Користувацький вхід

Свято "Новорічна пригода"

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Сценарій цього свята можна використати під час підготовки молодших школярів до Новорічного свята

Свято "Новорічна пригода"
Зима. (під музику) В білі шати вдяглася земля,
Посміхнусь я усім загадково.
Хай спокійно природа дріма,
Хай їй сниться пригода казкова.
Як із неба, немов зіроньки,
Ніжно землю вкривають сніжинки,
І чарівні зимові казки
Разом з вітром шепочуть ялинки.
Я до свята запрошую вас,
Адже в нім королева сама,
То ж нехай зупиняється час —
Йду до вас я – чарівна Зима.
Ось і я, чарівна Зимонька,
Завітала знов до вас.
Запросити до ялиноньки
Хочу всіх в цей добрий час!
Доброго дня всім, хто завітав до нас на це чудове свято!
Довелося цілий рік дня цього чекати,
Аби казку новорічну вам подарувати.
То ж сідайте всі зручненько,
слухайте, будь ласка,
Починаємо скоренько новорічну казку.
У лісі, лісі темному, де так багато див,
Жила Лисиця хитрая,
і Вовчик з нею жив.
(Виходять Вовк з Лисицею. Вовк тримається за зуби)
Вовк. Ой, як боляче! Як боляче! Більше ніколи не слухатиму тебе.
Лисиця. А я тобі говорила, дур¬нику, не їж холодного снігу, а спочатку поклади його до рота і погрій гарненько, а тоді вже ковтай.
Вовк. Та я ж так і робив, а тепер у мене всі зуби болять.
Лисиця. А ну розтули рота, погля¬ну, що там у тебе... (Дивиться в рота до Вовка) Ой, Вовчику, так тобі лікуватися треба... Ось є у мене лікарські інструменти, буду тобі хворі зуби виривати. (Дістає обценьки)
Вовк. Ой, боюсь, нетреба... Може, якось інакше полікуєш?
Лисиця. Можна й інакше... От чи зможеш ти?
Вовк. Зможу, зможу. Тільки не треба зуби виривати.
Лисиця. Тоді слухай! Незабаром на ялинку до дітей прийдуть Дід Мо¬роз і Снігуронька. У Діда – отакенна торба з цукерками! А цукерочки ті – чарівні. З'їси – відразу і зуби переболять.
Вовк. Ой, Лисичко, яка ти хороша, дякую за пораду! Піду назустріч Дідусеві й попрошу в нього цукерочку.
Лисиця. Ти думаєш, що говориш? (стукає пальцем по голові) Так він тобі її і дасть! Нас же на свято ніхто не запрошував.
В о в к. А що тоді робити треба?
Лисиця. А ти не здогадався? Викрасти її необхідно. І тоді не одна цу¬керка, а ціла торба нашою буде. (показує, розводячи руками)
Вовк. Викрасти? Так нас же побачать...
Лисиця. А в мене є чудовий план. Ти, Вовчику, під снігом заховаєшся, непомітно підповзеш до торбинки і викрадеш. А я тобі допоможу – дорогу підказуватиму. Давай зараз по¬тренуємось. Залазь під сніг.
(Вовк лягає і починає повзти під простирадлом)
Вовк. Як холодно, як темно!
Лисиця. Не скигли, а давай — прямо, прямо, ліворуч, праворуч... кругом!
Вовк (наштовхується на стілець-кучугуру). Ой, ой боляче! Тепер ще й ґулю на лобі набив... Знову ти з мене глузуєш!
Лисиця. Не глузую! А ну тихенько! Не скигли!
Вовк. (піднімається) Сюди, здається, хтось іде.
Лисиця. Ховаймося швидше, подивимось, хто це на свято поспішає.
(З'являються троє поросят, танцюють співаючи)
І
Ми веселі поросята
Нуф-Нуф-Нуф, Наф-Наф, Ніф-Ніф.
Любимо пісні співати
І розказувать вірші.
П – в
Тра-ля-ля, тра-ля-ля,
Тра-ля-ля-ля-ля-ля-ля.
Тра-ля-ля, тра-ля-ля,
Тра-ля-ля-ля-ля-ля-ля.
ІІ
Я маленький і гарненький,
Я розумний, веселенький.
Я сміливий і завзятий –
Ось такі ми поросята!
П – в
Тра-ля-ля, тра-ля-ля,
Тра-ля-ля-ля-ля-ля-ля.
Тра-ля-ля, тра-ля-ля,
Тра-ля-ля-ля-ля-ля-ля.
1-е порося. Привіт! Я – Нуф-Нуф, найсміливіший!
2-е порося. Привіт! Я – Наф-Наф, найвеселіший!
3-е порося. Привіт! А я Ніф-Ніф, най, най, най... Ой, погляньте – Вовк! Тікаймо!
Л и с и ц я. А от і не втечете. Хто тут найвеселіший?
Вовк. Хто мене не боїться? Іди сюди, найсміливіший!
1-е порося. Дядечку Вовчику, відпустіть! Ми більше не вихва¬лятимемося.
Лисиця. Ти тільки поглянь, які гарненькі, чистенькі і, мабуть, смач¬ненькі!
2-е порося. Тітонько,відпустіть, а то ми Діду Морозу розкажемо.
Вовк. Може, і справді відпустити, для чого вони нам?
3-е порося. Відпустіть...
Лисиця. Відпускати просто нецікаво! Треба взяти за них викуп.
Вовк. Викуп, то добре. Тільки у кого його брати?
Лисиця. Як у кого? У Діда Мороза! Обміняємо поросят на торбу з цукерками.
Вовк. О! це ти добре придумала!
(Поки Вовк з Лисицею розмовляють, поросята тікають)
Лисиця. Дивися, тікають! Тримай їх, Вовче, тримай!
(Вовк біжить і падає)
Вовк. Ой, боляче, боляче...
Лисиц я. Ти тільки скиглити і вмієш... Таких гарненьких поросяток випустили із рук!
Вовк. Рудохвостенька, не ображайся! Давай сховаємося за ялинкою, можливо, ще хто прийде...
Лисиця. Боягуз, невдаха... З тобою тільки за ялинкою і сидіти. (сідають під ялинку. З'являється Червона Шапочка)
Червона Шапочка. Привіт! Як гарно у вас! А я до бабусі поспіша¬ла, ось і пиріжечків смачних на свято матуся приготувала. Іду по доріжці, чую – музика, захотілося з вами потанцювати і в ігри пограти.
(Співає пісеньку)
І
Новий рік! Новий рік!
Скоро вже настане.
Подаруночків смачненьких
Дід Мороз подарить.
П – в
Ля-ля-ля, ля-ля-ля
Новий рік настане!
Подаруночків смачненьких
Дід Мороз подарить.
Лисиця. Бачиш – кошик, а у ньому смачненькі пиріжечки.
Вовк. Бачу...
Лисиця. Так піди і забери.
Вовк. Як?
Лисиця. (штовхає). Іди...
Червона Шапочка. Ой, Вовче, а ти що тут робиш?
В о в к. Та я, я... кошика в тебе хочу забрати.
Червона Шапочка. А я його просто не віддам. Якщо переможеш мене, то забирай, а якщо ні – кошик мій.
Вовк. Згода.
Червона IIIапочка. А ти відійди. Раз, два, три (хапає кошик і тікає). До побачення, Вовче, я перемогла!
Лисиця. Який ти невдаха! Мале дівча – і те тебе перехитрило. Так ми з тобою ніколи не викрадемо торбинку у Діда Мороза.
Вовк. Викрасти не проблема! От тільки де твій Дід Мороз?
Лисиця. Де Дід Мороз – ще не знаю, а от Зайченя саме в лапи до нас іде!
(З'являється Заєць і співає)
Заєць. Ой!
Лисиця. Ти диви, яке пухнастеньке, ти диви, яке біленьке... Не бійся, ми тебе не образимо.
Вовк. Не образимо!
Заєць. Ой!
Лисиця. Вовчику, не лякай малого. Іди до нас, іди...
З а є ц ь. Я до вас не хочу, я до Діду¬ся Мороза йду.
Вовк. Ти диви! І ми до нього за торбинкою...
Лисиця. Тихо! Ми б хотіли Дідусеві Морозу допомогти. Торбинка у нього важка, дідусь старенький, а Вовчик у нас сильний, то і допоміг би принести торбу на свято.
З а є ц ь. Правда допоможете?
Вовк. Ну, звісно!
Заєць. Тоді пішли зі мною.
Покажу доріжку вам,
Бо знайти її зимою
Дуже важко навіть нам.
(Виходить ведмідь)
Ведмідь. О! Вовчик-братик! Лисичко-сестричко! Куди це ви поспішаєте?
Лисиця. Та-а-а.
З а є ц ь. А ми поспішаємо до Дідуся Мороза.
Лисиця. Та цить, ти! (свіриться на зайця)
Ведмідь. А можна і мені з вами?
Лисиця. Ведмедику, ти знаєш, дорога далека. А ти старенький. Ти краще нас тут, під ялиночкою почекай.
Ведмідь. Ну добре, почекаю. (сідає під ялинкою)
(З'являється Курочка з Курчам – півником )
Курочка. Я така щаслива, така щаслива, адже у мене найкраще в світі дитятко – моє маленьке золоте Курчатко.
Як гарно тут у вас! Тобі подобається, Півнику?
Півник. Кукуріку-кукуріку! Так, дуже подобається. Дивись, тут і ялиночка-красуня, і чарівні сніжиночки.
(Виходить Сніжинка із Мишеням. Мишеня труситься від холоду)
Сніжинка. Ось зустріла мишенятко,
Замерзло воно, друже.
Допоможіть сіренькому
Прошу вас дуже – дуже!
Півник. Мишенятко, сірий друже,
Що з тобою сталося?
Мишенятко. Новий рік уже надворі –
Будуть танці, пісні, сміх.
Поспішав сюди на свято
Та з доріжки збився вмить.
Сніжинка. Курочко – красунечко, допоможіть нам. Підкажіть дорогу до Дідуся Мороза.
Курочка. Не хвилюйтеся, я вам допоможу. (Звертається до Півника)Я швидко повернуся, а ти будь слухняним!
Півник. Добре, добре повертайся...
Будь слухняним, будь слухняним! Набридло! На світі стільки всього цікавого, нового! Невже я не можу все це побачити? Звісно, можу! (півник виходить)
(З'являються Вовк, Лисиця, Зайченя)
Вовк. Усе, більше не можу йти, стомився...
Лисиця. Щось ти, вухастий, му¬друєш! Говори, чи довго ми ще блукатимемо?
Вовк. Майже весь ліс обійшли, а Діда Мороза так і не знайшли.
Заєць. Не хвилюйтеся! Залишилося зовсім трішечки — прямо по оцій доріжці дві галявини пройдемо і до Дідуся Мороза потрапимо!
(З'являється Шапокляк, співаючи пісеньку)
І
Хто людям добро робить,
Марнує час дарма.
З хорошими ділами
Життя у нас нема.
Шапок ляк. Новорічний привіт від бабусі ІІІапокляк.
Всім дорослим і маленьким, всім, хто любить кавардак.
А таких багато тут, що шибки в під'їздах б'ють,
Пишуть крейдой по парканах,
Сміття кидають в карманах.
Мають в школі двояки – це мої помічники!
В залі їх дуже багато, йдіть до мене танцювати.
— Що, немає таких? Тьфу, які ви всі нудні! А от я і моя Лариска любим ка-постити! Хочете, і вам накапостимо? Ні! Адже так не буває. Зараз я вам он ту найбільшу кульку розіб'ю з рогатки. Хочете? Ні? Ну й не треба!
(З'являється Курочка)
К у р о ч к а. А ось і я! Усім, усім запрошення на Новий рік розіслала.
Ш а п о к л я к. Отже, всіх запросили... Так! А де ж моє запрошення?
Курочка. А ви хто будете?
Ш а п о к л я к. Я – мадам Шапокляк, або місіс Кавардак!
Курочка. Вибачте, але для вас Дідусь Мороз запрошення не передавав. А ви, до речі, мого Півника не бачили? Знову, мабуть, заховався. Півнику, агов. Півнику!
Де ж це він? Діти, де мій Півник? Як утік? Що мені тепер робити, як мені тепер бути? (Плаче.)
Півник. Ку-курі-ку!
Курочка. Чуєте? Він мене кличе, і, здається, голос зовсім близь¬ко... (Шукає.)
Мадам Шапокляк, що у вашій сумці?
Шапокляк. Яка вам різниця, що у мене в сумці! Речі різні, новорічні костюми... Думаєте, як на Новий рік не запросили...
Півник. Ку-ку-рі-ку!
Курочка. Відкривайте свою сумку!
Шапокляк. Ну і будь ласка! (З сумки виглядає Півник.)
Курочка. Так ви злодійка! Це ви мого Півника забрали.
Шапокляк. Ти диви, чудеса! У моїй сумці – Курча! Цікаво, як воно туди потрапило?
П і в н и к. У лісі сірий Вовк блукав,
Коли від мами я тікав.
А я, малий, Вовка злякався
І у вашій сумці заховався,
Ку-ку-рі-ку!
Курочка. Іди до мене, мій маленький, і більш від мами не тікай!
Шапокляк. Ні, дорогенька, постривай! Сумка моя – Курча у ній, і забирать його не смій.
(Тікає, а Курочка наздоганяє. З'являються Вовк, Лисиця, Зайченя)
Вовк. Усе, більше нікуди не піду!
З а є ц ь. А ми вже прийшли. Он за тією ялинкою – хатинка Дідуся Мо¬роза. Його онучка Снігуронька нам назустріч уже іде.
В о в к. А вона красива...
Лисиця. Романтик, теж мені... Красива... Краще б сказав: «Корисна».
В о в к. А чому корисна?
Лиси ц я. Атому, що користь від неї велика. Ми її зараз викрадемо...
Заєць. Так от ви які! Я все Дідусеві Морозу розкажу. (Тікає.)
Лисиця. Тримай його... Утік. Та не біда! Зараз Снігуроньку зустрінемо, одяг у неї поцупимо, на тебе одягнемо. Дід Мороз старий, нічого й не помітить. А ти в нього торбу — хвать, і до мене!
В о в к. А як упізнає?..
Лисиця. Не впізнає! Дивись, вона до нас сама іде. Хватай...
Снігуронька. (Іде, співаючи)
Я – Снігуронька,
Радо вас вітаю,
Подарую вам дива,
Щастя побажаю.
П – в
Хай музики вам заграють,
Хай гучніш лунає сміх,
З Новим роком всіх вітаю
І дорослих, і малих.
ІІ
До ялиночки-красуні
Всі ви разом підійдіть,
Привітайте її мило
І в таночку обійдіть.
П – в
Хай музики вам заграють,
Хай гучніш лунає сміх,
З Новим роком всіх вітаю
І дорослих, і малих.
( Лисиця краде Снігуроньку, Вовк переодягається. Заходять Дід Мороз і Зайченя)
Д і д М о р о з. Дивись, вуханю, Сні¬гуронька нас зустрічає. Де це ти, онученько, забарилася?
Заєць. Так це ж Вовк! Тримай його.
Дід Мороз. Справді, Вовк! Де ж Снігуронька? І чому у тебе її одяг?
Вовк. Це все рудохвоста! Намовила мене, а я, дурень, її послухав!
Дід Мороз. Вовче, Вовче, скільки разів тебе просити, щоб не смів ти зла чинити? А ти знову за старе!
А вихід є надійний –
Ось цей посох чародійний,
Ним я стукну об землицю
І покличу вітровицю.
Вітровиця прилетить,
Наших кривдників умить
Перетворить в купу снігу,
Заморозить в міцну кригу.
Вовк. Ой, помру, помру від страху! Пожалійте сіромаху!
(Лисиця веде Снігуроньку)
Лисиця.І мене, мене простіть!
Ось Снігуронька, візьміть!
Дід Мороз. Що, злякались?
Більш ніколи
Не творіть лиха довкола!
Снігуронька. Пожалій, дідусю, їх,
Хай сьогодні луна сміх,
А ти наших діточок
Всіх запрошуй у танок.
Дід Мороз. Що ж, запрошую… А це ще хто?
(З'являються Шапокляк і Курочка)
Курочка. Віддай, віддай...
Шапокляк. Моє, не віддам!
Дід М о р о з. А що тут за сварка? Та це ж Шапокляк знову капостить! Як мені вже це набридло! Візьму посох чародійний,
Стукну двічі об землицю
І покличу вітровицю...
III а п о к л я к. Ну що ви, ну що ви, не треба! Я і сама віддам! Іди, мале, до мами та більше не втікай.
Півник. Мамо, мамо...
Дід Мороз. Здається, усі на місці. Ось тільки наших найголовніших гостей – братиків Нуф-Нуфа, Ніф-Ніфа, Наф-Нафа – немає. А без них і свято – не свято!
(Забігають поросята)
Н і ф -Н і ф. А ось і ми!
Н а ф - Н а ф. Від Вовка втекли!
Н у ф - Н у ф. І на свято прийшли! Але до нас хтось поспішає...
(З'являється Червона Шапочка)
Червона Шапочка. Так бігла, сили вже немає.
Ведмідь. Я теж хочу на свято. Хочу співати і танцювати.
Сніжинка і Мишеня. (разом) А нам можна до вас?
Дід Мороз. Ну звісно можна. Гей друзі мої,
Пісню заспіваймо.
Всіх гостей у цьому залі
Радо звеселяймо!
(Діти співають «Ялиночка-красуня»)
І
В залі ялинка сьогодні зрання,
Дуже красиве в ялинки вбрання.
Здрастуй, ялинко, здрастуй, ялинко!
Гарна ялиночка в нас.
П – в
Запашна, лісова,
Молода чаклун очка.
Мабуть, в вітах хова
Дітям подаруночки.
ІІ
Скільки блискучих і різних прикрас…
Здрастуй, ялинко, ти знову у нас!
Здрастуй, ялинко, здрастуй, ялинко!
Гарна ялиночка в нас.
П – в
Запашна, лісова,
Молода чаклун очка.
Мабуть, в вітах хова
Дітям подаруночки.

Автор: 

Колеснікова Тетяна Анатоліївна

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі