Користувацький вхід

Останні публікації

Проектна діяльність у системі соціальної і життєвої практики учнів початкових класів

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Проектна діяльність у системі соціальної і життєвої практики учнів початкових класів

Серед важливих завдань, що стоять нині перед початковою школою, є розвиток теоретичних і практичних умінь, навчання вмінням і навичкам дослідницького пошуку, опанування школярами основ природничо-наукового світогляду за допомогою активних методів навчання, що дозволяють використовувати всі рівні засвоєння знань: від звичайного відтворення до творчо-пошукової діяльності.
Проектна діяльність – спільна діяльність, що має загальну мету, узгоджені методи, способи діяльності, направлені на досягнення загального результату. Неодмінною умовою проектної діяльності є уявлення про кінцевий продукт діяльності, етапи дослідження (вироблення концепції, визначення цілей і завдань проекту, доступних і оптимальних ресурсів діяльності, створення плану реалізації проекту) та його реалізації. Проектна діяльність має характерні для будь-якого типу діяльності атрибути – перш за все культура діяльності, що визначається традиціями, цінностями, нормами, зразками. Головна цінність проектної діяльності – завершення. Всі засоби підпорядковані досягненню результату. Природно, що на різних етапах реалізації проекту необхідно вирішувати дослідницькі завдання, інакше проект відривається від життя і стає нереальним. Але саме дослідження виконує чисто обслуговуючі функції.
Метод проектів є ефективним для проведення нетрадиційних уроків при відпрацьовані навичок застосовувати набуті знання на практиці, для проведення цікавих позакласних заходів. Впровадження методу проектів є джерелом ініціативності, винахідливості, впевненості, творчої фантазії вихованців, що допомагає учням з різними здібностями і задатками досягти своєї мети, довести свою унікальність. Це, перш за все, педагогіка співпраці учителя та учня, рівновідповідальність дорослого й дитини. На мою думку, найбільш ефективним шляхом вирішення проблеми виховання і навчання учнів дієвим способом, формування компетентностей життєтворчості є використання методу проектів як у виховній, так у навчальній роботі.
Я звернулась до цього методу тому, що він дає можливість в стінах школи формувати творчу особистість, пробуджує і розвиває в дитині талан, дає можливість дітям осмислено застосовувати свої знання, реалізує їх соціальні потреби, формує мотивацію до навчання.
Досвід багаторічної роботи у початкових класах дає мені змогу поділитися, деякими міркуваннями щодо організації і методики втілення методу проекту у роботі учнів початкових класів.

Як показує практика, учитель обирає ту модель проектної діяльності, яка сприятиме ефективному вирішенню поставлених завдань. По суті, усі варіанти проектних технологій мають спільні ознаки – це діяльність «від усього серця» (Кілпатрік), до якої залучаються тільки ті учні, які виявили бажання взяти участь у розробці та реалізації проекту. Вони усвідомлюють проблему, мають сформований пізнавальний інтерес до її вирішення. Тому вчитель організовує та спрямовує роботу дітей, допомагає їм укладати план заходів проектної роботи, консультує.
Звичайно, вік накладає природні обмеження на організацію проектної діяльності молодших школярів, однак розпочинати залучати дітей до проектної діяльності варто обов’язково. Справа у тому, що саме у молодшому шкільному віці закладається цілий ряд ціннісних установок, особистісних якостей та ставлень. Якщо ця обставина не враховується, якщо це вік сприймається як «прохідний» для методу проектів, то порушується послідовність між етапами розвитку навчально – пізнавальної діяльності учнів і значній частині школярів так і не вдається пізніше досягти бажаних результатів у проектній діяльності.
Метод проектів – це технологія виховання і навчання, за якої учні набувають знань і навичок у процесі планування й вико­нання практичних завдань-проектів.
Організаційна структура проектної діяльності (за К. Бахановим).

К. Баханов пише, що робота над кожним проектом починається з конференції (зборів всієї групи, класу), на якій учні самі пропонували проекти. Цьому передують вступне слово вчителя. Він у загальних рисах оз­найомлює учнів із темою, слу­хає пропозиції, які висувають окремі учні або групи. Якщо виникає кілька пропозицій, то вони обгово­рюються й обирається найцікавіша. Після чого проект поділяється на кілька міні-проектів. Учні розпочинають роботу щодо збирання необхідної ін­формації та визначення основних напрямів його аналізу. Наступним етапом є обробка інформації у великій групі й обговорення змісту й форми звіту. Останньою ланкою в проектній системі є підсум­кова конференція, на якій заслуховується й обго­ворюється звіт [1, с. 33−37].
Організаційна структура проектної діяльності (за І. Чечель) [2, с. 8−11].

Технологічні етапи ро­боти над проектом
І етап. Початок (визначення теми, мети, завдань, формування робочих груп).
ІІ етап. Планування (аналіз проблеми, постановка завдань, уточнення інформації, синтез ідей, укладання плану).
ІІІ етап. Прийняття рішень («мозковий штурм», обговорення альтернатив» вибір оптимального варіанта).
ІV етап. Виконання (робота з виконання проекту).
V етап. Перевірка та оцінювання результатів (аналіз виконання проекту, з'ясування причин досягнень і невдач).
VІ етап. Захист (колективний аналіз діяльності).
Створення проекту – це творчість у першу чергу учнів, які працюють над проектом. Враховуючи рівень розвитку самостійності у дитини, я обираю певний характер координації. Слід враховувати, що тільки особиста зацікавленість учня в триманні результату, позитивна мотивація вирішення проблеми проекту можуть підтримати його самостійність. В залежності від цього моя допомога може полягати:
у підборі літератури та інших джерел інформації з теми;
у формулюванні гіпотези і визначенні цілей, яких треба досягти;
у показі способів та прийомів роботи зі знайденим матеріалом;
в обговоренні зібраного матеріалу;
у підготовці тексту виступу;
у моделюванні, в тому числі і комп’ютерному.
Комусь із дітей потрібна більша допомога, а хтось готовий до більш самостійної роботи. Тим самим реалізується принцип індивідуалізації навчання і досягається найкращий результат.
Проект, безумовно, розвиває мислення, мовлення, уміння формулювати свої думки, виступати перед аудиторією. Нерідко робота над проектом і його презентація допомагають дитині сформувати адекватну самооцінку. Деякі діти зможуть повірити у себе, самоствердитися, а деякі, навпаки, зрозуміють, що без праці нічого не досягти. Учень вчиться працювати в колективі, брати на себе і розділяти відповідальність за вибір, вирішення питань.
Теми дитячих проектних робіт я обираю зі змісту навчальних предметів або із близьких до них галузей, тому що для проекту потрібна особистісно – значуща і соціально – значуща проблема, яка знайома молодшим школярам і має для них самих значення. Проблема проекту або дослідження, яка забезпечує мотивацію включення школярів у самостійну роботу, повинна бути в галузі пізнавальних інтересів учнів і знаходитися в зоні їх найближчого розвитку. Тривалість виконання проекту доцільно обмежити одним уроком (можливо, спареними уроками) або одним – двома тижнями у режимі класно – позакласних занять. Крім того, важливо ставити разом з учнями і навчальні цілі для оволодіння прийомами проектування як загально навчальними уміннями. Наприклад, можна поставити дітям такі запитання: Які уміння знадобляться для виконання цього проекту? Чи володієте ви цими уміннями в достатній мірі? Яким чином ви зможете здобути необхідні вам уміння? Де ще ви зможете пізніше застосовувати такі уміння?
Багато уваги від учителя вимагає і процес осмислення, цілеспрямованого здобування і застосування школярами знань, потрібних у тому чи іншому проекті. Від учителя при цьому вимагається особлива тактовність, делікатність, щоб не «нав’язати» учням інформацію, а спрямувати їх самостійний пошук, наприклад: Чи все ви знаєте, щоб виконати даний проект? Яку інформацію вам треба отримати? До яких джерел слід звернутися (Інтернет, довідники, художня література, підручники)?
У процесі роботи над проектом я проводжу з молодшими школярами екскурсії, прогулянки – спостереження, соціальні акції. У цьому контексті цікавими є опитування, інтерв’ю з деякими особами, для яких призначено дитячий проект.
Особливої уваги у початковій школі потребує завершальний етап проектної діяльності – презентація (захист) проекту. Для цього я допомогаю учням провести самоаналіз проекту, потім допомогти оцінити процес проектування за допомогою запитань. Також діти потребуватимуть допомоги при підготовці проекту до презентації. Захист проекту – завершальний етап його виконання, коли учні звітують про проведену нами роботу. Як правило, захист проектів здійснюється у формі виставки тих виробів, які вони створили. Крім того, іноді доцільно просити дітей підготувати невеликі виступи з розповіддю про свій проект.
Після захисту проекту виготовлені вироби я подарую людям, чиї потреби вивчали діти, членам родин учнів, можна передати у дитячий садок. Важливо, щоб діти відчули потребу у тих виробах, які вони виготовили, відчули атмосферу свята від того, що вони принесли людям радість.
Дуже важливе питання – оцінювання виконаних проектів, яке має носити стимулюючий характер. Школярів, які досягли особливих результатів у виконанні проекту, можна відзначити дипломами або пам’ятними подарунками, при цьому у початковій школі має бути заохоченим кожен учень, який взяв участь у виконанні проекту. На варто перетворювати презентацію у змагання проектів із присудженням місць. Краще виділити декілька номінацій і зробити так, щоб кожен проект «переміг» у якійсь номінації. Наприклад, я використовую наступні номінації: «Пізнавальний проект», «Потрібний проект», «Пам’ятний проект», «Яскравий проект», «Веселий проект» тощо. Окрім особистих призів можна приготувати спільний приз для усього класу за успішне завершення проектів. Це може бути похід до лісу, на виставку, в музей, на екскурсію і т.д.
Таким чином, використовуючи метод проектів, можна переконатись, що учні краще почали аналізувати, зіставляти, виділяти головне, вміло застосовувати набуті навички на практиці, набули комунікативних навичок. Підвищується інтерес учнів до знань, зростає самоповага. Тому можна сказати — за цими методами навчання — майбутнє. Постійне впровадження їх у практику роботи робить процес навчання значущим, орієнтованим на особистість учня. І дає, врешті-решт, вагомі здобутки.

Література
1. Баханов К. Навчання історії за проектною системою / Костянтин Баханов // Історія в школах України. – 2000. – № 3. – С. 33–37.
2. Буркова Л. Парадигмальний підхід до класифікації сучасних дидактичних теорій / Людмила Буркова // Рідна школа. – 2006. – № 10. – С. 8–11.
3. Додусенко Н. О. Проектна діяльність у початковій школі / Н. О. Додусенко, В. Нетужилова. – Х. : Основа», 2010. – 223 с. – (Б-ка журн. «Початкове навчання та виховання»). – Вип. 4 (76)).
4. Л.В.Зазуліна. Педагогічні проекти: Науково-методичний посібник, 2006, Хмельницький-Кам'янець-Подільський „Абетка-НОВА".
5. Онопрієнко О.В. Управління проектною діяльністю молодших школярів. // Початкова школа, 2005.

Автор: 

Підлісна Оксана Леонідівна,
вчитель початкових класів Ставищанської ЗОШ І-ІІст.,
Дунаєвецького району, Хмельницької області

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі