Користувацький вхід

Корекція агресивної поведінки дітей підліткового віку з розумовими вадами

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Зростання агресивних тенденцій в підлітковому середовищі відображає одну з найгостріших проблем нашого суспільства, де за останні роки різко зросла молодіжна злочинність, особливо злочинність підлітків з вадами розумового розвитку.

Погіршення екологічних норм, високий рівень захворювань батьків (особливо матері), ланцюг невирішених соціально-економічних, психолого-педагогічних та медичних проблем сприяють збільшенню кількості дітей-інвалідів. На даний час багато спеціалістів працює над вирішенням комплексу проблем дітей з особливими потребами.

Сама велика група дітей з відхиленням у розвитку ( більше 2 % від загальної дитячої популяції) складають діти з розумовими вадами, які мають враження кори головного мозку, що виявляється у відхиленнях пізнавальної діяльності та емоційно-вольової сфери дитини, порушуючи їх склад та функції.

Знижений інтелект і особливості емоційно-вольової сфери цих дітей не дозволяють їм навчатися за програмою масової школи. Аномальні діти потребують комплексної реабілітації, яка включає медичну, корекційно-педагогічну, психологічну допомогу, що поєднується з індивідуальною соціальною адаптацією.

Професійний інтерес психологів та дефектологів до різних видів і рівнів змін особистості підлітків, їх характерних особливостей, агресивності у поведінці дітей з розумовими вадами вельми високий і стійкий протягом багатьох років; про це свідчать спрямованість і кількість робіт, присвячених проблемі.

«Психологічний словник» під редакцією В. П. Зінченко пропонує наступне визначення: агресія – мотивована деструктивна поведінка, що суперечить нормам і правилам співіснування людей у суспільстві, завдає шкоди об’єктам нападу (одушевленим і неживим), приносить фізичний збиток людям або викликає у них психологічний дискомфорт ( негативні переживання, стан напруженості, страху, пригніченості).

Поведінка підлітків з розумовими вадами має складну багатофакторну природу, її вивчення вимагає, по-перше, реалізації системного підходу, що виявляє ієрархію і взаємозв’язок несприятливих чинників; по-друге, застосування порівняльного аналізу, що зіставляє умови сприятливого соціального розвитку з процесом соціопатогенеза; по-третє, реалізації міждисциплінарного підходу, який не дозволяє замикатися в рамках однієї спеціалізації, а навпаки, припускає використання досягнень таких галузей психології, як вікова, соціальна, педагогічна, медична.

Характерологічні особливості агресивності звичайних підлітків:

1. Приймають велике коло ситуацій як загрозливе, вороже ставляться по відношенню до них.
2. Дуже чутливі на негативне ставлення до них.
3. Наперед вороже ставляться до відношення оточуючих до себе.
4. Не можуть оцінити особисту агресію, як агресивну поведінку.
5. Завжди винних шукають на боці.
6. Відсутнє почуття провини.
7. Не беруть відповідальність за свої вчинки.
8. Мають зразковий набір операцій на проблемну ситуацію,
9. Слабо розвинений контроль над своїми емоціями.
10. Слабо сприймають свої емоції, окрім гніву.
11. Мають неврологічні відхилення: нестійку увагу, слабку пам»ять, нестійке запам’ятовування.
12. Не можуть прогнозувати свої дії після поганого вчинку.
13. Позитивно ставляться до агресії, тому що самі знаходять у ній почуття значущості.

Аналізуючи особливості звичайного підлітка та підлітка з розумовими вадами, можна зазначити, що характерологічні особливості агресивної поведінки підлітків також підходять до підлітків з розумовими вадами, але є і розбіжності: у підлітків з допоміжної школи мало розвинений інтелектуальний рівень і тому вони не можуть мати зразковий набір операцій на проблемну ситуацію.

До вище перерахованих характерологічних особливостей агресивних підлітків, для підлітків з розумовими вадами можна додати ще й такі:

1. Вони мають високий рівень особистої тривожності.
2. Мають неадекватну самооцінку, частіше низьку.
3. Мають почуття знедоленості
4. Мають відчуття, що їм всі щось винні.

При агресивних проявах поведінки у дітей-олігофренів, окрім порушень шкільної дисципліни ( непосидючості, дратівливості, схильності до невмотивованих вчинків, конфліктів з вчителем та товаришами, агресії і т. д.) спостерігається асоціальна поведінка (ранній алкоголізм, крадіжки, бродяжництво, схильність до наркоманії, токсикоманії, сексуальні ексцеси). Для них характерна відсутність інтересів до шкільних занять. В усій їхній поведінці переважає емоційно-вольова нестійкість, незрілість. Виразна інфантильність проявляється у веселому, безтурботному настрої зі схильністю до метушливості і нав’язливості, з відсутністю стійких прихильностей при високій комунікабельності.

Саме така ситуація і зумовила вибір мого дослідження. Я намагалась визначити спрямованість корекції агресивної поведінки підлітків з вадами інтелектуального розвитку, її специфіки, психолого-педагогічних умов, розробити ефективну програму корекційної діяльності педагога.

Спостереження проводилось за всіма дітьми 7-9 класів Таврійської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат (67 дітей) в два етапи.

На першому діагностичному етапі використовувала методики спостереження, опитування вчителів, проективні методики, соціометрію. Поведінку учнів фіксувала у різних ситуаціях (журнали поведінки), оцінювала наявність і ступінь виявлення різних проявів агресивності.

За результатами спостереження підлітків поділила на дві групи: - до першої групи увійшли 57 учнів, порушення поведінки яких мали межі в школі-інтернаті. Психічний недорозвиток у дітей першої групи неглибокий, такі діти мають діагноз «порушення інтелектуального розвитку легкого ступеню». В них відзначалась емоційна нестійкість, роздратованість. Порушення поведінки виступає у них як форма реакції на психологічні складнощі;

До другої групи увійшли 10 учнів, порушення поведінки яких виходили за межі школи та мали демонстративний характер. Порівняно з учнями першої групи у них відмічався більший ступінь вияву розумової відсталості. Недостатня можливість критичної оцінки своєї поведінки в цілому приводила учнів до серйозних порушень у відносинах з вчителями, вихователями та однолітками. Труднощі поведінки ускладнювались порушеннями емоційної сфери. В одних на фоні доброго настрою майже без приводу виникали бурхливі афективні реакції, в інших учнів емоційні порушення мали прояви в постійній напруженості афекту ( мрачність, злобність у настрої, схильність до руйнації та агресивних дій).

Проективну методику «Тест руки» ( В. Брайклін, З. Піотровський, Е. Вагнер), «Малюнок неіснуючої тварини» ( М. З. Друкаревич) застосовувала для діагностики та встановлення причин дезадаптації особистості, її конфліктів із соціумом, ступеню прояву агресивності.

Проаналізовані результати довели, що в другій групі підлітків більш домінуючою є агресивність, натиск у досягненні цілі, дефективність, ексгібіціонізм. Емоційний світ цих дітей недостатньо багатий, у палітрі їхніх почуттів переважають похмурі тони.

Соціометричне дослідження «Капітан корабля», проводила для діагностування міжособистісних відносин між підлітками.

Результати показали, що аутсайдерство підлітків – як негативний феномен відносин – породжує захисну агресію, тривожність, самотність; лідерська позиція – також, оскільки поведінка з тенденцією до агресії стає взірцем для інших учнів класу; непопулярність в свою чергу спричиняє породження хворобливих агресивних проявів ( тривожність, демонстративність, агресія, запальність); наближення до лідерства – як положення невдоволеності – породжує образливість, негативізм, агресію та імпульсивність.

Другий етап дослідження включав розробку та реалізацію корекційної казко терапевтичної програми, яка складалася із 12 занять – 12 годин і при системному застосуванні мала корекційний ефект.

В даній програмі корекційна робота була направлена не тільки на специфіку агресивної поведінки, а й на причини її виникнення. Враховувалось, що поведінка дитини мотивована прагненням на досягнення мети та соціального інтересу. Увага акцентувалась на тих внутрішніх силах, які допоможуть дитині справитися з труднощами, які виникають у її життєдіяльності. Переоцінка значимості проблеми,формування нової системи емоційних установок, ліквідування джерела збудження – ось мета, якої я дотримувалась протягом кореційної роботи з даною групою дітей.

Корекція проявів агресивної поведінки підлітків в моїй роботі передбачала розробку і проведення комплексу занять із казко терапії. Комплекс направлений на групову роботу, завдання цього комплексу включає в себе: розвиток соціальної активності, адаптації, формування адекватних міжособистісних відносин, розвиток позитивної самооцінки, навчання підлітка керуванням особистим гнівом.

Після закінчення занять казко терапії провела повторне психодіагностичне обстеження. Результати повторної діагностики в цілому свідчать про достатню ефективність проведеної роботи з корекції агресивної поведінки у підлітків спеціальної школи засобами казко терапії:

- майже вдвічі зменшились прояви тривожності, егоцентричності, емоційної відгородженості, апатії, нав»язливих станів, агресії – це свідчить про ефективність та доступність методу для дітей-олігофренів;
- невротичність зменшилась майже у три рази, що свідчить про правильність вибору методики корекції агресивної поведінки;
- міжособистісні відносини покращились у зв»язку з тим, що підлітки навчилися спілкуватися один з одним тощо.

Варто зазначити, що на недостатньому рівні ще знаходяться: опозиційність, асоціальність, запальність, демонстративність. Таку ситуацію можна покращити за допомогою постійних корекційних вправ, системності корекційної роботи. Особливості хвороби дітей-олігофренів не дають можливості відносно швидко змінити прояви агресивності на достатній рівень дурашливість, стереотипність, демонстративність, загальні особливості емоційно-вольової сфери).

Методичні рекомендації для вчителів-дефектологів для подолання агресії за допомогою казкотерапії:

Не лякатися і не розчаруватися, коли дитина виражає свої агресивні почуття у формі «страшилок» (адже це саме і є конструктивним способом вираження дитячої агресії).
Читати дитині народні казки. Читання чарівних казок позитивно впливає, навіть коли ані той, хто читає, ані той, кому читають, не усвідомлюють тонкощів казкової символіки. Що стосується авторських казок, створених за мотивами народних, то вони містять уже проінтерпретовані версії казкових подій — і не завжди можуть бути корисними.

Звертати увагу дитини на образи деструктивних персонажів казки і пропонувати пофантазувати на тему: «Хто в казці для тебе найбільш несимпатичний? А як виглядає Кощій (дракон, чудо-юдо)? Чого він хоче? Чи є в ньому щось, що тобі подобається?». Несимпатичний персонаж, який привертає увагу дитини, виражає її агресивні бажання, у яких вона може боятися зізнатися батькам і собі самій. Говорячи про негативного героя, дитина говорить і про себе — і дорослий, що ставить питання, допомагає їй в усвідомленні цих «тіньових» сторін особистості, яка розвивається.

Звертати увагу дитини на образи «позитивних» героїв, що протистоять деструктивним персонажам: як вони виглядають, чого вони прагнуть, чого побоюються? Що допомагає цим героям перемогти негативного героя? Герой представляє в психіці дитини конструктивні індивідуальні сили, що борються з агресивною архаїкою нецивілізованих потягів.

Звертати увагу дитини на образи чарівних помічників і чарівних предметів, які герой використовує в боротьбі зі шкідливими драконами. Пропонувати пофантазувати на тему: «Що іще вміє сірий вовк (богатирський кінь)? Що герой може зробити, маючи таку чудову скатертину-самобранку (килим-літак, чоботи-скороходи)? Чим Іван-царевич її заслужив?». Чарівні предмети являють собою внутрішні ресурси (потенційні здібності), що допомагають дитині подолати свою агресивність (але не притушити, а опанувати її).
Звертати увагу дитини на фінальний стан героя, якого він досягнув ціною обмежень, бажання, подолання страхів і перемоги над носіями деструктивної агресії. Що для дитини означає віднайдення героєм царства й одруження з прекрасною царівною? У цій символіці виражається віднайдення влади над своїм життям (і агресивними спонуканнями зокрема) і досягнення внутрішньої цілісності.

Залежно від того, скільки років дитині, якої вона статі і яка саме проблема стоїть на порядку денному, слід добирати відповідні казки. Чарівні казки можна поділити на типи відповідно до статі героя й того, чи є головний герой дитиною («хлопчик-з-мізинчик») або юнаком (дівчиною), здатним одружитися (Іван-царевич, Попелюшка).

Казки, де діють герої-діти, досліджують страхи й агресивні прагнення, характерні для більш раннього віку. Казки з героями-юнаками орієнтують дитину на майбутнє і створюють моделі особистісного зростання, що гармонійно діє на деяку перспективу. Недаремно у вітчизняній казковій традиції Баба Яга в казках з героєм-дитиною є моторошним монстром, що шкодить, а стосовно юнака вона є помічником — у боротьбі з монстрами більш моторошними. Той агресивний зміст, що несе в собі образ Яги, у казках першого типу з'являється як ще не інтегроване, не засвоєне дитиною, а в казках другого типу воно вже вірно служить усвідомленій конструктивній меті.

У міру готовності дитини можна пропонувати їй не слухати, а складати власні казки. Такі казки як з діагностичного боку, так і в плані пошуку та розв'язання дитиною-автором глибинних проблем, діють сильніше. Важливою є й актуалізація творчого потенціалу дитини. Саме творча діяльність може по-справжньому увібрати в себе надлишки агресивної енергії дитини.
Таким чином, розроблена і застосована на практиці система корекційних занять, спрямована на поліпшення поведінкових реакцій даної групи розумово відсталих підлітків, підвищення рівня їх адаптаційних можливостей до умов життя суспільства, близького оточення та режимних вимог допоміжної школи, виявилась досить ефективною. В той час, отримані дані вказують нам, що хоча позитивна динаміка присутня, деякі патологічні поведінкові прояви підлітків неможливо корегувати без допомоги оточення (батьків, лікарів). Крім того педагогічному колективу необхідно докласти значних зусиль, щоб закріпити позитивний ефект і сприяти подальшому розвитку адаптивних моделей поведінки учнів.

Автор: 

Мезенцева Тетяна Леонідівна, вчитель-дефектолог української мови та читання КЗ "Таврійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів" ХОР

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі