Користувацький вхід

Утворення Галицько-Волинської держави

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Технологічна карта уроку № 21 історії України у 7 класі

Тема: Утворення Галицько-Волинської держави
Мета:
• сформувати уявлення про діяльність галицьких князів Романа Мстиславовича та Данила Романовича, і вплив Золотої Орди на долю Галицько-Волинської держави;
• розвивати логічне мислення, зорову та слухову пам'ять та вміння виділяти головне з великого обсягу інформації;
• виховувати шанобливе ставлення один до одного та до історичної спадщини.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Обладнання: дошка, підручник історія України 7 клас, олівці, комп’ютер, контурні карти, атласи, настінна карта «Галицько-Волинське князівство», презентація «Картинна галерея до уроку» (програма «Power Point»), стікери, плакат «Замок».
Н А В Ч А Л Ь Н О – М Е Т О Д И Ч Н Е З А Б Е З П Е Ч Е Н Н Я У Р О К У
1. Історія України. Всесвітня історія. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Міністерства освіти і науки України. – К.: Вид-во «Перун»
2. Смолій. В.А., Степанков В.С. Історії України : Підручник для 7 кл. – К.: Генеза, 2007 р.
3. Садкіна В.І. 101 цікава педагогічна ідея. Як зробити урок. – Х. : Вид. група «Основа», 2008. – 88 с. – (Серія «Золота педагогічна колекція»)
4.Марченко О.С. Історія України. 7 клас: Матеріали до уроків.. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2007, - 144с.- (Бібліотека творчого вчителя).
5. Усі уроки до курсу «Історія України». 7 клас. / Упоряд. Н.І. Харківська. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. - 272 с.
6. Інтернет – енциклопедія «Вікіпедія».

Етап уроку
Методи, прийоми
Учнівські компетенції

І Організаційний момент Перевірка присутності та готовності Емоційне налаштування (побажання)
Організаційні вміння,
емоційне мовлення
ІІ. Мотивація навчальної діяльності Вправа «Відстрочена загадка»
Уважність

ІІІ. Актуалізація опорних знань Вправа «Картинна галерея» з використанням програми «Power Point»

Логічне мислення

ІV. Вивчення нового матеріалу Вправа «Коментоване читання» Зорова та слухова пам’ять, вміння виділяти головне
V. Первинна перевірка засвоєних знань
Обговорення питань, які виникли
Рухавка
Вміння узагальнювати

VІ. Первинне закріплення знань
Робота в контурних картах
Уявлення подій та фактів у просторі

VІІ. Контроль і самоперевірка знань Фронтальне опитування за відстроченою загадкою
Вміння аналізувати та застосовувати знання на практиці

VІІІ. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія
Оцінювання учнів
Кольорова феєрія
Формування емоційного налаштування

ІХ.Інформація про домашнє завдання Прочитати п. 20 с. 118-123, вивчити: дати та події, нові терміни. За бажанням завдання 18 чи 19 на с.123.

Хід уроку
І. Організаційний момент.
 Привітання з учнями.
 Перевірка присутніх.
 Емоційне налаштування.
Великий арабський письменник та філософ говорив «Учень, який вчиться без бажання, - це птах без крил». Я бажаю Вам, щоб на сьогоднішньому уроці кожен з вас був орлом, птахом з найбільшими крилами.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Вправа «Відстрочена загадка»
У Романа Мстиславовича, одного з головних історичних постатей нашої сьогоднішньої теми, був улюблений вираз: «Не передушивши бджіл, не поласуєш медом». Що мав на увазі князь, ми з’ясуємо на сьогоднішньому уроці.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
Вправа «Картинна галерея»
Учням на моніторі комп’ютера надається декілька картин з теми уроку, їм необхідно здогадатись, яка тема уроку.

Вчитель допомагає деякими підказками. Діти записують тему уроку, та вчитель оголошує завдання (мету ) уроку.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Вправа «Коментоване читання»
Під час коментованого читання діти олівцями роблять позначки на полях у підручнику: ? – не зрозуміло, ! – треба вивчити обов’язково. Вчитель пояснює учням, що після завершення читання вони можуть отримати відповіді на питання , які у них виникли під час коментованого читання.
1. Під владою Золотої Орди.
Матеріал коментування:
- Монголо-татарська навала застала Давньоруську державу роз'єднаною, загрузлою в міжкнязівських чварах, у зіткненні егоїстичних інтересів різних князівських кланів. Вона була ослаблена усобицями; то був апогей роздрібненості. Після зруйнування Києва суздальським князем Андрієм Боголюбським 1169 р. його політико - економічне та міжнародне значення було майже нульовим. Все це дало змогу ордам монголів 1240 р. остаточно зруйнувати залишки великої Київської Русі. ( Вчитель показує на настінній карті князівства та сусідні країни Київської Русі)
- Більшість руських земель опинилася у васальній залежності від держави монголо-татарських завойовників — Золотої Орди. ( Вчитель показує територію Золотої Орди).
- Основну верству населення Русі становили вільні селяни-смерди й напіввільні закупи, які змушені були відробляти свої борги, але не втрачали громадських прав; позбавлені тих прав були раби, холопи (челядь), яких в Руській державі було небагато. Міщани займалися головним чином торгівлею і ремісництвом. Привілейовану вищу верству населення творили бояри, звичайно власники великих земельних маєтків, і княжа дружина.
2. Політика Данила Романовича. Ярославська битва.
Матеріал коментування:
- Почувши про новий похід Ростислава, Данило вислав частину війська з двірським Андрієм під обложений Ярослав, а відтак пішов сам з повними силами і Васильком. Прийшло до бою під Ярославом; блискуча перемога Данила раз на все закріпила становище Романовичів, як неподільних володарів Галицько-Волинської Держави. (Вчитель показує на настінній карті м. Ярославль)
- За словами літописця, Ростислав, ще до бою, нахвалявся перед своїми, що якби він побачив де Василька чи Данила, зараз би наскочив на них: «Хоч би з десятьма воями, а поїхав би на них!» Але Ростиславові не суджено було перемогти. Для підтримання духу в рядах, він улаштував перед битвою лицарський турнір. В двобою з якимсь Воршем упав під Ростиславом кінь, й «це знамення було йому не на добро»... як пророчить літописець. Зате куди краще «знамення» показалося військам Романовичів. Коли вони під’їхали до Сяну й позіскакували з коней, щоби одягти на себе зброю, «налетіло хмарою багато орлів та круків; орли клекотіли й плавали та кидалися в повітрі, як ніколи перед тим; і це знамення було добре».
- У своїй державі князеві довелося повести рішучу боротьбу з боярством, що виступало проти посилення княжої влади. У цій боротьбі князь Роман не гребував ніякими засобами, аби тільки знищити, зухвалу боярську опозицію, яка шукала допомоги навіть в іноземців, щоб не допустити зміцнення влади князя.
- Попереду Данилових полків виступили половці. Вони заскочили стада Ростиславового війська без охорони, але не маючи на те приказу Данила, не рушили обозу противника.
3. Заходи щодо зміцнення держави. Коронація Данила.
Матеріал коментування:
- Данило провадив активну зовнішню політику. Після смерті останнього австрійського герцога з династії Бабенбергів син Данила Роман одружився з Ґертрудою Бабенберг і з допомогою угорського короля спробував оволодіти герцогським престолом Австрії. Ця спроба була невдалою (внаслідок тривалої боротьби з 1282 р. тут укріпилась династія Габсбургів).
- Міжнародному авторитетові Данила сприяло увінчання його 1253 р. отриманою від папи Інокентія IV королівською короною. Місцем коронації він вибрав Дорогичин на Підляшші, щоб підкреслити свої права на місто, у якому свого часу розгромив тевтонських рицарів.( Вчитель демонструє на карті м. Дорогочин та портрет короля Данила)
4. Боротьба за незалежність від Золотої Орди.
Матеріал коментування:
- Центральноєвропейські країни не володіли силами, що були здатні протистояти Золотій Орді, а їхні вояки не мали достатньої мотивації для походу у південноруські степи. Відповідно, попри сподівання Данила, коаліція не склалася і він змушений був самостійно воювати проти монголів. Перша війна 1254—1255 проти орд Куремси була переможною, однак залучення монголами елітних військ полководця Бурундая у 1259 році змусило русичів капітулювати. (Вчитель показує на карті міста: Данилов, Стіжка, Львів, Кременець, Луцьк, Володимир, Холм)
V. Первинна перевірка засвоєних знань.
Бесіда
Обговорення питань, які виникли у дітей під час коментованого читання.
Вчитель пропонує спочатку відповісти на запитання учням, яким воно є зрозумілим, доповнюючи та корегуючи відповіді, чи пояснює відповідь сам.
Рухавка
Вправа «Австралійський дощ»
Учні повторюють за вчителем рухи, які коментуються:
1. В Австралії піднявся сильний вітер – потирання долонями.
2. Почали падати рідкі краплі дощу – клацання пальцами.
3. Дощ посилюється – похлопування по грудині.
4. Починається справжня злива – похлопування по стегнах.
5. Раптом пішов град – тупотіння ногами.
Далі самостійно:
6. Град закінчується, перейшовши у зливу.
7. Злива стихає, іде дощ.
8. Дощ закінчується, падають лише рідкі краплі дощу.
9. Подув вітер, та вийшло сонечко – руки до гори.
VІ. Первинне закріплення знань.
Робота з контурними картами
1. Позначити території Галицького – Волинського князівства, Золотої Орди, Угорщини.
2. Позначити міста Галич, Холм, Переяслав, Чернігів, Ярославль, Дорогочин, Львів.
VІІ. Контроль і самоперевірка знань.
Фронтальне опитування.
Повертаємось до відстроченої загадки. Дітям пропонується відповісти на неї. У разі необхідності вчитель надає підказки.
VІІІ. Підбиття підсумку. Рефлексія.
 Оцінювання учнів.
Оцінюється вчителем участь дітей в обговоренні відстроченої загадки уроку та робота в контурних картах.
Вправа «Кольорова феєрія»
Учні на кольорових стікерах (червоних, блакитних чи жовтеньких) повинні написати, що їм було не зрозуміло та що не викликало утруднень, прикріплюють на плакаті з замком (за кольором стікера можна зрозуміти, який настрій в учнів наприкінці уроку).
ІХ. Інформація про домашнє завдання.
Прочитати п. 20 с. 118-123, вивчити: дати та події, нові терміни. За бажанням завдання 18 чи 19 на с.123.

Автор: 

Бойко Рита Миколаївна. вчитель історії та правознавства Іллінської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі