Крушинівська ЗОШ І-ІІ ступенів
Гонтарук Оксана Дмитрівна
вчитель світової літератури

УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ
«У КРАЇНІ ДОБРОГО ЧАРІВНИКА».
5-й клас
Тема. Діалог із природою Михайла Михайлови¬ча Пришвіна
Цілі:
• навчальні: розкрити своєрідність творчості М. М. Пришвіна; формувати розуміння специфіч¬ності зображення природи автором; розширюва¬ти коло читацьких інтересів учнів;
• розвивальні: розвивати навички усного мовлення, аналізу літературного тексту на основі теоретико-літературних понять;
• виховні: виховувати почуття любові і бережливого ставлення до природи.
Форма уроку: інтегрований урок – образ: світова література, природознавство, ОБЖД.
Обладнання: презентація до уроку, літературознавчі словнички, оповідання
М. М. Пришвіна, аудіо записи звуків природи, відео шуму лісу та зимового
лісу, картини природи, мікрофон для інтерв’ю, ілюстрації до творів М. М. Пришвіна,
дерево мудрості, роздатковий матеріал.
Епіграф:
Щоб берегти землю, природу,
треба її полюбити,
щоб полюбити, треба пізнати.
Пізнавши – неможливо не любити.
М. Пришвін

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
( відео передачі «В гостях у сказки» )

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Звернення вчителя до учнів
( під мелодію «Утро в горах» )
— Діти, я добре знаю, що ви дуже любите каз¬ки. Коли вам треба буде казок, я розповім, де їх шукати. Як настане літо, вийдіть дуже рано в поле, коли роса лежить на траві, і шукайте вздовж межі — там блищать тисячі казок, мов діаманти.
Восени дослухайтесь до шуму берізок, що роз¬повідають предковічні казки про велетнів. Або пошукайте їх у кленові — він знає безліч казок. Але то сумні казки, написані жовтими літерами, від них віє сумом і журбою.
Взимку можна читати чудові вірші-візерунки, вимальовані на шибках або на вкритих інеєм де¬ревах, а напровесні казки грають барвами на ве¬чірньому небі.
Так, природа може розповісти вам силу-силенну казок, більше, ніж будь-хто з людей. І як же ви збагатитесь, коли захочете послухати їх.
Сьогодні на нас чекає ще одна казка. А поман¬друємо ми з вами у країну доброго чарівника.
По¬слухайте вірш про нього.
( відео «Зимовий ліс»)
Його зустрів зимовий тихий ліс,
Покликав знову у безмежні шати,
Осипав сріблом чарівних беріз,
Що позбігались гостя зустрічати.

Дідусь прямує впевнено вперед
І палку чарівну в руках тримає.
Берізок, Що потрапили в полон
Від сніжної зими, він виручає.

Огляне царство лісу, а тоді,
Зі спокоєм в душі верта додому.
Дідусь лише природою живе,
Забувши про літа свої та втому.

♦ Як ви гадаєте, хто цей чарівник? (Відповіді учнів.)
Ця людина — Михайло Михайлович Пришвін, російський письменник, що всім серцем і душею любив природу і все життя присвятив їй. ( Слайд 1 )
А ось такий пам’ятник М. М. Пришвіну спорудили в Липецькій області, що знаходиться в Росії
( Слайд 2)
III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ
Знайомство з епіграфом ( Слайд 3 )
♦ Епіграфом нашого уроку є слова М. Пришвіна: ...
Обговоримо ми їх трішки пізніше.

IV. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Гра-розминка «Відчуй подих образу»
Умови гри.
( ЗВУЧИТЬ ПОВІЛЬНА МУЗИКА: оркестр Frensisa Emmanuelle )
♦ І розпочнемо ми нашу мандрівку з невеличкої гри-розминки під назвою «Відчуй подих образу».
Ваше завдання: заплющити очі і уявити картини з прочитаних нами оповідань М. М. Пришвіна. Слід відшукати особливо яскраве з «по¬баченого» та потім записати його.
- дзюрчання веселого струмочка - напудрена морозом червона горобина
- спів птахів - лісовий лікар
- золоті кульбабки - прощальне шепотіння листя
- бережіть природу - снігові подушки на деревах
- чарівниця-зима - неповторне обличчя природи
♦ Яким одним словом можна назвати все побачене та записане вами ?
♦ Чи може слово «природа» стати ключовим центром уроку, образом, що допоможе краще зрозуміти світ творів автора, ближче ознайо¬митись з його життям?

(Відповіді учнів.)
- Оповідання М. Пришвіна багаті на різноманітні спостере¬ження за життям природи навесні і влітку, восени і взимку. Чутливим вухом і зірким оком художник схоплював перші при¬кмети весни, коли під щедрим сонячним промінням починають осідати снігові подушки на деревах і, звільняючись з полону, весело і стрімко випростовуються гілки ялинок і беріз Йому зрозуміле прощальне шепотіння листя, що восени спадає з рідного дерева.
- Природа ніколи не була для М. Пришвіна мертвою, за¬стиглою і одноманітною, адже не може бути одноманітності там, де йде вічно жива робота творення життя, де кожну хви¬лину відбувається щось нове.
- Для нього кожне явище при¬роди має своє неповторне обличчя.. Кожна жива істота має в нього свій характер, який співвідноситься з нормами людської пове¬дінки.

2. Знайомство з автором
♦ А зараз переходимо до знайомства з автором.
Учитель. Вулицями Москви, ще мокрими від поливання, зранку мчить голубий «москвич». За кермом сидить старенький шофер в окулярах. Відкрите високе чоло і кучеряве сиве волосся. Очі дивляться весело і зосереджено. Машина звер¬тає в двір — і ось ми в московській квартирі пи¬сьменника.

3. Рольова гра «Інтерв'ю з письменником»
Орієнтовні запитання й відповіді
♦ Чому ви стали письменником, адже опанували професію агронома?
(Я прожив довге життя і залишив вам свою багату творчу спадщину. Був агрономом і сільським учителем, ученим-природознавцем і військовим журналістом, мандрівником і мисливцем, фотографом і фі¬лософом. Проте головною справою мого жит¬тя стала література, якій я віддав майже півстоліття.)
♦ Розкажіть, будь ласка, про своє дитинство.
(Я народився 24 лютого 1873 року в селі Хрущево Орловської губернії. Мій тато помер, коли мені було лише сім років. У цей час я вступив до сільської школи, а згодом — до Єлецької класич¬ної гімназії. Уже в 10 років у мене виявилася ро-мантична натура майбутнього письменника: я спробував втекти в невідому країну Амери¬ку: підмовив двох товаришів, і одного чудового вересневого ранку ми сіли в човен і вирушили в Америку шукати щастя. Наступного ранку нас піймали і відправили назад. Майже добу я насолоджувався дивовижним почуттям волі, радістю спілкування з живою природою.)
♦ Коли була написана книга «В краю неляканих птахів»?
(Книгу «В краю неляканих птахів» я написав 1907року. Це дорожні нариси, напи¬сані зі спостережень над природою, побутом і мовою народів Півночі. За неї я був удосто¬єний срібної медалі Російського географічного товариства і звання дійсного його члена.)
♦ Розкажіть про будиночок на колесах.
(Все своє життя я присвятив пошукам незвичайного в природі. Свої подорожі називав «полюванням за знахідками». Часто вирушав у далекі подо¬рожі, тому свій автомобіль облаштував всім необхідним для проживання, упродовж трива¬лого часу. У «будинку на колесах» я мандру¬вав разом із дружиною Валерією Дмитрівною.)
♦ Чому ви так багато подорожували?
(Любов до природи спонукала мандрувати всією країною. Я обходив і об'їздив всю Середню Росію, Північ, Казахстан і Далекий Схід. Після кожної поїзд¬ки з'являлось то нове оповідання, то повість, то короткий запис у щоденнику, Мандруючи, я постійно вів щоденник, у який занотовував свої спостереження за навколишньою приро¬дою, життям, побутом, звичаями людей з різ¬них куточків Росії.)
♦ Чому одна із ваших книг має назву «За чарів¬ним колобком»?
(Є одна старовинна казка, що починається так: «Взяла бабуся пір'ячко, назмітала борошенця та спекла веселого ко¬лобка. Він лежав-лежав і раптом покотив¬ся.» До цієї казки я придумав свою кінцівку, ніби за цим колобком я сам пішов по білому світу: лісовими стежинками, берегами рік, морів, океанів.
Учитель. Так услід за чарівним колобком письменник мандрував просторами своєї країни. А колобок приводив його у різні місця.
Давайте і ми помандруємо за колобком і зро¬бимо спробу осягнути незвичайний світ природи письменника.

4. Прослуховування аудіозалису голосів лісу
Учитель
Через безліч доріг і полів
Колобок нас до лісу привів.
Прикидається ліс мовчазним,
Але ми поговоримо з ним.
♦ Чи вмієте ви слухати птахів?
♦ Чи знаєте, про що розмовляє зелене листя, го¬ворять тварини, шепоче вітер, кому кивають голівками квіти?
♦ Послухайте та придивіться. Це голос самої природи, яка повсяк¬час звертається до вас, запрошує у своє лоно. ( Діти дивляться відеозапис: «Лесная сказка»)
♦ Чи любите ви ходити до лісу? Перш ніж по¬трапити у ліс Пришвіна, ви повинні одержати перепустки в природу, які ви мали скласти на сьогоднішній урок.
(Учні зачитують перепустку.)
Ти зібрався в ліс?!-
Постривай
Краще зупинись, пригадай
Правила прості,
Дотримуватися яких повинні усі.
Не злякай пташину,
Не ламай гілля,
Не зірви травинку
Ти просто дарма.
Адже листя в лісі розмовляє.
Вітер в ньому шелестить,
квітка голівкою киває,
а птах до своєї домівки летить.
Ростуть сім’ями грибочки,
Як і ми у тата й мами, сини й дочки.
Подружку свою гукає берізка,
А струмочок заплітає траву у кіску.
Почути голос лісу не всім пощастить.
Тільки обраним відкриється він на мить.
Запросить у свої обійми, до себе пригорне
І вся печаль та біда мине.
Митець, художник, поет
Його чарівність та загадковість описав.
І ти, дивись, не забувай,
Дотримуйся всіх правил, поважай,
І дарма часу в ньому не гай.

♦ От і ми не будемо дарма гаяти часу і виконаємо творче завдання.
5. Творче завдання «Ви прийшли в ліс».
Учитель пропонує учням витягнути картки з різними «лісовими» ситуаціями, а потім подумати і сказати, що вони зроблять у тій або іншій ситуації.
Зразки ситуацій:
• На лісовому узліссі ви зустрічаєте ведмедя.
• У траві ви побачили зайченя із зламаною лапкою.
• На одній із лісових стежин ви знаходите пташенят, але кубла, з якого вони випали, поблизу немає.
• Ви почули в кущах якийсь дивний шум.
• У лісі почалася пожежа.

6. Робота над змістом прочитаних оповідань
♦ Що ж попрацюємо над змістом прочитаних оповідань.
- Що нового, незвичайного ви побачили в лісі М. М. Пришвіна?
- Хто живе в багатоповерхових будинках?
- Чи бачили ви багатоповерховий ліс?
- На якому поверсі живуть миші?
- Чи можуть мешканці лісу помінятися повер¬хами?
- Чому дерева потрапляють у полон?
- Чи знаєте ви, що гриби ростуть сім'ями? Про які сім'ї розповідає автор?
- Чи вміють гриби ходити? Чому?
- Чи знаєте ви, чому шепочуться раки?
- Ось дзвенять невидимі жуки, а ось сваряться птахи, берізка перегукується он з тією беріз¬кою. А он золотий луг. Як ви гадаєте, чи луг буває золотим? Коли?
- Які квіти росли на лузі?
- Чому зранку і ввечері брати цього не спосте¬рігали?
- За що хлопчики полюбили кульбабу?

6. Групова робота «Природа і я»
♦ А зараз я пропоную вам поділитися на групки та виконати завдання, яке полягає у доповненні речень.
• Коли я торкаюся до чистої, прозорої води, я відчу¬ваю ....
• Сонце сьогодні весь день сліпить очі й нагадує мені ....
• Краплі дощові на склі, немов ....
• Хмарки сьогодні такі ніжні, ніби ....
• Я йду босоніж по землі, і мені здається, що мої ноги ....
• Я доторкаюся до крапельок роси на деревах і відчуваю, як …
• Ця квітка так пахне, що ....
• Це дерево таке величезне, що, коли я дивлюся на його вершину, мені здається, ніби ....
Учні по черзі зачитують доповнені ними частини речення.

Фізкультхвилинка

7. Уявна екскурсія «У лабораторії письменника» (в групах)
♦ Чи не замислювались ви над тим, чому приро¬да М. М. Пришвіна така дивна і загадкова? Щоб дати правильну відповідь на поставлене запитання, ми відвідаємо лабораторію письмен-ника. Тут ми спробуємо відкрити невели¬ку таємницю.
Прочитайте уривки оповідань М. М. Пришвіна, знайдіть та упорядкуйте художні засоби. Але перед цим давайте відкриємо літературознавчі словнички та повторимо визначення цих художніх засобів.
Уперед!

1 група. «Розмова дерев»
Вечір теплий, і така тиша, ніби повинно щось статися. І ось починають шепотітися між собою де¬рева: берізка біла з другою білою берізкою здалеку перегукуються, осичка молода вийшла на галяви¬ну, як зелена свічечка, і кличе до себе таку саму зелену свічечку-осичку, помахуючи гілочкою; черемуха черемусі подає гілку з розкритими бруньками.
Епітети Метафори Порівняння
вечір теплий дерева починають шепотітися осичка,
як зелена свічечка
берізка біла берізки перегукуються
осичка молода осичка вийшла на галявину
зелена свічечка-осичка осичка кличе
черемуха подає гілку

2 група. «Струмок запізнився»
У лісі тепло. Зеленіє трава: така яскрава серед сірих кущів! Які стежки! Яка замріяність, тиша!
Бурмоче тетерів на вечірній зорі.
Зірки, як вербички, розпухають у прозорому небі. У темряві біліють берізки. Осики покинули черв'ячки свої сірі.
Весняний струмок запізнився, не встиг зовсім збігти і тепер шумить по зеленій траві, і в струмок капає сік зі зламаної гілки берізки.
Епітети Метафори Порівняння
трава яскрава бурмоче тетерів зірки,
як вербички
сірі кущі зірки розпухають
вечірня зоря струмок запізнився і шумить
прозоре небо осики скинули черв’ячки
весняний струмок
(Діти зачитують тропи й аналізують їх.)

Учитель.
♦ Діти, ви помітили, що усе в письменника — світ, природа, лю¬дина — у загальній сукупності й становить красу життя, яку необхідно відстоювати, борючись зі злом у будь-яких його проявах.

8. Уявна екскурсія до заповідного лісу
Учитель
Колобок спішить, співає
І схід сонця зустрічає...
Ось присів він на пеньочку
В заповідному лісочку.
♦ Для чого люди ходять до лісу?
♦ Але деколи необдумане втручання людини в при¬роду призводить до екологічних проблем. Що означає слово «екологія»?
Екологія — наука, що вивчає взаємозв'язок лю¬дини і природи.
♦ А зараз я пропоную вам долучитися до невеликого диспуту щодо цієї теми.

Вчитель:
Краса несумісна з недбальством. Ви згодні? На превеликий жаль, у наш час, коли, здається, всі грамотні, всі—від малого до старого—розуміють, що таке екологія, чи не на кожному кроці бачимо сліди недбальства, бездумності, варварства. У чарівних куточках природи можна натрапити на купу сміття, понівечені кущі, витолочені квіти, зрубані дерева.
Учень1
Бездумно нищити зелене багатство—це ж те, що рубати гілку, на якій сидиш. Що станеться після цього? Упадеш, може настати каліцтво або й смерть.
Учень 2
Недарма ліси називають легенями планети.
Наукою доведено, що над квадратним кілометром, не вкритим зеленими насадженнями, у повітрі постійно знаходиться 500 тонн пилу, а над зеленою рослинністю не більше 40 тонн. У кубометрі міського повітря — понад 5 тисяч мікробів, а у повітрі місцевості, де переважає рослинність, їх у 10 разів менше. Поміркуйте, до чого приведе хижацьке винищування лісів?
Учень 3
Звичайно, люди не можуть обійтись без деревини, яка потрібна як будівельний матеріал і як паливо.
Але не можна тільки брати в природи, треба їй віддавати. Зрубав дерево—посади кілька.
Учень 4
А яке задоволення, яку насолоду приносить нам пташиний спів! Хто з вас чув, як улітку високо-високо над хлібною нивою виспівує жайворонок, ніби натягує невидимі струни між небом І землею? Або рано-вранці вийдіть у садок і вслухайтесь у концерт цих невидимих музикантів. Здається, разом з цілющим свіжим повітрям ця музика вливається у вашу душу, будить у ній добрі почуття, радісні надії.
Учень 5
"Не посадила людина жодного дерева — плати штраф за користування повітрям", — ці слова належать О. Довженкові, великому українському письменнику, кінорежисеру, гуманісту. Він залишив не лише безсмертні твори мистецтва, а й сад, посаджений навколо кіностудії, названої його іменем. Давно перестало битися серце великого українця. А сад біля кіностудії цвіте і цвістиме багато літ, якщо якась жорстока рука не знищить цю красу.
Вчитель
Посадіть і ви свій сад. Поставте собі за мету: щоосені і щовесни садити дерево. Посадіть дерево Матері, Батька, Бабусі, Дідуся... Виростете ви і підете у світ широкий за своєю долею, а ненька буде ждати і виглядати вас. Підійде до яблуньки, черешеньки чи вишеньки, які ви їй подарували, притулиться до стовбура, послухає шелест листячка, — і на душі в неї полегшає, наче торкнулась вашої долоньки, немов почула такий дорогий для неї ваш голос. \
А як приємно буде вам, уже дорослим, змужнілим, повернутись у край свого дитинства, посидіти в тіні дерева, вами посадженого. Під деревами будуть гратися діти, може ваші, а може, вашого брата чи сестри, вони знатимуть: оця крислата груша—то дерево бабусі, отой горіх — дідусів, їх посадили колись, у дитинстві, моя мама, мій тато. І їм теж захочеться посадити свої деревця.

9. Гра «На лужку».( під музичний супровід )
♦ Давайте з вами в думках відправимося на весняний лужок у ліс, подивимося уважно навколо, прислухаємося до голосів природи…
( вчитель розказує вірш, спираючись на ілюстрації)
Шумить верхами буйний ліс –
Дуби, берези, буки.
Співає сойка, свище дрізд
І воркотять голубки.
Стрибає білка по верхах,
дітей зозуля кличе.
Вітрець шепоче в галузках,
В яру потік мугиче.
Цілує сонечко листки
У ніжній, теплій ласці,
Гриби наділи шапочки
Так само, як у казці.

♦ На лужку завжди хочеться трохи попустувати, пограти, правда? У такому разі давайте пограємо.

Учням дозволяється вибігти на «лу¬жок». Там кожний діє за своєю уявою: нюхає квіти, ловить метелика, роздивляється мурашку тощо.

Вчитель пропонує ситуації.
— Софійко, обережніше, ти наступила на мурашку.
— Іллюша, не чіпай метелика — пошкодиш йому криль¬ця, і він не зможе літати.
— Ваня, скажи, що це за жук дзижчить біля тебе?
— Людо, не треба рвати квіти — всім хочеться поми¬луватися ними!
— Інно, яка це пташка літає над тобою?

Після того як група учнів закінчує свою «прогулянку», учитель підсумовує обіграні ситуації загальними виснов¬ками.
Так, після «прогулянки» групи учнів учитель, коментуючи ситуації та їх рішення, говорить:

— Дуже добре, діти, що ви помітили маленьких жучків, мурашок у траві й старалися їх не роздавити. Адже «бідна роздавлена комаха страждає так само, як вмираючий гі¬гант» (В.Шекспір). Завжди пам'ятайте про це, діти.
— Не розоряйте пташиного кубла, бо щасливий у своєму житлі птах! «Він в кублі спокійний і тоді, коли над гаєм буря злиться» (К. Кулієв).

10. Дуб мудрості.
♦ На нашому лужку росте дуб мудрості.
Я пропоную задуматися над мудрістю народних висловів:
• Що не дуб — то кожух, що не сосонка — то хатин¬ка.
• Ліс весною веселить, влітку холодить, восени живить, взимку зігріває.
• Багато лісу —"не рубай, мало лісу — бережи, немає лісу — посади.
• Ліс і вода — рідні брат і сестра.
• Ліс – не школа, а всіх навчає.
11. Обговорення епіграфа до уроку
♦ Повертаємося до епіграфа нашого уроку. Як ви його зараз розумієте?
12. Огляд ілюстрацій до творів.
♦ А зараз пропоную розглянути ілюстрації та вказати назву твору.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
1. Слово вчителя
— Оповідання М. М. Пришвіна для нас — це книга життя. Про ліс писали і пишуть багато по-етів і письменників. Пришвіну вдалося відшука¬ти чарівні слова, котрі відкривають для нас цей таємничий світ.
Цього року минуло 140 років від дня народжен¬ня письменника. Його вже немає з нами, та здаєть¬ся, що старенький казкар продовжує мандрувати, а чарівний колобок — його живе слово — котиться і котиться по землі. І ми йдемо разом з ним, одне покоління за іншим, ідемо, дізнаючись про таєм¬ниці природи, вчимося любити рідну землю на її красу. Ліс — наш добрий і вірний друг, тому і бе¬регти його потрібно як найкращого друга. Любов до природи не повинна після цього уроку залиши¬тися для вас порожнім словом. Природа живе сво¬їм життям — хто розуміє її, буде щасливим.
На думку багатьох геніальних людей, краса порятує світ. Будьте ж творцями краси. Бережіть красу земну, любіть її і примножуйте.
♦ Як доповнення до моїх слів, послухайте музичний твір у виконанні вашої однокласниці Перевозняк Софії.
♦ На завершення послухайте звернення М. Пришвіна до дітей.
Вмійте природу любити

Вам у походи ходити
І мандрувать, любі діти,
Вмійте ж природу любити,
Кожній стеблині радіти.

В полі, у лісі, над яром –
Квіти, дерева і трави.
Цвіту не вирви задаром,
Гілки не втни для забави.

Оберігати ж повсюди
Шлях і стежиночку в гаї.
Все те окрасою буде
Нашого рідного краю.

2. Оцінювання.
3. Враження від уроку ( смайлики).

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Написати замітки про природу до стінної газети.

Класи: 5 клас

Предмети: Зарубіжна література