Користувацький вхід

Будуємо школу для миру й любові

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Ефективність процесу навчання значною мірою замовлення методами його реалізації. Оскільки головною метою навчання демократії в школі є формування в учнів навичок брати участь у громадському житті та впливати на його перебіг, то значною мірою воно має відходити від традиційної форми викладання доцільно використовувати новітні, що ґрунтується на таких засадах.

  • Формування в процесі навчання цінностей громадського суспільства та позитивного ставлення учнів до них;
  • Забезпечення взаємозв’язку між методами викладання й практичного громадознавства через ставлення мікроклімату в школі , який ґрунтується на принципах співпраці, справедливості, демократичності, дотримання прав людини тощо;
  • Поглиблення розвитку кооперації в умовах навчального процесу на рівнях «учень-учень», «учень-учитель»;
  • Використання активних та інтерактивних методів навчання, що забезпечує залучення учнів до поставки питань, дослідження проблем, процесу формування рішень;
  • Вивчення суперечливих питань за допомогою критичного аналізу різних поглядів;
  • Залучення учнів до процесу розв’язання суспільних проблем через зміну особистої поведінки, активної участі в громадському житті на місцевому рівні.

Застосування інноваційних методів навчання потребує від учителя обізнаності як з технологією критичного мислення, так і з наявними типами освітних технологій, умінням іх реалізовувати.

Згадаймо в Сухомлинського: «Кожен момент нашого життя має бути наповнений радістю. Його ніколи не було досі й ніколи не буде знову…»

Тому школа має бути центром місцевої громади, від якого на широкий загал випромінюватимуться позитивні флюїди «розумного, доброго, вічного». Вона має сприяти на краще. Адже ми, педагоги , відповіданні за майбутнє країни, за майбутнє світу.

Практичне завдання «Чи легко робити зміни?»

Потрібно схрестити руки так, як кожному з учасників пратикума зручно. Запам’ятайте, яка рука – «зверху». Після цього всі виконують завдання: сзрестити руки навпаки – так, щоб тепер рука, яка була «зверху», спинилася «знизу». Наступний етап – саморефлексія. Майже всі кажуть, що відчувають деякий дискомфорт. Висновок: будь-які зміни створюють відчуття дискомфорту! А яка незручність, який дискомфорт з’являється тоді, коли ми прагнемо змінить педагогічну систему, а значить – докорінно змінити як свою поведінку, так і поведінку своїх колег?

Розглянемо технологію дотримування критичного мислення. Вона ґрунтується на творчий співпраці вчителя та учня й орієнтована на розвиток в учнів аналітичного підходу до будь-якого матеріалу. Ця технологія розрахована не на запам’ятовування матеріалу , а на висунення проблеми і пошук способів ії розв’язання

Ця технологія містить три стадії:

  1. Аналізація наявних знань учнів, пробудження інтересу до теми. (мозковий штурм, напрацьовування версій розвитку подій… прийоми.)
  2. Осмислення нового матеріалу (поняття, ідеї)основне спрацювання учнями змісту тексту, лекції вчителя. (читання тексту з коментарем, маркування символами, складання таблиць… прийоми.)
  3. Роздуми або рефлексія. Учень осмислює вивчений матеріал і дотримує свою особисту думку, ставлення до нього (дискусія, складання схеми, запис висновків.)

Дослідження сучасної дидактики свідчать: одне з найважливіших завдань стратегії активного навчання полягає у зміні форми спілкування в освітній діяльності. Ця зміна – перехід від монологічного до багатопозиційного навчання, за якого відсутня концентрація передбачає використання відповідних методів навчання, які переважно бачуться на інтерактивних вправах.

Інтерактивність – процес взаємного впливу об’єктивність + спеціально організована пізнавальна діяльність, котра має яскраво виражену спеціальні спрямованість.
Однією з основних умов інтеракції є наявність проблеми та робота над нею в групах (парах), прийняття узгодженого рішення й діалог за підсумками роботи.

  1. Робота в парах
    1. «Взаємообмін завданнями», взаємопередавання тем, обговорення проблем
      Один із партнерів є носієм інформації, знає шляхи розв’язання завдань, зміст теми, може провести досліди, проаналізувати ситуацію, документ, працювати з картою. Він і передає всю інформацію іншому розповідає, пояснює, відповідає на запитання, демонструє. Другий слухає, записує, запитує, обговорює, висловлю. В результаті – обидва партнери мають бути готові відповідати на запитання вчителя, коментувати, аргументувати позицію, свою точку зору

      Практичне завдання «Маємо разом спільний дім»

      Учасники вдвох, не кажучи жодного слова, водять двома руками одним фломастером. Вони на аркуші паперу малюють будинки, в якому їм було би зручного жити. Коли малюнок готовий учні аналізують спільну роботу (Хто був лідером? Чи змогли намалювати те, що хотіли? Чи дратував вас напарник?...)

      Висновок: спільною «оселею» для нашого соціального життя є наші стосунки, які треба вміти будувати на засадах взаєморозуміння, толерантності та співпраці.

    2. «Діалог Ривіна»

      Робота за методикою Ривіна передбачає читання, або вивчення тексту абзацами. Під абзацами слід розуміти частину тексту до 12 рядків, яка має закінчену думку і зміст якої можна передати одним реченням (10 слів) для вивчення абзацу необхідно спочатку з’ясувати його суть. Далі виокремлюємо головну думку кожного абзацу

      Це місток для формування складніших умінь: читання пункту, сторінки, розділу.

    3. «Діалог Сократа»

      Нині одним із найважливіших методів навчання є «діалог Сократа», в рамках якого учні самостійно формують проблеми громадського життя та пропонують альтернативні шляхи їх розв’язання. Цей метод покликаний допомагати молодим людям, сформувати своє ставлення до важливих юридичних, стичних так соціальних проблем.

      Сократівський стиль характеризується використанням аналогії, як способу виявлення протиріч в учнівських висловлюваннях. Щоб подолати соціальні конфлікти необхідно обмінюватися своїми думками і прагнути долати суперечки, займаючи певні позиції, яких відбито справедливість та людську гідність, дві фундаментальні цінності демократичного суспільства.

      (Чи корисно для людства використання атомної енергії? Чи треба забороняти смертну кару?...)

      Учитель допомагає учню з’ясувати, чи залишиться той на своїй позиції за будь-яких умов. Тут доцільно виокремити два під етапи : аналіз та аргументацію. Аналіз дій здійснюють й вигляді обговорення цінностей та питань. Це дає матеріал для подальшого дослідження. Рекомендація, побудована на протиставлені, має сприяти утвердженню позиції учня.

      Результат: оволодіння учнями навичками визначення суспільних проблем, аналізу питання, визначення позицій на основі цінностей; набуття вмінь розв’зувати терміні логічні, фактичні та ціннісні суперечності, вести діалог. Така модель сприяє розвитку плюралізму та поваги до думки інших людей.

      Практичне завдання «Оцініть мої успіхи». Ведучий просить оцінити його успіхи в математиці:

      1+1=2 1+2=3
      1+3=5 1+4=5
      1+5=6 1+6=7
      1+7=8

      Відразу всі вказують на помилку в третьому рядку.
      Реакція: «Я ж усе, окрім однієї – єдиної помилки, зробив правильно, а ви замість того, щоб спочатку відзначити мої успіхи, акцентувати увагу саме на помилці…»

    4. «Навчальна пара» (2 особи)

      Прийом : усі учні вивчають навчальний матеріал за алгоритмом, поданим на картці. В правому ряду – «учні», в лівому – «вчителі». Можна створювати нові пари.
      Завдання «вчителя» ставити запитання до щойно опрацьованого матеріалу, тлумачити незрозумілі поняття, визначити основну ідею.

  2. Метод «колективного обговорення проблеми»

    «Мозковий штурм»

    Метод пошуку рішення, що здійснюється через вільне вираження поглядів усіх учасників; дає змогу групі людей використовувати свої інтелектуальні можливості для швидкого та ефективного вирішення завдання.

    1. Навчальна співпраця як форма роботи .

      Ґрунтується на спільній діяльності учнів і вчителя і сприяє гуманізації стосунків між ними.

    2. «Снігова куля» ( «Два-чотири-вісім» )

      Учасники обговорюють якесь питання в парах квартетах октетах.Метод навчає робити вибір, вести переговори.

    3. «Броунівський рух»

      Кожен учень може виступати у «роль вчителя», передаючи свої знання однокласникам.

      Метод дає змогу одному учневі багаторазово повторювати «свою частину навчального матеріалу», ознайомлення з іншими частинами і систематизацію загальної картини теми.

      Практичне завдання «Чи легко бути сліпим».

      Усі учасники об’єднання в пари. «Спочатку один з кожної пари стає на 12 хвилин «сліпим», інший у ролі «поводиря» водить його під руку. Потім ролі змінюють.
      Колективна рефлексія наприкінці свідчить про те, що поводир відчув себе відповідальним за людину, яка перебувала під його опікою. «Сліпий» же відчував себе безпорадним і вдячним тій людині, яка його вела.
      Висновок: як часто дитина подає сигнали біди, а вчитель залишається «сліпим» і не звертає на них уваги. Ми зобов’язані розпізнавати всі сигнали й адекватно реагувати на них, тоді діти будуть щасливими впродовж дня, тоді й учитель наприкінці робочого дня відчує себе щасливою людиною.

  3. Метод проектів

    Проект (у буквальному значенні – «кинутий на перед») – прототип якогось виду діяльності – чудовий дидактичний спосіб активізації пізнавальної діяльності, розвитку креативної, формування певних рис особистості.

    Типи: Дослідницький, Творчий, Ігрові, інформаційні, Практично-організаційні

  4. Метод демаршів.

    Особлива форма навчального заняття (урок або кілька уроків), яка будується на практичних діях, пов’язаних пізнавальним завданням і призначених для творчого самостійного виконання учнями. Співпраця, проблемне навчання,суб’єктивні взаємодії, дискусія – особливості. Навчання – оскільки вона поєднує в собі індивідуальний пошук та обмін ідеями. Контроль з боку вчителя має непрямий характер. Заохочується само- і взаємоконтроль та самооцінка.

  5. Дискусія (обмін думками з певної проблеми)

    «Дерево рішень»

    Переваги| Недоліки Ток-шоу

  6. Моделювання, ігри, вистави.

    Моделювання – це вид гри, який залучає учнів до абстрактної чи виданої ситуації, що є спрощенням, але живим прикладом реальної події. Особливість – високий рівень непередбачуваності; ніхто насправді не знає, якими будуть результати.
    Вистава значною мірою залежить від того, як буде зіграно ролі. Особливість: учасники не мають великого простору для фантазії.

    Моделювання ж пропонує лише ескіз, короткий опис ролі, спираючись на який, учасник має створити своє відчуття світу, розвинути свою точку зору.

Практичне завдання «Моє серце»

Здійснюється в два етапи

  1. всі учасники практикуму малюють своє «серце» нетрадиційним способом;
  2. пари обмінюються «серцями» і розповідають одне одному про своє нове «серце» (те, яке кожен щойно отримав від партнера)

Робота завершується запитаннями ведучого: «Чи сподобається вам нове «серце»?
«Хто хоче забрати своє «старе» серце? Чому?»

Всі приходять до серйозних висновків про те, що вчитель не завжди готовий на завжди готовий «серце віддати дітям», дати їм можливість скористатися знаннями, які йдуть з учительського «серця»…

Звичайно, серце – це лише символ, та, як каже східна мудрість, «у наповненому серці є місце для всього, у порожньому серці немає місця ні для чого».

Автор: 

Дегтярьова Ірина Борисівна

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі