Зміст
Вступ.
1.Загальні відомості
1.1.Ідея дослідницької роботи.
2.Історія населення України.
2.1.Населення України (1990-2011рр.)
2.2.Статистика населення (1990-2011рр.)
2.3.Загальний приріст населення
3.Расові ознаки
3.1.Легенда.
4.Методи обліку населення в Україні.
4.1.Переписи населення.
5.Висновки.Результати роботи.
5.1.Презентація «Населення України»
6.Список використаних джерел.

1
Вступ
Населення — сукупність людей, що постійно живуть у межах якоїсь конкретно вказаної території (районі, місті, області, частини країни, країні, континенту чи всієї земної кулі, тощо). Наука яка вивчає розмір, структури, динаміку руху і розвиток населення зветься — демографія.
Населення з точки зору демографії має статеву, вікову, соціальну, етнічну (та ін.) структури.
Сучасні тенденції демографічного розвитку України характеризуються багатьма моментами —стабілізацією рівня народжуваності і смертності, зменшення дитячої та материнської смертності, старіння населення, значне погіршення здоровя населення. Вдвічі більше людей помирає, ніжнароджується. Україна мала населення чисельністю 52.2мільйони осіб у 1992 році та була шостою з найбільших країн Європи на час здобуття незалежності. З того часу населення зменшилось на 4.6мільйонів осіб (9.7 %) за 11років.
2
1.Загальні відомості
1.1.Ідея дослідницької роботи.
Я обрала тему населення України, тому що зараз Україна стоїть перед порогом глибокої демографічної кризи, переступивши який буде неможливо відновити навіть сьогоднішню чисельність населення.
Нажаль, на державному рівні не приділяється достатньої уваги для вирішення цих проблем. Успіх економічних перетворень неможливий без рішучих дій у соціально-демографічній області.
З кожним роком ця проблема стає дедалі актуальнішою для майбутнього України.
Моя робота створена для того, щоб кожен, хто ознайомиться з матеріалами до неї, зрозумів, що не треба стояти осторонь проблеми, а сприяти у її вирішенні.
3
2.Історія населення України.
2.1.Населення України (1990-2011рр.)
• Населення — сукупність людей, що постійно живуть у межах якоїсь конкретно вказаної території (районі, місті, області, частини країни, країні, континенту чи всієї земної кулі, тощо). Наука яка вивчає розмір, структури, динаміку руху і розвиток населення зветься — демографія. Населення з точки зору демографії має статеву, вікову, соціальну, етнічну (та ін.) структури.
• Сучасні тенденції демографічного розвитку України характеризуються багатьма моментами —стабілізацією рівня народжуваності і смертності, зменшення дитячої та материнської смертності, старіння населення, значне погіршення здоровя населення. Вдвічі більше людей помирає, ніжнароджується. Україна мала населення чисельністю 52.2мільйони осіб у 1992 році та була шостою з найбільших країн Європи на час здобуття незалежності. З того часу населення зменшилось на 4.6мільйонів осіб (9.7 %) за 11років.
Становлення і розвиток географії населення як наукової дисципліни відбулося в Україні у ХХ ст., хоча дослідження окремих демографічних, етнічних та розселенських проблем спостерігалося значно раніше.

4
До XVII ст. населення вивчали у рамках комплексних географічних, а також під час статистичних, етнографічних досліджень окремих регіонів та населених пунктів. Найдавніші відомості про населення, яке населяло Україну, знаходимо у “Історії…” Геродота (V ст. до Хр.), “Географії” Птоломея, у творах арабських, візантійських та інших мандрівників (Аль-Масуді, Ібн-Хаукаль, Прокопій, Фотій, Маврікій та ін.). Ці відомості були, як правило однобокими, бо торкалися переважно тих ділянок життя людей, які найбільше дивували іноземних мандрівників: зовнішній вигляд, звичаї, їжа, заняття людей.
Із захопленням подавали свої враження від українців іноземні посли, що їздили до гетьмана Богдана Хмельницького.
Найбільш обширним описом нашої землі цього часу (XVII ст.) є щоденник подорожі Павла Алеппського (з Сирії). В ньому він пише про нашу землю, як про “прекрасну країну, що повна мешканців і замків, як гранатне яблуко зерен”. П.Алеппський відзначає високий рівень освіти і культури населення, його здивувало те, “що всі чоловіки, за малими винятками, навіть здебільшого їх жінки і дочки, вміють читати та знають порядок богослужби і церковний спів.
В середині XVIII ст. М.Маркевич і О.Ригельман здійснюють історико-географічне вивчення України, у якому подають чисельність населення у 17 і 18 ст.

5
Ригельман зазначає, що Б.Хмельницький був главою народу, який налічував 6 млн. душ (осіб). М.Маркевич робить підсумок демографічного розвитку Лівобережної України у XVIII ст., відмічаючи високу смертність селян, що перебували у кріпацтві. Ці ж питання порушував на початку XIX ст. український географ В.Каразін.

Розвиток етнічної географії як галузі суспільної географії чітко окреслив В.П.Круль, він заповнив значну прогалину у цій науці – проаналізував процес заселення території України [1996, 2005].
Струкутру та географічні виміри етнонаціональної сфери, параметри сучасної етногеографічної структури України вперше обгрунтував М.Дністрянський у своєму монографічному дослідженні “Етнополітична географія України” (Львів, 2006). Дослідження етнічного складу населення окремих регіонів України знаходимо у працях Р.Лозинського, М.Дністрянського, М.Лаврук, Г.Круль, І.Костащука, Р.Сливки та ін. Цікавим і все бічним є видання Р.Лозинського “Етнічний склад населення міста Львова” (2005), яке є першою науковою працею такого плану.
Розгляд географії населення в Україні свідчить про її інтенсивний розвиток і диференціацію порівняно з минулими періодами та утвердження її окремих напрямків у другій половині ХХ століття і на початку ХХІ ст.
6
2.2.Статистика населення (1990-2011рр.)
• Статистика населення 1990-2011рр.
Рік населення населення (% до попереднього (%) (тис. осіб) попередн. року) (%)
1990 51556,5
1991 51623,5
1992 51708,2
1993 51870,4
1994 51715,4
1995 51300,4
1996 50874,1
1997 50400,9
1998 49973,5
1999 49544,8
2000 49115, 9
2001 48663,9
2002 48240,9
2003 47823,1
2004 47442,1
2005 47100,5
2006 46749,2
2007 46465,7
2008 46192,3
2009 45963,3
2010 45782,6
2011 45598,2
• Густота заселення території України
• Чинники, що впливають на кількість населення:
природний приріст (народжуваність – смертність); механічний приріст (міграція).

7

• З 1991 p. Україна посідає перше місце в Європі за рівнем смертності населення. Нині в нашій країні найстаріше населення на континенті. Смертність серед працездатного населення, особливо чоловічої статі, збільшилась у чотири рази. росла смертність новонароджених (за цим показником Україна посідає одне з перших місць у Європі).
8
2.3.Загальний приріст населення
• Загальний приріст населення
• Загальні коефіцієнти (на 1000 осіб наявного населення) 2011 рік в області народжуваності – смертності:
Вінницька 10,8 16,6
Волинська 14 14,9
Дніпропетровська 10,8 16,7
Донецька 9,3 17,7
Житомирська 11,3 16,9
Закарпатська 14,6 13,3
Запорізька 9,9 16,2
Івано-Франківська 11,8 13,6
Київська 11,6 16,1
Кіровоградська 10,8 18,3
Луганська 8,9 17,1
Львівська 11,1 13,5
Миколаївська 10,7 16,3
Одеська 12,2 15,4
Полтавська 9,4 17,6
Рівненська 15,4 13,7
Сумська 9 17,3
Тернопільська 10,6 15,3
Харківська 9,4 15,5
Херсонська 10,7 15,9
Хмельницька 10,8 16,3
Черкаська 9,4 17
Чернівецька 12,7 13,9
Чернігівська 8,5 19,7
• Статевий склад населення
В Україні спостерігається перевищення кількості жіночого населення над чоловічим: 22 млн. 441 тис чоловіків(або 46,3%) проти 26 млн. 16 тис. жінок (або 53,7%).
9
Найбільший відсоток жінок - 55 в Чернігівськійт області, найменший - 52 в Закарпатській, у решті регіонів коливається в діапазоні 53-54%.
• Віковий склад .
У віковій структурі збільшилася частка людей тпенсійного віку, яка складає понад 15.9% (чоловіки 2 422 311осіб/жінки 4 831 110 осіб), і зменшилася частка дітей, яка становить 13.8%. Середня тривалість життя людей в Україні становить приблизно 68 років,зокрема жінок - 75 роки, чоловіків - 62 роки. Старіння населення є характерним явищем для всіх європейськихдержав.
10
3.Расові ознаки
3.1.Легенда.
Всі люди нашої країни діляться на раси.
У людей різних рас різні обличчя і колір тіла.
Але весь організм і всі органи працюють однаково.
Расові ознаки
Темна шкіра, чорне кучеряве жорстке волосся,
напевне, допомагали захистити людей
від сонця в жарких
сухих місцях.
Люди, які
живуть в країнах
з похмурою
погодою, можливо, завжди мали бліду шкіру. Це допомагало їм краще вбирати сонячну енергію.
В давнину люди залежали від природи. Можливо, так склалось тому, що їм було легше в такому вигляді виживати в тій частині світу, де вони проживали.
11
3.1.Легенда.
Легенда.
Всі люди, які мешкали на планеті Земля мали чорну шкіру. Доки не знайшли на своїй планеті чудодійне озеро. Вода в ньому була чиста і прозора, як кришталь. Ввійшовши в нього кожна людина освітлювала колір своєї шкіри. Цілі народи приходили до чудодійного озера.
Так тривало роками. Вода в ньому поступово каламутнішала. Тепер ті, що входили в озеро мали жовтий колір шкіри. З роками озеро зовсім зміліло. Останні, що прийшли до нього, змогли намочити тільки долоні на руках і підошви на ногах.
І по цей день одні народи мають світлу шкіру, інші – жовту, а темношкірі люди – рожеві долоні і підошви. Так виникли чорна, жовта і біла раси.
Звичайно, це тільки припущення.
В легендах і казках люди по-іншому пояснюють виникнення різних рас на Землі.

12

4.Методи обліку населення в Україні.
4.1.Переписи населення.

Потреба у обліку населення виникла давно і була пов’язана із необхідністю оподаткування людей. В Україні відомості про перші обліки населення відомі з ІХ ст. Але вони були епізодичними, охоплювали окремі князівства.

З XVIII ст. в Україні, більша частина якої входила до Російської імперії, проводилися ревізії населення. Вони охоплювали спочатку чоловіче населення, а потім і жіноче. Одиницею обліку чоловіків була т.зв. “реєстрова душа”. Вона вносилась під час ревізії до поіменних списків і вважають наявною до проведення наступної ревізії (навіть після смерті). Ревізії містили дані про кількість населення, його становий і національний склад, вік. Тривалість ревізій не встановлювалась і тривала декілька років, а тому зібрані відомості стосувалися різних моментів часу. Таких ревізій було проведено десять: у 1719, 1743, 1761, 1781, 1794, 1811, 1815, 1833, 1850 і 1856 роках. Але вони давали дуже приблизні дані про чисельність населення, бо проводились з метою збирання податків, а їх дані опрацьовувались дуже примітивним способом

13

Переписи населення у сучасному розумінні у нашій країні почали проводитись з кінця ХІХ ст. Перепис населення – сукупна операція збору, обробки і публікації демографічних, економічних і соціальних даних про все населення країни на певний момент часу. Для всезагальних переписів населення характерні централізованість, все загальність (охоплення всього населення), одночасність (облік населення на певний момент часу), безпосереднє отримання відомостей у населення експедиційним шляхом, а також короткочасність.

Для отримання відомостей про вузьке коло питань (наприклад, смертність людей від різних хвороб, дитячу смертність та ін.) проводять т.зв. мікропереписи населення. Вони являють собою вибіркове обстеження населення (вибірка становить від 1 до 10% населення), результати якого презентують на все населення. При проведенні мікропереписів вибірка повинна враховувати різні регіони та різні групи людей. За методикою мікроперепису у нашій країні, як і на решті території, що входила до складу СРСР, проводилось соціально-демографічне обстеження населення в 1985 році. У її програму були включені питання про сімейний склад, шлюбність, дитячу смертність, житлові умови населення.

14
5.Висновки.Результати роботи.
5.1.Презентація «Населення України»

В нашій країні люди рівні між собою.
На сьогодні, відомості про кількість населення України не є втішними. Але все залежить від нас. Для того, щоб відновити кількість населення України на рівні хоча б 47 мільйонів людей, у кожній родині має бути що найменше 2-3дитини. Тож не стійте осторонь проблеми країни, все в наших руках.

15
6.Список використаних джерел.
Інтернет ресурси
• https://bubbl.us/
• http://moemesto.ru/tomilovuclv
• http://www.google.com.ua/ig?hl=ru

16
Дякую за увагу!

Класи: 4 клас

Предмети: Інші предмети