скидають листя і приносять людям велику користь. ви здогадались про що йде мова?
Діти: Мова йде про дерева.
Вихователь:: Правильно, але не тільки дерева належать до живої природи, а й усі рослини. Що належить до неживої природи?
Діти: Вода, сніг, земля, каміння….
Дослід з водою і крейдою.
Вихователь:: У вас на столах – шматочки крейди і дві склянки , одна – з водою, інша - порожня. Візьміть крейду і розламайте її . Що з нею відбулося? Чи перестала крейда бути крейдою?
( Відповіді дітей) .
Вихователь:: Крейда залишилася крейдою. А тепер перелийте частину води в іншу склянку. Що відбулося із водою? Чи перестала вода бути водою?
( варіанти відповідей дітей).
Вихователь:: А що відбувається з квіткою, деревом, кішкою, якщо розділити їх на частини?
Діти:: Вони загинуть.
Вихователь:: Так, тому що вони об’єкти живої природи – одне ціле, а вода, каміння, пісок – нежива природа. Я вам пропоную розглянути картинки, на яких зображено об’єкти живої і неживої природи. Їх слід розподіляти на дві групи. Ми, як екологи, повинні вміло справитись з завданням.
Дидактична гра «What is white? (Що біле?)
Діти відповідають: «The chalk is white» (крейда біла), «The snow is white» (сніг білий) і т.д. Виграє команда, яка придумала більше пропозицій. Педагог по черзі викликає учнів з двох команд. Викликана дитина повинена вказати на предмет і сказати його колір, наприклад: «The bookcase is brown» (книжкова шафа коричнева), «The blackboard is black» (дошка чорна). Дитина отримує стільки очок, скільки склала пропозицій, вживши в них слова, що позначають різні кольори. Якщо вона зробила помилку або два рази назвала один і той же колір, то повинена поступитися своїм ходом дитині з іншої команди.
Друга сторінка «Бережемо природу».
Бесіда з дітьми про взаємозв’язок людини і природи.
Вихователь виставляє картинку із зображенням людини на природі.
Вихователь:: Як ви вважаєте, людина належить до неживої природи чи ні? Чому? Чому людину вважають частиною природи?( Варіанти відповідей дітей).
Вихователь:: Як ви гадаєте, лише вчиться у природи, спостерігає за нею? Що людина бере у неї? ( Відповіді дітей).
Вихователь:: Поміркуйте, що людина вигадала, спостерігаючи за птахами? Спостерігаючи за рибами? Як ви вважаєте, хто сильніший – людина чи природа?( Міркування дітей).
Вихователь:: Істинна сила людини полягає у тому, що вона розумна істота. Люди втручаються в природу все більше і більше. І це втручання не минає для природи непоміченим. Зникають тварини, комахи, птахи. Знищуються ліси, з’являється болото.

Вихователь:: Послухайте оповідання Василя Сухомлинського “Чого синичка плаче?”
Чого синичка плаче?
У хаті край села жили чоловік і жінка. Було в них двоє дітей – Мишко та Оля.
Біля хати ріс високий гіллястий осокір.
- Зробимо на осокорі гойдалку, - сказав Мишко.
- Ой, добре буде гойдатися! – зраділа Оля.
Поліз Мишко на осокір, прив’язав до гілки мотузок.
Стали на гойдалку Мишко і Оля та й давай гойдатися.
Гойдаються діти, й осокір гойдається.
Гойдаються, а навколо них синичка літає та співає, співає.
Мишко й каже:
- І синичці весело, що ми гойдаємось. Як вона радісно співає.
Глянула Оля на стовбур осокора й побачила дупло, а в дуплі гніздечко синиччине, а в гніздечку пташенята маленькі.
- Синичка, не радіє, а плаче, - сказала Оля.
- Чого ж їй плакати? - здивувався Мишко.
- Подумай чого, - відповіла Оля.
Мишко зліз із гойдалки, став на землю, дивиться на синиччине гніздо та й думає “Чого синичка плаче?"
Вихователь:: Чому плакала синичка? Чи зрозуміли це діти, які гойдалися на гойдалці? Ми повинні вчити інших оберігати гніздечка птахів.
Вихователь:: А тепер, давайте, спробуємо відгадати загадки, які приготував наш Екоколобок.
В полі жито визріває,
Соловейко співа в гаї,
Бджілка мед собі збирає,
То коли таке буває?
( Влітку)
Можу бігти, можу йти -
І по небесах пливти,
Можу я бути зовсім ковзка,
Ти здогадався, хто я така?
( Вода)
Ця стріла летить, палає
І за мить півнеба крає.
( Блискавка)
Цвіт рожевий і дрібний,
Запах сильний і різкий.
В кого розболівся шлунок,
Ця травиця – порятунок.
( М’ята)
Золоті серденька,
Промінці біленькі,
Ці веселі квіти
Нам дарує літо.
( Ромашка)
Рухлива гра «Movers
Вихователь дає команди, діти їх виконують .
Pick up, put down, stand up, turn round.
Clap left, clap right, clap up, clap down.
Look left, look right, look up, look down.
Turn round, sit down. Touch smth ... brown.
Point to your teacher, point to the door,
Look at the window, look at the floor,
Stand on your left leg, stand on your right.

Now sit down, touch smth ... white.
Put your hands and touch your toes,
Cross your fingers, hold your nose.
Bend your knees and shake your head,
Stamp your feet, touch smth ... red.
Head and shoulders, knees and toes,
Knees and toes, knees and toes.
Head and shoulders, knees and toes,
Eyes, ears, mouth and nose.
Третя сторінка “Панорама добрих вчинків”.
Вихователь:: Щоб бути вірним другом природи, юним екологом, слід постійно дбати про неї, оберігати та захищати її.
Вихователь демонструє модель “Сухого дерева”.
Вихователь:: Чи можна цьому дереву допомогти? ( відповіді дітей).
Вихователь:: В мене є чарівні листочки. Кожен із вас візьме листочок до рук і придумає добру справу, яка може допомогти цьому дереву. Але ці листочки зелені тільки з однієї сторони, з іншого нам потрібно зафарбувати зеленими фарбами( Діти фарбують листочки).
Вихователь:: Поки наші листочки будуть висихати, давайте послухаєм казочку “Шкідливі витівки”.
Шкідливі витівки.
На луці, біля річки, де росли лише травичка та квіточки, народилося маленьке деревце. Його гріло лагідне сонечко, кропив ніжний дощик.
Деревце росло дуже швидко.
Квіточки і травичка дивувалися цьому, бо вони народилися раніше, та поруч із деревцем були просто малечею. здолала їх цікавість отож, одного чудового дня котрась із них і запитала у деревця:
- Хто ти? І чому та швидко ростеш?
- Я Дерево і виросту високим - привисоким. Гілочки мої розростуться широко - пришироко. Тоді я буду могутнім і захищатиму всіх тварин і людей від спеки та дощу. Серед мого гілля пташечки зів’ють гніздечка, приведуть пташенят, співатимуть казкові мелодії.
- Як цікаво! Давай подружимось.
- Згода, - усміхнулося деревце й простягнуло до квіточки поки що такі тоненькі, такі беззахисні гілочки. Воно відчувало, що всі рослинки тісно пов’язані між собою і приносять велику користь і людям, і тваринам. Вони дають силу, здоров’я, бо, коли дихають, виділяють кисень, такий потрібний усьому живому.
Якось до річки прибігла ватага дітей, щоб покупатись і напитися водички у чистому джерельці. Накупалися вони досхочу, напилися смачної водички, і нудно їм стало. Знічев’я почали вони бешкетувати : рвати квіти, витоптувати заповідні трави, гнути деревце, ламати на ньому гілочки, зривати листочки, цвіт.
І травичка, і квіточки захвилювались, пригнулись до землі, намагаючись урятуватися. Поховалися нажахані жабки, що жили біля річки. Деревце ж тільки важко зітхало і простягало догори гілочки, немов благаючи про допомогу.
Але неподобству не було меж. Скаламутили бешкетники воду в джерельці, закидали його камінням. А коли поїхали, то банки, папір, поліетиленові торбинки порозкидали. Урешті-решт заманулося їм ще й
багаття розкласти. Почали вони радитися, де узяти хмиз.
Аж тут нагодився вітерець – він саме повернувся додому, - побачив цю жахливу картину, обурився й одразу кинувся на допомогу: пригнав чорні, страшні хмари, прокотився грім, блискавка навпіл розірвала небо, почалася страшна злива.
Злякалися бешкетники і втекли.
Одразу виглянуло сонечко, підняли голівки квіточки, випросталась травичка. Вітерець закликав усіх звірят із сусіднього лісу, і вони розчистили джерельце. Струмочок знову виводив дивну кришталеву
мелодію, а жабки весело грались коло річки.
Друзям же ще довго довелося лікувати деревце: сонячні промінчики гоїли рани, дощик обмивав їх цілющою вологою, вітерець гамував біль. одужало деревце, але ще й досі пам’ятає про шкідливі витівки дітлахів, які любили тільки себе й сплюндрували дивну красу.
Вихователь:: Чудова казочка, а ви оберігаєте рідну природу, не рвете квіти, листя з дерев, не закидаєте річки камінням? ( Відповіді дітей)
Вихователь:: А тепер давайте розглянемо значки заборони : “НЕ ЛАМАЙ ГІЛКУ!”,.НЕ ламайте гілок, дерева живі, їм боляче. Ліс – це багатство, дерева нам дають свіже повітря та кисень. Бережіть дерева, охороняйте їх.
Вихователь:: Наступний знак “НЕ РУЙНУЙ МУРАШНИК!”У мурашниках живуть мурашки, а вони корисні для природи. Мурашки розпушують землю, щоб туди краще проходили повітря та вода; щоб вона була чистою, родючою; знищують шкідливих рослин.
Вихователь:: Ще один знак заборони “НЕ ЧІПАЙ ГНІЗДЕЧКА ПТАШКИ!” Якби цікаво тобі не було торкнутися пухкенького пір’ячка, що виглядає із гніздечка, пам’ятай – пташенята можуть випасти із гнізда, а ще гірше, якщо торкнутись яєць, які висиджує пташка – вона злякається і покине їх, а без неї вони загинуть. Тож збережемо наших пернатих друзів, захисників лісу!
Вихователь:: Діти, “БЕРЕЖІТЬ ТВАРИН!”Любіть тварин рідного краю, доглядайте за ними, підгодовуйте їх, створюйте умови для життя рослин і тварин.
Вихователь:: Наші листочки вже підсохли, отже давайте разом з Екоколобком придумаєм добру справу і оживимо наше деревце.
Діти називають добрі справи і прикріплюють листочки.
Діти:: Полити, обкопати, розпушити землю, замастити рани, обрізати сухі гілки, побілити стовбур тощо.
Вихователь:: Погляньте, наше дерево зазеленіло, на ньому “виросли” добрі побажання дітей. Дерево стало щасливим від доброти і турботи дітей. Ось так і в природі навколо нас : квіти, дерева, наші мешканці у куточку природи будуть добре почуватися, якщо ми для них виявлятимемо доброту, піклуватимемося про них. Вони будуть добре почуватися і порадують нас красою і здоров’ям.
Підсумок.
- Кожен із вас зробити багато добрих справ у природі протягом року. Ви станете справжніми друзями природи – юними екологами6 будете багато знати про природу і робити добрі діла. Нашому Екоколобку дуже сподобалось гратися з вами.
А зараз ми підемо на вулицю і посадимо деревце, на згадку про візит нашого гостя
(Діти садять деревце).
Вихователь:: Молодці, наше деревце виросте велике і могутнє, а ми будемо ховатись під ним від дощу і спеки. Давайте вивчимо прислів’я:
Посадив деревце – себе прославив,
Посадив сад – рід прославив.
Обговорення змісту і вивчення тексту прислів’я.

Автор: 

Дарченко Лариса Григорівна вихователь ДНЗ№45 м.Хмельницького

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі