Користувацький вхід

Останні публікації

Свято "Осіння казка"

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Сценарій цього свята можна використати під час підготовки до свята осені. сценарій розрахований для учнів 1-4 класів. У сценарії використані цікаві сценки та пісні осінньої тематики.

Осіння казка
(Під повільну мелодію танцюють танок Осінь, Позолота, Леді Злива, Плодоноситься-господиня, осінні місяці)
Плодоноситься-господиня. Літо бабине розпустить білі коси,
В сонячній, прозорій далині,
Вийдуть погуляти на покоси
Хлопчики й дівчаточка малі.
Славне, тепле літо пригадають,
Зваби різні, ігри у полях.
Через гай, до річки, до калини,
Навпростець прослався їхній шлях.
Позолота. Осінь нам дарунків надарила,
Розстелила жовті килими,
Квітами останніми встелила
Шлях назустріч сивої Зими.
І Ялинці свою пісню присвятила,
Вітри напустила на гаї, –
Закружляло листя кольорове,
Закрутило танці нам свої.
(На сцену виходять Хмаринка, Краплинка, Листочки, Дощик, танцюють танок листочків)
Листочок. Як гарно тут! Давайте, друзі, залишимося тут, у лісі, пограємо.
Всі. Давайте.
(Листочки, Хмарки, Краплини грають у гру «Котилася торба». Кому дісталася торба, той каже: «Я загадаю вам загадку»)
Хмарка. Сонечко землицю вже не зігріває,
Із дерев пожовкле листя опадає,
Часто дощик ллється,
Птахи відлітають,
У садах збирають щедрі урожаї.
Відгадайте, діти, коли це буває?
(Гра продовжується. Торба дістається Краплинці)
Краплинка. Ой, як гарно навкруги!
В золоті сади, луги.
Хто їх так розмалював?
Одяг хто подарував?
(Торба опиняється у Листочка 1.)
Листочок 1. Уночі, як нам ще спиться,
Ходить, чув я, чарівниця.
А сама вся в золотому
У намисті дорогому.
Як лише чого торкнеться,
Так те золотом заллється.
Листочок 2. Хто ж красуня та чарівна?
Дощик. Осінню красуню звуть.
Пісня «Осінь» (Співає Осінь)
Осінь, осінь, осінь!...
Медом пахнуть роси.
Журавлі курличуть в небі
Та вітри голосять.
Не дзвенять в садочку
Птичі голосочки.
Сняться зоряному полю
Квіти й колосочки.
ІІ
В лузі при долині
Плаче тополина,
Загорілась над рікою
Червона калина.
Тьмяно сонце світить,
А на голих вітах
В’яже осінь рукавички
З бабиного літа.
Осінь. Я красуня Осінь,
В лісі походила.
Для дітей старалась,
Кольори змінила.
Ось я за сосною,
Ось і листя в’яне.
Осінь я, за мною
Йдуть густі тумани.
Осінь я. осоння листям засипаю,
Осінь… трави сонні долу нагинаю.
Ранками – імлиста, вдень – як позолота,
Обриваю листя – це моя робота.
(Осінь під музику кружляє, розсипає осінні квіти навколо себе)
Хмаринка. . Літо стернями пішло,
Входить осінь у село.
Я люблю рум’яну осінь,
Над садами чисту просинь.
Дощик. Як на небі сонечко –
Можна йти гуляти.
І стрибати й бігати,
У піжмурки грати.
А як небо хмуриться,
Дощик накрапає,
Парасолька всіх малят
Від дощу сховає. (розкриває парасольку)
Пісня «Лине осінь золота» (співає 1 і 4 класи)
Лине осінь золота,
Лине, наче пісня,
То листочки розгорта,
То туманом висне.
ІІ
То каштани вороні
Струсить ненароком,
Враз проїде на човні,
Гляне на всі боки. / 2 рази
ІІІ
То збира вона гриби,
Ягоду ожину,
То хмаринки голубі,
Зронить на стежину. / 2 рази
ІV
Їй курличуть журавлі,
Кажуть: «Будь здорова!»
Ходить осінь по землі,
Гарна чорноброва. / 2 рази
Осінь. Добрий день, в добрий час!
Рада, діти, бачить вас!
Не сама до вас прийшла — я синочків привела.
Але спочатку відгадайте, як звуть моїх синів.
Позолота. У південний край землі
Відлітають журавлі,
Знов лункий шкільний дзвінок
Нас покликав на урок.
Як цей місяць звати?
Прошу відгадати. (Вересень)
(Вересень — виходить з кошиком з осінніми плодами.)
Плодоноситься-господиня. Кличуть нас ліси, поля, сади
Дозбирати осені плоди.
Із дерев спадає листя жовте.
То землею ходить місяць... (Жовтень)
(Жовтень — виходить з різнокольоровим листям, на голові вінок з осіннього листя.)
Леді Злива. Крапле з неба, дахів, стріх
Дощ холодний, перший сніг.
Почорнів без листя сад.
Що за місяць? (Листопад)
(Листопад — виходить з парасолькою.)
Осінь. Молодці, відгадали! А тепер я надаю слово своїм синам. Нехай нам про себе розкажуть.
(Наперед виходить Вересень.)
Вересень. Звозить вересень в комори
Кавуни і помідори,
Спілих яблук, груш і слів
Цілі гори натрусив.
І вантажать гарбузи
На машини й вози...
Йде по гаю, де гриби
Виростають щодоби.
На чолі іскриться піт —
Сто турбот і сто робіт.
Я, дорогі друзі, приніс багато подарунків: і ягоди, і гриби, і овочі, та й ліс прикрасив. Дивіться — скільки фарб! Багато в мене зараз роботи. Але я завітав на ваше свято та дуже хочу перевірити, які ви кмітливі та спостережливі.
Вересень. А відгадайте мою загадку:
Жовтий, круглий, головатий,
Весь перистий та бокатий.
Він дітей багато має, їх гуляти не пускає. (Гарбуз)
(Звучить музика «Ходить гарбуз по городу», виходить гарбуз)
Позолота. По городу гарбуз ходить,
Всіх із роду оглядає,
Кого хвалить, кого журить,
А кого і научає.
Плодоноситься-господиня. Перед входом у комору
Всіх зібрав він як годиться,
Хоче добре подивиться,
Чи гарненько всі дозріли,
Може дурно час змарніли.
(На сцену виходить співаючи Гарбуз)
Гарбуз. Ой ходжу я по городу
І питаю свого роду.
Ой чи живі, чи здорові
Всі родичі гарбузові. /2 рази
ІІ
Тут і диня-господиня,
І моя сестра морквиця.
Огірочки, помідори,
Щоб всього було в коморі. /2 рази
ІІІ
Буде тут сьогодні свято
І збереться нас багато.
Будем ми усі співати,
Жартувать і танцювати. /2 рази
(На сцену виходять Морквиця , Картопля, Квасоля, сваряться)
Морква. Кожний знає, що морквиця
На городі – мов цариця.
Коси довгі, кучеряві.
Та ще й платтячко яскраве.
Я смачна і вітамінна
І не гірша апельсина.
Той, хто моркву поважає,
До ста років доживає!
Картопля. Не кажу, що головна я,
Але ви самі судіть.
Хоч один єдиний тиждень
Ви без мене уявіть.
Я і в будні, я і в свята –
Люблять мене люди.
Ну, скажіть, який той борщ
Без картоплі буде?
Чи в пюре, а чи в мундирі,
Чи в горщику, чи на грилі…
Пам’ятайте істину таку:
Картопелька завжди всім до смаку!
Квасоля. Я повзу, немов змія,
На високу тичку.
Бачу моркву і часник,
І буряка гичку.
Бур’яни вас обсідають,
А на тичці – воля…
Як принцеса я на троні.
Звуть мене – квасоля.
Старші люди мене варять,
Часто їдять, дуже хвалять.
Я повертаю пам'ять їм.
Це давно відомо всім!
Гарбуз. Не сваріться, мої любі.
Всі ви людям до снаги.
Краще підемо на свято,
Прославлять врожай завзято.
(Виходять. А на сцені з’являються Капуста і Огірок)
Капуста. Привіт! Дружок мій, Огірок!
Ти куди спішиш, браток?
Огірок. Поспішаю я на свято,
Буде друзів там багато:
Й кабачки, і жовті диньки,
Перчик, сині, квасолинки...
Капуста. Зупинись! Не поспішай!
Що за свято?
Огірок. Про врожай!
Будуть овочі там, фрукти,
Одним словом, всі продукти,
Що на городі ростуть, в саду, в полі.
Там всього буде доволі.
Капуста. То візьми й мене з собою!
Веселіше буде нам!
Огірок. Ну, мерщій біжим! Під час їхнього діалогу з-за кущика, підслуховуючи, весь час виглядала гірка Перчина. Як тільки вони вибігають, Перчина виходить зі схованки.
Перчина. Свято буде в них! Ви чули?
А про мене всі забули!
Я вам цього не прощу,
Ось усіх вас поперчу.
Буде в вас аж в горлі дерти,
Почнете всі очі терти,
Плакать гірко й часто чхать.
Вам не дам посвяткувать!
(Перчина біжить назирці за огірком і помідором.
Лунає музика. На сцені на лавах сидять «овочі», «фрук¬ти», жваво про щось розмовляють, веселяться. Музика стихає.
Сорока. Тихше! Тихше! Скре-ке-ке!
Я скажу вам щось таке!
Де продюсер цього шоу?
Ой! Відбере у нього мову.
Тут одна гірка Перчина
Хоче свято зіпсувать!
Хоче всіх вас поперчити,
Щоб ви плакали і чхали,
І щоб свято не почали!
Скре-ке-ке! Сорока відлітає.
Картопля. Що ж ми будемо робити?
Цибулька. Треба нам її зловити!
Гарбуз. Наб'ємо їй добре пику!
Потім кинемо в аджику.
Морква. Хто ж скажену цю спійма?
Серед нас таких нема.
Цибулька. Я їй раду дам, зумію,
Я сачком її накрию! В цей час на сцені з 'являється Перчина. Гарбуз. Он вона! Ловіть, тримайте!
Не сидіть же! Поспішайте! Всі кидаються до Перчини, оточують її.
Перчина. Змилуйтеся! Відпустіть!
В чому винна я? Скажіть!
Цибулька. Ти нашкодить нам хотіла!
Зле задумала ти діло!
Огірок. Змилуємося над нею!
Не чинімо самосуд,
Хай залишиться вже тут!
Квасолинка. Їй так соромно! Дивіться,
Ніби мак уся горить.
Капустинка. Годі вам її сварити,
Час уже повеселитись.
Де наші аси-танцюристи?
Нумо! В коло всі ставайте,
Танцювати починайте!
(Всі танцюють. Потім співають (на мелодію «Пісні Чебурашки»)).
Сьогодні в нас на святі
Веселі всі й завзяті,
Смачні і різнобарвні,
На кого не поглянь.
Зелені перченята,
І сині, й гарбузята
Капуста й помідори,
Й рябенькі кавуни.
Всі овочі і фрукти,
Корисні всі продукти
До нас прийшли на свято,
На свято врожаю.

Вересень. Молодці. Повеселили ви мене. Але у вересні люди збирають не лише врожай овочів, а щось іще.
Леді Злива. Там, де дощ ішов рясний, виросли гриби.
Вересень. Гей, грибки мої, грибки,
Шоколадні шапочки.
Нумо всі сюди збігайтесь,
І у кошик забирайтесь.
(Вибігають діти-грибочки)
«Пісня грибочків»
Ми — грибочки лісові,
Проростаєм у траві.
Любим сонце, любим дощ,
З нами буде добрий борщ.
Ми — грибочки чарівні,
Ми співаємо пісні.
А кому нас заманеться,
Хай до лісу забереться.
Шампіньйон. По-нашому я печериця,
А по-французьки — шампіньйон.
Хоч куцохвоста, блідолиця,
Але витримую фасон.
Засмажте мене в сметані —
І куди тому боровику.
Сироїжка. Я — сироїжка, біла ніжка.
У різній колір чепурюсь.
Хоч кришусь, хоч тендітна,
Проте, дуже апетитна.
Хто куштував хоч раз мене,
Забачить в лісі й не мине.
Опеньки. Ми опеньки, ніжки тоненькі,
Шиї мов цівки, круглі голівки.
А як більші підростаєм,
Парасольки розкриваєм.
Мухомор. Я — мухомор, я людомор,
Червоний, наче помідор.
Кашкет цяцькований, розлогий,
А сам стрункий і довгоногий.
Серед урочища грибного
Не знайдеш красеня такого.
Та я отруйний, пам’ятай,
Мене побачиш — обминай!
Підосичник. Вдяглися чепурні грибки
У помаранчеві шапки.
Їх підосичниками звуть,
Бо під осиками ростуть.
Боровик. Важлива в лісі в мене роль:
Я – білий гриб, грибний король.
В бору зростати здавна звик,
Тому ще звуся – боровик.
Лисичка. Я лисичка, я сестричка
Не сиджу без діла,
Наймодніший капелюшок
Я сьогодні вділа.
Чепурна я в капелюшку
Та вродлива личком.
Подарую капелюшки
Ще й своїм сестричкам.
(Танок грибочків)
Вересень. До побачення, діти. Дякую вам за все. Зустрічайте мого брата.
(Діти співають пісню «Жовтень-листоноша»)
(Заходить Жовтень. Ходить і розкидає листя)
Ходить Жовтень по садках
Із торбинкою в руках. —
А чому? — спитаєш ти.
Бо розносить всім листи.
Та листи ті не прості,
Все червоні й золоті.
Знаю, відгадаєш ти:
Це від осені листи.
Приспів:
Жовтень, жовтень ходить, ходить в жовтих калошах.
Жовтень листи всім розносить — листоноша.
Жовтень. Хазяйную я скрізь, де не глянь,
Убрав золотом сади, ліси, парки
І струшую додолу жовте листячко.
Принишкли і дерева і кущі
Уже осінні перші йдуть дощі.
(Заходить Хлопчик-дощик.)
Хлопчик-дощик. Чекали мене і поля, і сади,
І діти просили: — Іди!
Пішов я. Поля пораділи,
І листям сади зашуміли.
І люди зробились веселі,
Лише поховались в оселі.
Неначе у піжмурки граються —
Покличуть мене — і ховаються.
Жовтень. Я – місяць жовтень – так мене назвали,
Бо кругом все жовтим стало.
Жовтень – час жовтіння листя.
Жовтень – місяць-красень. Чарівник.
До багатства й розкошів дуже звик.
Повні жмені золота розсипаю.
Землю, мов царівну, я одягаю.
Осінь. Так, Жовтень – це найгарніший із моїх синів. Ось погляньте як гарно навкруги. Всі дерева стоять у позолоті.
Жовтень. А тепер, діти, виконуйте моє завдання. Відгадайте, які дерева ви знаєте.
Позолота. Стрімко вибігли на гору
Дві подружки білокорі.
Дощик їм полоще кіски.
Звуть подружок цих... (Берізки)
Плодоноситься-господиня. Батько тисячі синів має,
Кожному мисочку справляє. (Дуб)
Осінь. На дереві гойдається,
Жупан колючий має.
На літо одягається,
А восени скидає. (Каштан )
Леді Злива. Завітала осінь,
Сад наш пожовтів,
І берізки в гаї
Стали золоті.
Співів солов’їних
Нині не чувать,
Відлетіли наші
Птахи зимувать.
Жовтень. Ну що ж, дорогі мої, настав час нам прощатися з вами. Зустрічайте мого молодшого брата Листопада.
Осінь тихо на узліссі 1, 4 клас
Осінь тихо на узліссі
Жовті килими поклала,
На ліщині, на горісі
Всі горішки позривала. / 2 рази
ІІ
На галяві кущ шипшини
Ненароком запалила,
Всі берези й черемшини
На світанку оголила. / 2 рази
ІІІ
А ялинку не чіпає,
Доглядає, наче мати,
Все про неї тільки дбає,
Щоб зимі подарувати. / 2 рази
Леді Злива. Назва осіннього місяця осені не потребує особливих роз’яснень. У цю пору з дерев опадає листя, ліс стає незатишним, непривітним.
Листопад. Листопадом мене називають,
Бо листя з дерев опадає.
Вітер плаче, вітер віє,
Дощ осінній дрібно сіє.
І ніде не видно пташки,
Ані бджілки, ні мурашки.
Голе поле, голий сад,
Бо надворі листопад.
Листопад зимі ворота відчиняє.
Листопад. Відгадайте тепер і мої загадки.
Позолота. Голі поля, мокне земля,
Дощ поливає.
Коли це буває? (Восени)
Плодоноситься-господиня. Летить орлиця по синьому небу
Крила розкрила, сонце закрила. (Хмари)
Позолота. Рукавом махнув — дерево зігнув. (Вітер)
Плодоноситься-господиня. Невидимка ходить в гаї,
Всі дерева роздягає. (Осінь)
Позолота. Коли нема — чекають,
Коли прийду — тікають. (Дощ)
Осінь. Так що таке Осінь?
Леді Злива. Це гарний врожай овочів.
(Виходять діти-овочі.)
Осінь. Так що таке Осінь?
Леді Злива. Це багато грибів у лісі.
(Виходять діти-гриби.)
Осінь. Так що таке Осінь?
Леді Злива. Це багато різнокольорових листків.
(Виходять діти-листочки.)
Сорока. Спасибі, Осене, за всі твої щедроти!
Спасибі, діти, вам за свято, за роботу,
А вам, батьки, за допомогу і турботу!
Ось і настала хвилина прощання.
Скажемо разом: До побачення, Осінь!
"Осіння пісенька". 4 клас
І
Осінь настала – пожовкла трава,
Дощик в гаю капотить.
Мокне діброва зелена така
Золотом вкриється вмить. (Двічі)
ІІ
Птахи в далекі краї відлетять,
Сумно та холодно їм.
Меншають дні – ночі тихі стоять,–
Літо тепленьке – прощай! (Двічі)

Автор: 

Колеснікова Тетяна Анатоліївна

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі