Користувацький вхід

Формування навичок оптимального читання в початкових класах

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Формування навичок оптимального читання в початкових класах.
Під час вивчення шкільного курсу предметів, як і під час зведення будівлі, важливим є грунтовний, міцний фундамент, інакше, яким би не було подальше будівництво, будівлю не спорудити стійкою. Такий фундамент закладається у початкових класах.
Народна мудрість говорить: «Хто багато читає, той багато знає». Хочеться додати своє : «Хто раніше читати починає, той значно більше знає».
Ми знайомі з поглядами різних педагогів щодо цієї ідеї. Існує зовсім протилежна думка відносно попередньої, яка дещо дивує в період активного розвитку особистості дитини. Але вона виважена часом, а тому варта уваги. Ось що говорить з цього приводу швейцарський педагог – демократ Йоган Генріх Песталоцці, один із засновників дидактики початкового навчання: «Раннє навчання є вкрай шкідливим, оскільки воно штучно вирощує в дітях схильність до передчасних і незрілих суджень. Якщо ти розкриєш незрілу перлину, то знищиш той скарб життя, який ти повинен був зберегти у своїй дитині. Передчасний розвиток голови і серця знищує справжні сили людини».
Перший учитель для дитини – зразок наслідування, захоплення, своєрідний беззаперечний авторитет. Для малюків цього віку найкращим педагогічним методом є гра. Це визнає В. Сухомлинський у своїй книзі «Серце віддаю дітям», зокрема, у розділі «Школа радості». Це розуміє кожен педагог початкової школи. У вищезгаданій книзі педагог учив дітей абетці серед природи, порівнюючи букву «р» з росинкою на траві, а «ж» - із жучком.
Є ще один погляд на проблему формування читацької компетентності, який знаходимо у Глена Домана, американського педагога, військового лікаря середини XX століття. Досліджуючи десятки тисяч дітей, які займалися за його системою, він дійшов висновку, що навчити однорічного малюка легше, ніж п’ятирічного, якщо грамотно організувати процес.
Ознайомившись із цими методиками навчання, зваживши всі «за» і «проти», ми дійшли висновку, що розпочинати формувати читацькі компетентності потрібно з раннього віку. У цьому переконує методика Глена Домана, який авторитетно заявляє: «Мозок дитини від самого народження запрограмований на навчання. Діти, які рано навчилися читати, читають набагато швидше і краще розуміють прочитане, ніж ті, які навчилися читати в більш пізньому віці. Це відбувається тому, що у маленьких дітей відсутній страх перед читанням. Маленькі діти відносяться до читання, як до одного з найцікавіших занять.» Ми не погоджуємося з думкою, яка побутує в народі, що діти, які починають читати рано, будуть мати проблему з навчанням, починаючи з 1 класу школи. Проте схиляємось до твердження Глена Домана, що це далеко не так, тому що в більшості випадків відбувається протилежне.
Це підтверджують успіхи у житті відомих особистостей. Зокрема, добре вміючи читати, Микола Гоголь свій перший вірш написав у 5 років, Анна Ахматова – в 6, а Олександр Блок уже п’ятирічним брав участь у видавництві сімейного літописного журналу.
Уже сьогодні шкільна програма вимагає у 1 класі на уроках математики вміти читати текстові задачі, хоча алфавіт ще повністю не вивчений, навички читання не сформовані. Тому учні, які володіють процесом читання, своє зусилля спрямовують на усвідомлення змісту задачі, а діти, які читають значно гірше – лише на правильне відтворення написаного.
Діти, які рано навчилися читати, дійсно можуть створити деякі проблеми, але не для себе, а для вчителів. Прикладом того є багатодітна родина, яка наприкінці 70-х років проживала в Радянському Союзі. Батьки з раннього дитинства розвивали своїх дітей: їх навчили читати, розв’язувати логічні задачі, займатися спортом. У першому класі ці діти були зразком для інших, ними захоплювались, їх хвалили. Однак пізніше вони почувалися в школі некомфортно, у них не було друзів, вони почали відставати у навчанні. І, зрештою, в дорослому житті стали пересічними громадянами. Отже, школа не створила умов для їх подальшого розумового розвитку. Це було в ті часи…
Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти сьогодні у нас інші підходи до навчально-виховного процесу. Значна увага акцентується саме на особистість.
На проблемних семінарах по наступності між дошкільною і початковою ланками зацікавлені методикою раннього читання педагоги прийшли до висновку, що це необхідна справа, яка слугує розвитку пізнавальних здібностей дітей.
Хоча Доман наголошує, що якщо дитину почати навчати читати цілими словами, то у неї розвивається зорова пам’ять, розумова діяльність, збагачується словниковий запас, ми, однак надаємо перевагу аналітико – синтетичному методу К.Д.Ушинського, його системі «іти від звука до букви». Він стверджував: «Методика, яку я пропоную, дуже проста:
• привчити око дитини до пошуку окремого звука в слові;
• привчити язик дитини до чіткої вимови звука;
• привчити увагу дитини зупинятися на словах і звуках, з яких вони складаються;
• привчити і око, і руку, і слух, і язик, і увагу розкладати і складати слова, які постають в уяві».
Далі методику початкового навчання на основі звукового аналізу продовжив і розвинув дитячий психолог, професор Д.Б. Ельконін.
Знаючи розумовий потенціал дітей, розуміючи, що треба розвивати далі, ми організовуємо свою роботу так, як вважаємо за доцільне в умовах сучасної школи. Навчаючи своїх першокласників читати, ми дотримуємося наступних принципів:
• наочності;
• доступності;
• систематичності і послідовності;
• поваги до особистості дитини з достатньою вимогливістю;
• науковості.
Здійснюючи принцип наступності між дошкільною і початковою ланками, зі своїми майбутніми першокласниками та їхніми батьками ми знайомимось задовго до вступу дітей до школи. Вивчаємо прийоми і методи ведення навчальних занять у дошкільній установі. Ведемо спостереження за процесом формування читацьких компетентностей. Внаслідок цього маємо чітку картину про стартові компетенстності, своїх майбутніх підопічних Ставимо собі завдання створити такі умови, які б сприяли розумовому розвитку кожної дитини, незалежно від того, якими компетенстностями вона володіє.
Намагаючись викликати інтерес у дітей, будуємо уроки так, щоб їм було цікаво пізнавати і засвоювати програмовий матеріал. З цією метою урізноманітнюємо уроки формами та методами, при цьому дотримуємось такої послідовності:
• виділення речення для аналізу;
• поділ речення на слова;
• поділ слова на склади і виділення звука;
• спостереження за артикуляцією звука;
• характеристика виділеного звука;
• засвоєння нового звука, виділення місця звука;
• показ букви, якою позначається новий звук;
• читання тільки що проаналізованого слова з новою буквою;
• читання складів з усіма вивченими голосними.
При формуванні навичок читання важливим етапом є злиття звуків у склади. При поєднанні звуків типу «приголосний + голосний», діти називають приголосний і голосний відокремлено, і лише потім називають склад. Таке промовляння переходить у звичку, що в подальшому гальмує темп читання. А тому ми на практиці переконались, що ефективніше спочатку навчити зливати склади – «голосний + приголосний».
На уроках читання широко використовуємо ті прийоми, які сприяють формуванню навичок швидкого читання. На наше переконання результативність читання залежить не від довготривалого процесу, а від частоти тренувальних вправ. Тому, намагаючись допомогти дітям оволодіти повноцінною компетенстністю читання, яка характеризується злиттям технічної та смислової її сторін і довести до автоматизму, ми щоденно через певні проміжки часу проводимо з ними невеликі за об’ємом вправи.
Ще в першому класі в післябукварний період, наслідуючи досвід колег Павлишської школи, привчаємо дітей до напівголосного читання, коли всі учні читають одночасно впівголоса, кожний зі своєю швидкістю певний час. Ефективність такого виду роботи полягає в тому, що всі учні класу охоплені процесом читання одночасно.
Поряд з цим запроваджуємо п’ятихвилинне читання на уроці. У кожного учня на парті лежить художня книга. Діти читають текст в режимі напівголосного читання, після чого протягом 30 секунд у парах обмінюються думками відносно прочитаного. Таким чином, в учнів формується компетенстність швидкого і свідомого читання.
Техніка читання часто гальмується через слабко розвинену оперативну пам’ять. А щоб сприяти її розвитку, проводимо зорові диктанти, тексти яких розробив професор І. Т. Федоренко – керівник Харківської лабораторії експериментальної дидактики. Отже, для досягнення певних результатів зорові диктанти практикуємо щоденно.
У своїй практиці широко використовуємо групову роботу. Ще в першому класі організовуємо роботу в групах з тими дітьми, які вміють читати. Пропонуємо їм такі завдання:
• скласти слова з розсипаних літер;
• знайти односкладові, двоскладові, трискладові слова;
• прочитати слова, в яких є тільки відкриті склади;
• вибрати слова з наголосом на першому, другому чи третьому складі;
• знайти слова, які означають назву предметів, ознаку і дію предметів;
• усно скласти речення за малюнком і побудувати його модель;
• прочитати текст і дати відповідь на запитання;
• вибрати і прочитати з тексту: «колючі» слова, «солодкі» слова, «круглі» слова, «духмяні» слова.
У наступних класах привчаємо дітей до роботи в гетерогенних групах, завдання ускладнюючи в залежності від теми, мети і завдань уроку. Пропонуємо такі завдання:
• з тексту підібрати підписи до малюнків;
• знайти речення:
а) розповідні;
б) питальні;
в) спонукальні.
• скласти план тексту;
• вибрати речення з тексту, які характеризують одного з героїв тексту.
Працюючи в групах, учні ліквідовують прогалини в знаннях, вчаться висловлювати думку, вести дискусію, переконувати в правильності того чи іншого твердження. Так вчаться толерантності, культурі спілкування, формують навички взаємодопомоги.
Переконані: головне завдання школи – не просто дати певну суму знань, а навчити дітей вчитися самостійно, здобувати необхідні знання та застосовувати їх у повсякденному житті.
Для цього існує багато інноваційних технологій. Одна з них – «незалежне навчання» ( стаття «Парна і групова робота й «незалежне навчання», газета «Початкова освіта», квітень 2010, с.2-4). Суть такої методики полягає в тому, що обдаровані учні або ті, які вирізняються з – поміж інших своїми розумовими здібностями, опановують навчальний матеріал в міру своїх можливостей, незалежно від календарного планування вчителя, від темпу засвоєння матеріалу їхніми однокласниками.
Методику «незалежного навчання» ми застосовуємо на уроках читання.
Такі види роботи на уроках читання дають можливість розвивати в дитині якість «дитини-читача», здатність до самостійної читацької, творчої діяльності, здійснити її мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток, сформувати морально-естетичні уявлення і поняття, збагатити почуття, виховати любов до мистецтва слова, потребу в систематичному читанні.

Автор: 

Вчителі початкових класів Ватутінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.№5 Короленко Людмила Григорівна, Довбуш Марія Григорівна

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?
Методичні рекомендації
5%
Розробки уроків
22%
Контрольні роботи
23%
Олімпіадні завдання
9%
Тести ЗНО
7%
Розробки позакласних заходів
5%
Календарне планування
23%
Інші матеріали
6%
Загальна кількість голосів: 16096

Останні коментарі