Користувацький вхід

ДО ПРОБЛЕМ ПЕРЕКЛАДУ

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

ДО ПИТАНЬ ПЕРЕКЛАДУ
Чи цікавлять вас проблеми перекладу? Для кого взагалі вони важливі? Мабуть, для самих перекладачів. Але не тільки. Ще й для тих, хто користується плодами їхньої праці, тобто для читачів. Особливо коли йдеться про переклади популярних творів художньої літератури – адже коло читачів у цьому разі надзвичайно широке. І більша частина поціновувачів зарубіжного красного письменства бажає ознайомлюватися з найкращими його зразками якщо не в оригіналі, то в доброму перекладі.
Здавалось би, для фахівців з перекладу проблемою може бути хіба що слабке знання мов. Або окремі спеціальні труднощі, як-от: збереження стилю письменника, підбір відповідних фразеологізмів у мові, якою перекладають, і т.п. Та існують не лише такі, суто фахові перешкоди на шляху якісного перекладу.
Випадок із життя. Ще навчаючись у Київському держуніверситеті ім. Т.Г.Шевченка, стала свідком дивної, як на мене, розмови у книжковому магазині (для нас, студентів-філологів, місця продажу книг були культовими). Жінка середнього віку російською мовою гучно обурювалась україномовними перекладами, пропонованими магазином. Тирада, яку мовчки вислухали продавці та покупці, зводилась до такого: який сором, для чого ці переклади українською мовою, яких ніхто все одно не читає; для чого коїти такі дурниці, робити зайву роботу – перекладати українською з російських перекладів зарубіжних авторів! Юна студентка була глибоко обурена блюзнірським твердженням, довго ще потім переповідала колегам страшилку про зустріч з українофобкою (хоч тоді такого слова ми не знали), яка, бачите, настільки впевнена в тому, що все українське – низькопробне, другий сорт, що навіть не припускає думки про існування перекладачів з різних іноземних мов на українську. Студенти-філологи й не тільки філологи згоджувались: мовляв, дійсно, це жахливо. Випадок закарбувався в пам’яті.
Згодом зрозуміла, що стала жертвою юнацького максималізму. Дізналася, що практика радянського перекладу не лише допускала, а й заохочувала те, в що відмовлялися вірити справді культурні люди: переклад мовами національних меншин СРСР з російських перекладів зарубіжних письменників. Мільйони радянських громадян читали Шекспіра, Гете, Байрона – список дуже довгий – у перекладі з перекладу. Це було дешевше й простіше: не потрібні додаткові фахівці, які мусили б досконало знати не лише мову оригіналу, а й мову відповідної меншини. А “загальноприйняту” знали всі. Причому настільки добре, що людина, яка двох слів французькою зв’язати не могла, успішно перекладала з російської безсмертні твори Гюго, Дюма, Золя, Стендаля, Жуля Верна та інших, заодно привносячи в українську, наприклад, мову російський синтаксис, кальковані російські фразеологізми, яких тепер уже не позбутися ніякими засобами, бо – звикли... Одночасно видавнича влада вбивала не одного, не двох, а більше зайців: менше витрат на підготовку фахівців та зарплатню для них; успішно втілюється в життя національна політика партії, яка проголошувала вільний та рівний розвиток усіх народів (є ж переклади вашими мовами!); а найважливіший ефект, на думку недурних ідеологів комунізму, – прискорення процесу уподібнення мов, який врешті-решт мав призвести до злиття всіх мов і націй у єдину – загальнолюдську, звичайно, на основі російської. Отож, найбільший заєць, якого намагалися вбити, – це мови національних меншин, до яких належала й українська.
Не скажу й ніхто не насмілиться сказати, що всі переклади в ті часи здійснювалися вищеназваним способом. Були чудові фахівці, які знали-таки й ту, й ту мови та ще й володіли непростим мистецтвом перекладу. Честь їм, шана і хвала за прекрасне звучання світових шедеврів нашою рідною мовою. Честь і хвала й нинішнім перекладачам із видавництва, скажімо, “А-ба-ба-га-ла-ма-га!”, завдяки яким мають чудові, високоякісні та високохудожні переклади зарубіжних творів українською наші діти. Але, виявляється, дехто в незалежній Україні досі зберігає не найкращі радянські традиції перекладу. Переконаймося.
Зарубіжна драма другої половини ХІХ – початку ХХ сторіччя (укладач К.О.Шахова). Посібник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Навчальна книга, 2003. – 319 с. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Лист Міністерства освіти і науки України № 1/11-2400 від 23.05.2001). У посібнику подані цікаві, змістовні статті про чотирьох зарубіжних авторів названого періоду та по одному з їхніх творів, рекомендованих до вивчення шкільними програмами. Це – “Ляльковий дім” Генріка Ібсена, “Пігмаліон” Бернарда Шоу, “Вишневий сад” Антона Чехова та “Синій Птах” Моріса Метерлінка. Чудові твори, із задоволенням перечитала їх, коли побачила книгу в сина, якому видала її шкільна бібліотека. Із задоволенням, але не всі. Дійшовши до “Синього Птаха”, була прикро вражена мовою твору. Слова “Переклад з французької Степана Грицюка” звучать як відверте знущання з читача. Тому що перекладом з французької там, на жаль, і не пахне. Як і елементарною грамотністю. Ось результати поверхової, без заглиблення в тонкощі синтаксису та культури мовлення вибірки помилок:
Сторінка Помилка Правильне написання
235 Дух Кипарису Дух Кипариса
Дух Каштану Дух Каштана
...костюм Хлопчика-з-Пальчик ...костюм Хлопчика-Мізинчика
236 ...варіанти костюму Хлопчика-з-Пальчик ...варіанти костюма Хлопчика-Мізинчика
...клейончата шляпа ...клейончастий капелюх
...надзвичайно повні рум’яні щоки ...надзвичайно тлусті рум’яні щоки
...шовковий одяг схожий на той... ...шовковий одяг, схожий на той...
237 Шляпа Капелюх
238 ...не встигла піти за ним (за святковим дідом) у місто ...не встигла піти по нього до міста
...загасити лампу ...погасити лампу
...якщо ми одні ...якщо ми самі
...дві карети шістіриком ...дві карети, кожна запряжена шістьма конями
239 ...замовчи ...замовкни
...вступає їй крихітне місце на лавці ...поступається їй крихітним місцем на лавці
...я якось пробувала тістечка ...якось я куштувала тістечка
...неможна ...не можна
240 ...в червоному чепці ...в червоному очіпку (чепчику)
...в крайньому випадку ...у крайньому разі
242 Ох, до чого ж у них гарно! Ох, як же у них гарно!
Як би не так! Не так сталось, як гадалось!
Противний хлопчисько! Бридкий хлопчисько!
243 Кільце-невидимка Перстень-невидимка
Грядуще Майбутнє (прийдешнє)
...алмаз не видає найменшого шуму ...алмаз діє безшумно
...перетворилася у вродливу казкову принцесу ...перетворилася на вродливу казкову принцесу
Каміння, з якого вимурувані стіни хатинки, світяться синім, наче сапфір, сяйвом, стають прозорими, іскряться і сліпуче виблискують Каміння, з якого вимурувані стіни хатинки, світиться синім, наче сапфір, сяйвом, стає прозорим, іскриться і сліпуче виблискує
Убоге вбрання хатини оживає і перевтілюється Убоге начиння хатини оживає і перевтілюється
244 Всі в борошні вони стрибають із сторопілим виглядом довкола столу Усі в борошні, вони стрибають зі сторопілим виглядом довкола столу
...корчачись зі сміху ...корчачись від сміху
...зодягнутий в тріко червоного кольору ...зодягнутий у трико червоного кольору
...довгов’язий червоний диявол ...довготелесий червоний диявол
245 ...перетворившись у яскравий водограй ...перетворившись на яскравий водограй
...потоки смарагду і перлів ...потоки смарагдів та перлів
...боязлива дама ...боязка пані
...дама в одній сорочці ...пані в самій сорочці
...перетворюється у світлозору дівчину ...перетворюється на світлозору дівчину
246 ...розчиняє дверці ...відчиняє дверцята
Поверни алмаза Поверни алмаз
...перетворюється в стареньку ...перетворюється на стареньку
Відсовує Відсуває
247 Я не можу знайти грубку Я не можу знайти грубки
...дуросвіти ...дурисвіти
...іти з дітьми за Синім Птахом ...іти з дітьми по Синього Птаха
...прислуховується ...прислухається
...перетворюється у двері ...перетворюється на двері
...просовуються ...просуваються
248 ...розфуфирені Немає відповідника з потрібним стилістичним забарвленням. Гарно вбрані
...у шляпі ...у капелюсі
До чого ми гарні! Які ж ми гарні!
...які мережива, які гаптування ...яке мереживо, яке гаптування
Мені почулося Мені вчулося; мені здалося
249 ...рукоять ятагана ...руків’я ятагана
Нічогісенький я? Нічогенький я?
Який пригожий! Яка пригожа безглузда його пика! Який вродливий! Яка вродлива безглузда його пика!
...костюм Хлопчика-з-Пальчик ...костюм Хлопчика-Мізинчика
...на самісінькому дні сундука ...на самісінькому дні скрині
Лише дякуючи цьому, ми ще не зовсім втратили незалежність Лише завдяки цьому, ми ще не зовсім утратили незалежність
250 ...має слушність і та, і друга сторони ...має рацію і та, й друга сторони
Прибираймо самого безневинного вигляду Прибираймо найбезневиннішого вигляду
А ви проявіть делікатність А ви виявіть делікатність
251 Ну, всі по своїх місцях – і в дорогу! Ну, всі на свої місця – й у дорогу!
Щойно я їм говорила те саме, пані Фею... Щойно я їм говорила те саме, пані Феє...
...передай клітку Тільтілю ...передай клітку Тільтілеві
Прошу, пані Фею Прошу, пані Феє
Ми підемо одні? Ми підемо самі?
252 Повернеш алмаза Повернеш алмаз
...без чверті дев’ять ...за чверть дев’ята
253 ...на підвіконниках ...на підвіконнях
...дрозд ...дрізд
Зі мною коїться якийсь негаразд... Зі мною щось негаразд
Пробує бігти їм назустріч Намагається бігти їм назустріч
А ти, Тільтіле, виріс, зміцнів! А ти, Тільтілю, виріс, зміцнів!
254 Забирайтеся до мене не коліна! Залазьте до мене на коліна!
А що ж я, з носом зостався? А що ж я, облизня впіймав?
Ну, як поживають тато з мамою? Ну, як маються тато з мамою?
Сьогодні ми лише дякуючи Феї Сьогодні ми лише завдяки Феї
...ми були простуджені ...ми застудилися
І чому їх тільки вчать? І чого їх тільки вчать?
...городять такі нісенітниці ...мелють такі нісенітниці
255 Пам’ятаєш, Тільтіле Пам’ятаєш, Тільтілю?
Здорово! Чудово!
...дрозд (двічі) ...дрізд
256 ...семеро дітей, одне менше одного ...семеро дрібних дітей
Давай поборюкаємося, як колись! Нум поборюкаймося, як колись!
257 ...ножницями ...ножицями
...пухленькі ...пухкенькі
Швидше всього Швидше за все
...без чверті дев’ять ...за чверть дев’ята
Всі допомагають один одному Всі допомагають одне одному
258 ...підсовує ...підсуває
...приходить у захоплення ...у захваті
...за мною діло не стане ...я з цим не забарюся
Посидіть ще трішки! Посидьте ще трішки!
Прощавай, Тільтіль! Прощавай, Тільтілю!
259 ...напочатку ...на початку
Дай руку, бритику! Дай руку, братику!
...кожний наступний план вищий попереднього ...кожний наступний план вищий за попередній
Припідняті завіси Підняті завіси
...неможна ...не можна
260 ...він іде до тебе за Синім Птахом ...він іде до тебе по Синього Птаха
У всякому випадку В усякому разі
...прислуховується ...прислухається
...від нього не здихаєшся ...його не позбудешся
...біжить назустріч Тільтілю ...біжить назустріч Тітльтілеві
...їй нездужається ...вона нездужає (їй зле)
261 ...в крайньому випадку ...у крайньому разі
Краще не називати її ім’я Краще не називати її імені
...ви прийшли сюди за Синім Птахом ..ви прийшли сюди по Синього Птаха
...торкається шапочки ...торкається до шапочки
262 ...розміщені ...розташовані
...засмучують життя Людини ...захмарюють життя Людини
...при сприянні Долі ...за сприяння Долі
Я давно ті двері не відчиняла Я давно тих дверей не відчиняла
...догідливе і запобігливо ...догідливо й запобігливо
...розбігаються в усибіч ...розбігаються навсібіч
...кричить Тільтілю ...кричить Тільтілеві
263 Їх час минув Їхній час минув
З деяких пір З якогось часу
...нічному ковпаці ...нічному ковпаку
Іди сюди, малюк! Іди сюди, малюче!
264 Ломляться в двері! Рвуться в двері
Перейдемо до наступних дверей Перейдімо до наступних дверей
Вони одні не бояться Людини Самі вони не бояться Людини
...привідчиняє двері ...прочиняє двері
265 ...просовує ...просуває
Такі саме страшні Так само страшні
...розчиняє навстіж двері ...відчиняє навстіж двері
...я піду за сонячним променем ...я піду по сонячний промінь
266 ...не випробовуй Долю ...не випробовуй Долі
...не йде у жодне порівняння ...не можна порівняти
Ніч абсолютно права! Ніч має рацію!
267 ...торкнувся дверей ...торкнувся до дверей
Як тільки ключ торкнувся дверей, її високі половинки розчиняються Як тільки ключ торкнувся до дверей, їхні високі половинки відчиняються
Підійди сюди, Тіле! Підійди сюди, Тіло!
Всі вони за винятком Ночі і Кішки, заходять до сліпучого саду Всі вони, за винятком Ночі й Кішки, заходять до сліпучого саду
Тіле, не кусай їх! Тіло, не кусай їх!
Ідемо звідси! Ходімо звідси!
268 ...зоставшись одні ...залишившись самі
Її вони не спіймали? Ні... Он вона (про Синього Птаха) Його вони не спіймали? Ні... Он він
Це Тільтіль, син дроворуба, котрий; накоїв вам стільки лиха Це Тільтіль, син дроворуба, котрий завдав вам стільки лиха
269 ...наділений здібністю звільняти на час наші душі ...наділений здатністю звільняти на якийсь час наші душі
Як поживаєш? Як ся маєш?
...скористатися випадком ...скористатися з нагоди
...від нього неможливо звільнитися ...його не можна позбутись
Одна лише Душа Світла прихильна до Людини Сама тільки Душа світла прихильна до Людини
...ти маєш слушність ...ти маєш рацію
...барабанний бій ...стук барабанів
270 Побоююся, щоб його крута вдача нам не напсувала... Побоююся, щоб його крута вдача нам не зашкодила
...противне створіння (двічі) ...бридке створіння
Хочеш, покажу фокуса? Хочеш, покажу фокус?
Поверни алмаза (двічі) Поверни алмаз
271 ...страждає задишкою ...потерпає від задишки
...миролюбивий ...миролюбний
...крутійоватий ...крутіюватий (неологізм?)
...проворні ...меткі
...посмокчує ...посмоктує
...йому нездужається ...він нездужає (йому зле)
...Дерева вишикуються в шеренгу і шанобливо йому вклоняються ...Дерева шикуються в шеренгу й шанобливо йому вклоняються
272 Лише в одній моїй сім’ї Лише в самій моїй сім’ї
...Душа Коз и все ще тиняється ...Душа Кози все ще тиняється
...Душа Свині підриває корівня ...Душа Свині підриває коріння
Курка насиджує яйця Курка висиджує яйця
273 ...вишкіривши клики ...вишкіривши ікла
...противне створіння ...бридке створіння
274 Мотуззя! Удавка! Пути для коней! Мотуззя! Удавка! Пута для коней!
275 Я у ці справи не вмішуюся Я в ці справи не мішаюсь
...честь нанесення першого удару ...честь завдати першого удару
277 Яке віроломство! Яка підступність!
278 Я їм задам! Я їм завдам!
Набитий дурень! Дурень заплішений!
...у бойовому запалі й жертвенному пориві ...у бойовому запалі й жертовному пориві
Та як би не так! Та не так сталось, як гадалось!
279 ...вусибіч ...навсібіч
Противне створіння Бридке створіння
...залиши ти її в спокої ...дай ти їй спокій
280 ...поверни алмаза ...поверни алмаз
...я зовсім зкисну ...я зовсім скисну
Світло ще немає права проникати до мерців Світло ще не має права проникати до мерців
...неможна ...не можна
281 ...круглий рік ...цілий рік
...вони в одних сорочках ...вони в самих сорочках
282 Неможна Не можна
...поверну алмаза ...поверну алмаз
...зац-іпеніння (перенос) ...за-ціпеніння, за-ці-пе-ні-ння
283 ...перетворюють його в якийсь... сад ...перетворюють його на якийсь... сад
...не приходило в голову ...не спадало на думку
Є маленькі і великі, повні і стрункі Є маленькі й великі, дебелі й стрункі
284 У жодному випадку! В жодному випадку! У жодному разі! В жодному разі!
...ступати по п’ятам ...йти слід у слід
285 ...не повертай алмаза ...не повертай алмаз
...пошляки (двічі) ...соромітники
286 Здрастуй, Тільтіле! Здрастуй, Тільтілю!
...товариство кращих представників ...товариство найкращих представ-ників
...істино Ситих Земних Блаженств ...істинно Ситих Земних Блаженств
Ось Блаженство Втомленого Честолюбства – воно відрізняється гарною закругленістю щік Ось Блаженство Втомленого Честолюбства – воно відзначається гарною заокругленістю щік
...хлібна м’якіть ...хлібний м’якуш
...перед цим Сміхом ніхто не втримається... ...перед цим Сміхом ніхто не встоїть...
287 ...глибокошановне ...вельмишановне
І вам не скучно? Ні, не скучно! І вам не нудно? Ні, не нудно!
288 ...медоточивим голосом ...медовим голосом
Вони показують вам приклад Вони подають вам приклад
...співтрапезників Немає точного відповідника
...із сорому і страху починають дико кричати ...від сорому та страху починають дико кричати
289 ...ангелоподібві ...подібні до янголів
...забавні Блаженства ...потішні Блаженства
Зусибіч! Зусибіч! Зусібіч! Зусібіч!
...вплив алмаза розповсюдиться ...вплив алмаза пошириться
...прийнято вважати ...зазвичай уважають
...з усіма підряд ...з усіма поспіль
290 ...пухленьке дитятко ...пухкеньке дитятко
Здрастуй, Тільтіле! Здрастуй, Тільтілю!
Що з тобою, Тільтіле! Що з тобою, Тільтілю?
Так, так, цілком вірно Так, так, цілком правильно
292 ...появилося ...з’явилося
...вони направляються до нас ...вони прямують до нас
293 ...стримати її варте великих зусиль ...стримати її дуже важко
Я дома була одна Я вдома була сама
294 Тільтіле, чому ж ти не радієш? Тільтілю, чому ж ти не радієш?
Так, так, вірно, твої очі наповнені зірками Так, так, правильно, твої очі наповнені зірками
296 Ще не настала година, але коли-небудь вона проб’є Ще не настав час, але коли-небудь він настане
297 Якщо вони впізнають майбутнє, вони перестануть слухатися... Якщо вони пізнають майбутнє, вони перестануть слухатися...
299 У деяких є все... У декого є все...
...їх також буває дуже жалко ...їх також буває дуже шкода
303 Здрастуйте, Тільтіле! Здрастуйте, Тільтілю!
308 Як увісні все буває дивно! Як уві сні все буває дивно!
...два сапфірових грота ...два сапфірових гроти
309 ...ви’пала на їх долю ...випала на їхню долю
...співтрапезник Немає точного відповідника
310 ...утопленики ...потопельники
...носовик ...носова хусточка
...по п’ятам женеться Пес ...слід у слід женеться Пес
311 На жаль, це не в моїй владі! На жаль, я цього не можу!
312 ...вусибіч ...навсібіч
...не дам я їм спатіи ...не дам я їм спати
Легенько тормосить Тільтіля Легенько шарпає Тільтіля
Досить, досить, Тільтіле! Досить, досить, Тільтілю!
313 Е, та ти в одній сорочці Е, та ти в самій сорочці!
314 ...неможна ...не можна
Несусвітне щось мелять Несусвітне щось мелють
315 ...самі не відають, що мелять ...самі не відають, що мелють
...ніяк не можуть прочумитися ...ніяк не можуть прочуматися
Ну то як же, Тільтіле Ну то як же, Тільтілю
316 Ми за ним ходили в таку далечінь Ми по нього ходили в таку далечінь
Залізає на стіл Залазить на стіл
317 Тільтіль, що це з тобою? Тільтілю, що це з тобою?

Із 75 сторінок, на яких надрукована п’єса, грубих помилок немає тільки на чотирнадцяти! Причому більшість цих випадків – відверті русизми з чотирьох із шести основних груп: лексичні, граматичні, морфологічні та кальки. Навіть не беручи до уваги елементарних помилок набору, орфографічних та пунктуаційних, матеріалу вистачить на добру наукову статтю, а то й кандидатську дисертацію. З іншого боку, чи можна називати звичайним явищем у освітньому виданні, рекомендованому Міністерством освіти і науки, та хоч і в просто літературно-художньому, й не брати до уваги такі неприпустимі недоліки, як написання разом неможна (за аналогією з російським нельзя); як цілковите незнання автором перекладу правил уживання закінчень -у (-ю), -а (-я) у формі родового відмінка іменників чоловічого роду ІІ відміни та ще, на жаль, немалої кількості інших правописних норм?
Отже, русизми – як доказ викладеного вище припущення про “переклад з перекладу”. Досліджуваний текст містить значну кількість лексичних русизмів: шляпа, повні щоки, негідне дівчисько, розміщені, одні замість самі (так званий міжмовний омонім – уживання слова в нехарактерному для нього значенні на основі використання такого ж за звучанням та написанням слова в іншій мові), пробувала замість куштувала, здібністю замість здатністю (аналогічно), в чепці, противний, проворні, пригожий, здорово та ін.
Набагато більше в творі граматичних та морфологічних русизмів, які за своєю природою не так легко піддаються розпізнаванню, оскільки перетворюють, перекручують слова та їхні форми, використовуючи граматичні й морфологічні засоби чужої мови, але зберігаючи при цьому український корінь: піти за ним (пойти за ним), вступає місце (уступает место), перетворюється у (превращается в), каміння світяться (каменья светятся), корчачись зі сміху (извиваясь со смеху), потоки смарагду (потоки изумруда), розчиняє дверці (раскрывает дверцы), іти за Синім Птахом (идти за Синей Птицей), які мережива, які гаптування (какие кружева, какие вышивки), мені почулося (мне послышалось), самого безневинного вигляду (самого невинного вида), проявіть делікатність (проявите деликатность), всі по своїх місцях (все по своим местам), без чверті дев’ять (без четверти девять), і чому їх тільки вчать (и чему их только учат), припідняті завіси (приподнятый занавес), передай клітку Тільтілю (передай клетку Титльтилю); прощавай, Тільтіль (прощай, Тильтиль); при сприянні Долі (при содействии Судьбы); іди сюди, малюк (иди сюда, малыш); ідемо звідси (идём отсюда), страждає задишкою (страдает одышкой), боязлива дама (боязливая дама), відсовує (отсовывает), просовуються (просовываются), рукоять (рукоять), дякуючи Феї (благодаря Фею), на підвіконниках (на подоконниках) та ін. Походження помилки виразно проглядає в усіх наведених прикладах, про що свідчать російські відповідники, подані в дужках. Справжнім цинізмом відгонять звертання у формі називного відмінка – ігнорування навіть такого поняття, як кличний відмінок української мови!
Особливо небезпечними для українського мовлення є кальки – різновид неправочинних запозичень, який мовознавці називають суконними, мертвими, непродуктивними утвореннями, покрученими зрощеннями слів або виразів двох мов, які шкодять і мові-реципієнту, й мові-донору. Небезпека кальок полягає в їхній позірній безневинності, в тому, що вони мають вигляд цілком українських висловів, у той час як самі утворені шляхом дослівного, покомпонентного перекладу за законами чужої мови, а отже, непомітно, підступно руйнують не лише українське мовлення, а й сам український спосіб мислення. Саме в кальках найвиразніше проступають риси російської мови: Хлопчик-з-Пальчик (Мальчик-с-Пальчик), в крайньому випадку (в крайнем случае); ох, до чого у них гарно (ох, до чего же у них красиво); як би не так (как бы не так), до чого ми гарні (до чего мы красивые), зі мною коїться якийсь негаразд (со мной происходит что-то неладное); а що ж я, з носом зостався (а что же я, с носом остался); городять такі нісенітниці (городят такую чепуху); семеро дітей, одне менше одного (семеро детей, мал мала меньше); як поживаєш (как поживаешь), хапають один одного (хватают друг друга), приходить у захоплення (приходит в восторг), у всякому випадку (во всяком случае), їй нездужається (ей нездоровится), з деяких пір (с некоторых пор), ломляться в двері (ломятся в дверь), привідчиняє двері (приоткрывает дверь), не йде у жодне порівняння (не идёт ни в какое сравнение), звільняти на час наші душі (освобождать на время наши души) та ін. Складається враження, що автор “перекладу” зовсім не знайомий з елементарними вимогами цього мистецтва, до яких у першу чергу належить непорушне правило: фразеологізми не перекладаються! Для них потрібно відшукувати семантичні відповідники серед фразеологічного багатства мови, на яку перекладають. Здається, це правило мають знати навіть школярі, які, вивчаючи іноземні мови, засвоюють: підручник (добрий підручник, бо, як ми встигли переконатися, освітні видання бувають різні!) завжди подає окремим переліком стійкі мовні сполучення та їхні відповідники з рідної мови. То, може, шановний перекладач і середньої освіти не має? Очевидно, що має. Але просто, не знаючи добре української мови, не вважає за потрібне вивчити краще й дотримуватися її законів, відшукувати якісь там відповідники в словниках фразеологізмів, правильні форми слів... Елементарна неповага, навіть зневага до рідної мови (а вона таки рідна, про що свідчить чудове українське прізвище Грицюк), фахова непорядність і невігластво – достатній перелік злочинів перед мовою та народом?
А чи достатньо наведених прикладів русизмів для доведення того незаперечного факту, що в такому необхідному для школярів виданні подано саме “переклад з перекладу” – спочатку з французької російською, а потім з неї – українською? Розумному, як то кажуть, досить.
Залишилося поставити кілька необхідних питань – питань, які не можна обійти. Скільки шкоди завдасть такий переклад школяреві, учневі 10-го класу, особливо тому, хто й так не дуже впевнений у своїй грамотності на теренах рідної (або й нерідної, якщо він не українець) мови? Чи мають право на існування такі освітні видання? Ні, книга загалом чудова, статті про драматургів дуже цікаві та змістовні, перші три п’єси перекладені прекрасно, але далі... Чим так завинив Моріс Метерлінк, що його фантастично цікавий та високохудожній твір отак сплюндровано? Адже діти звикли довіряти підручникам і хрестоматіям. І більшість учнів шкіл, читаючи “Синього Птаха”, таки не звернуть уваги на прикрі помилки, а ті самі кальки чи граматичні й морфологічні русизми застрягнуть у їхній пам’яті як норма українського мовлення! І хтось буде думати, що в нашій літературній мові є слова шляпа, пригожий, грядуще або що вислів “Комфорт і ціни – одне задоволення” складений відповідно до її законів.
На жаль, останнім часом усе більше наших шкільних підручників, як кажуть росіяни, “оставляют желать лучшего” (а не “залишають бажати кращого”!). І найчастіше саме через те, що рясніють елементарними помилками – друку, орфографічними, пунктуаційними, тими ж русизмами. Це стосується, як не прикро, навіть нових підручників української мови, призначених для школярів, які навчатимуться вже 12 років. Не хочеться висловлюватися надто гостро або звинувачувати когось. Але чи не час Міністерству освіти і науки України нарешті замислитись про те, що рекомендувати школярам і вчителям, як посилити контроль за якістю підручників та кому варто давати можливість заробляти гроші на поширенні освітніх видань?
ЛІТЕРАТУРА

1. Бевзенко С.П. Українська діалектологія. – К.: Наукова думка‚ 1980. – 280 с.
2. Головащук С.І. Словник-довідник з правопису та слововживання. – К.: Наукова думка, 1989. – 832 с.
3. Головащук С.І. Українське літературне слововживання: Словник-довідник. – К.: Вища школа, 1995. – 319 с.
4. Гоян М. Не принижуймо себе: Сумні уроки мовної політики // Літературна Україна. – 30.06.05. – № 25. – С. 3.
5. Грабовський В. Страх мови // Літературна Україна. – 14.07.05. – № 27. – С. 4.
6. Задорожний В. Кому куди? Наша мовна оригінальність // Дивослово. – 2005. – № 6. – С. 50-51.
7. Захарченко В. Не віддам свого!: Болючі монологи про мову // Літературна Україна. – 16.12.04. – № 49. – С. 4.
8. Ковалів Ю.І, Мойсієнко А.К., Гуляк А.Б., Астаф’єв О.Г., Дунаєвська Л.Ф., Плющ Н.П., Шурко Л.Т. Хто відповість? // Літературна Україна. – 07.04.05. – № 13. – С. 3.
9. Козаченко С.М. Русизми в писемному мовленні школярів // Рукопис із особистого архіву автора.
10. Культура української мови: Довідник / Єрмоленко С.Я., Дзюбишина-Мельник Н.Я., Ленець К.В. та інші; За ред. В.М.Русанівського. – К.: Вид-во “Либідь” при Київському державному університеті, 1990. – 304 с.
11. Лесюк.М. Словник русизмів у сучасній українській мові // Дивослово. – 1994. - № 5-6. – С.15-23.
12. Масенко Л. Старі джерела нових проектів мовно-культурного розвитку України // Дивослово. – 2001. - № 11. – С. 9-12.
13. Новий тлумачний словник української мови: У 4-х томах. – К., 1999.
14. Окара А. На захист російської мови // Дивослово. – 2001. – № 7. – С. 2-4.
15. Павличко Д. “Найголовніша ознака нації – мова...” // Літературна Україна. – 04.11.04. – № 43. – С. 4.
16. Пасько В. Мова і нація: До проблеми державного статусу української мови // Літературна Україна. – 21.10.04. – № 41. – С. 4.
17. Радчук В. Параметри і взаємодія мов // Дивослово. – 2005. – № 6. – С. 36-44.
18. Русско-украинский словарь: В 3-х томах. – К.: Главная редакция Украинской советской энциклопедии, 1984.
19. Словник труднощів української мови / Гринчишин Д.Г., Капелюшний А.О., Пазяк О.М. та інші; За ред. С.Я.Єрмоленко. – К.: Рад. школа, 1989. – 336 с.
20. Словник української мови: В 11 томах. – К.: Наукова думка‚ 1970-1980.
21. Ставицька Л. Українсько-російська двомовність: соціопсихологічні та лексикографічні аспекти // Дивослово. – 2001. – № 11. – С. 13-16.
22. Українська мова. Енциклопедія. – К.: Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана‚ 2000.
23. Учасники ХVІ наукової сесії НТШ – (148 осіб). Денаціоналізація – це страшно // Літературна Україна. – 21.04.05. – № 15. – С. 1.

Автор: 

Світлана Миколаївна Козаченко, вчитель української мови та літератури Зіньківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 1 Полтавської області; письменник, публіцист

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі