Користувацький вхід

7 кл. Електротехнічні роботи Тема: Квартирна освітлювальна мережа. Побутові електроприлади. Поняття про автоматичний захист

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

7 кл. Електротехнічні роботи
Тема: Квартирна освітлювальна мережа. Побутові електроприлади. Поняття про автоматичний захист

Мета уроку: Засвоєння знань про побутову освітлювальну мережу, побутові електроприлади, їх види і призначення, правила безпечної праці. Розвивати інтерес до електротехнічних робіт, логічне мислення. Виховувати основи культури праці.
Об'єкт навчальної праці: освітлювальна мережа.
Обладнання: електромонтажні інструменти (кусачки бокові, плоскогубці,
круглогубці, викрутка); патрон, лампа, вимикач, вилка, проводи,
деталі для закріплення арматури, плакати
Тип уроку: Комбінований.
Орієнтовний план проведення уроку
І.Організаційна частина ( 2 хв.)
II. Актуалізація життєвого досвіду учнів ( 3 хв.)
III. Мотивація навчально-трудової діяльності ( 2 хв.)
IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку ( 2 хв.)
V. Вивчення нового матеріалу (30хв.)
VI. Фізкульт хвилинка
VII. Підсумок уроку ( 5 хв.)
Хід уроку
І.Організаційна частина.
- Перевірка присутніх;
— Призначення чергових.
II. Актуалізація життєвого досвіду учнів (методом бесіди з'ясовують питання):
1 .Яке значення, на вашу думку, має електрична енергія в житті людини?
2.Що освітлює наше житло?
3. Якими електричними приладами ви користуєтесь дома?
III. Мотивація навчально-трудової діяльності
На цьому і на наступних уроках ми будемо вчитись оволодівати основами електротехнічних робіт, що дасть змогу не лише здійснювати ремонт побутової електротехніки в домашніх умовах, але й в майбутньому виготовляти об'єкти праці з електричними пристроями.
IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку
V. Вивчення нового матеріалу.
План вивчення.
1) освітлювальна .мережа приміщення;
2) побутові електроприлади;
3) автоматичний захист.
1) Побутова освітлювальна мережа призначена для освітлення житлових приміщень і забезпечення електроенергією побутових електроприладів. До цієї мережі входить електропроводка з електроарматурою для вмикання побутових електроприладів.
Електроенергію в квартири підводять через квартирний щиток. На ньому встановлено вимикачі живильних ліній, лічильник електричної енергії, запобіжники. Квартирні щитки встановлюють на стіні біля вхідних дверей або в спеціальній ніші на сходовій клітці.
У квартирах обладнана розгалужена мережа. Вона складається з живильних ліній, які розподіляють енергію між стаціонарними і переносними споживачами. Живильні лінії
-2-
можуть забезпечувати електроенергією окремі частини квартири. Стаціонарні освітлювальні прилади (люстри, бра тощо), кухонні вентилятори, електродзвоники приєднують до мережі за допомогою колодок.
Інші споживачі електроенергії (праски, кип'ятильники, електробритви, пилососи, телевізори) вмикають до освітлювальної мережі через штепсельні розетки, які встановлюють у зручних для цього місцях.
Електрична проводка у квартирах може бути схованою і відкритою. У житлових приміщеннях переважно застосовують сховану проводку. Проводи прокладають безпосередньо по стіні до того, як наноситься штукатурка, або в зроблені у штукатурці борозни, які потім замазують, або ж під сухою штукатуркою. Для схованої електропроводки застосовують проводи марок ППВ, АППВ, для відкритої — ППВ, АППВ, ПР, ПРД, ПРГ.
Проводи прокладають паралельно стелям, карнизам, дверним і віконним прорізам та архітектурним лініям. Електричні проводи, що проходять крізь стіни і перегородки, захищають спеціальними втулками. Розгалужують проводку в спеціальних коробках.
Проводи з'єднують, а місця з'єднань захищають ізоляційною стрічкою або спеціальними ковпачками.
Вимикачі розміщують біля входу, причому так, щоб їх не закривали двері. Вими¬качі для санітарних вузлів і ванн установлюють поза цими приміщеннями.
Штепсельні розетки розміщують переважно на висоті 0,8 м від підлоги. Якщо їх установлюють на висоті 0,3 м і менше, застосовують розетки із захисними пристроями, що закривають гнізда розеток.
Квартирні щитки встановлюють так, щоб циферблат лічильника був на висоті 1,4...1,7 м від підлоги.
2) Важко знайти сферу нашого побуту, де б не застосовувалися електроприлади. Вони потрібні для підготовки (картоплечистки, тістомісилки, хлібо- та овочерізки, міксери), зберігання (холодильники, морозильні камери) та переробки (соковижималки, соковарки, тертушки) продуктів. Для прибирання приміщення використовують пилосос і натирач підлоги; комфорт у квартирі створюють вентилятори, зволожувачі повітря, кондиціонери та ін. Полегшують працю пральні машини, мікрохвильові печі, посудомийні машини тощо. Дуже широко застосовуються нагрівальні електроприлади.
Наша промисловість випускає понад 200 типів побутових нагрівальних електроприладів. За призначенням їх поділяють на п'ять груп:
для приготування їжі (плити, жаровні, каструлі, сковороди);
для додаткового опалення житлових приміщень (радіатори, рефлектори, конвектори, каміни);
для нагрівання рідини (чайники, самовари, кип'ятильники);
для особистої гігієни та прасування (праски, прилади м'якого тепла, фени), нагрівальні електроінструменти (паяльники, випалювачі, глянсувачі, вулканізатори).
На корпусі електроприладу є технічний паспорт — металева пластинка, на якій зазначено робочу напругу, потужність, номер стандарту, дату випуску і завод-виготовлювач. До кожного побутового електроприладу додається інструкція-паспорт, де зазначаються технічні характеристики, особливості експлуатації, будови та принципу роботи, правила безпечної експлуатації.

-3-

Побутові електроінструменти

3) До апаратури захисту належать різні запобіжники, реле та ін. Призначення запобіжників в електричному колі полягає в тому, що в разі перевантаження в них перегоряє вставна дротина з легкоплавкого сплаву, розривається коло і тим самим вимикається електричний струм. За конструкцією запобіжники бувають пробкові, трубчасті, пластинчасті та ін.
Пробкові плавкі запобіжники підбирають залежно від величини навантаження в електричному колі У квартирній електромережі найчастіше використовують
запобіжники, плавка вставка яких розрахована на струм 4, 6 або 10 амперів.

Запобіжники
VI. Фізкульт хвилинка

VII. Підсумок уроку
1.Закріплення: Учитель просить кожного учня повідомити:
-.Яке призначення побутової освітлювальної мережі?
-Які дані електроприладів зазначаються у технічному паспорті?
-.Які ви знаєте прилади автоматичного захисту?
Заключна частина:
1.виставлення оцінок за роботу на уроці;
2.Повідомити домашнє завдання: вивчити теоретичний матеріал.

Додаткова інформація що до новітніх форм ел.захисту.
Основною причиною пожеж в електроустановках (до 70 % від загального числа електропожеж) є короткі замикання (к.з.) і струми витоку, що розвиваються, через ізоляцію електропроводок. При цьому найбільш пожежо небезпечним виглядом електротехнічних виробів є електропроводки, на долю яких доводиться до 45 % пожеж. Низький рівень пожежобезпеці пояснюється рядом чинників: незадовільним технічним станом, електричних мереж низької напруги, що знаходяться в експлуатації, низькою якістю електроприладів і невідповідністю їх стандартам безпеки, відсутністю ефективних служб контролю безпечній експлуатації електроустановок, недотриманням правил пожежної безпеки при експлуатації побутової техніки і дуже низькою ефективністю електричного захисту від аварійних режимів.
Як показує практика, у багатьох випадках електричні мережі, не дивлячись на формальну наявність захисту - автоматичних вимикачів і запобіжників, по суті, від пожежо небезпечних режимів не захищені. Відповідно до методик вибору захисту, що діють, від коротких замикань необхідна чутливість захисту забезпечується, якщо величина струму к.з. не менш ніж в 3 рази перевищує номінальний струм плавкої вставки запобіжника або теплового розчіплювача автоматичного вимикача.
Таким чином, для запобіжників, наприклад, ПН-2 на 100 А (часто вживаних в розподільних електричних щитах) умова надійного спрацьовування при к.з. досягається при струмі в 300 А. Дійсно, при такому значенні струму запобіжник спрацює, але, лише, відповідно до його характеристики, через 10 с. Враховуючи можливий і допустимий для запобіжника розкид характеристик, цей час може бути збільшен у декілька разів. Аналогічно працюють і автоматичні вимикачі. Їх електромагнітні розчіплювачі "миттєвої" дії часто взагалі не реагують на струми к.з. малої величини, а теплові розчіплювачі можуть спрацювати лише через десятки секунд. Іншою причиною низької ефективності електричного захисту є той, що не враховується методиками, що діють, перепалюючий ефект електричної дуги, як правило, що виникає при коротких замиканнях. Крім того, займання ізоляції електропроводки може статися під час дії струмів витоку, викликаних старінням ізоляційних матеріалів, їх механічними пошкодженнями або руйнуванням під дією температури і агресивного середовища. Під час дії виниклого струму витоку температура ізоляції підвищується, причому із-за негативного температурного коефіцієнта твердих діелектриків цей процес супроводжується зменшенням опору ізоляції. Запобіжники і автоматичні вимикачі на струми витоку через ізоляцію не реагують, що також є одній з причин пожеж. Крім того, враховуючи, що при експлуатації електроустановок часто допускається довільна заміна захисної апаратури, може бути зроблений загальний вивід про дуже низьку протипожежну ефективність запобіжників і автоматичних вимикачів і необхідності нового підходу до проектування захисту. Для вирішення цієї проблеми потрібен перехід до нової системи проектування електричного захисту систем електропостачання від аварійних режимів, а також проведення масової ревізії і реконструкція існуючого захисту від коротких замикань електричних мереж напругою 380/220 В. Використання УЗО для протипожежного захисту електроустановок дозволяє на 2...3 порядку зменшити час існування аварійного режиму, запобігти розвитку пожежо небезпечної електричної дуги, виключити займання горючих речовин від струмів витоку. Тим самим, може бути забезпечений необхідний рівень електро- і пожежонебезпечності електроустановок будівель. Захисне відключення – швидкодіючий захист, що забезпечує автоматичне відключення електроустановки при виникненні в ній небезпеки поразки людини струмом. Така небезпека може виникнути, зокрема, при замиканні фази на корпус, зниженні опору ізоляції мережі нижче певної межі і, нарешті, в разі дотику людини безпосередньо до токоведущої частини, що знаходиться під напругою. Достоїнствами УЗО є простота конструкції, відносно висока надійність і чіткість спрацьовування, особливо при великих струмах, що проходять через реле, і можливість забезпечити селективність відключення (за відсутності металевого зв'язку між корпусами, що захищаються).
Недолік вказаних пристроїв полягає в тому, що в разі обриву заземляючого провідника УЗО перестає працювати. В той же час, оскільки корпуси електроприймачів окрім зв'язку через провідники системи заземлення або занулення мають, як правило, зв'язок через металеві конструкції будівель і споруд, селективність, селективність роботи цих пристроїв не може бути забезпечена. Інакше кажучи, за наявності металевого зв'язку між захищаючими корпусами УЗО працює неселективно. І, нарешті, недоліком є відсутність самоконтролю справності.

Автор: 

Коптюк Ігор Петрович

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?: