Користувацький вхід

Останні публікації

Рельєф. Геоморфологічна будова. Документ та презентація

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

1

Тема 3 Рельєф. Геоморфологічна будова

Урок 14 Рельєф України. Рівнини.

Мета:
навчальна: систематизувати та поглибити знання учнів про рельєф, ознайомити з формами рівнинного рельєфу, охарактеризувати низовини, височини, визначити пересічні та максимальні висоти рівнин, навчити складати стислу характеристику певних форм рельєфу;
розвивальна: удосконалювати вміння та навички учнів працювати з фізичною картою України, сприяти розвитку вміння зіставляти, аналізувати, описувати, розвивати вміння працювати з додатковою літературою, з інтернет-ресурсами;
виховна: виховувати патріотичні почуття завдяки пізнання рідного краю, здійснювати естетичне виховання шляхом сприймання прекрасного довкілля, вшановувати пам’ять великого Кобзаря, виховувати почуття приналежності до українського нації, відчуття себе громадянином України;

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:
називати основні форми рівнинного рельєфу України;
визначати найвищі точки рівнин;
наводити приклади рекордів рівнинного рельєфу України;
описувати низовини та височини за планом;
розповідати про природні пам’ятки, пов’язані з ім’ям Т.Г.Шевченко.

Обладнання: фізична карта України, атласи, інформаційні доповіді учнів, презентація уроку.

Тип уроку: формування нових знань.

«Учіться так, немов ви постійно відчуваєте брак своїх знань,
і так немов ви постійно боїтеся розгубити свої знання».
Конфуцій
"Учітесь, читайте, і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь..»
Т.Г.Шевченко

Хід уроку.
1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань учнів
Прийом «Бліцопитування»
1.Яку інформацію можна отримати з фізичної карти?
2. Що означають кольори: зелений, жовтий, коричневий?
3. Рельєф це…..?
4. Основні форми рельєфу…..?
5.За висотою рівнини розрізняють….?
6. За віком рівнини бувають…?
7. Гори за висотою ……..?
8. Гори за віком ……?
9.Рельєф формують сили….?
10.Внутрішні сили Землі називають…..?
11.До внутрішніх сил відносяться…..?
12.Зовнішні сили Землі називають…..?
13.Ендогенні сили це….?
14.Екзогенні сили це……?
15.Яри, балки, кари, каньйони це форми рельєфу сформовані під дією…….?

3. Мотивація навчальної діяльності.
Прийом «Дивуй»

Одягнені в зелені шати, чергуючись із рукотворними ланами й луговими килимами, дібровами та гаями, гори набувають особливої привабливості. Саме про них слова поета Павла Тичини, добуті з глибини великого серця: «І ви, Канівські рідні висоти, із живим, вічно трепетним серцем Тараса, для нас вищі від усіх на світі .
Місцеві жителі називають їх горами. Коли вони з’являються на горизонті, здається, ось вийдеш за цей узгірок – і опинишся біля них. Але звивиста степова грунтівка ще напетляє кілька кілометрів, перед тим як виведе до акуратної таблички: «Заповідник «Кам’яні Могили». Однак Кам’яні Могили – і не могили, і не гори. Це частина височини.
Життя всіх гір і рівнин від їх «народження» до «старості» спливає за спільними законами. Але чи означає це, що всі вулкани схожі між собою, печери подібні, мов близнюки, а всі рівнини одноманітні?
Звісно ні! Форми рельєфу, як і ми з вами мають індивідуальні, неповторні риси. Сьогодні ви дізнаєтеся, які рівнини є на території України, відкриєте унікальні форми рельєфу України.

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Характеристика височин і низовин території України.
Рельєф – це сукупність форм твердої поверхні Землі. Його особливості відображають на фізичних картах. Рельєф України досить різноманітний. Спробуємо виявити закономірності поширення рівнин, плаща, яких складає 95%. Значна частина України займає південно-західну частину великої Східно – Європейської рівнини. В її межах розташовані низовини (70%) та височини (25%).
Робота з фізичною картою України.
Знайдіть на фізичній карті України Поліську, Придніпровську, Закарпатську, Причорноморську низовини; Придніпровську, Подільську, Приазовську височини. Зверніть увагу на їх абсолютні висоти. Зробіть висновок.
Прийом «Географічний практикум»
За допомогою фізичної карти, підручника, довідників заповніть таблицю «Характеристика височин і низовин України»

Назва
форми
рельєфу Географічне
положення Середні
висоти, м Макси-
мальна
висота Форма
поверхні Особли-
вості
Поліська
низовина Крайня
північ
України 150-
200 м 200 м Рівнинна з
гороподібними
піднесеннями,
горбами. Заболочена,
заторфована,
багато озер,
підземні води-найбільший
запас в Україні, соснові ліси.
Придніп-
ровська
низовина Північ та
центр
лівобережжя
Дніпра 50-
170 м 236 Хвиляста з ярами, балками та
льодовиковим
і водно-
льодовиковим
рельєфом. Мішано-
лісові, лісо-
степові
(частково)
ландшафти.
Причор-
номорська
низовина
Південь
України,
смуга у формі
дуги 120-
150 км. 50-
100м. 120 Зниження до
Чорного моря,
з ярами, балками, на узбережжі з
осипами, зсувами Поступово
знижується
до Сиваша
Закарпат-ська
низовина Південно-
західна
частина
Закарпаття 100-
200м. 369 Плоска, східчаста
має нахил до
річки Тиса Розорано
майже 50%
площі.
Подільська
височина Південно-
західна
частина
України 280 -
320м. г.
Камула
471 м. Поверхня
розчленована
пасма
Кременецькі
гори, Гологори
Вороняки,
Опілля,
Розточчя,
Товтри. Поширені
карстові
форми
рельєфу.
Волинська
височина Від річки
Зх. Буг до зх.
кордонів
Житомирсь-
кої області 220-
250м Мізо-
цькуй
кряж
342 м. Слабохвиляста
розчленована
долинами,
балками,
ярами Поширені
карстові
форми
рельєфу
Хотинська
височина Межиріччя
Дністра та
Пруту 350-
400м г.
Берда
Поверхня
розчленована
річками
Прут і Дністер Більша
частина
вкрита лісами з
буку та дубу.
Придні-
провська
височина Уздовж
правого
берега
Дніпра 150-
170м. пд. до
220-
240 на пн.
Канівсь-кі гори
323м. Плоска, хвиляста, горбиста має
нахил на пд..сх. Розчленова-на річковими
долинами
ярами
балками.
Приазов-
ська
височина Південний
схід
України 150-
300м. г.
Бель-мак-
Могила
324м.
На поверхню
виходять
кристалічні
породи, які
утворюють
підвищення,
«могили» Порізана річковими
долинами,
балками,
ярами.
Донецька
височина Схід
України 175-
300м. г.
Могила
Мечет-на 367м. Донецький
кряж (пд.сх.)
хвиляста
рівнина (пн.зх) Поширені
антропогенні
форми: від-
вали, терикони.
2. Унікальність низовин і височин України.

Прийом «Поділись інформацією»

1. “Гори мої високії, Не так і високі, Як хороші, хорошії, Блакитні здалека...” — писав саме про Канівські гори Тарас Шевченко.
Гори займають східну околицю Придніпровської височини, найбільші відмітки поверхні якої дещо перевищують 320 метрів, але навіть на таких її ділянках гірські краєвиди, схожі на Канівські, не зустрічаються. Канівські гори – явище унікальне не тільки для Придніпровської височини, а я для всієї величезної Східноєвропейської рівнини. Складчаста і оригінальна насувно-лускувата будова гірських масивів, часте залягання відкладів молодшого віку під більш давніми, немовби підкинутими, інтенсивний розвиток зсувних і ерозійних процесів та наявність численних стін-урвищ, відомих під назвою „круч”, дивовижне мереживо різновікових гірських порід, що залягають на поверхні, дали підставу вченим називати цей район дислокованим. У геолого-географічній літературі ці гори називаються Канівськими дислокаціями. Канівські гори простягнулися вздовж Дніпра багатокілометровою смугою-дугою, що розпочинається на півночі біля села Трахтемирова і досягає на південь околиць села Хмільна в пониззі ріки Рось. Загальна довжина Канівських гір – близько 75 кілометрів, максимальна ширина – 3-9 км, висота – до 255 метрів над рівнем моря. Через складність геологічної будови Канівські гори стали широко відомі у світі. Одна за одною понад Дніпром ідуть Канівські гори: Дніпрова, Московка, Лиса, Бессарабія, Пилипенкова, Чернеча (Тарасова), Княжа. Ці гори мають не тільки унікальну геологічну будову, а й цікаві легенди щодо їх назв.
Новітня історія Чернечої гори розпочалася 22 травня 1861 року, коли на ній поховали Тараса Шевченка. Канівці перейменували гору на Тарасову.
Влітку 1884 року за народні кошти на Тарасовій горі збудували перший народний музей Кобзаря — Тарасову світлицю, впорядкували його могилу і встановили монументальний чавунний пам'ятник-хрест.
10 червня 1918 року Рада Міністрів Української Держави визнала могилу Тараса Шевченка національною власністю.
Сучасного вигляду Шевченківський меморіал набув влітку 1939 року зі встановленням на могилі Кобзаря бронзового пам'ятника і спорудженням літературно-меморіального музею.
Музейний ансамбль доповнив гранітний комплекс сходження (1977) і відтворена 1991 року «Тарасова світлиця» — перший народний музей Тараса Шевченка.
Лиса гора. Іншої назви вона не мала, бо споконвіку була не залісена.
Дніпрова гора. Двоярусна.
Княжа гора. За 7 кілометрів від центру міста стоїть Княжа гора, висотою близько 63 метрів над рівнем Дніпра. З двох боків Княжу гору оточують глибокі яри, а з третього вона обривається до Дніпра. Четвертий бік, розширюючись, поступово переходить в поле.
Подільська височина є однією з найвищих частин всієї Східноєвропейської рівнини. Абсолютні висоти її перевищують 400 м, г. Камула 471 м ; поверхня характеризується поєднанням плоских межиріч і глибоких каньйоноподібних долин; у рельєфі виділяються окремі масиви - Гологори, Вороняки, Кременецькі г., Опілля та смуга Товтрів; поширений карст; понад 60 досліджених печер (найбільші: Оптимістична, Озерна, Кришталева тощо). Оптимістична найдовша в світі.
Приазовська височина
Приазо́вська височина́ — височина на південному сході України, в межах Донецької та Запорізької областей. Відповідає південно-східному виступові Українського кристалічного масиву. На півночі височина межує з Придніпровською низовиною, на північному сході з Донецьким кряжем, на сході та півдні з Приазовською низовиною, на заході — з Причорноморською низовиною.
Кристалічні породи (граніти, гнейси, сієніти та ін.), з яких складається основа Приазовської височини, перекриті переважно товщею лесів та лесовидних суглинків. Місцями вони виходять на поверхню.
Відповідно до залягання кристалічного фундаменту, Приазовська височина поступово знижується з півночі (пересічні висоти 200–230 м) на південь (висоти до 50—100 м). Найбільш підвищена північна частина височини є вододілом між річками басейну Дніпра та річками, що впадають в Азовське море. Вододільні простори Приазовської височини слабо хвилясті, розчленовані річковими долинами, балками та ярами. Особливо густо розчленований рельєф у басейні річки Обитічної та в басейні верхньої течії річки Берда. У верхів'ях річки глибоко врізуються в кристалічні породи, утворюючи вузькі (каньйоноподібні), часто стиснені скелями долини; в річищах багато порогів, є невеликі водоспади. На півдні і на півночі від головного вододілу річкові долини розширюються і набувають рівнинного характеру. Хвилястий рельєф Приазовської височини урізноманітнюється ізольованими підвищеннями — могилами. Одні з них насипані за давніх часів людиною (могили-кургани), інші являють собою виходи давніх кристалічних порід. Останні добре виявлені в рельєфі, з ними пов'язані найбільші висоти Приазовської височини:
Бельмак - Могила (324 м, найвища точка височини); Токмак-Могила; Корсак-Могила; Могила - Гончариха.
У межах Приазовської височини розташований Український степовий природний заповідник з його філіалом Кам'яні Могили та ще декілька природоохоронних територій.
5. Закріплення нових знань та вмінь учнів.
Прийом «Роблю висновок»
Територію України на 95% займають …….?( рівнини), які представлені на 70%..? (низовини) та 25%...? (височини). Низовини….? (Поліська, Придніпровська, Причорноморська, Закарпатська), височини….? (Подільська, Волинська, Хотинська, Придніпровська, Приазовська, Донецька). Найвища точка рівнинної території має відмітку…..? (515 м.) і називається….? (г.Берда). Товтри знаходяться на височині…..? (Подільській). Тарасова гора мала назву…? (Чернеча). Найдовша в світі печера …? (Оптимістична). «Українською Швейцарією» називають…? (Мізоцький кряж). Найбільш заліснений і найкрасивіший куточок України…..? (Поліська низовина).

6. Підсумок уроку.

Заключне слово вчителя.
7. Домашнє завдання.
1. Опрацювати відповідний параграф.
2. На контурну карту нанести основні форми рельєфу та підписати максимальні висоти.
3. Продовжити збір інформації до захисту проектів.
4. Продовжити створення фотоальбому «Мальовнича Україна»

Автор: 

Проненко Олена Петрівна, учитель географії Люботинської гімназії № 1, вища категорія

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі