Для сучасної освіти характерним є пошук нових педагогічних можливостей, що пов'язано насамперед з відмовою від традиційного навчання та виховання, з ідеєю цілісності педагогічного процесу як системи, що спирається на теорії загальнолюдських цінностей, гуманізації, особистісно-орієнтованого підходу, пріоритету суб'єкт-суб’єктних відносин. У педагогіці та психології все частіше й частіше вживаються поняття «технологія», «педагогічна технологія», «технологія навчання», «технологія виховання», «технологія розвитку особистості», «технологія розвитку колективної творчої особистості» тощо.
Ідея технологізації навчання не є новою. Ще Я. Л. Коменський відстоював технологізацію навчання. Він закликав до того, щоб навчання стало «механічним» (тобто «технологічним»), прагнув відшукати таким порядок навчання, якии неминуче приводив би до позитивних результатів. Я. Л. Коменський писав: «Для дидак¬тичної машини необхідно відшукати:
1) чітко постановлені цілі;
2) засоби точно пристосовані для досягнення цих цілей;
3) конкретні правила, як користуватися цими засобами, щоб було неможливим не досягнути мети».

Від часів Каменського в педагогіці було чимало спроб зробити навчання схожим на добро налагоджений механізм. Пізніше уявлення про технологізацію навчання суттєво доповнювалися і конкретизувалися. Особливо ідея технологізації навчання актуалізувалася з впровадженням досягнень технічного прогресу в різні сфери теоретичної і практичної діяльності.
А.С Макаренко у своїй всесвітньо відомій «Педагогічній поемі»
Педагогічне виробництво ніколи не будувалось на технологічній логіці, а завжди на моральної проповіді». Він вважав, що саме тому у нас просто відсутні педагогічного виробництва

Масове впровадження технологій навчання дослідники відносять до початку 60-х рр. XX століття і пов'язують його з реформуванням спочатку американської, а згодом і європейської школи. До найвидатніших авторів сучасних педагогічних технологій за кордоном відносяться Дж. Керрол, Б. Блум, Д. Брунер, Г. Гейс, В. Коскареллі та ін. Вітчизняну теорію та практику здійснення технологічних підходів до навчання відображено в наукових працях П. Я. Гальперина, Н. Ф. Тализіної, Ю. К. Вабанського, її, М. Ердієва, В. ГІ. Беспалько, М. В. Кларіна та ін.
Сучасні педагогічні технології охоплюють коло теоретичних та практичних питань керування, організації навчального процесу, методів та засобів навчання. Своїм походженням вони зобов'язані реалізації педотехнічних ідей, які висловлювали на межі XX ст. засновники прагматичної психології та педагогіки (І. Джеймс, Д. Дьюі, С. Холл, Р. Торндайк), представники «індустріальної педагогіки» (Ф. Теилор, Ф. Гільберт).

Xронологія введення в педагогіку поняття «технологія»
Характеризується появою в школі різноманітних технічних засобів подання інформації — запису і відтворення звуку і проекції зображень, об'єднання поняттям «аудіовізуальні засоби.»: магнітофони, програвачі, проектори і телевізори. Термін «технологія навчання» означав застосування досягнень інженерної думки в навчальному процесі.Характеризується виникненням програмованого навчання. Були розроблені аудіовізуальні засоби, призначені для навчальної мети: засоби зворотного зв'язку, електронні класи, навчальні машини, лінгафонні кабінети, тренажери тощо. На відміну від терміна «технологія навчання», тотожного поняттю ТЗН (технічні засоби на¬вчання), під «технологією навчання і освіти» мали на увазі науковий опис (сукупність засобів і методів) педагогічного процесу, що неминуче приводить до запланованого результату
Характеризується трьома особливостями:
1) Розширенням бази педагогічної технології. Фундамент педагогічної технології складають інформатика, теорія телекомунікацій, педагогічна кваліметрія, системний аналіз і педагогічні науки (психологія навчання, теорія керування пізна¬вальною діяльністю, організація навчального процесу, наукова організація педагогічної праці).
2) 3міненням методичної основи. Здійснюється перехід від вербального до аудіовізуального навчання.
3) Здійсненням підготовки професіональних педагогів-технологів.
Характеризується створенням комп'ютерних лабораторій і дисплейних класів; зростанням кількості та якості педагогічних програмних засобів; використанням інтерактивних технологій в освіті.У наш час педагогічна технологія стійко увійшла в педагогічний лексикон. Проте в його розумінні та вживанні існують великі різнотлумачення.
• Педагогічна технологія — сукупність психолого-педагогічних установок, що визначають спеціальний набір і компанування форм, методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів; вона є організаційно-методичним інструментарієм педагогічного процесу (Б. II. Лихачов).
• Педагогічна технологія — це змістовна техніка реалізації навчального процесу (Б. П. Беспалько).
• Педагогічна технологія — це опис процесу досягнення запланованих результатів (І. П. Волков).
• Педагогічна технологія — це продумана в усіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення навчального процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для учнів і вчителя (В. М. Мопахов).
• Педагогічна технологія — це системний метод створення, за¬стосування й визначення всього процесу викладання та засвоєння знань із урахуванням технічних та людських ресурсів та їхньої взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти.

• Педагогічна технологія означає системну сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і мето¬дологічних засобів, які використовуються для досягнення педагогічних цілей (М. В. Кларін).

На думку Г. К. Селевка, поняття «педагогічна технологія» може бути представлене трьома аспектами:
1) науковим: педагогічні технології — частина педагогічної науки, що вивчає й розробляє цілі, зміст і методи навчання та проектувальних педагогічних процесів;

2) процесуально-описовим: опис (алгоритм) процесу, сукупність цілей, змісту, методів І засобів для досягнення планованих результатів навчання;
3) процесуально-діючим: здійснення технологічного (педагогічного) процесу, функціонування всіх особистісних, інструмен¬тальних і методологічних
педагогічних засобів.

Таким чином, він робить висновок про те, що педагогічна технологія функціонує і як наука, що досліджує найбільш раціональні шляхи навчання, і як система способів, принципів і регулятивів, що застосовуються у навчанні, і як реальний процес навчання.
Поняття «педагогічна технологія» в освітній практиці вживається па трьох ієрархічно супідрядних рівнях:

І. Загальнопедагогічний (загальнодидактичний) рівень: загальнопедагогічна (загальнодидактична, загальновиховна) технологія характеризує цілісний освітній процес у даному регіоні, навчальному закладі, на певному щаблі навчання. Тут педагогічна технологія синонімічна педагогічній системі: в неї включається сукупність цілей, змісту, засобів і методів навчання, алгоритм діяльності суб’єктів та об'єктів процесу.
ІІ. Методичний (предметний) рівень: предметна педагогічна технологія вибивається у значенні «часткова методика», тобто як сукупність методів і засобів для реалізації певного змісту навчання та виховання в межах одного предмета, класу, вчителя (методика викладання предметів, методика компенсуючого навчання, методика роботи вчителя, вихователя).

ІІІ. Локальний (модульний) рівень: локальна технологія є технологією окремих частин навчально-виховного процесу, вирішення часткових дидактичних і виховних завдань (технологія окремих видів діяльності, формування понять, виховання окремих особистісних якостей, технологія уроку, засвоєння нових знань, технологія повторення й контролю матеріалу, технологія самостійної роботи та ін.).
Слід розрізняти педагогічну технологію від методики навчання. Відмінність полягає в тому, що педагогічні технології вдається відтворювати й тиражувати і при цьому гарантувати високу якість навчально-виховного процесу або вирішення тих педагогічних завдань, які закладені в педагогічну технологію. Методики часто не гарантують належної якості.
Разом з тим методика може бути доведена до рівня технології. Наприклад, існує певна методика оцінювання знань. Якщо вона відповідає об'єктивності, надійності, валідності, то її можна назвати педагогічною технологією.
Педагогічна технологія нерозривно взаємопов'язана з педагогічною діяльністю. У педагогічній діяльності головними діючими особами є вчитель та дитина. Саме вони на коленому етапі педагогічної діяльності, взаємодіючи один з одним і колективом у цілому, спільно вирішують завдання виховання, навчання та розвитку.
Учитель, як суб'єкт діяльності, керує навчально-виховним процесом, забезпечує його освітній, виховний і розвивальний характер. Удосконалення педагогічної діяльності впливає на розвиток особистості вчителя та учня, оскільки зовнішня дія, як правило, справляє вплив на психічні процеси, які в свою чергу якісно змінюють діяльність, виводять її на рівень творчості.

Педагогічна технологія — один із спеціальних напрямків педагогічної науки (прикладна педагогіка), покликаний забезпечити досягнення певних завдань, підвищувати ефективність навчально-виховного рівня, гарантувати його високий рівень. Отже, органі¬зація різних видів педагогічної діяльності передбачає використання варіативних технологій на рівні творчості та майстерності.

Предмети: Фізика

Класи: Середня школа