Користувацький вхід

Виховний захід "Ми - діти твої, Україно!", присвячений 200-річчю з дня народження Т.Шевченка

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

1

МИ - ДІТИ ТВОЇ, УКРАЇНО !

ВАРИЧ Валентина Михайлівна,
вчитель української мови та літератури
Валківського ліцею ім.О.Масельського
Валківської районної ради Харківської області.
спеціаліст вищої категорії.

Український народ споконвіків має свої культурні, етнічні та духовні традиції. З покоління в покоління, від діда до батька і від батька до сина, з настановами і побажаннями від матері до доньки, передаються вони у кожному роді, кожній українській родині.
Однією з таких духовних криниць і спадщин нашого народу є шанобливе ставлення до тих, хто прославляв і прославляє нашу націю на увесь світ. Як можна не згадати зараз Великого Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка, чиє 200-річчя від дня народження святкується в цьому році на державному рівні. А якщо говорити про звичайні родинні традиції, то варто згадати що саме портрет Шевченка у багатьох українських хатинах знаходився на одному з шанованих місць в оселі.
Тож саме цій даті і було присвячено один із виховних позакласних заходів у нашому ліцеї.

Літературно – музичне свято
(для учнів 5 - 11 класів)
«Ми – діти твої, Україно»
Цілі:
навчальна: ознайомити учнів із цікавими сторінками біографії Т. Г. Шевченка, навчитись розуміти художню реальність митця;
пізнавальна: поглибити знання про життєвий і творчий шлях Т. Г. Шевченка, ознайомити з творами Т. Г. Шевченка, покладеними на музику, викликати інтерес до пісень на слова поета;
розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне декламування віршів;
виховна: виховувати шанобливе ставлення до видатних постатей української літератури, виховувати любов до Батьківщини, патріотизм.

Перебіг свята
Звучать урочисті позивні.
Виконується хореографічна композиція «Ми – діти твої, Україно!»
І ведучий
Колись на землі, не за безкраїми морями, не за дрімучими лісами, не за камінними горами був веселий, багатий край. І там жили рабами в тяжкій чорній роботі люди. І називали той край – Україна.
ІІ ведучий
І ось у тому краю, в Україні, в селі Моринці Київської губернії, у хаті кріпака Григорія Шевченка народилася дитина. Для пана нова кріпацька душа, а для України – великий поет, Кобзар, батько українського народу, цілої нації
ІІІ ведучий
Щовесни, коли тануть сніги
І на рясті просяє веселка
Повні сил і живої снаги,
Ми вшановуєм пам’ять Шевченка…
ІV ведучий
Сьогодні – 200-річчя з дня народження великого українського поета Тараса Шевченка. Ось уже два століття незгасним вогнем палахкотить могутня й ніжна Шевченкова поезія. І палке слово великого Кобзаря надихає нас, українців, на працю в ім’я рідної України
V ведучий
Мужицький син, кріпак, школяр сільського дяка-п'яниці, самоук, академік гравюри Петербурзької Академії мистецтв, геніальний поет, мислитель, патріот-інтернаціоналіст, інтелігент з душею вселюдського мило¬сердя. .. І все це він — Тарас Григорович Шевченко
(Максим Дудка виконує пісню «Шлях до Тараса»)(Виходять дівчата зі свічками, звучить музика)
ІV ведучий
Свічу поставлю, свічу поставлю,
І перед образом, й перед тобою
І хоч у мріях народ свій заставлю
Стати навколішки поряд зі мною
І помолитись за тебе, Кобзарю,
Щиро – хоч раз би! – як перед Богом…
Душа твоя страдницька з тихого раю
Яскраву свічу побачить.
І, певно, зрадіє, бо то ж пам’ятають
Тебе нащадки козачі.
Тарасе Великий, святий і вічний!
В сім’ї і вольній, і новій
Перед ликом твоїм запалені свічі
Як пам’яті знак і любові!
V ведучий
Сьогодні в цій залі зібралися ті, хто часточку духу того великого патріота рідної землі Т.Г.Шевченка має в своєму серці, бо Шевченко – не просто література. Він – наш всесвіт. До Шевченка треба доростати всім життям. Він – символ чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини.
ІV ведучий
Є три пісні поета, які стали символами пам’яті про Шевченка: «Заповіт», «Думи мої…» та «Реве та стогне …» Ці пісні для нас святі.
V ведучий
Реве та стогне Дніпр широкий,
Ну хто не знає ці слова…
Тополі вітер гне високі,
Минула слава ожива…
Для вас звучить пісня на слова геніального Шевченка у виконанні аматорського ансамблю «Веснянка» Валківського територіального центру соціального обслуговування населення із селища Ков’яги. (Звучить пісня)
І ведучий
Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!
ІІ ведучий
Найкращий і найцінніший скарб доля дала Шевченку лише по смерті – невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори.
ІІІ ведучий
Сьогодні прозвучать твори Т.Шевченка, які найбільше припали до душі.
ІV ведучий
Думки Тараса Шевченка були високими, як небо. Утілені у слові, вони були правдивими, як саме життя, несли у своїй єдності силу, красу, духовну міць самого Кобзаря.
(«Думи мої…» читає учень)
І ведучий
Йдучи в інші світи, залишають люди близьким свої заповіти. А що міг сказати нащадкам Геній? Яке напутнє слово залишив цілому народу? Яку долю йому напророчив, побачивши її товщу століть? Що заповів нащадкам «слави дідівської»?
У зеленому шумі гаїв, золотому передзвоні колосся, грізному реві Дніпра й гуркоті травневих громів чуємо вічні й пророчі слова Кобзаревого «Заповіту»: . Як умру, то поховайте...
ІІ ведучий
По діброві вітер виє, гуляє по полю.
Згадаймо історію про гнучку тополю…
ІІІ ведучий
В образі Тополі великою художньою силою втілено ідею невмирущості справжнього кохання, краси вірності, світлих і благородних людських почуттів
(Т.Г.Шевченко. «Тополя»)
Для Кобзаря жіноча недоля була не просто однією з тем творчості, а згустком крові, що запеклась у нього в серці. Він зібрав воєдино всі страждання скривджених жінок і голосно розповів про них світові. «Причинна», «Тополя», «Русалка», «Наймичка», «Сова», «Лілея»… У кожному творі своя історія нещасливого кохання, нещасливого з вини соціальних умов. «Це - прокляття тим, хто загубив жіночу долю, знівечив красу, спаплюжив гідність.
(Т.Г.Шевченко. «Лілея»)
І ведучий
На слова й мотиви Кобзаря сотні композиторів по всьому світу створили близько 500 творів
(Пісню на слова Тараса Шевченка «Зацвіла в долині червона калина « виконують діти)
ІІ ведучий
Вітер віє, повіває, по полю гуляє,
Про старого Перебендю пам’ять не згасає
Перебендя – це сам поет, який є посередником між народом і богом, між небом і землею.
(Т.Г.Шевченко «Перебендя»)
Як жилося тобі, Кобзарю, в неволі, далеко від червоної калини, що розцвітала навесні в зеленій долині, від стрункої, але безталанної тополі, яку гне вітер «до самого долу», без «садка вишневого біля хати», в якому виспівує соловей? Який сум «оступав душу», який біль ятрив зболене серце?
ІІІ ведучий
Не можна було придумати страшнішої кари, як заслати Шевченка в Оренбурзький корпус солдатом. Із забороною писати й малювати.
(Пісня на слова Т.Г.Шевченка «Зоре моя, вечірняя»)
ІV ведучий
Українська хустина.. . Яке буяння кольорів, яке царство квіткової краси, який розмай почуттів! І як же без неї в дні радості: сватання, весілля, родин? І як же без неї в дні суму: під час прощання з коханим козаком перед тяжким походом чи V в смертний його час, коли загиблому хустиною - китайкою " «покривали очі»? Оспівав хустину й Кобзар, згадавши її не в одній своїй поезії.
(Пісня на слова Т.Шевченка «Хустина – мережечка»)
V ведучий
Героїчна боротьба запорозьких козаків проти Туреччини оспівана в поемі «Гамалія». Мотив волі – наскрізний мотив у поемі. Воля прийшла – її принесли запорожці на чолі із отаманом Гамалією.
(Пісня на слова Т.Г.Шевченка «Гамалія»)
І ведучий
Ми чуємо тебе, Тарасе, крізь віки, бо ти наша слава і гордість, наша історія. Бо це ти, Тарасе, денно і нощно молився за свій народ і просив Бога зглянутися на свою нещасну країну.
ІІ ведучий
Твої пророчі мрії, батьку, здійснилися: наша з тобою країна стала вільною
(Танець «Козачок-гопачок»)
ІІІ ведучий
«Я люблю Україну свою». Виконує Максим Дудка.
(Хореографічна композиція «Виростала я на Україні»)
І ведучий
Свою Україну любіть.
Любіть її во время люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть
(Пісня «Україна» )
ІІІ ведучий
У росяні вінки заплетені суцвіття
До ніг тобі, титане, кладемо,
Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,
Тебе своїм сучасником звемо
ІV ведучий
Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,
І голос твій нам душу окриля.
Встає в новій красі, забувши лихоліття,
Твоя, Тарасе, звільнена земля
(Хореографічна композиція Е. Скиданової «За Україну, за свободу»
Використані музичні твори
Пісні на слова Т. Г. Шевченка
1. «Зацвіла в долині червона калина»
2. «Зоре моя, вечірняя»
3. «Хустина моя – мережечка»
4. «Гамалія»

Автор: 

ВАРИЧ Валентина Михайлівна,
вчитель української мови та літератури
Валківського ліцею ім.О.Масельського
Валківської районної ради Харківської області.

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі