Користувацький вхід

Розвиток творчих здібностей ліцеїстів

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Дитина – як самоцвіт: скільки не обертай його,
а в ньому починаються світитися все нові грані…
М.Наєнко

Творчість – вища форма активності та самостійності в діяльності людини. Адже головне завдання сучасного уроку – це створення такої ситуації, щоб учневі було цікаво, щоб дитина мала змогу розвивати свої творчі здібності. Відомий учений, дослідник впливу творчості на розвиток особистості Л.Виготський зазначає, що творчість є там, де нове, і там, де по-своєму відтворюється, змінюється, групується вже створене.
Література, без перебільшення, - царство творчості, її синонім. Вона представляє нам світи, створені уявою художника, його фантазією, художньою вигадкою. І постають вони як реальні, живі, приваблюючи читача своєю довершеністю і красою.
Головним об’єктом навчально-виховного процесу є конкретна дитина. Тому під час навчання в школі необхідним є формування життєвих компетентностей школяра, розвиток його творчих здібностей з використанням як традиційних, так і новітніх технологій, зокрема – проблемних, продуктивних, інтерактивних; регіональних та всеукраїнських програм, розроблених з урахуванням стандартів освіти, що відповідають вимогам суспільного життя нашої країни.
Розуміння учнем значення творчості того або іншого письменника пропускається безпосередньо крізь призму власних асоціацій, спостережень і висновків. Учитель же виступає в ролі «диригента хору», а не «першої скрипки» і обов’язково створює на уроці сприятливу психологічну атмосферу. Запорукою успіху на уроці являються такі види роботи як: індивідуальна, колективна, групова. Іншими словами, вчитель «прокладає шляхи» творчої самореалізації учнів. (Додаток 1)
Уроки світової літератури - це уроки естетики художнього тексту, вияву непересічного таланту письменника на тлі певної епохи та культури. Виховання має бути таким, що спонукає учнів до самовіддачі через власну творчість. Якщо учні пишуть вірші та гарно малюють, пропонується створити малюнки-асоціації, малюнки до одного віршованого рядка, малюнки-символи. На уроках літератури можна використовувати елементи ейдотехніки, критичного мислення («дошку запитань», взаємне читання, сенкан, діаграму Ейлера-Вена, дебати), інтерактивних технологій. Важливим етапом засвоєння програмового матеріалу є використання міжпредметних зв’язків у їх органічному поєднанні.
Робота учителя літератури має позитивно впливати на такі чинники діяльності суб’єктів під час навчально-виховного процесу, як:
активна самоосвітня діяльність учня;
його всебічний культурний розвиток;
інтерес до предмета, вироблення цілей самореалізації на уроці та в позаурочний час.
«Щастя-це коли на роботу і з роботи людина йде з радістю», – говорив відомий письменник і педагог Симон Соловейчик.
Я, Толстих Олена Олександрівна, працюю в Криворізькому природничо-науковому ліцеї третій рік. Два роки викладаю світову літературу. Моє професійне кредо – «Зумій запалити іскорку творчості, бажання, навчи працювати точно й акуратно – ти пожнеш подвійний успіх, щастя творчої співпраці».
Таємниці успіху сучасного вчителя вбачаю у закоханості у свій фах і свою справу, любові до дітей, безперервному пошуку та удосконаленню, в умінні створювати на уроці атмосфери психологічного комфорту та оптимальних умов для реалізації потенційних можливостей кожного ліцеїста, внутрішній культурі, естетичному смаку, моральній чистоті, професійній компетентності та національній свідомості.
Розвиток творчих здібностей ліцеїстів – одна з найактуальніших проблем сьогодення. Тому саме й зосередила всю свою роботу над вирішенням цього питання. Це закономірно, тому що, розвиваючи нахили й задатки дітей, ми виховуємо їх здатними до критичного аналізу й об'єктивного оцінювання різних явищ і фактів, до творчих пошуків і надбань, до оригінального розв'язання проблем, тобто формуємо повноцінну, інтелектуально розвинену й духовно багату особистість. Я переконана, що творчі здібності ліцеїстів можуть успішно розвиватися за умови відповідного підходу вчителя до організації педагогічного процесу. І тільки вчитель – творча особистість – здатний розрити в дитині ці здібності. Який же Він,творчий вчитель?
Відрізняється активним пошуком нових ідей;
Використовує сучасні психолого-педагогічні концепції навчання;
Розвиває мислення учнів, інтерес до предмета;
Розвиває в учнів навички навчальної праці;
Знаходить спільну мову з дітьми;
Здійснює індивідуальний підхід у навчанні;
Творчо планує систему уроків. (Додаток 2)
Головне моє завдання - розвивати природні задатки та створювати сприятливі умови діяльності учнів. У роботі надаю перевагу інтерактивній методиці проведення навчальних занять та виховних заходів, застосовую на практиці принципи індивідуалізації та диференціації навчання.
Уроки світової літератури дають безмежний простір для творчої роботи вчителя та учнів; розвивають у них риси творчої особистості:
творчий пошук прийомів і засобів неординарного вирішення нестандартних ситуацій;
інтерес до пошукової діяльності;
вільний вибір форм і засобів діяльності
неформальне спілкування й самовираження;
оригінальність ідей;
нестандартне мислення;
активно-вольові дії, спрямовані надосягнення мети. (Додаток 3)
На уроках літератури передбачаю розв’язання різноманітних творчих завдань, спрямовую учнів на пошукові види робіт: усне малювання, «мозковий штурм», створення асоціативних ланцюжків, гронування, кубування, удосконалення усного і писемного мовлення школярів. Особливо розвивають творче мислення учнів різноманітні види самостійної роботи літературознавчого характеру, відгуки, рецензії, реферати, передмови та післямови до творів, складання конспектів, планів, тез тощо.
Застосовую прийом «Інформаційний пакет» (добірка цитат, висловлювань літературознавців, дослідників, філософів, відомих людей про письменника, твір, героїв). Проводжу уроки у формі змагань та ігор, усні журнали («Чарівний світ античності»), уроки-вікторини («Чи знаєш ти твори Гомера?»), уроки-заочні екскурси («У музеї О.С.Пушкіна»), урок-подорож («Подорожуємо із В.Скоттом»), уроки-інтерв'ю, уроки-презентації («Література доби Відродження»), уроки-дослідження, рольові ігри; практикую інтегровані уроки.
Навчання у грі розвиває пам'ять, увагу, уяву, вміння знаходити залежність та закономірність, класифікувати та систематизувати матеріал, виявляти помилки та прорахунки, стимулює активність школярів, спонукає до ініціативи, допитливості.
Використовую різні види конкурсів, вікторин, літературне лото, аукціон знань, створення сенканів, «мікрофон», «істинне - хибне», «літературна плутанина», складання текстів, кросворди, ребуси тощо.
Для вирішення проблемних завдань, ситуацій на уроках використовую групові та індивідуальні випереджаючі завдання, залучаючи учнів до пошукової, аналітичної роботи. Готуючи повідомлення з теми в групах, учні роблять певні записи, звертають увагу на роль художніх засобів у висвітленні теми (роль опису, деталей, порівнянь тощо). Роботу над текстом концентрує всі вміння і навички аналізу твору, а прогалини в знаннях учнів доповнюються інформацією інших членів групи. Крім того, такий вид роботи вимагає ще й відповідальності перед однокласниками, оперативності у прийнятті рішень.
Елементи дискусії на уроці з використанням методу «Прес» дають можливість учням висловити точку зору з приводу порушених проблем, сприяють розвитку розумових здібностей учнів, їхньому вмінню аналізувати, узагальнювати, робити власні висновки, співвідносити художній твір із життям.
Групові завдання, що отримують учні до уроку, спонукають їх до пошукової діяльності, використанню додаткової літератури, довідників. Особливо це важливо при вивченні оглядових тем, де вивчається великий за обсягом літературознавчий, історико-культурологічний матеріал. Перед вивченням теми «Античність - колиска європейської культури» учні отримали завдання не тільки розповісти про давньогрецьку та давньоримську літературу, але й охарактеризувати мистецтво цих країн. Залучення до уроків літератури творів живопису спонукає учнів створювати власні ілюстрації, виражати свої почуття щодо літературних творів засобами малюнка, живопису.
У навчально-виховній діяльності застосовую такі інтерактивні технології: «Мозковий штурм» або «Мозкова атака», робота у великій групі (тобто з усім класом), «Коло ідей», робота у малих групах, «Мікрофон», метод «Прес», «Навчаючи - вчуся», «Метод дискусії», «Акваріум» тощо. При застосуванні названих технологій виграє весь навчально-виховний процес, бо вони дають можливість залучити кожного учня до обговорення проблеми, а це сприяє розвитку критичного мислення, діалогічного мовлення, уміння доводити. Учні набувають навичок співпраці, колективного пошуку рішень, беруть активну участь у навчанні та передачі своїх знань іншим людям.
Групові форми роботи ефективні також при вивченні поезії, коли потрібно якнайкраще представити поета, з'ясувати особливості його творчості. Вивчаючи поезію Г. Гейне, А. Міцкевича, О. Пушкіна, учні отримують картки із завданнями, які спрямовують школярів на розуміння змісту поезії, почуттів ліричного героя, особливостей художніх засобів створення поетичного образу, зв'язку поезії з подіями життя автора, з усною народною творчістю, висловлення власних вражень від поетичного твору. Підбираю учням такі завдання, які були б їм цікаві, викликали певну складність, враховую їх інтелектуальний, читацький та емоційний розвиток. Щоб розвинути творчу думку ліцеїстів, виконуються так звані поетичні вправи: підібрати до поданих висловів подібні за змістом поетичні рядки. Наприклад: шелестить листя - шепоче листя вітерцю про свої секрети; ніжно пахнуть квіти - дарують квіти ніжний аромат.
З метою розвитку поетичного чуття мови і розуміння зображувальних засобів пропоную учням поетичний диктант, у якому, уважно прислухаючись до ритму і рими, школярі відновлюють попередній вигляд поезії, до цього перетвореної в прозу. «Люди вмирають. І минають один за одним роки. Але кохання, що живе у моїм серці, не вмирає».
Вмирають люди, і роки. Минають один за одним, Але не вмирає кохання. Що в серці живе моїм. Г. Гейне (Переклад Л. Первомайського)
Розвитку логічного, самостійного і творчого мислення ліцеїстів сприяють різноманітні форми перевірки отриманих знань: кросворди, пізнавальні та рольові ігри, літературні вікторини та конкурси, тестування, літературні диктанти. Традицією вже стало на уроках зарубіжної літератури перевіряти знання учнів у формі гри «Поле чудес» або «Брейн-ринг», «Слабка ланка» або «О, щасливчик!». Найчастіше ці ігри складають основну частину підсумкових уроків. Учні включаються у підготовку і проведення уроків, виявляючи свою творчість та ініціативу: малюють ілюстрації, добирають додатковий матеріал, оформляють виставки, інсценують твори, створюють рекламні ролики, презентації, відеофільми, тому що сучасний урок неможливий без використання ІКТ.
Тож, структура творчого уроку:
Зацікавлення;
Здивування;
Захоплення;
Пізнання;
Самореалізація. (Додаток 4)
Для забезпечення навчально-виховної роботи створюю літературознавчий, методичний, дидактичний матеріал, наочність, розробки тем уроків, пам'ятки тощо. Завдяки фаховим журналам та газетам, Інтернет-ресурсам маю змогу поповнювати і вдосконалювати матеріальну частину навчально-виховного процесу, бути в курсі новинок передової наукової та методичної думки.
Позакласну роботу зі школярами проводжу у тісній взаємодії з уроками світової літератури. Літературні ігри та розваги – найулюбленіша форма позакласної роботи для ліцеїстів. Тематичні тижні сприяють розширенню знань з літератури, мистецтва, історії, вдосконалюють навички роботи з книгою, додатковою літературою, акторські, декламаторські, організаторські, вокальні, музичні здібності учнів. Діти із задоволенням відвідують бібліотеку, шукають довідкову і додаткову літературу до уроків і позакласних заходів. Беруть активну участь у складанні сценаріїв конкурсів, ігор, продумують систему заохочень учасників змагань, конкурсів.
Педагогічний процес у сучасній школі неможливий без діалогу, полілогу, імпровізацій, він покликаний створити умови для духовного саморозвитку, самореалізації та самоутвердження дитини. Навчально-виховний процес у школі слід будувати так, щоб сприяти свідомій співучасті особистості, яка освоює предмет.
Отже, уроки світової літератури є важливою ланкою розвитку розумової діяльності, формування творчої особистості учнів, їх умінь і навичок розв’язувати самостійно проблематичні завдання, конкретизувати зв’язки між окремими предметами і явищами, які стимулюють пізнавальні інтереси, допитливість, дослідницьку активність, бажання знаходити оригінальні рішення.
Я вважаю, що успішне виконання цих складних завдань, поставлених при вивченні художніх творів можливе лише тоді, коли вчитель сам досконало володіє знаннями емоційно-естетичної природи слова, постійно використовує у своїй роботі різні форми і методи, що сприяють розвитку відтворюючої та творчої уяви, емоційного сприймання твору і самостійної розумової діяльності, художнє мислення, необхідність творчої праці, культури усного і писемного мовлення.
Лише той учитель зможе досягти поставленої мети на уроці літератури, який досконало володіє психологічними особливостями учнівського колективу, розумно враховує суб’єктивні і об’єктивні фактори, які допоможуть досягти поставленої мети у навчанні, вихованні і розвитку творчих здібностей учнів.
Навчання – це і є великий творчий процес, як для вчителя так і для учнів. В учителя є свої улюблені прийоми і методи, що народилися у повсякденній творчій праці. І самими виправданими є ті, що включають учнів в активну, розумову, творчу діяльність - в цьому і полягає повноцінність уроку літератури.
Урок – це єдине русло учителя і учня, де панують взаєморозуміння, бажання розв’язати мету і завдання; сприйняти і творчо осмислити почуте, або прочитане. Лише при таких умовах це русло буде прямувати в бажаному напрямку і принесе бажані результати.
Тому вчитель повинен бути завжди в пошуку. І до цього вести своїх учнів, створюючи для них всі умови розвитку їх творчої діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гонташ Г.Є. Формування творчої особистості. // Всесвітня література та культура. – 2003. - №5 – С. 13-16
2. Відкритий урок. Артемова Ю. Рівний доступ до якісної освіти. – К.: Плеяда. – 2006. – С.21-27
3. Відкритий урок. Якиманська І., Якуніна О. Планування та технологія особистісно-зорієнтованого уроку. – К.: Плеяда. – 2006. – С.17-22
3. Лук’янова Т.В., Шарова В.І. Щоб вивчення літератури було ефективним, потрібно створити для цього відповідне середовище // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2012. – № 1. – С.7-9
4. Мельник Ганна. Тенденції розвитку системи освіти в Україні // Директор школи. – 2006. – № 6. – С.7-10
5. Мещерякова Світлана. Типологічний словник уроку // Директор школи. – К.: Плеяда. – 2006. – С.52-53
6. Пашкурна О.Б. Тільки ті знання міцні, які добуваються самостійно, а не подаються в готовому вигляді //Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2013. – №2. – С.5-7
7. Проблемність на уроках літератури. Лекція №4. Проблеми сучасного уроку. www.tspu.edu.ua/...lit/lec.htm
8. Проблемність на уроках літератури. Методи навчання. www.tspu.edu.ua/...lit/lec.htm
9. Сафарян Світлана. Творчість можна не тільки розвивати, а й навчатися їй // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2008. – №2. –С.12-15

Автор: 

Олена Толстих, вчитель української мови та літератури
Криворізького природничо-наукового ліцею

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі