Користувацький вхід

Творча робота . РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ ЗАСОБАМИ ПРИРОДОЗНАВСТВА

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Г. М. Дубіцька

Творча робота
РОЗВИТОК
ПІЗНАВАЛЬНОЇ
АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ
ЗАСОБАМИ
ПРИРОДОЗНАВСТВА
( З ДОСВІДУ РОБОТИ)

2014 рік

Природа – це наш дім, Батьківщина.
( М. М. Пришвін)
Завдання вчителя - донести ці слова письменника до дітей . Вчити їх любити природу,відчувати серцем її красу , виховувати бажання охороняти і примножувати все ,чим багата рідна земля . Адже в учнів , і не тільки міської, а й сільської місцевості , які зростають серед природи , знання про природу дуже і дуже обмежені. Першокласники знають назви 2 – 3 дерев, 3 - 4 пташок , стільки ж назв квіток та грибів.
Саме тому я навчаю школярів не лише дивитись , а й слухати , доторкатись, сприймати об’єкти і явища всіма органами чуття ,адже дитячі враження відкладаються у пам ‘яті і закарбовуються на все життя.
Для цього застосовую ті форми і методи ,що передбачають дослідницьку діяльність учнів . Звичайно , в моєму арсеналі - гербарії, колекції , навчальні картини, таблиці , ілюстрації, листівки, якими я користуюсь для досягнення навчальної та розвивальної мети. Однак, ніщо не замінить безпосередніх спостережень за навколишнім середовищем під час навчальних екскурсій.
Сезонні екскурсії як засіб розвитку пізнавальної
активності дітей
Як правило, екскурсії пов’язані із сезонними змінами в природі та праці людей , підпорядковані завданням того чи іншого розділу програми. Насамперед, розвитку пізнавальної активності , сприяє виявлення ознак пір року у неживій і живій природі.
Виявлення осінніх ознак у живій та неживій природі:
Вересень. Нежива природа.
Сонце , світить ,але менш гріє. Дні ще теплі , а ночі прохолодні, з першими заморозками .

Небо частіше вкривають темні хмари, ідуть дощі. Засріблилося в повітрі тонке павутиння.
Жива природа.
Впали на землю жовті листочки з берези, клена, каштана , багряні - з горобини , вишні. Червоніють кетяги горобини , калини, обважніла від ягід бузина. Готуються до зими комахи ,птахи та інші звірі.
Жовтень. Нежива природа.
Сонце мерзлякувато ховається у кошлаті хмари . Сіється дрібний ,холодний, набридливий дощ. Відійшло бабине літо.
Жива природа.
Рясно опадає з дерев листя. Комахи сховались у затишні місця. Стрижі, солов’ ї, зозулі, ластівки, шпаки відлетіли у теплі краї. Готується до зимового сну їжак . Запасає корм білка.
Листопад. Нежива природа.
Дедалі менше сонячних днів. Настає час перших заморозків, особливо , вони міцнішають темної ночі. Устеляє все довкола перший сніжок. Земля під ним поринає в сон ,відпочиває.
Жива природа.
Відлітають останні пташині зграї. Білка ще вишукує на зиму поживу.
Виявлення зимових ознак у живій і неживій природі.
Грудень. Нежива природа.
Сонце хоч і виглядає із – за хмар , та не гріє. Дні сірі і зовсім короткі, морозяні ночі світлішають від зірок.

Небо частіше вкрите важкими темними хмарами, іде сніг. Під ковдрою спить земля , крига міцно скувала річки й озера.
Жива природа.
Дерева стоять голі, тільки на дубах шелестить неопале листя. Зеленіють листочки – хвоїнки на ялинках та соснах. Полум ‘яніють кетяги горобини, немов намистинки; червоніють плоди шипшини. Сплять метелики, мурашки, їжаки. Ближче до жител переселилися з полів, лісів сороки, ворони, горобці.синиці.
Січень. Нежива природа.
Сонце підбивається вище, дні стають довшими , морози й заметілі ще люті , все навкруги вкрите снігом і льодом.
Жива природа.
Принишк , ніби поринув у задуму , ліс; рослини не ростуть – вони перебувають у стані спокою. На горобині та калині менше залишилось плодів: трохи з’їли птахи, трохи зірвав вітер.
Лютий. Нежива природа.
Морозисько пекучий ,як вогонь, і хуртовини злющі. З – за хмар частіше виглядає сонце, заторохтіли ,зриваючись з бурульок, краплини; прокинувся з – під снігу перший кволенький струмок; бувають відлиги ; крізь хмари частіше проглядає блакитне небо.
Жива природа.
Збільшились бруньки на деревах , весело зацвірінькали горобці , сповіщаючи, що від зими до весни тепер уже один крок ступити.
Виявлення весняних ознак у неживій і живій природі.

Березень . Нежива природа.
Сонце піднімається вище , зійшов сніг,затримавшись білими плямами тільки в лісі , теплі сонячні дні замінюють похмурі, дощові, розтає лід, весело задзвеніли струмочки, земля прокидається од зимового сну.
Жива природа.
Торкнув ласкавий сонячний промінчик сережки на березі. На осонні розквітли ніжні проліски, забіліли підсніжники, де – не – де цвіте підбіл. Бруньки продовжують збільшуватись. Прокинулась від сну кропив’янка . прилітають птахи , радіють весняні горобці , синиці.
Квітень. Нежива природа.
Сонце піднімається дедалі вище, зійшов сніг. Теплі сонячні дні змінюють похмурі , дощові.
Жива природа.
Прослала весна килим із шовкової травиці. Прикрасила його барвистими квітами . Злітаються до них джмелі і бджоли,прилетіли зозулі.
Травень. Нежива природа.
Високо в небі світить сонце, його ласкаве тепле проміння проникає всюди. Повітря напоєне запахом молодого листя , та квітучих садів.
Жива природа.
Цвіте конвалія. Луки вкрилися квітковим килимом. Прилетіли стрижі, солов’ї.
Крім екскурсій, спостереження за розмаїттям у природі здійснюється під час прогулянок, подорожей, різноманітних природоохоронних заходів під час яких, в такій же мірі , розвивається пізнавальна активність дітей.

До лісу другокласники йдуть натрудженим осіннім полем, спостерігають за рослинами обабіч дороги. Ось відцвілий молочай, ось петрів батіг, землю поміж сосен вкриває синьоокий верес. Називаємо й інші рослини, які зустрічаються нам у полі, в лісі. Всі вони будуть згадані завтра на уроці читання, коли опрацьовуватиметься тема « Осінь ».
Та чи може дитяча пам'ять одразу осягнути такий великий потік нової інформації? Звичайно ж ні. Тому ми беремо по 2 – 3 рослини в клас , щоб дізнатися про кожну з них, звернувшись до довідника, зокрема « Трав’янисті рослини » С.С. Морозюка , а також енциклопедичного « Лікарські рослини ».
Багатий матеріал нагромаджено про лікарські рослини . Діти чимало довідались про історію використання цілющого зілля , про деякі традиції народної медицини.
Дуже пожвавлює їхню увагу версія походження назви звіробою. Від казахського слова « джерамбай », що означає зцілитель ран.
Другу назву мають і петрові батоги: їх іще називають диким цикорієм. Молоді листочки цієї рослини штивні,в них міститься вітамін С, каротин, інші необхідні для організму речовини. Потовщені корені цикорію використовуються як замінник кави. А ще ця рослина – барометр: її кошички на дощ не розкриваються і тим самим захищають пилок від намокання.
Під час осінньої екскурсії в ліс , серед дерев, учні побачили кущі. Та назвати змогли лише шипшину. Вовчих ягід , глоду, терну, ожини не знав майже ніхто. Не одного з дітей бабуся поїла цвітом бузини при кашлі, але вперше почули , що свіжозірване молоде листя цієї рослини , прикладене до хворих місць , здатне втамувати біль , і цими ж листочками звареними в молоці , лікують опіки і прілості.
Минув час – і всі учні довідались про цілющі властивості горобини, калини , чорної бузини, глоду, терну, а також журавлини та брусниці , ростуть на Поліссі.
Ці знання в наступних класах розширюється , доповнюється. Так

третьокласникам розповідаю , що калина є символом любові до рідного краю, до неньки – України. Це пам'ять про матір , про тих , хто не повернувся до рідного дому.
Чимало пісень, загадок, легенд про калину знайшли до уроку самі ж діти . То ж ознайомлення з кущем вийшло далеко за межі природознавства.
Наступну осінню екскурсію в ліс ми присвячуємо збиранню грибів. Проводимо її у вихідний день. Але ж як іти по гриби , не знаючи їх, не вміючи розрізняти їстівні та отруйні? Тож до екскурсії ретельно готуємось , використовуючи малюнки, ігри , загадки. А вже в лісі закріплюємо наші знання про гриби, правила їх збирання.
Узимку всім класом школярі несуть гостинці лісовим мешканцям . По слідах можна спробувати впізнати , хто пробіг по свіжому сніжку , а заразом і поговорити про те , хто як зимує. У класі на учнів чекає серія картинок про зимівлю тварин. Перед екскурсією діти читають казку О. Буценя « Чи є зима? » Цього вже достатньо , щоб запам’ятати, як зимують ведмідь, борсук, заєць, жаба, лось, вовк. А тим , хто хоче більше дізнатись про життя тварин взимку, пропоную звернутись до хрестоматії « Тваринний світ ».
А ось і сліди зайчика . Схоже він від когось тікав , бо сліди розставлені широко і розкидані в різні сторони . Це він так заплутував свої сліди по глибокому снігу.
На лісовій просіці товщина снігового покриву значно більша . Виймаємо лінійку і я пропоную дітям виміряти . 25 сантиметрів. Дістаємо термометр – 15 градусів по Цельсію. Тепер учні мають кілька разів виміряти температуру , все глибше і глибше занурюючи прилад у сніг. З кожним разом температура вища і коли термометр досягає підстилки, на його шкалі - 0,5 градусів С. Отже , сніг, як і ковдра запобігає охолодженню землі. « А хто знає , чому сніг « гріє» »? – запитую в дітей.
Щоб діти дали відповідь на це проблемне питання , пропоную приготувати чай зі снігу. Учні наповнюють 8- літровий казанок снігом і розігрівають його.

Після танення в казанку виявився лише 1 літр води . Отже, 7 / 8 об’єму становило повітря, що було у снігових кристалах.
Діти побачили , що сніг багатий на повітря і дуже погано проводить тепло. Тому й оберігає рослини та землю від переохолодження. На завершення додаємо, що сніг, котрий тільки – но випав , гріє у 4 рази краще від того , який залежався ,бо повітря в ньому значно більше.
Тільки – но пригріє сонечко – знову йдемо в ліс. Цього разу , щоб ознайомитись з ранньоквітучими рослинами , закріпити правила поведінки на лоні природи.
--- « Ви чули новину ? Ми йдемо у весняний ліс ! »
І ось нас приймає у свої обійми ліс. Гірко пахне торішнє пріле листя. По – весняному лагідно світить сонечко. Що це виглядає з- під сухого листя? Чиї це білі голівки кивають вам ,вітаючись? Та це ж підсніжники! Здорові , міцні, чистенькі, ніби вмиті холодною сніговою водою. Ми довго милувались першими вісниками весни: пестили, голубили, нюхали їх. Додому принесли кілька квіточок: рідну природу треба берегти!
У лісі діти розглядали підземну частину підсніжника - цибулину. Рослинка містить в ній запас речовин , які живлять рослину,поки не прогріється земля.
Коли розтає сніг, діти знайомляться з іншими ранньоквітучими рослинами: рястом, анемоною, медункою ін..

Розвитку пізнавальної активності сприяють і такі завдання як :
« Перевір», « Визнач » тощо .
Перевірте:
• Який перший день грудня, така й уся зима буде.
• Якщо 3 грудня ішов сніг, то 3 червня піде дощ.
• Якщо в перший тиждень грудня погода стала , то зима буде тривала.
• коли ховається за хмари ,а на деревах висне іній – під Новий рік буде хмарно і відлига.
• Якщо у січні – березень, бійся у березні січня.
• Січень погідний – рік буде плідний.
• Коли 1 лютого погода ясна , чекай ранньої весни.
• 14 лютого на нічному небі багато зірок – на пізню весну.
• Лютий багатий снігом ,а квітень – водою.
• Лютий холодний і сухий – серпень жаркий.

Тут є нагода перевірити народні прикмети.
Вересень. Осінь ясна – весна холодна.
Жовтень. Грім у жовтні – на малосніжну , м’яку й холодну зиму.
Листопад. Як перший сніг випав на мокру землю – лежатиме, на суху – скоро зійде.
Грудень. Кімнатні птахи мовчать на заметіль.
Січень. Місяць на небі ясний – на ясну погоду, блідий і ледь покритий туманцем - на сніг.
Лютий . Хмари пливуть низько - чекай відлиги.
Березень. Побачив шпака – знай : весна біля порога. Сонце перед заходом червоне – на вітер.
Квітень. Черемха зацвітає перед останніми весняними заморозками. Грім на початку квітня – буде тепле літо.
Травень. Веселка віщує зміну погоди: вечірня віщує погожу днину , а ранкова – дощову.
Для розвитку пізнавальної активності , вчу дітей орієнтуватись взимку.
Сніг на північних та південних схилах горбів різний: на південних він більш щільний і зернистий, а північних він більш пухкий і сухий. У степовій частині України , де взимку переважають східні вітри , замети біля будівель утворюються переважно зі сходу.
Навчившись « читати» сліди , можна визначити , чи давно пройшов лижник, в яку сторону він рухався . Звертайте увагу на зламані гілки кущів, на якому рівні ( можна визначити зріст лижника ), коли прокладено лижню ( до чи після снігопаду ) .
Діти залюбки займаються дослідницькою та практичною діяльністю.
Вивчаючи сліди на снігу , спробуйте виявити тих звірів , які не впадають у зимову сплячку й активні протягом усієї зими ( землерийки , миловидні гризуни, зайці, ін.. )
Даю завдання дослідити : чому не всі тварини сплять взимку? Чим живляться ті, що не впадають у сплячку? Знайдіть у лісі, полі, біля людського житла місця, які найчастіше відвідують птахи. Визначте , що їх приваблює сюди? Які птахи переважають у вашій місцевості: осілі чи кочові ( снігурі, чечітки, омелюхи ,ін. .) ?
Визначте назву дерева за такими ознаками: колір кори, товщина стовбура , гілки , наявність листочків. Ми дихаємо киснем. Звідки береться кисень взимку, якщо дерева перебувають в стані спокою? Чому взимку багаття горить яскравіше, ніж влітку? (Узимку повітря густіше, ніж улітку, отже, в однаковому об’ємі кисню більше, він і підсилює горіння).
У саду підв’яжіть знизу молоді яблуньки ялиновим гіллям, згорніть сніг до стовбурів плодових дерев. Заразом поміркуйте, для чого це треба робити? (Біла ковдра вбереже землю в саду тоді, коли сніг буде пухким. « Ущіль-нений » сніг , як і лід, поганий захисник від низьких температур.
Дехто,намагаючись утеплити дерево в саду, нагортає навколо стовбура високу купу снігу , начисто вигрібаючи його з міжрядь. І цим власноруч губить дерева , бо вимерзання загрожує верхнім кореням , розташованими під його стовбуром та за його межами.
Щоб мокрий сніг не намерзав на тонкі гілки і не обламував їх , струшуйте його після кожного снігопаду. Під час відлиг знімайте зі стовбурів і гілок крижану кірку, але робіть це дуже обережно, щоб не поранити кори.
Сніг не тільки тепла шуба, а й джерело вологи. Його шар завтовшки 50- 60 см забезпечить при таненні 15 відер води на кожний квадратний метр. )

Така систематична робота допомагає школярам поглянути на природу іншими очима. Вчить відчувати її красу.
Однак, як стверджував В. О. Сухомлинський, сама по собі природа не розвиває й не виховує. Залишивши дитину наодинці з нею, годі сподіватись, що вона під впливом навколишнього середовища стане розумнішою , глибоко моральною. Тільки активна взаємодія з природою та вище згадані форми та методи роботи здатні виховати найкращі людські якості.
Людина – частка живої природи . Потяг до всього живого закладений у ній від самого народження, та чи не найяскравіше виявляється в дитячому віці. У природі В. О. Сухомлинський вбачав вічне джерело дитячого розуму, фантазії , словесної творчості. Великий педагог прагнув , щоб яскраві образи рідної природи живили свідомість дитини впродовж усіх років навчання.
Розроблена В.О. Сухомлинським система спостережень за природними явищами має назву « Книга природи » . Триста сторінок цієї книги – це триста сторінок спостережень за природними явищами , триста картин рідної землі.

Автор: 

Дубіцька Г. М. вчитель молодших класів Хмельницького колегіуму ім. В. Козубняка

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі