Семінар-тренінг класних керівників
Методичне перехрестя «Виховуємо людину»

Мета: ознайомити учасників семінару з сучасним змістом виховання, виробити цілісну модель виховної системи на основі національних та загальнолюдських цінностей як орієнтовної для проектування моделей виховних систем у школах району, актуалізувати понятійний апарат педагогів, теоретичні та практичні знання з даної проблеми. Стимулювати прагнення вчителів до пошуку, творчості. Створити умови для обміну досвідом, педагогічних знахідок.
Напрями роботи:
І. Основні орієнтири виховання
ІІ. Модель виховної системи
ІІІ. Гуманістична позиція педагога
ІУ. Взаємодія педагога з дитиною

Класних керівників на вході до актового залу зустрічають казкові герої - Кролик та Капелюшник, вітають їх, вручають квиток – половинку сніжинки. Кожен учасник обирає половинку сніжинки, що пронумеровані (на кожній половинці одної сніжинки стоять однакові цифри, але половинки у кошику перемішані) .
Хід заходу
Аліса сидить біля вказівника перехрестя з книгою, співає пісню.
Звучить мелодія вбігає Кролик:
Кролик: Ой, лишенько, ой, лишенько! Я спізнююся!
Виймає з кишені годинник, дивиться на нього . Підходить до дверей. Нервово крокує. Виймає карту уважно її розглядає
Аліса(здивовано):
-Ото дивина! Я зроду ж таки не бачила Кролика в жилеті та ще й при годиннику. І куди він так поспішає?
Аліса підходить до Кролика: Вельмишановний … е.. е.. сер Кролик. ( Кролик не звертає на неї уваги, Аліса стукає в двері) - Кх..кх…
Кролик (зарозуміло): Немає ніякої рації стукати з двох причин. По-перше, тому що я знаходжусь з того самого боку дверей, що й ти; по-друге, таким чином ти просто хочеш привернути до себе увагу, хоча я давно тебе помітив.
Аліса: Якщо ви вже мене помітили, то може скажете, куди ви так поспішаєте?
Кролик: Так, я поспішаю. Я дуже поспішаю до Країни чудес
Аліса: Цікаво… Одного разу я подорожувала по Країні Чудес і вона була такою неймовірною, але потім я прокинулась і виявилось, що це був лише сон. Невже насправді існує країна Чудес?
Кролик: Так, звичайно. І вона досить реальна, (показує на карті) – ось вона.
Аліса: Але ж це - звичайна школа. ( розчаровано)Школа – Країна Чудес?
Кролик: Дурненьке дівчисько! Звичайно, найсправжнісінька Країна Чудес! Адже в ній відбувається найдивовижніше перевтілення маленьких дітлахів у справжню особистість з певними поглядами на навколишній світ, соціальною та життєвою позицією. Але немає мені часу з тобою теревенити, я дуже поспішаю! В Країні Чудес важливий захід…, як його, семінар класних керівників. Я не можу його пропустити – таке ж не кожен день буває!
Аліса: Візьміть мене з собою, будь ласка. Я також хочу на ньому побувати.
Кролик: Тоді поквапся, нам потрібно знайти ( заглядає у карту) ось - «Методичне перехрестя». Там до нас приєднається мій штатний кореспондент Капелюшник. Гайда!
Виходять. Звучить весела музика
На сцену виходить весела сороконіжка ( учні поч.. кл.)
Виконують частівки
Ми до вас сюди прийшли,
Тож часу не гаєм.
Про шкільне своє життя
Частівки заспіваєм.

Ми батьків часто питали,
Що таке наука?
Тепер добре зрозуміли,
Та то ж справжня мука.

А ті правила для учнів.
Той хто їх придумав.
Нехай сам би їх дотримавсь,
Зразу передумав.

Там не сядь, а там не стань,
Не шепчи і не горлань.
Що накажете робити,
Треба якось відпочити.

В коридорі так ганяли,
Аж штани собі порвали.
Треба думати й гадати,
Як від мами не дістати.

Тож, як бачте, поведінка
У нас поганенька.
Але сходить нам все з рук,
Бо ми ще маленькі.

Посміємось, на здоров'я,
Якось воно буде.
Обіцяємо, що з нас вийдуть
Дуже гарні люди.
Біля перехрестя з’являється Кіт. Входять Аліса і Кролик .
Аліса: А я кажу, що ми заблукали.
Кролик: Я ніколи не блукаю, це сороконіжка збила з пантелику своїми сорока ніжками. Ой, який незвичайний Кіт!
(побачили кота,зупиняються. Кіт широко посміхається.)
Аліса( до Кролика): На вигляд він досить добродушний. Але в нього такі довгі кігті і так багато зубів, що краще ставитися до нього з повагою . ( до кота нерішуче) Котику Сміюнчику! ( до Кролика) Поки що йому це до вподоби.
Будь ласка , чи не скажете ви мені, якою дорогою можна вийти звідси?
Кіт: Це в великій мірі залежить від того, куди ти хочеш попасти
Аліса: Мені однаково, куди…
Кіт: Тоді немає значення, якою дорогою ти підеш
Аліса:.. Ну, аби потрапити куди-небудь
Кіт: О, куди-небудь ти обов’язково попадеш, якщо будеш іти достатньо довго.
Кролик: Вибачте, дурненьке дівча. Насправді нам треба потрапити на «Методичне перехрестя».
Кіт: Тоді ви вже потрапили куди потрібно. А он і господарі йдуть. Залишаю вас на них, тим більше, що в шкільній їдальні скоро сніданок. ( виходить)
Входять ведучі: 1( директор школи) і 2(заступник директора з виховної роботи).
1.: Добрий день, шановні колеги та наші казкові гості! Ми раді вітати вас у цьому чудовому залі.
2: Влаштовуйтесь зручно, відчувайте себе, як удома ( Аліса і кролик сідають за столик), але не забувайте, що ви на семінарі.
1: А отже пасивними сьогодні ви не маєте права бути і , звичайно, не будете. Бо іноді доводиться говорити, щоб мовчанням не сказати зайвого.
2: А я часто каюсь, що говорю, але рідко жалкую, що мовчу.
1:Мовчати ми сьогодні не будемо. В нас є що сказати, що показати, у кожного є досвід, яким може поділитися тут і тепер.
Вбігає Капелюшник: Стійте, зачекайте! Ледве встиг!Котра година?
Кролик (виймає свого годинника, каже час): Ти, як завжди, запізнився!
Капелюшник: Ні, я вчасно, саме час пити чай.
2: Так, запрошуємо усіх посмакувати горнятком запашного чаю та…
Капелюшник: Чекайте, але ж потрібно зайняти свої місця. Бо це так погано, коли людина не на своєму місці.
1: Я переконана, що усі присутні - класні керівники - справжні професіонали, а їх складна але важлива праця свідчить, що кожен з них на своєму місці. Але я розумію, що ти хочеш сказати.

Вправа «Снігопад побажань»
Шановні класні керівники! Квитком на наше дійство ви отримали половинку сніжинки. Напишіть на ній побажання-стимулювання до активної співпраці на семінарі умовному колезі
Кожний учасник пише на половинці сніжинки побажання -стимулювання до активної співпраці вчителю, ім’я якого йому поки що невідоме. Коли всі учасники справилися із завданням, ведучий просить знайти людину, у якої половинка сніжинки з такою ж цифрою. Люди утворюють пари, обмінюються побажаннями. Формуються робочі групи з 6 чол. :
1,2,3 сніжинка – 1 група
4, 5, 6 - 2 група і т.д.

«Педагогічне чаювання»
Ведучі запрошують учасників до чаю.

Позитивна мотивація
2: Час вирушати у подорож виховними просторами . Але ми стоїмо на Методичному перехресті? В яку сторону розпочнемо шлях?
1: Згадай, повчання Кота Сміюна
Аліса: Я добре запам’ятала урок : Для того щоб потрапити куди потрібно, треба чітко знати, куди хочеш потрапити.
1: Так, вірно. Тож метою нашого заходу є..( формує мету семінару)
Вправа «Валіза очікувань»
2: А зараз шановні учасники визначте свої очікування.
Будь – яка подорож починається зі збору речей. У цю валізу ( на стіні прикріплено намальовану валізу) візьмемо усе необхідне для подорожі: знання, кмітливість, професійні навички та вміння.
Капелюшник (перебиває) Не знаю, як ви, а я завжди забуваю взяти капелюшок, тому перше, що маєте зробити взяти той капелюшок, який найбільше до вподоби. Роздає вчителям різнокольорові картки у формі капелюшків.
1: Запишіть на картках-капелюшках свої очікування щодо семінару.

Тим часом проводиться тест «Який капелюшок ви обрали»

• Володарі білих капелюшків! Ви станете великими людьми. Факти, цифри, вчасна здача звітів для вас — найголовніше!
• Володарі чорних капелюшків! Ви завжди будете виділятися з натовпу. Усе піддавати сумніву й крити¬ці, звичайно, крім вказівок Олени Олександрівни — сенс вашого життя.
• Володарі синіх капелюшків — справжні філософи. Ви йтимете лише вам відомими шляхами, не відступа¬ючи від мети, не поспішаючи, але й не зупиняючись, ви можете обґрунтувати будь-який наказ ВО
• Володарі червоних капелюшків живуть керуючись емоціями. Для вас навколишній світ — загадка. Та і самі ви – загадка, яку навіть самі не можете відгадати . Але є людина, яка вас розкусила. Хто це? Розгадайте!
Картки кріпляться до валізи.

І напрямок: «Основні орієнтири виховання»
1: Я зрозуміла з очікувань наших класних керівників, що розпочинати треба з орієнтирів, які направляють усю виховну роботу навчального закладу. Адже сучасний зміст виховання в Україні — це науково обґрунтована система загальнокультурних і національних цінностей та відповідна сукупність соціально значущих якостей особистості, що характе¬ризують її ставлення до суспільства і держави, інших людей, природи, мистецтва, самої себе. Виховання здійснюють для ідентифікації вихованця із загально визначеними цінностями і якостями. Система цінностей і якостей особистості розвивається і виявляється через її власне ставлення.
Вправа «Конструктор основних орієнтирів виховання»
Кожна група отримує картку – матрицю, де вказані основні виховні орієнтири:
- Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави
- Ціннісне ставлення до людей
- Ціннісне ставлення до природи
- Ціннісне ставлення до мистецтва
- Ціннісне ставлення до праці
- Ціннісне ставлення до себе,
яку необхідно заповнити за методикою конструктора фактичним матеріалом (додається)
Презентація напрацювань.
Кролик: Уф! Оце так, які ж розумні ці вчителі!
Капелюшник: Я з вами абсолютно згоден, колего! У мене аж мізки під моїм капелюшком закипіли від такої кількості інформації
Аліса: Ох, як би я мала стільки знань, енергії та завзяття, як ці чудові вчителі, я б …, я б.. , я б вивчила мову усіх тварин! Ось!
2: А наші діти її давно вивчили! Послухайте.(Пісня «Танцюйте сидячи»)
ІІ напрям «Модель національного виховання»

Педагогічна майстерня
«Моделювання виховної моделі національного виховання»
Вітрильник «Виховна модель школи»
1:Володіючи такими ґрунтовними знаннями змісту програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-11кл.ЗНЗ України», можна приступати до їх практичного втілення. Тож пропоную створити модель життєдіяльності класу в режимі сучасного національного виховання..
2: Уявіть, що корабель – це ваша модель , на кораблі ви і ваша команда; вітрильник – це ідея, напрями вашої діяльності, хвилі, хмари – проблеми, які вам заважають на шляху, сонце – це те позитивне, що веде корабель уперед і т.д. Можна додавати свої елементи, символи до схеми.
Презентація моделей.
1: А чим це так захоплено займаються наші казкові гості?
Аліса: Ми граємо у найулюбленішу гру дітей – пазли.
2: Але у цю гру полюбляють грати і дорослі. Запрошуємо усіх учасників долучитися до складання пазлів. Але вони незвичайні. Вам необхідно скласти уривок із відомого твору американського письменника .
Учасники складають пазл ( збирають із частинок текст), презентують результати.
Гра «Пазли»
...Маленькі дітлахи / граються ввечері / на вели¬чезному полі / в житі... / А я стою / на самому краю скелі,/ над прірвою, розумієш?/ І моє діло/ — ловити дітлахів,/ щоб вони не / зірвалися в прірву./ Розу¬мієш, вони граються/ і не бачать,/ куди біжать/, а тут я підбігаю/ та ловлю їх, /щоб вони не зірва-лися./ От і вся / моя робота. /Стерегти дітей/ над прірвою в житі.
Дж. Д. Селінджер
1: Як ви вважаєте, кому можна присвятити ці стрічки?
2: Так, дійсно – це вчитель, класний керівник. І ми продовжуємо нашу подорож методичним перехрестям у ІІІ напрямку «Гуманістична позиція педагога»
Аліса: але для цього нам слід оминути трясовину пасивності.
Кролик: А допоможуть нам це зробити симпатичні кумедні жабенята (Композиція «Жабенята»)
ІІІ напрямок «Гуманістична позиція педагога»
1:Одна із стратегічних позицій розвитку вихо¬вання — пріоритет суб'єкт-суб'єктних відносин у системі «педагог-вихованець». Фундаментом такої взаємодії є гуманістична позиція педагога, яка пе-редбачає глибокі знання про дитину, закономірнос¬ті її розвитку. Сучасний класний керівник не стільки оцінює, скільки визначає та плекає природу дитини, дбає про створення розвивального освітнього простору, про формування в дитини загальнолюдських цін¬ностей.
2: Для якісної виховної роботи класний керівник здійснює ряд управлінських дій для формування повноцінного колективу учнів, які утворюють цикл виховної роботи класного керівника.
Вправа «Педагогічна матрьошка»
- Учасники за принципом матрьошки створюють цикл виховної роботи класного керівника
Презентація результатів.
1:Сучасній школі потрібен новий тип учите¬ля, який би інакше визначав пріоритетні напря¬ми своєї роботи, зосереджував увагу на головній спрямованості педагогічної професії — бути вихо¬вателем дитини в широкому розумінні цього слова.
2: Ще з часів М. В. Ломоносова учитель з учнями повинен був іти до предмета, а не з предметом — до учнів. У цьому гуманістична спрямованість особис¬тості вчителя, у цьому його пріоритетна педагогічна позиція. Учень бере участь у вихованні разом зі своїм педагогом.
Гуманно зорієнтований педагог, класний керівник:
1: любить дітей;
2: відкритий, доступний для кожної дитини;
1: надає можливість ділитися своїми думками, по¬чуттями;
2: відвертий у своїх поглядах;
1: демонструє дітям довіру до них;
2: не принижує їхньої гідності;
1: розуміє і відчуває внутрішній світ кожної дитини;
2: цікавиться життям дитини;
1: надає реальну допомогу та забезпечує педаго¬гічну підтримку;
2: підтримує, розвиває й стимулює природний по¬тенціал дитини;
1: справедливий, гуманний, чуйний;
2: не байдужий до дитячих проблем;
1: визнає унікальність і неповторність кожної особистості, не порівнює дітей;
2: спирається на сильні, позитивні якості особис¬тості дитини;
1: у навчально-виховній практиці акцент робить не на знання, уміння, навички дітей, а на за¬гальнолюдські цінності (милосердя, доброту, чуйність, працелюбність та ін. );
2: надає дитині право на помилку.
Вправа «Кодекс сучасного класного керівника»
Учасники складають і записують у картку «Сім заповідей класного керівника»
Презентація результатів.
Капелюшник: Послухавши наших вчителів, я знову захотів до школи!
Кролик: а ти хіба навчався у школі?
Капелюшник: Ні, але я вже хотів,
Аліса: Чому ж не пішов?
Капелюшник: та я знаєш лікувався. І окуліст сказав, що я вже здоровий!
Кролик: Чекай, але ж у тебе боліла нога!
Капелюшник: Ну, да, нога. Але ж боліла так, що аж очі на капелюх вилазили.
Кролик: Ти і сьогодні якийсь не такий, як завжди. Що з тобою?
Капелюшник: І чого ти до мене чіпляєшся, це я просто помився перед зустріччю. Все у мене чудово, можу довести, потанцювавши. Складете мені компанію?
Аліса і Кролик: З радістю!
Танець казкових героїв. Герої прощаються з учасниками семінару.
1: Як все чудово складається, коли налагоджена взаємодія між учасниками.
2: Я зрозуміла. Ти натякаєш, що ми звертаємо до напрямку «Взаємодія педагога з дитиною»
ІУ напрям «Взаємодія педагога з дитиною»
1:Так, педагогічне спілкування й педагогічна взає¬модія, маючи єдину соціальну природу, усе ж суттєво відрізняються одне від одного. Так, педагогічна взаємодія — це обмін інформацією, сприйняттями, діями, враженнями тощо; педагогічна співпраця — це спільна праця або діяльність учасників навчаль¬но-виховного процесу, що мають в основі взаємодію
2: Той факт, що навчально-виховний процес у школі не завжди досягає необхідних результатів, пояснюється не стільки відсутністю мотивів до навчання в школярів, скільки недостатньою підготовленістю учнів і вчи¬телів до організації педагогічної взаємодії учасників навчально-виховного процесу. Ось чому так важливо знати усі моделі взаємодії педагога з дитиною.
Робота в групах
Опрацювання інформаційного блоку
I. Модель «невтручання» в життя дитини
Характерними особливостями такої моделі є холодне спостереження, навмисне неприйняття дитини з боку дорослих. Погляд на неї як на тягар, перешкоду у вирішенні особистих проблем. «Нічо¬го, сам (сама) справиться», «Я хочу, щоб ти мені не заважав».
Тактика взаємодії дорослого — «мирне співіс¬нування», «поруч, але не разом». Наслідком тако¬го підходу до дитини є розрив емоційних зв'язків дорослого з дитиною, що веде до ранньої самотності, незалежності, холодності в спілкуванні.
II. Навчально-дисциплінарна модель взаємодії
Ця модель складалася протягом тривалого пе¬ріоду. Характерними особливостями такої взаємодії є надання дітям знань, умінь, навичок. «Виконуй за зразком — роби, як я!». Педагог найчастіше за¬стосовує настанови, роз'яснення, заборону, вимо¬гу, погрозу, нотацію, окрик. Особистісна позиція педагога — задовольняти вимоги керівництва, під-корити можливості дитини програмовим вимогам. Для такої моделі педагогічної взаємодії характерні суб'єкт-об'єктні зв'язки. Взаємовідносини, побудо¬вані на таких зв'язках, називають авторитарними (головною діючою особою є лише особистість пе¬дагога, дитина в цьому випадку пасивна).
III. Особистісно -орієнтована модель взаємодії
Найбільш бажана для повноцінної співпраці вчителя з дітьми. Дитина відчуває себе емоційно захищеною, бо педагог ставиться до неї як до рів-ноправного партнера. Для такої моделі характерні суб'єкт-суб'єктні зв'язки, коли і дорослий, і дитина рівною мірою є суб'єктами взаємодії.
Практичне опрацювання «Шкільний театр»
Кожна група отримує педагогічну ситуацію, її завдання інсценізувати її. Інші групи визначають модель взаємодії, спираючись на інформаційний блок.
1: завершуючи роботу у цьому напрямку, хочу звернути увагу на кетяги калини, які прикрашають ваші столи. Скуштуйте ягідку, вийміть кісточку з неї .
2: пам’ятайте, так і наші учні інколи бувають «дуже гіркими», але кожен з них має серце. Бо ж: «кожна дитина - божий шедевр, і ми не в праві його судити».
1: наша подорож добігає завершення. Насамкінець, хочу виразити усім учасникам вдячність за активну співпрацю, цікаві креативні думки та ідеї, чудову творчу атмосферу.
2: У наш складний та змінний час інколи хочеться просто душевного тепла.
Метелик – символ душі. У Давній Греції Психея, богиня, яка була втіленням душі, зображувалася у вигляді метелика або чарівної істоти з крильцями метелика.
Звучить мелодія, танець метеликів, в кінці танцю вони дарують учасникам символічні різнокольорові метелики.
1:Для ацтеків метелик був символом бога Тлалока. Тлалок — бог води. Ацтеки вважали, що тільки сині метелики мали доступ до небесних володінь і могли сповіщати Тлалока про необхідність життєдайних до¬щів на землі.
Для тих, хто отримав метелика синього кольору,він гарантує життєлюбство.
2: У Японії метелик — символ щастя. У кожній японській оселі має бути зображення метелика. Коли до помешкання залітає метелик, його мешканці стра¬шенно радіють. Адже це означає, що родині невдо¬взі пощастить.
Ті, хто отримав метелик зеленого кольору, будуть відчувати себе щасливими.
1:Північноамериканські індіанці черокі вірили, що метелики — це духи вогню, які народжуються в полум'ї і йдуть у полум'я.
Якщо ваш вибір — червоний метелик, на вас очікують нові почуття та враження.
2: У Китаї одним із найулюбленіших танців є «Та¬нець метеликів». Китайці вірять, що саме метелики приносять людям гарні сни.
Якщо у вас жовтий метелик, очікуйте здійснення хоча б одного завітного бажання.
Урок від метелика
Притча від…Інтернету
Один раз у коконі з'явилася маленька щілина. Людина, яка ви¬падково проходила повз, досить довгий час стояла і спостерігала, як через цю маленьку щілину намагається вилізти метелик. Про¬йшло багато часу, метелик начебто покинув свої зусилля, а щілина залишалася усе такою ж маленькою. Здавалося, метелик зробив усе що міг, і що сил у нього більше не залишилося.
Тоді людина вирішила допомогти метелику, і взявши ножа, роз¬різала кокон. Метелик у той же час вийшов з нього, але його тільце було слабке та немічне, а крила були прозорими й ледь рухалися.
Людина продовжувала спостерігати, очікуючи, що ось-ось крила ме¬телика розправляться й зміцніють, і він полетить. Але цього не сталося!
Решту життя метелик волочив по землі своє слабке тільце, свої нерозправлені крила. Він так і не зміг літати.
А все через те, що людина, бажаючи йому допомогти, не зрозуміла того, що зусилля, які необхідно докласти, щоб вийти через вузьку щілину кокона, необхідні метеликові, щоб рідина з тіла пе¬рейшла в крила й щоб він зміг літати. Життя змушувало метелика із зусиллями залишати оболонку, щоб надалі він міг рости й роз¬виватися.
Іноді саме зусилля необхідне нам у житті. Якби нам дозволено було б жити, не зустрічаючись із труднощами, ми були б обділені. Ми не змогли б бути такими сильними, якими є зараз. Ми ніколи не змогли б літати.
Я просив сил...
А життя дало мені труднощі, щоб зробити мене сильним.
Я просив мудрості...
А життя дало мені проблеми для вирішення.
Я просив багатства...
А життя дало мені мозок і мускули, щоб я міг працювати.
Я просив можливість літати...
А життя дало мені перешкоди, щоб я їх переборював.
Я просив любові...
А життя дало мені людей, яким я міг допомагати в їхніх проблемах.
Я просив благ...
А життя дало мені можливості.
Я не отримав нічого з того, про що просив.
Але я одержав усе, що мені було потрібно
1: Стій, ми завершуємо нашу зустріч, але на методичному перехресті залишився ще один напрямок. Невже ми не звернемо на нього?
2: Все правильно, наразі час дізнатися , що це за напрямок.
У. Напрямок «Святкових вітань Миколая»
1: Так, звичайно, як ми могли забути! Адже ми стоїмо на порозі веселих різдвяних та новорічних свят! Невже до нас завітає сам Святий Миколай?
2. Ні, Миколай зайнятий приготуванням подарунків для дітлахів, але до нас він прислав своїх маленьких вісників: «миколайчиків».
Привітання від «миколайчиків», які дарують учасникам тренінгу «шкарпетки» з подарунками від Миколая.
Грудень, 2010р.

Предмети: Виховна робота, Педагогіка, Освіта в цілому