Користувацький вхід

батьківські збори

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

«Партнерські відносини : школа - сім’я"

І. Вступне слово.

- Доброго дня, шановні батьки! Рада вітати вас на наших батьківських зборах. Сподіваюся, що вони відбудуться в дружній, довірливій та відкритій атмосфері, бо форма їх проведення буде незвичайна.

Батьки і діти – це любов і сльози,
Це вічне щастя і одвічний біль,
Це – сонце і тепло, сніги й морози,
Мед на вуста й на вічні рани сіль.
Як на троянді – колючки і квіти,
Так і в житті є радість і печаль.
Високі мрії й дуже різні діти…
Чому таке трапляється, на жаль?
Всім хочеться все мати в ідеалі,
Причому, водночас і без зусиль.
Щоб щастя без труда й печалі
Пливло саме у руки звідусіль.
Та у житті такого не буває,
Й запам’ятати треба, в чому річ:
Зоря щаслива лиш тоді засяє,
Якщо трудитись будеш день і ніч.
А діти – це і щастя, і турбота,
Відповідальність і тривога теж,
Без відпочинку й вихідних робота,
Любов така, яка не має меж.

- Кожен із нас знає, як важко виховати свою дитину так, щоб пишатися нею, щоб вона стала порядною, чесною, доброю людиною. А виховання починається в сім’ї, родині.
- Що для вас означає « Сім’я»?

( Складаємо асоціативний кущ)

вихователь
співпраця дружба
скринька Сім’я ланка у вихованні
взаємоповага взаєморозуміння
джерело

Вплив сім’ї на дитину унікальний, а багато в чому й незамінний. У сім’ї особистість формується у природних умовах, вихователі тут – найближчі, найдорожчі для дитини люди , з якими вона постійно спілкується і яким повністю довіряє.
У сім’ї, образно кажучи, закладається коріння, з якого виростають потім і гілки, і квіти, і плоди. Сім’я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави.
Сучасна сім’я має стати головною ланкою у вихованні дитини: забезпечити їй належні матеріальні та педагогічні умови для фізичного, морального та духовного розвитку.
Разом з тим, сучасна сім’я і сама потребує як матеріальної, так і психолого-педагогічної та культурологічної допомоги.
Важливе місце тут займає школа, педагоги, які завдяки фаховій освіті володіють необхідними психолого-педагогічними знаннями, професійними вміннями та навичками і є важливою складовою в педагогічному трикутнику « дитина – батьки – вчитель». Основою такої співдії повинна стати єдність батьків і вчителів у ставленні до дитини як до найвищої цінності.

ІІ. Налаштування на позитивні емоції.
- А тепер подумайте про найсимпатичнішу, найбільш життєрадісну істоту, яку ви зустрічали в житті чи в казці. Головне, щоб як тільки ви про неї подумаєте, вам захотілося всміхнутися.
- Спробуйте уявно намалювати цю істоту. Прикладіть до грудей свій уявний малюнок. Уявіть, що ця маленька симпатична істота росте у вас під долонею. Відчуйте, позитивну енергію, яку вона випромінює.
- Тож нехай ніщо не завадить нам сьогодні отримувати тільки позитивні емоції. До речі, такі позитивні емоції має щодня отримувати й ваша дитина.

ІІІ. Оголошення теми батьківських зборів.
- Основне питання нашого зібрання – « Партнерські відносини: школа - сім’я».

ІV. Визначення очікувань учасників зборів. Вправа «Лелека».
(Перед початком зборів прикріплюється на стіні великий малюнок із зображенням лелеки, який несе у дзьобі немовля. Кожний учасник отримує паперову пір’їнку , на якій йому пропонується написати власні очікування від зборів.
Після того як усі учасники записали свої очікування, вони по черзі підходять до лелеки, зачитують свої сподівання й скотчем приклеюють пір’їнки на його крила).

V. Інтерактивна вправа « Будьмо знайомі».
Вправа проводиться по колу. Кожен учасник проговорює своє ім’я так, як би він хотів, щоб його називали під час проведення зборів.
- Для того, щоб наше спілкування було успішним, давайте познайомимося ближче. Для цього нам потрібно стати в коло і кожен назве своє ім’я так, як би він хотів, щоб його називали під час проведення зборів.
VІ. Поділ на групи.
- На даних батьківських зборах пропоную поділити батьків на такі групи:
І група – батьки учнів 1-2 класів, вчитель-координатор Бойко Н.В.;
ІІ група – батьки учнів 3-х класів, вчитель-координатор Хриненко А.О.;
ІІІ група – батьки учнів 4-х класів, вчитель-координатор Гайдай С.В.
( назву групи пропоную обрати батькам)
VІІ. Прийом « Успішне спілкування» за формою інтерактивної технології « Мікрофон».
Мета: знайомство родин; можливість розповісти про свої позитивні якості.
Кожна родина – джерело досвіду й мудрості. Я пропоную провести вправу « Успішне спілкування», щоб краще познайомитись з родинами, які сьогодні присутні на наших зборах і мати можливість почути про ваші родинні позитивні якості, про відносини у ваших сім’ях, про ваших дітей.
Я пропоную вам висловлюватись за поданим початком. Який ви обираєте самі.
Батьки починають висловлювати думку за початком, зокрема « Я пишаюсь, що в моїй родині…», « У мене добре виходить…», « Мені приємно сказати…», « Мені подобається в моїй дитині…».

VІІІ. Прийом « Три предмети» за технологією « Презентація досвіду».
Мета: дати характеристику дитини за даними предметами та виявити схильності та інтереси цієї дитини.
- Кожна мати, батько знають свою дитину, як вони думають, як п’ять пальців, а чи зможете ви охарактеризувати дитину за її речами?
( Кожній протилежній групі один з батьків показує три предмети, які характеризують захоплення та інтереси власної дитини. Група повинна скласти коротку характеристику і презентувати ідею « Чим захоплюється дитина»).
Х. « Семінар – спілкування». Технологія « Мозковий штурм».
( обговорення педагогічних ситуацій)
Мета: вміти висловлювати свою думку на подану проблему; розвивати вміння співпрацювати; вчитись висловлювати ідеї протягом обмеженого періоду часу, вчитись визначати доцільну модель батьківської поведінки в певній ситуації.
- Не буває таких родин, у яких би хоч один раз не виникали якісь суперечності, непорозуміння. І для злагоди в родині ми готові поступитись комусь чи в чомусь. Ми вчимося мудрості в старших членів родини, шукаємо відповіді у літературі, прислухаємося свого серця, намагаємося залагоджувати конфлікти, робити правильні висновки і вчимося виправляти помилки як на чужих так і на своїх вчинках.
- На наших зборах я пропоную розглянути певні життєві ситуації, оцінити вчинки та наслідки героїв, а також поділитись із врегулюванням суперечностей, якщо такі виникають, у ваших родинах.

- Подивіться листи матерів. Чи згодні Ви з ними?
І група
Лист 1
« Усі батьки хочуть, щоб діти слухалися їх, але не завжди вміють цього досягти. Або роблять це надто пізно, коли дитина вже звикне не слухатися.
Я почала привчати свою доньку до слухняності, коли вона була зовсім крихіткою, коли помітила, що моя Ася розуміє слово «не можна». Тоді я почала не дозволяти їй дечого, але вдавалася до заборон нечасто. Говорила «не можна» спокійним голосом. Намагалася не допускати «досвіду неслухняності». І завжди поводилася з донькою лагідно. Адже коли серце дитини щире, матері легше прищеплювати те, що хочеш. На своєму материнському досвіді переконалася: слухняності можна досягти тільки любов’ю і довірою до дитини».

Завдання:

- Проаналізуйте позицію авторки листа. Які виховні дії, на її думку, сприяють вихованню слухняності дітей?
- Чи згодні Ви з висловленою думкою? Як Ви добиваєтеся слухняності дітей у своїй сім’ї?
ІІ група
Лист 2
«… Був у нас у сім’ї час, коли всі чомусь заводились через дрібниці, дратувалися, легко ображались один на одного. А чому, я ніяк не могла зрозуміти, і це дуже прикро вражало. Допоміг розібратися в цьому син – йому було тоді років 9 - 10: «Знаєш, мамо, ти б мені казала заздалегідь, що мені потрібно вдома зробити, я все зроблю, але потім ти мене вже не чіпай, а то завжди так не хочеться кидати своє заняття на найцікавішому місці». Мене це прохання насторожило і примусило поспостерігати за собою, за батьком, за всіма. І знаєте, що я виявила? Ми справді не давали один одному спокою тим, що могли звернутися з проханням, запитаннями, розмовами до будь-кого, незалежно від занять і справ кожного. Ми ж думали, що це добре, така свобода і невимушеність, а насправді це були звичайнісінькі безцеремонність, нетактовність. Вони й дратували нас дедалі більше і більше. Дякувати синові – він допоміг зрозуміти, у чому тут справа».

Завдання:
- Чи згодні ви з висновками авторки?
- Що таке батьківське піклування про дітей?

ІІІгрупа
Лист 3
«… Я раніше вірила в те, що без різки гарної людини не виховаєш. Коли мій маленький Юрко завинив, я вирішила, що він уперше заслуговує на те, щоб його добре відшмагали. Я наказала синові самому піти й принести різку. Юрко пішов і довго не повертався. Нарешті він повернувся весь у сльозах і сказав: «Різки я не знайшов, але ось тобі камінь, який ти можеш у мене кинути». Тут я теж розплакалася, бо раптом побачила все очима дитини. Юрко, мабуть, розмірковував: «Мама хоче зробити мені боляче, а для цього й камінь годиться…».
Я поклала камінь на кухонну поличку, де він залишився лежати як вічне нагадування про обіцянку, яку я дала собі тієї миті, - «жодного насилля!».
Завдання:
- Якою на вашу думку була поведінка матері у відношенні до дитини?
- Назвіть ваші способи впливу на дитину.
ХІ. Вправа для зняття напруги « Повітряна кулька»
Учасникам зборів видаються повітряні кульки. Пропонуються питання, в яких зазначені ситуації , коли виникає роздратування у батьків під час спілкування з дитиною. Якщо зазначений приклад має місце, учасник вдихає повітря у кульку.
- Часто від дітей можна почути скарги на те, що батьки іноді роздратовуються при спілкуванні з ними, а чому, не розуміють. Адже вони нічого такого не вчинили…
- Зараз ми проведемо вправу « Повітряна кулька». Я буду називати ситуації, в яких можливе виникнення роздратування у дорослих.
- Якщо названа ситуація має місце у вашому спілкуванні з дитиною, вдихаєте повітря в кульку і міцно тримаєте, щоб не виходило повітря.
Ситуації
• Хочете зателефонувати, але дитина постійно вас відволікає.
• Коли дитина без упину вас щось просить.
• Помічаєте, що ваша дитина стежить за вами.
• З кимось розмовляєте, а дитина постійно втручається у вашу розмову.
• Дитина постійно перебиває хід ваших думок.
• Дитина підвищує на вас голос.
• Погано почуваєтеся, якщо бачите комбінацію кольорів, які, на вашу думку, дитина невдало поєднала.
• Спілкуєтеся з дитиною і не відчуваєте у відповідь адекватної реакції.
• Розмовляєте з дитиною, а та починає вас повчати.

Після того, як кульки наповнилися повітрям, учасникам пропонується висловити думки, стосовно того, як подолати роздратування у спілкуванні з власною дитиною. По мірі надходжень пропозицій з подолання роздратування учасники випускають повітря з кульки, тим самим умовно знищуючи роздратування та стрес.

ХІІ. Прийом « Чарівне дзеркало». Робота з дитячим тестовим малюнком.
Мета: вчитися відчувати та розуміти дитину; вчитися оцінювати свій вплив на виховання дитини; вчитися розрізняти емоційний стан дитини( зокрема й тривожність).
(Перед проведенням зборів кожному класу було завдання: намалювати три дзеркала. Вибір, у якому стані себе малювати першим, діти роблять самостійно).
1-е дзеркало: намалюй себе маленьким і зляканим.
2-е дзеркало: намалюй себе великим і веселим.
3-є дзеркало: намалюй себе щасливим.
- Як відомо, дорослі для дітей не лише є батьками, вони і вчителі, і вихователі, і психологи. Ми, дорослі, вміємо відчувати та розуміти дитину, вміємо її заспокоїти, підбадьорити, окрилити…
- Пропоную вашій увазі тестові малюнки ваших дітей. Можливо, хтось упізнає в малюнку і свою дитину.
Кожній групі батьків дається спочатку для обговорення малюнок однієї дитини. ( можливість вгадування в цьому малюнку власної дитини), а потім додаються малюнки учнів всього класу для складання психологічної характеристики емоційного стану в класному колективі.
Завдання батькам.
1. Оцінити емоційний стан дитини за першим малюнком;
2. Спробувати зрозуміти, що чи хто на це впливає,
3. За першим малюнком зрозуміти на кого дитина схожа;
4. Скласти психологічну характеристику емоційного стану всього учнівського колективу;
5. Дати пораду чи рекомендації вчителю даного класу, на що звернути увагу.

ХІІІ. Вправа « Які ми батьки?». Тестове завдання для батьків.
- Я пропоную вам виконати роботу, яку дуже люблять ваші діти – це тестові завдання.
- Наголошую на тому, що результати тесту озвучуватись не будуть, кожен сам для себе зробить висновок.

Перед вами на столах лежать аркуші із запитаннями. Оберіть фрази, які варто вживати, спілкуючись із дитиною:

1. Скільки разів тобі повторювати?
2. Порадь, будь ласка, як мені вчинити в цій ситуації…
3. Не знаю, що б я без тебе робила (робив)…
4. І в кого ти такий удався (удалася)?
5. Які в тебе чудові друзі!
6. Ну на кого ти схожий (схожа)?
7. Ти моя опора й помічник (помічниця)!
8. Ну що за друзі в тебе!
9. Про що ти тільки думаєш!
10. Який ти в мене розумний (розумна)!
11. А ти як вважаєш?
12. У всіх діти, як діти, а ти…
13. Який ти в мене кмітливий (кмітлива)!

- Якщо ви обрали 1,2,4,6,8,12 – поставте 2 бали.
- Якщо 3,5,7,10,11,13 – 1 бал.
Підрахуйте бали:
7 – 8 балів. Ви живете з дитиною душа в душу. Вона щиро любить і поважає вас.
9 – 10 балів. Ви непослідовні у взаєминах з дитиною. Вона поважає вас, хоча не завжди з вами відверта.
11 – 12 балів. Вам слід уважно ставитися до дитини. Поки що її розвиток більше залежить від випадковостей, ніж від вас.
13 – 14 балів. Ви й самі відчуваєте, що дієте неправильно. Між вами й дитиною існує недовіра. Постарайтеся приділити дитині більше уваги, зважити на її запити й інтереси.

ХІV. Прийом « Зроби навпаки».
Мета: виявити задовільність своїм положенням у родині самої дитини; з’ясувати батьківське ставлення до дитини; формувати уміння спілкуватися між собою; вчитися правильно спілкуватися з дитиною.
( Перед проведенням зборів у дітей було взято інтерв’ю та записана на плівку відповідь на запропоновану ситуацію).
- Всі батьки впевнені, як у тій чи іншій ситуації вчинить їхня дитина, адже ми її вчимо довіряти нам, виховуємо бути чесною та відкритою. Та чи завжди справджуються наші переконання?
Ситуація
« Ти взяв погратись дуже коштовну річ і випадково загубив її. Кому першому повідомиш про неприємність? З ким порадишся?»
Завдання групам:
1. Запропонувати батькам ситуацію ( таку саму, як і дітям).
2. Спитати, як би вони вчинили у цьому випадку.
3. Дати можливість висловитись всім учасникам групи.
(Після обговорення з батьками вмикається інтерв’ю дітей).
Висновок: Зробіть, будь ласка, для себе висновки, чи справді ваша дитина задоволена своїм становищем у родині, можливо, потрібно переоцінювати свій вплив на виховання дитини.
ХV. Прийом «Чудодійні правила». Технологія « Коло ідей».
Мета: вчити вільно висловлювати свою думку; вчитись оцінювати та аналізувати свої вчинки; формувати вміння спілкуватися з дітьми, будувати правильні взаємовідносини; сприяти усуванню негативної реакції на дії з боку дітей та їхніх батьків.
( Напередодні було запропоновано дітям скласти правила для батьків).
- Дорослі завжди мудріші, досвідченіші, тому виховують своїх чад за своїми певними правилами, які, у їхньому розумінні, є правильними по відношенню до своїх дітей.
- Пропоную вам, шановні дорослі, скласти правила для батьків, які на вашу думку повинні виконувати ваші діти.
Завдання групам:
Скласти правила для батьків.
( Після презентації правил для батьків групами, озвучуються правила, які склали самі діти).
Узагальнені правила для батьків, складені учнями різних вікових груп:
І група – діти 6 – 8 років – хочуть, щоб батьки:
1. Не били дитину;
2. Не змушували роботи уроки;
3. Іноді зустрічали зі школи;
4. Купували що-небудь смачне просто так;
5. Не кричали на дитину, коли їй щось не зрозуміло, а спокійно пояснювали;
6. Не дивилися телевізор допізна;
7. Пили чай, а не пиво;
8. Не залишали дитину саму вдома, коли йдуть у гості, а брали з собою;
9. Були добрі;
10.Давали дітям час на прогулянки;
11.Не змушували багато читати;
12.Всією родиною ходили в парк або цирк;
13.Купували гарні заколки, сумочки, іграшки.
ІІ група – діти 8 – 9 років – важливо, щоб батьки:
1. Допомагали дитині, якщо їй щось незрозуміло;
2. Давали дітям гроші за гарні оцінки;
3. Не нервували;
4. Гарно одягали своїх дітей;
5. Дбали про здоров’я дітей;
6. Не лаялися між собою;
7. Дозволяли тримати вдома тварин;
8. Купували гарний, модний одяг;
9. Купували дітям мобільні телефони, ем-пе-три-плеєри;
10.Робили все для того, аби вдома не було сліз;
11. Виконували обіцянки.

ІІІ група – діти – 9 – 10 років – вважають, що батьки повинні:
1. Не «діставати» через дрібниці;
2. Не вважати, що дитина повинна бути копією батьків;
3. Не лізти зі своїми порадами щодо того, з ким дружити, а з ким ні;
4. Не бити і не кричати за оцінки;
5. Не вживати: « Я сказав!», «Ще раз!», «Ось ти зараз…»;
6. Дозволяти гуляти де захочеш;
7. Дозволяти дивитися телепередачі скільки хочеш і які хочеш;
8. Не вирішувати все за дітей, а радитися з ними;
9. Купувати, що захоче дитина;
10. Дозволяти грати на комп’ютері довше.
Висновок:
Вникаючи у відповіді дітей, переконуємося, що іноді діти більше виховують батьків, аніж батьки дітей. Тому пропоную осмислити ці, десь наївні й безпосередні, правила. Тут є над чим поміркувати.
А може, вивести з них головне правило: дітям не потрібні жодні правила, їм потрібні гарні батьки. Адже в мудрих батьків виховання для дитини, а не дитина для виховання.

ХVІІ. Визначення здійснення очікувань учасників зборів.
- « Нове життя… Від нього ми чекаємо чогось дивного і світлого, обов’язково щасливого. Наш лелека несе в дзьобі немовля – кожного з нас – по шляху до нових знань і відкриттів. Що ж побажати цій дитині?»
І тепер я б хотіла почути, чи здійснилися ваші очікування. Якщо ваші очікування від зборів здійснилися, ви берете бантик і, висловлюючи побажання дітям, прикріплюєте його до ковдри немовляти, якого несе лелека.

ХVІІІ. Рефлексія. Прийом « Завершення речення».
На завершення наших зборів пропоную переглянути незавершені речення, які знаходяться перед вами і продовжити їх.
• Я дізналася, що…
• Мене здивувало, що…
• Мені сподобалося, що…
• Можливо, було б краще, якби…

- Шановні батьки! Я сподіваюсь, що наші батьківські збори пройшли не марно. Адже кожна сім’я живе, працює, спілкується, передає свій життєвий досвід меншому поколінню, усе своє вміння, любов ви віддаєте дітям, а це на старості років повернеться сторицею.
-
Пам’ятка для батьків
( кожному учаснику зборів)
• Любіть свою дитину, такою, якою вона є, а не за її досягнення та успіхи.
• Не порівнюйте її з іншими дітьми. Порівнюйте її з самою собою (такою, якою вона була вчора і, можливо, буде завтра).
• Не сваріть дитину, а тим паче не ображайте дитину в присутності чужих людей. Поважайте почуття і думки дитини. На скарги з боку оточення відповідайте: «Дякую, ми вдома обов’язково поговоримо на цю тему».
• Засуджуйте не саму дитину. А її вчинок.
• Навчіть дитину розповідати про свої проблеми. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, які виникають з однолітками та дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.
• Постійно спілкуйтеся з дитиною. Нехай вона розповість вам, як провела день. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина відчувала, що це вам справді цікаво.
• Залучайте дитину до обговорення сімейних проблем, вислуховуйте та обговорюйте її думку.
• Не формуйте взаємин на заборонах. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу.
• Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і надалі.

Я бажаю, щоб у кожній родині був мир, злагода й розуміння всіх членів родини.
Батьки й діти, діти й батьки.
Нерозділене й одвічне коло,
Ми засіваємо життєве поле,
І не на день минулий – на віки,
Бо наша кров пульсує в їхній долі.
Батьки і діти, діти і батьки!

Автор: 

Вакула Оксана Василівна вчитель початкових класів Бериславської ЗОШ І-ІІ ступенів №5 Херсонської області

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі