Метою діяльності психологічної служби та педагогічного колек¬тиву гімназії є формування особистості учня з урахуванням його індивідуальних особ¬ливостей, умінь і нахилів. Це вимагає широкого застосування в школі досягнень пси¬хологічної науки.
Сьогодення ставить перед нами задачі: навчитися слухати й чути кожного учня, бачити його внутрішні прагнення, спрямованість його потреб та мотивів; навчитися впливати на цю спрямованість; виробити гуманний та демократичний стиль спілкуван¬ня і взаємостосунків з учнями, батьками та колегами. Але не менш важливо зараз на¬вчитися слухати і самого себе, знати свій внутрішній стан, оцінювати ступінь досяг¬нення поставленої перед собою мети, бачити помилки у розв'язанні окремих навчаль-них і виховних завдань, аналізувати характер своїх повсякденних стосунків з дітьми для того, щоб своєчасно коригувати свою роботу і поведінку.
Часто вчитель оцінює особистість учня крізь призму свого досвіду та інтуїції, не розуміючи істинні мотиви його дій та вчинків. Ситуація ускладнюється ще й різноманітними об'єктивними стресами ( конфліктами або розлученнями в сім'ї, скрутним матеріальним становищем, псуванням стосунків із другом чи подругою), які породжують різноманітні жахи і тривоги, закомплексованістю, перевантаженням та ін. Тому завданням психологічної служби гім¬назії є спроба навчити учителів та учнів вирішувати ці завдання.
На базі гімназії проводяться наукові дослідження, теоретично обґрунтовуються і розробляються інноваційні, розвиваючі, діагностичні і корекційні програми, що застосовуються у навчаль – виховному процесі. Постійна співпраця психологів з дітьми, колективами класів, учителями, батьками сприяє вирішенню конкретних проблем навчально-виховного процесу.
У роботі психологів простежується два основні напрямки: актуальний та перс¬пективний.
Актуальний - це орієнтація на вирішення сьогоденних проблем, пов'язаних з тими чи іншими труднощами у навчанні і вихованні учнів, відхиленнями у їх поведі¬нці, спілкуванні, формуванні особистості. Конкретна допомога батькам, вчителям, учням сьогодні - головне завдання актуального напрямку.
Основні задачі актуального напрямку:
1. Вивчення причин неуспішності в навчанні та пошуки шляхів їх подолання.
2. Регуляція стосунків у системах: дорослий - дитина, дитина - дитина, дорослий - дорослий. Розв'язування конфліктів.
3. Виявлення труднощів, проблем індивідуального розвитку особистості та застосування відповідних заходів корекції.
4. Розв'язання проблем особистого життя учасників навчально-виховного процесу (дітей, батьків, вчителів).
Реалізує ці завдання психолог у контакті з дітьми, педагогами, батьками.
У роботі з учнями виділяються такі види діяльності практичного психолога:
1. Діагностика психологічної готовності до навчання у гімназії. Виявлення рівнів сформованості особистісного, емоційно-вольового і інтелектуального компоненти у першокурсників.
2. Виявлення дітей, що мають труднощі адаптації до навчання. Забезпечення полегшення та прискорення цього процесу.
3. Вивчення особливостей особистісного розвитку учнів, а також тих, хто має труднощі у контактах з однолітками та педагогами.
4. Профілактика виникнення девіантної поведінки шляхом виявлення дітей з психологічною схильністю до таких видів поведінки і організація відповідної психолого-педагогічної роботи, спрямованої на зниження ризику, усунення умов, сприятливих для формування негативних психологічних новоутворень.
5. Проведення психологічного консультування.
6. Організація факультативної, гурткової роботи, позакласних заходів, тренінгів, спрямованих на формування у дітей необхідних психологічних уявлень, розвитку самоусвідомлення, стимуляцію самовиховання, обговорення проблем психологічного характеру, що їх хвилюють.
8. Робота з обдарованими дітьми.
9. Профорієнтаційна роботою.
Види діяльності практичного психолога у співпраці з батьками:
1. Пропаганда психологічних знань. Розширення та поглиблення уявлень батьків про закономірності психічного розвитку дитини, про особливості соціальної ситуації розвитку у кожному віковому періоді. Руйнування хибних і формування правильних установок батьків щодо прийомів виховання дітей у сім'ї.
2. Індивідуальні консультації на запит батьків.
3. Психологічне консультування у випадках, коли проблеми психічного розвитку дитини зумовлені наявністю проблем у самих батьків.
Слід зазначити, що робота з батьками потребує особливого такту і делікатності, орієнтації на світогляд батьків, їхнє бачення своєї ролі у вихованні дитини.
У співробітництві з педагогічним колективом практичний психолог виконує такі види діяльності:
1. Встановлює довірливо-доброзичливі стосунки з усіма членами педагогічного колективу.
2. Роз'яснює функції, завдання, зміст та особливості роботи практичного психолога. З'ясовує шляхи взаємодії психолога та педагога.
3. Надає практичну допомогу вчителям у створенні розвиваючого середовища та сприятливого психологічного клімату в класному колективі.
4. Допомагає користуватись методами психолого-педагогічного спостереження для діагностики міжособистісних стосунків, рівня інтелектуального розвитку, наявності проблем особистісного розвитку гімназистів.
5. Пропагує психологічні знання. Надає інформацію про нові дослідження у галузі вікової та педагогічної психології.
6. Вивчає запити вчителів усіх класів.
7. Проводить індивідуальні консультації.
8. Організовує заходи психологічного спрямування на запит адміністрації гімназії.
9. Здійснює психологічне забезпечення заходів, які проводяться відповідно до річного плану роботи школи.
10. Бере участь у підготовці та проведенні психолого-педагогічних консиліумів.
11. Оцінює ефективність нових програм, технологій навчання,що впроваджуються у діяльність гімназії, забезпечує їх психологічне обґрунтування.
Перспективний напрямок спрямований на розвиток, становлення індивідуальності кожної дитини, на формування її психологічної готовності до життя. Зусилля психологів спрямовані на створення освіт¬нього середовища, яке давало б можливості гармонійного розвитку кожної особистості. І тут важливо не тільки виявлення особливо здібних чи талановитих дітей, а і ство¬рення психолого-педагогічних умов для розвитку здібностей всіх і кожного.
Основні задачі актуального напрямку:
1. Збереження психічного здоров'я і попередження емоційних розладів, зняття психологічної напруги, якими супроводжується період адаптації у дітей.
2. Створення умов, які сприяли б розвитку здібностей кожної дитини; можливості для самовираження, розкриття творчого потенціалу, розвитку самостійності мислення, активізації їх пізнавальної активності, зацікавленості у відкритті нового.
3. Допомога дитині у розумінні себе, самоприйнятті, усвідомлення власного "Я", почуття впевненості у своїх силах.
4. Формування здатності до довільної психічної саморегуляції і самоконтролю.
5. Формування групової згуртованості і навичок спілкування з однолітками та дорослими, навичок навчального співробітництва.
6. Формування в учнів умінь опановувати соціально-прийнятні норми поведінки шляхом розвитку навичок психологічної компетентності.
Професійна діяльність психолога орієнтована, в основному, на учнів, на створення умов для їх гармонійного розвитку, навчання в рамках шкільного середовища, вирішення їх соціальне - психологічних проблем.
Початковим кроком є взаємодія психолога з дитиною — визначення її готовності до навчання в гімназії через інтелектуальні, емоційні, мотиваційні, поведінкові харак-теристики, виявлення її індивідуальних особливостей як основи пошуку оптимальної для кожної дитини сфери знань чи діяльності. Кінцевою метою є формування психоло¬гічної готовності учня до особистісного, соціального, професійного самовизначення.
Позиція психолога у такій взаємодії повинна забезпечувати його доступність для спіл¬кування зі школярами, формувати у них упевненість у конфіденційності всього того, що відбувається в стінах психологічного кабінету.
Психолог - це довірена особа дитини, її адвокат.
Взаємодія психологів і вчителів в гармонізації особистісного розвитку гімназиста об'єктивно потребує інформаційної і організаційної співпраці один з одним, так як тільки в цьому випадку задумані технології працюють на первісно задану мету.

Класи: Професійна освіта

Предмети: Психологія