«Освіта, що не вчить успішно
жити в сучасному світі, не має
жодної цінності».
Р.Кіосакі
Зміни в суспільстві приводять до нового розумін-ня якості освіти, зміни його структури й змісту. Головною цін-ністю освіти має стати орієнтир на випускника - людину з плане-тарним мисленням, спроможну жити в світі, що постійно змінюєть-ся, життєздатну, творчу, успішну особистість.
Яка ж нова стратегія життєвого успіху випускника? Формулу успіху можна визначити так:
• здатність до обробки інформаційного потоку;
• мати особисту точку зору й уміти її аргументувати;
• вміти бачити проблеми;
• вміти застосовувати свої знання для розв’язання життєвих проблем;
• відкритість до нового досвіду,
• мати культуру спілкування, тобто працювати в команді й знаходити консенсус щодо різних переконань та думок,
• проявляти творчий потенціал.
Стосовно актуальності даного питання спробуйте від-повісти на запитання сьогодення: чи стає світ дедалі складні-шим; чи вимагає життя вирішувати складні проблеми, критично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні точки зору, приймати зважені рішення? Є впевненість, що відповіді стверджувальні. Можна зробити висновок: в контексті сучасності завдання щодо становлення саме такої особистості по-стає не лише як актуальна проблема сучасної педагогічної науки та практики, але і як соціальна необхідність. Це вимагає від вчителя виявлення та розвитку творчого потенціалу дитини, а від самого вчителя - інноваційної педагогічної творчості.
• Яким же чином можна розвивати творчий потенціал учнів?
• Чи є сучасний інструментарій для підготовки саме таких випускників?
Так, це інноваційні педагогічні технології. Перехід до освіти, що грунтується на інноваціях, породжує різно-манітні теоретичні й практичні проблеми. І перша з них - проблема вибору: яку обрати з багатьох запропонованих наукою? На мою думку, заслуговує на увагу технологія розвитку критично-го мислення. Чому саме вона?
Все частіше ми, вчителі, нарікаємо на те, що всі зусилля з передачі знань учням виявляються недостатньо продуктивними (начебто зрозуміли, на всі питання відповіли. А наступний урок приносить розчарування: як ніби все вперше чують. Чому у них така погана пам'ять? Із року в рік все гірше!)
Чому діти стали млявими і пасивними, втратили інтерес до пізнання? Куди пропала їх любов і доброта? Чому вони позбулися щастя і здоров'я?
Наукові дослідження стверджують, що саме неадек-ватне Законам Світу використання функцій головного мозку при-звело до кризи мислення. При надмірному перевантаженні інфор-мацією спрацьовують сили самозахисту організму. Мозок захищає себе від руйнування природною для нього реакцією - переміщенням більшої частини інформації на так звану короткострокову пам'ять.
Суспільство не спроможне пройти еволюційно новий етап свого розвитку без впровадження в освіту педагогічної сис-теми, яка інтегрує найкращі наукові та педагогічні напрацюван-ня, допомагає оптимізувати зміст освіти. Саме технологія кри-тичного мислення має унікальну сукупність прийомів і технік засвоєння інформації, це система нових ідей, поглядів, мето-дів, моделей плідної діяльності, які дозволяють на уроці ство-рювати ситуацію мислення, повернути радість пізнання, творчос-ті.
Технологія розвитку критичного мислення як пе-дагогічна система, спрямована на розвиток у школярів аналітичного мислення, тобто критичного (критично мис-лити — це не означає обов'язково критикувати, відкидати, запе-речувати, негативно оцінювати), «спрямованого мислення». За цією технологією в учня як суб'єкта пізнавальної діяль-ності не експлуатується пам'ять, а створюється, розвивається механізм мислення. Вона передбачає відкриття (дослідження).
Треба виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів щодо мислення. Головними з них є такі: час, очікування ідей, спілкування, цінування думок інших, віра в сили учнів, активна позиція.
Мета технології розвитку критичного мислення - навчити такого сприйняття навчального матеріалу, в процесі якого ін-формацію, яку отримує учень, можна розуміти, сприймати, порівняти з особистим досвідом і на її ґрунті розвивати своє аналітичне судження.
Яка ж роль використання технології критичного мислення у викладанні світової літератури, розкритті творчого потенціалу учнів?
Уроки літератури - найважливіше, незамінне джерело і компонент гуманітарної освіти, засіб становлення і розвитку художньо-естетичного, критичного мислення учнів шляхом включення їх у процес художньо-естетичного дослідження, сприй-няття і пізнання дійсності; навчальний збірник аналітико-синте-тичних моделей нескінченної безлічі різноманітних життєвих ситуацій.
Використання даної технології на уроці світової літера-тури створює умови для розвитку здібностей викладати свої дум-ки, вирішення проблем, організації, оформлення та ініціювання процесу мислення учня, отримання результату, який може слугувати мате¬ріалом для діагностування вчителем цього процесу.

Освітній процес, побудований на основі технології критичного мислення, передбачає проходження основних етапів уроку: виклик – засвоєння - рефлексія.

Пробудити, викликати зацікавлення, схвилювати, спровокувати учнів думати, згадувати те, що вони знають, при-значений перший етап, який дозволяє актуалізувати («оживити”) в пам’яті учнів уже наявні знання; неформальним шляхом оцінити знання (у тому числі і помилкові уявлення та ідеї); визначити мету навчання; зосередити увагу на темі; представити контекст для зрозуміння нових ідей.

Під час другого етапу - засвоєння змісту (усві-домлення) - відбувається конструювання, продуктивна побудова знань. Він має на меті порівняти очікування учнів із тими, що вивчаються; переглянути очікування та висловити нові; виявити основні моменти; відстежити процеси мислення (перебіг думок); зробити висновки та узагальнення матеріалу; поєднати зміст уроку з особистим досвідом учнів; поставити проблемне питання.
Коли учні зрозуміли ідеї уроку, необхідно перехо-дити до третього етапу – осмислення, роздумів (рефлексії), тобто уточнити, що вони дізнались, що це означає для них, як це змінює їхні попередні уявлення. Ця частина уроку дозволяє узагальнити основні ідеї, їх інтерпретувати, обмінятися думка-ми, виявити особисте ставлення; апробувати, оцінити процес навчання, поставити додаткові запитання.
Чи можна зробити так, щоб «свій» урок учитель про-вів як «їхній», учнівський? Так, успішно апробовані спеціальні техніки, що забезпечують візуалізацію цілей, цінностей, рефлек-сії задоволеності своїм станом і досягненнями: «Колесо життє-вого балансу», Шкала задоволеності просуванням до мети «Від 1 до 10», «Лінія часу», «Вірні і невірні твердження», «Сходи питань за логічними рівнями (піраміда запитань)», «Слухаю, уявляю, відчуваю», «Активне слухання», «Недостатня інформація», «Несподівана заборона», «Оціночне вікно», «Лінія цінностей», «Мінливі перспективи» та інші.

Сучасний вчитель може допомогти учневі усвідомити і сформулювати свої власні цілі у «розумні» цілі у форматі кінцевого результату: конкретні, вимірні, досяжні, значимі і екологічні, певні у часі.
Звернення педагога з питанням «Яким кожен з вас бачить ...?» допомагає учню самому поставитиме перед собою це питання, звертаючись до свого «Я»:
- Яким ти бачиш ідеального учня, на якого ти хотів би бути схожим?
- Уяви тепер, що ти став таким, як він. Яким ти тепер бачиш себе в
кінці уроку?
- Чого ти хочеш досягти при вивченні даної теми до кінця уроку?
- Наскільки від тебе залежить досягнення поставленої мети?
- У чому конкретно полягає твоя мета?
- Як ти дізнаєшся, що досяг мети?
- Наскільки від тебе залежить досягнення мети?
- Які конкретні кроки ти повинен зробити для досягнення мети?
- Де ти зараз знаходишся за шкалою від 1 до 10?
- А якщо зрушити на один бал вище - в чому буде різниця?

І так, поки учень не дійде до 10. Спираючись на поточну ситуацію, учні у результаті про-ходять покроковий план досягнень.
Система викладання світової літератури в своїй основі орієнтована на створення образів. Опора на образи полег-шує і продукує успішне навчання, сприяє зняттю психо-емоційного напруження за принципом "сприймаємо, асоціюємо, діємо".

Ще Еврипід сказав, що результатом освіти є формуван-ня образу. Він генетично близький всякій людині як носієві пер-винних схем - образів фантазії. Саме вони лежать в основі зага-льнолюдської символіки. Перевагою уроків літератури за техно-логією критичного мислення є формування образу навчальної інформації.

Урок, проведений на основі даної технології, не орієнтує учнів на конкретику, а допомагає відчути дух письмен-ника, епохи, колорит твору, сприяє становленню вічних загально-людських цінностей. Це відбувається природним способом - за допомогою образу.

Образне мислення включає в себе три розумових процеси: створення природовідповідного образу, в якому відтво-рюється синтез інформації; оперування інформацією, отриманою через образ, його логічним осмислення; вільна орієнтація учня в просторі нової навчальної інформації, самостійне осмислення нових знань і їх творче застосування. Невід’ємною складовою процесу пізнання на цій основі являється включення центру задоволення людського організму на новому етапі уроку – виклик, стан роздумів, сприятливих для сприйняття інформації.

Наприклад, перш ніж почати вивчення певного розділу чи теми, учням пропонується силою уяви зануритися в тему дослідження за допомогою уявлення ознак даної епохи та створити асоціативний ряд (Ясунарі Кавабата - Японія - хризантема – сакура - бансай - оригамі - чайна церемонія- екібана -…).
Продуктивним методом демонстрації процесу мислення є графічна організація навчального матеріалу. Моделі, малюнки, схеми, таблиці, відображають взаємини між ідеями, показують учням хід думок. Процес мислення, прихований від очей, стає наочним, знаходить видиме втілення.

Так, при вивченні творчості О.Блока – однієї з найяскравіших зірок на небосхилі поезії «срібної доби» російсь-кої поезії, старшокласники дізнаються, що поет - символіст, а символ – вікно в безкінечність, він припускає декілька зна-чень, тому читач стає співавтором поета. Складність вивчення теми «Творчість Олександра Блока - вершина російського симво-лізму» в 11 класі, необхідність опрацювання з учнями вели-кого обсягу навчального матеріалу, бажання систематизувати та структурувати обсяг знань, а також те, що кожен старшокласник має певну читацьку та загальну культуру, кожен - особистість із системою життєвих цінностей і пріоритетів привело до створення карти вивчення теми, нового варіанту маршрутного листа уроку, що допомагає реалізувати головну мету - з’ясувати світосприйняття поета.

Технологічна карта дозволяє стати співавтором О.Блока, створює умови для проведення вхідної та вихідної діагностики; продуктивного вивчення теми; відтворення автор-ської концептуальної картини світу; підкріплення позитивної мотивації діяльності; участі учнів у виправленні допущених помилок, осмисленні їх причин шляхом самоаналізу, взаємоаналізу; порівняння отриманих результатів з критеріями стандарту, закладеного у навчальній програмі; усвідомлення ситуації досягнення мети; узагальнення матеріалу (колективно або індивідуально) у вигляді інтелектуального творчого продук-ту; знаходження відповіді на головне питання “Які істини допоміг мені зрозуміти О.Блок?”

Вивчення теми “Вічність. Біблія. Людина” (“Майстер і Маргарита” М.Булгакова як вершина його творчості”) на основі технології критичного мислення забезпечує цілісну мисленеву діяльність, сприяє становленню соціально-адаптованої, творчої особистість, здатної мислити ноосферно та мати активну життєву позицію. Під час мотивації навчальної діяльності школярів, позитивної установки на роботу в учнів викликає особливу заці-кавленість звернення вчителя з не зовсім звичним запитанням: чи виникало у вас питання що є людина на землі?

Осмислення змісту та послідовності застосування практичних дій на уроці допомагає колективне дослідження за моделлю “У пошуках єдності зі світом”.
Саме в продуктивній діяльності, спрямованій на пошук свого
місця в суспільстві, учні стають активними, відповідальними суб’єктами власного життя.

Виконання дивергентних завдань (пошук безлічі рішень однієї і тієї ж проблеми) виконує велику роль у становленні особистості з планетарним мисленням. Найбільш продуктивними і сучасними вважаю наступні: “Конфлікт суперечностей”; “Створюємо утруднення”; “Пошук причин подій”; “Тема одна - сюжетів багато”; “Несподіваний поворот подій”; “Склади розповідь за схемою”; “Консультант-Плюс”; створення колажу; “літературний форум”; візуалізація; аналогії (словесні, особистісні та ін.); розвиваючі та інтелектуальні ігри (метод ігрового моделювання); стратегія вирішення проблем “Ідеал”; “Лист по колу”; “Намалюйте щастя” (совість); “Перевтілення”; “Концептуальне колесо”, “SMS (MMS ) - повідомлення”; створення білбордів.

Зупинимося на такому методичному прийомі, як “чи-тання з зупинками”, який особливо продуктивний при ознайом-ленні з абсолютно невідомим для даної аудиторії, динамічним, багатим на події сюжетом, несподіваною розв'язкою, «відкритим» проблемним фіналом текстом(наприклад, новела О.Генрі “Останній листок”, оповідання Дж. Олдріджа “Останній дюйм” (7 клас). Зупинки, внутрішні дискусії, позначки, вислов-лювання стимулюють розвиток критичного мислення. Система запи-тань (“Судячи з назви твору, про що може йти в творі?”, “Як далі будуть розвиватись події?”, “Що змусило героя вчинити са-ме так?”, “Які емоції, почуття викликає цей уривок тексту?” і т.п.) дозволяє працювати за схемою “виклик” - реалізація зміс-ту (осмислення) - рефлексія.

Одним із способів підвищення пізнавальної мотива-ції учнів є створення мислеобразів - індивідуально сприйнятий всіма органами почуттів цілісний образ предмета або явища.
Що складає основу мислеобразу? Триєдність: форма, інформація, енергія. Мислеобрази (одиниці мислення) довго збері-гаються в нашій свідомості і легко викликаються «ключем» - сло-вом, формою, емоцією тощо.
Створення мислеобразів робить урок продуктивним, не порушує закону сприйняття і проходження інформації, формуючи при цьому цілісне мислення.
Методика створення мислеформ, яка заснована на особистісному досвіді, включає певні етапи. Для створення комфортних умов учням надається банк мислеформ та мислеобразів. Уявні образи за темою учні фіксують на папері або в електрон-ному вигляді-презентації, отримана інформація структурується в образі-символі, мислеформі, мислеобразі, дозволяючи фантазії проявляти себе в повній мірі.
Процес сприйняття інформації будується на психо-логічній основі так званого особистого досвіду (пам'яті). Тобто учні асоціюють (порівнюють) запропонований спосіб з тим, що є в їхньому досвіді і миттєво приймають або відкидають (на рівні підсвідомості), із задоволенням придумують методи нане-сення інформації. Приємно бачити радість в очах учнів, відчуття свободи, успішності.
Так для створення мислеобразів за новелою Г.Мар-кеса “Стариган із крилами” учням для входження в контекст щодо зрозуміння нових ідей.
Пропонується знайти відповідь на питання:
• Яким ви уявляєте ангела? Яка його місія?
• Чому ангели прилітають до людей?
• Чому ангел постає у подобі старигана з крилами?
• Слово “Космос” у перекладі з грецької означає «порядок, устрій, краса, мир»). Яке протилежне йому слово? Учні дізнаються, що це хаос – безлад. Нові знання зтають для них своєрідним викликом.

Особливу зацікавленість викликає в учнів завдання запропонувати свою назву оповідання, в якій би полягала головна ідея твору (“Ангел відлітає”, “Чи повернеться він?”, “Крила”).

В учнів викликає зацікавленість виконання таких творчих робіт, як написання твору-монологу, твору-сповіді, акро-твору, твору - перевтіленню, твору – експромту.
До інноваційних форм подачі матеріалу слід віднес-ти мультимедійні презентації, використання яких дозволяє опера-тивно, динамічно і виразно поєднувати різноманітні засоби навча-ння, які сприяють глибокому і усвідомленому засвоєнню досліджу-вального матеріалу. Учні приймають активну участь у розробці систематизованої медіатеки уроків-презентацій по всіх розділах світової літератури (інтерактивні лекції, анімація, відеофільми).
Найцінніший продукт творчості учнів - нові ідеї, нехай навіть помилкові, навіть неправильні, але самостійно ви-сунуті.
Таким чином, критичне мислення розвивається в результаті обробки нової інформації; розв’язання власних і со-ціально значущих проблем; оцінки ситуації; вибору раціональних способів дій.
Який же результат використання технології? Тривалий харак¬тер знання, осо¬бистий осмислений контекст вив-ченого, гнучкість конструкцій, які можна продуктивно і цілеспря-мовано застосовувати в майбутньому.
Досвід також засвідчує, що технологія критично-го мислення забезпечує принцип потенційної інтелектуальної без-пеки за рахунок розвитку природного мислення без перевантажень, стресів, що неможливо без включення в освітній процес колек-тивної інтелектуальної, творчої діяльності (саме соціалі-зація учнів створює умови, притаманні природі кожної дитини).
Подана технологія розвиває риси інноваційної осо-бистості: відкритість новому досвіду, внутрішня свобода, емоцій-на стійкість, емоційний інтелект, рефлексивність, спонтанність (швидкий відрив від ситуації), здатність прийняти рішення, вміння об’єктивно оцінювати себе, позитивне мислення.
Науково обґрунтована технологія критичного мислен-ня забезпечує сприйняття і засвоєння інформації адекватно можли-востям дітей, дозволяє організовувати таку діяльність, що роз-криває внутрішній творчий потенціал кожного учня.
Головне – пам’ятати, що навчальний процес - це не тільки інтелектуальна напруга, але і просте людське спілку-вання.

Література

1. Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П., Сущенко І.М. Критичне мислення: як цьому навчати. Науково-методичний посібник / За наук.ред. О.І.Пометун - Харків 2007. — 190.
2. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. – методичний посібник. - К.: Вид. А.С.К., 2004
3. Технології розвитку критичного мислення учнів / Кроуфорд А.,
Саул В., Метью С., Макінстер Д.; Наук.ред.передм. О.І.Пометун.
- К.: Плеяда, 2006
4. Тягло О. В. Критичне мислення. Харків: Основа, 2008

Предмети: Зарубіжна література

Класи: Середня школа