Користувацький вхід

Краса природи у творчості поета – земляка Василя Дергача.

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

7 клас
Тема. Запилення, пристосування до запилення. Краса природи у творчості поета – земляка Василя Дергача.
Мета:навчальна:ознайомити учнів з основними типами й способами запилення,з'ясувати переваги й недоліки кожного типу, роль штучного запилення; ознайомити з короткими біографічними відомостями поета-земляка В.О.Дергачова ( Дергача)
розвиваюча: розвинути вміння учнів знаходити, аналізувати та систематизувати матеріал, працювати з інформаційними джерелами; вміння робити висновки; розвивати навички виразного читання поетичних творів;
виховна:виховувати матеріалістичний , науковий та екологічний світогляд, почуття прекрасного та любов до природи,прагнення до самореалізації та творчості.
Обладнання: презентація «Запилення» та «В. Дергач», комп’ютер, малюнки, портрет, колекція пилку, виставка книг.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань ( інтегрований).
Хід уроку
І Організація класу.
ІІ Етап орієнтації.
Хай кожного краса чарує змалку,
Хай ніжна жінка виростить фіалку,
Хай викоха дерева садівник.
Коли з нас кожен буде так кохати
Дерева, сонце, рідну хату,
Тоді добру не згаснути повік.
В. Дергач

1.Створення психологічного настрою.
-Давайте посміхнемось один одному і побажаємо успіхів .
Вчитель української літератури декламує вірш «Місто моє»
Місто моє! Горобинова ніжна колиско!
Місяць над Шполкою в білому диві схолов.
Мамина стежка. Тополей струнких ціла низка…
Місто моє, моя перша й остання любов.
Місто моє! Тихі зорі, пісні журавлині.
Хліб від землі найдорожчий в долоні твоїй.
Небо твоє найтепліше на всій Україні.
Місто моє! Моє щастя! Неспокій!Мій біль!
Місто моє! Я закохана в тебе без краю.
Думи мої відмиваєш мені від іржі.
Місто моє! Моя доле! Шахтарський мій краю!
Ти – мої крила! Ти – пісня моєї душі!
Так зворушливо й красиво висловила свої почуття до рідного міста поетеса Віра Красильник, яка живе й працює у Ватутіному, яку, можливо, зустрічаємо на знайомих з дитинства вулицях і не звертаємо аніякісінької уваги, бо не знаємо. Як і не знаємо Василя Олексійовича Дергачова – поета, прозаїка, з творчістю якого трішечки познайомимося сьогодні на уроці.
Вчитель біології:
-З якими барвами і квітами у вас асоціюється краса нашого міста?
-А без рослин воно було б таким красивим?
2 .Орієнтація учнів на вивчення нової теми.
Вчитель біології: Ми з вами весь цей час протягом 24 уроків намагалися відчинити символічні двері і увійти до цікавої країни, що зветься Біологія. Ми змогли їх трішечки відкрити й поглянути, що за ними. Там цікаво, там багато невідомого, що вабить нас.
Сьогодні ми вивчатимемо тему « Запилення». Але урок наш незвичайний,тому що поєднаний з важливою темою української літератури «Творчість поетів рідного міста».

Інсценізація вірша В. Дергача«Розмова»
- Ти, вже, бачу,знаєш арифметику.
Щось рахуєш у траві,синок?
- Хочу знати, скільки у безсмертника
Може бути в квітці пелюсток.
- Полічи, якщо так зацікавлений.
Тільки ж квіти, синку, не зривай.

-А чому не треба зривати квіток бездумно?
ІІІ Етап цілепокладання.
Вчитель біології:
- Що ви очікуєте від уроку?
- Яку ціль кожен з вас ставить перед собою?
Слайд 1- 2.
ІV Етап проектування.
Вчитель української літератури :
Дехто з вас підготував повідомлення,дехто виразне читання поезій,дехто малюнки,
я пропоную вивчати нову тему з біології, ілюструючи матеріал віршами В. Дергача. Розповідає про біографію Дергача.(демонстрація портрету)
Слайд 3-5
V Етап організації плану діяльності.
Вчитель біології: Запишіть тему уроку.
Актуалізація опорних знань учнів:
- Для чого потрібна квітка?
- Які головні органи квітки?
- Чому у квіток буває яскрава оцвітина і приємний аромат?

Вчитель української літератури:
Підтвердження ваших відповідей знаходимо у вірші «Яблуня».
У садочку яблуня зростала,
Крону в небо радісно несла,
Листям грала, як зелений спалах,
Білий цвіт сіяв на півсела.
А коли відкрасувались квіти
Й пуп’янки з’явилися малі,
Знову повагомішали віти,
Низько нахилились до землі.
Ось плоди дозріли, заярілись,
І додолу із крислатих віт
Впали,
і довкола розкотились,
Як дорослі діти
в білий світ.
Вчитель біології:
Проблемне питання: На гілці яблуні з однієї квітки утворився плід, а з іншої - ні. Чому?
Пояснення вчителя біології про запилення і його способи(розповідь з демонстрацією презентації).
Слайд 6

Запилення
↙↘
Самозапилення Перехресне
Слайд 7-8
-Як ви думаєте, чим вони відрізняються?
До самозапильних відносяться рослини:
пшениця,арахіс,горох,рис, квасоля, ячмінь, овес, просо,фіалка дивна.
Воно забезпечує відтворення рослин розміщених далеко одна від одної,запилення у квітках, які взагалі не розкриваються (арахіс має підземні квітки-самозапильні і надземні-перехреснозапильні)

Слайд 9
Вчитель української літератури: Прослухаймо поезію про пшеницю «Ораниця».
Гуде осіння пізня ораниця.
Дрижать натужно важелі в руці.
Злежалий грунт
перевертає криця,
Готує під цілющі пшениці.
Несу з собою пахощі роботи
І віру в завтра, у могуть зерна,
Щоб лан життя не заростав осотом,
Не чахла під вітрами борозна.

Гра-імітація:
Тичинки-руки підняті вгору, долоні-пиляки, приймочка маточки-маківка голови.
(Показати в парі процес самозапилення і перехресне запилення. )

Вчитель біології:
Перехресне запилення
↙ ↓ ↓ ↓ ↘
вітром комахами водою птахами , штучно
ін.тваринами
Слайд 10
Прочитайте самостійно в підручнику матеріал на сторінках 114-115 і дайте відповіді на запитання:
-Чим відрізняються вітрозапильні рослини від комахозапильних?
- Назвіть вітрозапильні рослини.
(Вітрозапильні рослини:дуб,бук,граб,вільха, осика, горіх,береза, ліщина, жито,пшениця, кукурудза,ковила.)
-Як пристосовуються вітрозапильні рослини ?
(Пристосувалися вони безбарвними квітками,малопомітними, з невеликою оцвітиною, без запаху і нектару,пилку багато, він сухий, гладенький,легкий, приймочки маточок широкі, довгі, покриті слизом).
Слайд 11-12

Вчитель української літератури:Краса лісу напровесні дуже зворушливо змальована у поезії «Березень» та «Лісове озеро».
Березень
Ще спить весна у вогкім лісі,
Лиш насторожилась вві сні,
Щоднини здатна в гущині
Пташині розпочать пісні,
Зачатись зернятком в горісі.
Пильную те не пропустити,
Люблю я прокидання мить,
Коли з-під снігу першим квітом
Про молоду онову світу
Сказати пролісок спішить.

Лісове озеро
Як в люстро,
з тиші та блакиті
У воду дивляться дуби.
У очерет вплелися віти
Простоволосої верби.
Гнучкі осики в максі-платтях
Спинились серед осоки,
А їх
з букетами латаття
Стрічають юні ясенки.
Усі радіють.
Лиш берізка
Над берегом крутим сумна.
Злякалась, мабуть.
Дуже слизько…
І залишилася одна.
Вчитель біології:
-Як пристосувались комахозапильні рослини?
(Яскрава оцвітина, нектарники, запах,пилок великий,липкий,з горбкуватими виростами.
Комахозапильні рослини: вишня, абрикос,яблуня,конюшина).
Демонстрація пилку рослин.
Слайд 13

Вчитель української літератури: Якими ж вишуканими й чарівними стають комахозапильні рослини у пору цвітіння ! «Вишенька цвіте».
Земними соками налита,
Немов школярочка мала,
Вона біленькі банти-квіти
В зелені кучері вплела.
Зростатиме, дощем полита,
Рясне розкидає гілля,
А потім їй гаряче літо
Плоди-сережки почіпля.
Дозріють ягоди рум’яні
І нагадають перший день, Як легіт молодий весняний
Ліричних їй співав пісень.
Повідомлення учнів про запилення рослин іншими тваринами.
Перегляд відеофільму «Запилення мухами».
Слайд 14-17.
Фізкультхвилинка. Давайте зробимо вправи для очей: «Коло», «Метелик», тулуба:»Вітер»,»Черепаха».

Вчитель біології: Виконуємо самостійну роботу в зошиті .В табличку внести ознаки вітро- і комахозапильних рослин.

Вітрозапильні рослини Комахозапильні рослини
пилок

квітка

Пилок сухий і легкий, клейкий з виростами; квітка велика, з запахом, дрібна , без запаху, є нектарники,гола оцвітина, яскрава оцвітина.

Вчитель української літератури: Я також ціную рослини і продемонструю, як штучно запилюю їх, щоб отримати насіння.(демонстрація досліду)
VІ Етап контрольно-оцінювальний.
Виставлення оцінок з аналізом.
Рефлексійний екран:
Сьогодні я дізнався…
Навчився…
Тепер я можу…
Мене здивувало…
Було цікаво…
Урок дав мені для життя…
Вчитель української літератури: вірш «Чорнобривці».
Пахне чорнобривцями стежка біля хати,
І колише яблуня діток-яблунят.
А в гнізді розправили крила лелечата –
Поспішають вирости троє пташенят.
Хай міцніють крила вам, юні лелечата,
Хай шляхи приводять вас в те село назад,
Де так пахне квітами стежка біля хати,
Де колише яблуня діток-яблунят.
Домашнє завдання:
Прочитати параграф 29,підготувати повідомлення «Мед та його цілющі властивості», «Рослини-медоноси», скласти поезію чи сенкан про наш урок.

Автор: 

ВАТУТІНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ № 5
Учитель української літератури: Галущенко Ольга Василівна

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі