Користувацький вхід

Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

І.Технологічна карта уроку:

Організаційна інформація
Тема уроку Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Предмет Українська мова
Клас 6
Автор уроку (ПІП, посада) Тарабанова Я.В., учитель української мови і літератури
Освітня установа Загальноосвітня школа І-ІІІ ст.
№ 7 Новокаховської міської ради
Коротка характеристика класу У 6 класі навчається 17 учнів. Якість знань з предмету – 63%. Рівень уваги і мислення класу – достатній. В учнів переважає зорова пам΄ять. Важливе значення має мотивація . Робоча атмосфера класу є сприятливою. Колектив класу дiяльний, живий, енергiйний.
Методична інформація
Тип уроку Урок вивчення нового матеріалу
Цілі уроку Поглибити знання учнів про прикметник як частину мови, про морфологічні ознаки прикметника , його синтаксичну роль , формувати вміння знаходити прикметники в реченні, визначати їх значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль , складати з ними речення, уживати у власному мовленні, робити аналіз текстів щодо стилістичної ролі в них прикметників;
розвивати увагу, мислення, пам΄ять, удосконалювати вміння самостійної роботи;
виховувати почуття поваги до Кобзаря, до його спадщини.
Завдання уроку поглибити та систематизувати знання про прикметник, сформувати вміння визначати морфологічні ознаки, синтаксичну роль прикметників, уміння аналізувати текст щодо стилістичної ролі в них прикметників.
Знання, уміння, навички, якості, компетентності, компетенції, які актуалізують /набудуть/закріплять тощо учні в ході уроку Учень відрізняє прикметники від інших частин мови, визначає рід, число, відмінок та синтаксичну роль прикметників, складає речення і мікротексти з використанням прикметників;
створює висловлювання відповідно до задуму, використовуючи прикметники, надаючи виразності мовному оформленню; визначає тему й основну думку тексту, висловлює своє ставлення до предмета мовлення.
Технології, методи, форми роботи Пояснення, бесіда (репродуктивна, проблемна, узагальнююча), «Кольорова настанова», «Мікрофон», «Асоціативне коло», «Мозковий штурм», спостереження над мовним матеріалом, «Лінгвістичний двобій», читання з позначками, творче спостереження з аналізом, дослідження-відновлення, ситуативне завдання, «Незакінчене речення», ігри «Відшукай слово», «Дивуй»
Необхідне обладнання і матеріали Ноутбук, комп ΄ютерна презентація, мультимедійний проектор, екран, кольорові картки, підручник.

Додаткова інформація
Використані джерела і література Пентилюк М., Гайдаєнко І., Ляшкевич А., Омельчук С. Рідна мова. Підручник для 6 кл.загальноосітніх навчальних закладів.-К.:Освіта, 2006
Співак В.Л., Якименко О.О. Сучасний український правопис. Схеми і таблиці.-К., 2012

Поради щодо логічного переходу від цього уроку до наступних На попередніх уроках учні повинні поглибити знання про значущі частини слова, способи творення слів, удосконалити вміння визначати морфеми , повторити відомості про словосполучення, його будову.
Інше

IІ. Докладний конспект уроку
І. Організація класу
1. Привітання
- Дорогі діти! Мені приємно бачити вас. Подивіться одне на одного, посміхніться, подаруйте посмішку гостям, які завітали до нас сьогодні, і ми продовжимо мандрувати чарівною країною Морфологія. Хочу, щоб від нашого уроку залишилися приємні враження.
2. «Кольорова настанова»
Методичний коментар
Мета вправи – з ΄ясувати ступінь емоційної готовності учнів до уроку, зарядити їх позитивним настроєм, передати своє доброзичливе ставлення.
- Перед кожним із вас розкладені кольорові смужки. Візьміть у руки смужку того кольору, який вам найбільше до вподоби, з яким хочеться потоваришувати й вирушити в мандри.
Ви підсвідомо вибрали ті кольори, які відповідають вашому настрою. (Слайд 2)
Червоний– піднесеність.
Зелений – спокій.
Жовтий - приємність.
Синій – сум , тривожність.
Білий – складно сказати про настрій.
Діти, кольори впливають на людину, її почуття, емоції. Тож сприймайте світ у кольорі, адже це радість для людини, це позитивні емоції та здоров’я. До речі, ваше здоров΄я залежить і від правильного сидіння за партами.
Самоперевірка правильного сидіння за партами .(Слайд 3)
ІІ. Очікування і планування навчальної діяльності
Методичний коментар
Мета цього етапу – налаштувати учнів на ефективний процес пізнання , викликати особисту зацікавленість.
Бесіда
- Чого ви очікуєте від уроку?
- Як би ви хотіли сьогодні працювати?
- Отож, сьогодні ви працюватимете колективно, самостійно, зможете висловлювати свої думки .
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. «Мікрофон» (Слайд 4 )
Методичний коментар
Цей методичний прийом дає можливість швидко опитати учнів, актуалізувати знання , здобуті раніше, спонукає оцінити вартісність уже наявних знань.
- Сьогодні ми пірнемо в безодню мови , у розділ науки про мову, який вивчає частини мови. Як він називається?
- Скільки частин мови існує в українській мові?
-За якими принципами поділяються слова за частинами мови?
- Назвіть самостійні і службові частини мови.
-Ці знання допоможуть нам сьогодні на уроці.
2. «Асоціативне коло»
Методичний коментар
Таке завдання не тільки сприяє розвитку асоціативного мислення, а й створює умови до виявлення зацікавленості, заохочує до активної пізнавальної діяльності.
- Діти, прослухайте словесний портрет українського поета . Хто це, на вашу думку? (Слайд 5 )
“… широкоплечий, приземкуватий, кремезний, він являв собою тип козака, з помітними ознаками солдатської виправки і ломки. Високий зморшкуватий лоб, широкий ніс, густі вуса, звислі губи, невеликі сірі очі, погляд яких завжди похмурий і недовірливий, інколи набирав виразу лагідного, майже ніжного, і супроводжувався хорошою, доброю посмішкою; голос трохи хриплий, хода поважна, постать вайлувата і мало елегантна. Ось такими рисами врізалася мені в пам΄ять ця видатна людина”.
-Хто це?
_-Чому ви так вирішили?
- Так, справді. Це опис зовнішності Т.Шевченка , а залишив його російський письменник І.С. Тургенєв, котрий уперше зустрівся з ним узимку 1859 року. Зверніть увагу на автопортрет Т.Шевченка , написаний 1859 року.
-За допомогою якої частини мови ми змогли зримо уявити того, про кого почули?
3. Гра«Відшукай слово»
- Випишіть прикметники з цього тексту.
4. «Мозковий штурм»
Методичний коментар
Застосування цього прийому допомагає не лише зібрати відому учням інформацію про прикметник протягом обмеженого періоду часу, а й заохотити до активної пізнавальної діяльності.
- Дайте визначення прикметника.
-Що він означає?
-Як визначити рід, число, відмінок прикметника?
5. Підсумок роботи учнів з метою стимулювання до пізнавальної роботи.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація практичної значущості виучуваного матеріалу
1. Слово вчителя
- Погляньте на екран. (Слайд 6 ) Тема сьогоднішнього уроку - «Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль». Запишіть, будь ласка , у зошити.
Це дуже важлива й цікава тема. Чи знаєте ви, що прикметники за кількістю вживання посідають третє місце після іменників і дієслів? Прикметники – це багатство й окраса нашої мови. Досконале знання й володіння мовою не можливе без знання її прикметникової скарбниці.
-Давайте разом визначимо мету уроку.(Учитель доповнює).
2. Робота над епіграфом уроку
Методичний коментар
Епіграф до уроку впливає на створення емоційного настрою.
Епіграфом уроку я обрала слова В.Симоненка : «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття…» (Слайд 7 )
- Прочитайте їх і запишіть. Як ви їх розумієте?
-Чому саме таку мовленнєву тему я обрала?
- Справді, 9 березня 2014 року Україна і вся світова спільнота відзначатиме 200-річчя з дня народження сина України – великого поета і художника Т.Г.Шевченка.
ІУ. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу
1.Проблемне запитання (Слайд 8 )
- Як ви думаєте, чому одразу ж після іменника ми вивчаємо прикметник, а не іншу частину мови?
2. Спостереження над мовним матеріалом (Слайд 9 )
-Діти, за аналогією до іменника давайте розберемо за будовою слово “прикметник”. Це допоможе нам зрозуміти значення цього терміна і запам’ятати його.
- А яким способом утворилося це слово?
-Визначте твірну основу слова.
- Підберіть синонім до слова “прикмета” . ( Ознака).
3. Читання з позначками (Слайд 10 )
Методичний коментар
Застосування цієї методики скеровує, налаштовує учнів на самостійне здобуття нових знань, створює в учнів уявлення про загальну картину понять і фактів, які вивчаються на уроці, підвищує їх інтерес до навчання.
- Самостійно прочитайте матеріал підручника, користуючись позначками:
+ - відома інформація:
- - нова інформація;
? – інформація, що потребує пояснення.
4. Бесіда
- Що нового ви дізналися про прикметник?
- Яка інформація потребує пояснення?
5. Робота з таблицею (Слайд 11)
Методичний коментар
Застосування цього прийому допомагає створити з розрізнених відомостей узагальнювальну таблицю про прикметник як частину мови. Під час бесіди інформація поступово з’являється на екрані.
6 . «Лінгвістичний двобій». Робота у парах. (Слайд 12)
Методичний коментар
Учень сам вибирає суперника зі словами: "Я викликаю на двобій…" і ставить запитання. Наприклад:
– Яка частина мови називається прикметником?
За допомогою цього прийому відбувається перевірка засвоєння учнями теоретичного матеріалу.
У. Закріплення вивченого матеріалу
1. Гра «Дивуй» (Слайд 13)
Запишіть словосполучення, головним словом яких будуть іменники, а залежними – прикметники.
Поет, художник, картина, полотно, заповіти.
- З ким асоціюються ці слова?
( Учні виконують завдання)
- Чудово. Хто зможе тепер пояснити, від чого залежить рід, число, відмінок прикметників?
- Дійсно. Прикметники семантично й граматично пов'язані з іменниками, залежать від них. Прикметники узгоджуються з іменниками, від яких залежать, тобто мають такі ж форми роду, відмінка й числа.
2. Фізкультхилинка (Валеопауза для тренування зору) (Слайд 14 )
1. Міцно заплющити очі на 3-5 сек., відкрити і повторити ще 6-8 разів.
2. Швидко блимати очима протягом 30 секунд .
3. Дивитися далеко вперед 2-3 сек.
4. Голову тримати нерухомо. Очі підняти вгору, опустити вниз, повернути вправо, вліво.
3. Творче спостереження з аналізом
Методичний коментар
Завдання такого типу навантажує і тренує пам’ять, відкриває простір для розумових дій, полягає у виявленні учнями в тексті мовних явищ, в їх коментуванні, узагальненні.
Прочитайте текст (Слайд 15)
Звенигородський повіт – найбільш пишний куток України, край садків, Шевченкова батьківщина. Одне село запало в глибоку долину, потонуло в білому цвіту садків, як у молочному озері. Інше стоїть на менш спадистій горі, красується в яблунях і черешнях проти сонця, наче біле марево в найпрозорішій імлі. Ставок блищить на сонці, мов дзеркало, вправлене в срібну раму. Здорові яблуні та груші подекуди розкидані між зеленими гарбами, стоять у цвіту, як срібні канделябри.
Дерево в садках менш старе, товстіше; черешні високі, розложисті , яблуні густі.
З такого затишного садка й вилинув, наче соловей з гаю, Шевченків геній.
-Визначте тему й основну думку тексту.
-Визначте тип і стиль мовлення цього тексту?
-Доберіть заголовок.
-Розтлумачте виділене слово. (Слайд 16 )
Канделябр (лат. Candela — свічка) — декоративна підставка з розгалуженнями для декількох свічок або ламп, підсвічник.
-Запишіть підкреслені речення, знайдіть у них прикметники, визначте синтаксичну роль. (Слайд 17 )
-Зробіть висновок про синтаксичну роль прикметника.
- Дійсно, прикметник у реченні виконує роль означення, рідше – іменної частини складеного присудка.
4. Дослідження-відновлення
Прочитати текст. З ΄ясувати, слова яких частин мови в ньому пропущені. Відновити висловлювання, добираючи слова, які б краще передавали ознаки названих у тексті предметів.(Слайд 18 )
Реве та стогне Дніпр ……,
………. вітер завива,
Додолу верби гне ………,
Горами хвилю підійма.
І ……..місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав,
Неначе човен в ……. морі,
То виринав, то потопав.
Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.

Самоперевірка (Слайд 19 )
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
І блідий місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.
Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.

- Яких слів не вистачало в тексті?
- Як ви визначили, що слова, яких бракує першому тексту, - це прикметники?
- Зробіть висновки про необхідність вживання прикметників у мовленні.
- Діти, а як називається в літературі цей художній засіб – « сердитий вітер» , « блідий місяць»?
-З якою метою, на вашу думку, його використав Тарас Григорович?
- Це рядки з поеми Т.Г.Шевченка «Причинна», яку ми будемо вивчати в 7 класі.
- А які вірші Кобзаря ви знаєте?
5. Ситуативне завдання (Слайд 20 )
Методичний коментар
Ця вправа підвищує продуктивність навчальної діяльності учнів, формує вміння орієнтуватися в умовах спілкування, створювати власні висловлювання, добирати мовні засоби.
- Уявіть ситуацію: перебуваючи в українській родині в гостях, ви стали свідком того, що господар використав прислів’я: «Хто Шевченка прочитав, той багатший серцем став» . Складіть монолог у формі роздуму, використовуючи прикметники.
VI. Підведення підсумків уроку
1.«Мікрофон» (Слайд 21 )
- Чи було досягнуто очікуваних результатів уроку?
- Що під час уроку запам’яталося найбільше?
- Які труднощі виникали під час виконання завдань?
- Як ви зможете використати набуті сьогодні знання?
2. «Незакінчене речення» (Слайд 22 )
Методичний коментар
Цей прийом дає можливість відпрацювати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.
Т.Шевченко для мене – це …
3. Слово вчителя (Слайд 23 )
-Хочу повернутися до слів В.Симоненка :
Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,
І голос твій нам душі окриля.
Встає в новій красі, забувши лихоліття,
Твоя, Тарасе, звільнена земля.
- Звертаючись до вас словами В.Симоненка, хочу ще раз підкреслити, щоб ви завжди пам'ятали заповіти Кобзаря, щоб були патріотами найкращої держави, ім'я якої Україна.
4. Діагностика емоційного стану учнів(Слайд 24 )
-Діти, ось і закінчується наш урок. Визначте свій теперішній душевний емоційний стан , обравши кольорову картку.
Сподіваюся, що цей урок пройшов для вас у кольорі.
5. Оцінювання
VІІ. Домашнє завдання (Слайд 25 )
(Диференційоване, з правом вибору).
1. Із творів Т.Шевченка виписати 5 речень, підкреслити в них прикметники. Визначити їх граматичні ознаки та синтаксичну роль.
2.Написати твір-мініатюру на тему: «Життя Шевченка», використовуючи прикметники – антоніми.

Автор: 

Тарабанова Яна Василівна, учитель української мови і літератури ЗОШ № 7 Новокаховської міської ради

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі