Користувацький вхід

Єколгічне виховання учнів

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

1

вони фіксують у зошитах для самостійної роботи і класному "Календарі природи і праці людей" і вчаться більш доказово пояснювати причини виникнення тих або інших явищ, передбачати погоду.
Щоб учні краще зрозуміли існуючі в природі взаємозв’язки і залежність живої природи від факторів неживої природи, усвідомили, що основною причиною всіх змін, які нам доводиться спостерігати в природі, є Сонце, то з нього і треба розпочинати спостереження і проведення бесід про спостереження.
Учителі переконалися, що учням легше осмислити причини явищ, які їм доведеться спостерігати, коли спостереження і бесіда за ними проводяться в такій послідовності: зміни висоти Сонця на небосхилі, тривалість дня і ночі, температура повітря, вітер, опади, стан неба, замерзання ґрунту, водойм або розмерзання їх, зміни у стані рослин (підготовка до зими чи пробудження від зимової сплячки), зміни у поведінці тварин (комах, птахів, звірів), праця людей в різні пори року.
Правильно організовані спостереження за видимим рухом Сонця дають можливість учителю підвести дітей до розуміння такого важливого світоглядного поняття, як причина закономірності сезонних змін природи. А причиною, як відомо, є висота Сонця. Ось чому так необхідно раз на місяць у двадцятих числах в один і той самий час (наприклад, о 12 год 30 хв) учням вимірювати довжину тіні, яка падає від гномона. Зміна довжини тіні протягом року і є для них переконливим доказом, що Сонце змінює свою висоту.
З висотою Сонця пов’язана і тривалість дня і ночі. Причину цього явища теж доцільно розкрити дітям. Це цілком доступно їхньому розумінню. За допомогою схематичного малюнка третьокласникам слід пояснити,
що, спостерігаючи за видимим рухом Сонця, ми помітимо як протягом року змінюватимуться його точки сходу і заходу. Взимку найменша буде між ними відстань, і Сонце рухається низько, день короткий, а ніч довга. При низькому положенні Сонця його промені ледве торкаються поверхні і майже не нагрівають її. Та й світить воно не довго, бо день короткий. Пояснити дітям цікаву властивість повітря. Воно пропускає сонячні промені до поверхні Землі, а само від них не нагрівається. Сонячне тепло відбивається від поверхні Землі і нагріває повітря. Тому взимку і холодно. Зовсім інакше влітку. Точки сходу і заходу Сонця знаходяться на великій відстані. Сонце піднімається вище. Його промені більш прямо падають на Землю. День стає довгим, а ніч короткою. Тепер поверхня Землі довше освітлюється Сонцем і краще нагрівається його променями; температура повітря стає вищою.
Спостереження за видимим рухом Сонця дають вчителю можливість формувати в учнів поняття про сторони горизонту. Так, схід і захід їм вже відомі. Залишається пояснити, що опівдні, коли Сонце найвище буває над Землею, напрям його показує нам південь, протилежна сторона там, де ніколи не буває Сонця, є північ.
Знаючи сторони горизонту, учні зможуть під час спостережень за вітром розкривати ще одну важливу причину зміни температури повітря. Так, північні вітри сприяють її зниженню, а південні - навпаки. Згодом учні дізнаються, що західні вітри частіше приносять в нашу місцевість опади. Уявлення про силу вітру учні дістають за деякими місцевими ознаками. Наприклад, коли тих0 _ листя на деревах нерухоме; слабкий вітер - шелестить листя і рухаються дрібні гілки; помірний вітер - помірно рухаються великі гілки дерев; сильний вітер - хитаються великі дерева. В школах, де є географічний майданчик, спостереження за вітром краще проводити за флюгером. Діти охоче цю роботу виконують.
Крім цих елементів неживої природи учні спостерігають за станом неба і опадами. Як, наприклад, хмарність впливає на опади? У процесі спостережень вони доходять висновку, що восени небо частіше, ніж літом, вкривається хмарами, у результаті чого випадають тривалі дощі, на відміну від літніх короткочасних.
За погодою учні спостерігають щоденно, а за замерзанням ґрунту і водойм та розмерзанням їх - періодично. Періодично спостереження проводять і за компонентами живої природи. Щоб діти краще зрозуміли залежність живих організмів від неживої природи, бесіду за фенологічними спостереженнями проводять після того, як учні розкажуть про погоду. При цьому звертається увага саме на ті ознаки погоди, які вплинули на появу тих чи інших змін у рослин, у поведінці тварин тощо.
Говорячи з учнями про поведінку тварин, учитель зазначає, що їхнє життя залежить не тільки від погоди, а й від стану рослин, а також від самих тварин. Наприклад, з приходом весни теплішає повітря, пробуджуються рослини, а потім оживають комахи, які живляться рослинами. Пробудження комах зумовлює приліт птахів, які ними живляться.
Праця людей у сільському господарстві також залежить від погоди. Так, сівба починається тільки тоді, коли прогрівається ґрунт тощо.
Особливо велику увагу слід приділити спостереженням під час екскурсій і прогулянок Бесіду за підсумками спостережень проводити не тільки на уроках природознавства, а й на інших і таким чином здійснювати міжпредметні зв’язки в навчанні.
Для розвитку пізнавальних інтересів учнів слід ширше проводити роботу з класним "Календарем", учням давати завдання добирати інформацію з дитячої художньої літератури (вірші, загадки, коротенькі повідомлення з життя рослин і тварин), газет, журналів про цікаві події в нашій країні і у рідному краї, які вміщують на "Календарі" в кишеньку "У світі цікавого" або "Це корисно знати" та ін.
Навчити учнів узагальнювати найзручніше на відомому і якоюсь мірою засвоєному ними матеріалі. Спочатку учні узагальнюють спостереження за минулий день, потім - за тиждень, місяць, певну пору року.
До кожного місяця бажано підбирати і прикріплювати до "Календаря" певні народні прикмети, які діти повинні перевірити. Прикмети змінюються, і їхня новизна підтримує у дітей інтерес. До "Календаря" варто добирати загадки, прислів’я. Відображати на ньому і корисні справи школярів, кращі творчі роботи з описом природи даного місяця, малюнки.
Особливої привабливості, "Календарю" надають кольорові малюнки, які учні добирають з різних джерел (старих журналів тощо), а також різноманітні натуральні об’єкти (живі квіти, кольорові листки, гілочки з плодами, бруньками та ін).
У IV класі учні продовжують спостерігати за природою і працею людей. Свої спостереження, як і в III класі, вони фіксують у класному "Календарі природи і праці людей", занотовують їх у зошитах для самостійної роботи з природознавства. Звичайно, кількість об’єктів для спостережень необхідно збільшити, а головне, вимагати від учнів розкриття причин змін природних явищ, логічної розповіді, узагальнень. Коли будуть вивчатися природні зони нашої Батьківщини, треба намагатися, щоб учні порівнювали свої спостереження з даними місцевостей різних природних зон і пояснювали причини відмінностей між ними. Це не тільки сприяє поглибленню і розширенню знань школярів, а й викликає у них пізнавальний інтерес. Ще краще, якби в IV класі організувати листування з учнями союзних республік, обмін гербарними рослинами, зразками корисних копалин, ілюстраціями про працю людей тощо.
Ширше застосовувати з учнями перевірку народних прикмет для передбачення погоди, звертати їхню увагу на зміни напрямку вітру. Саме він є однією з причин, яка викликає серед зими потепління, хоч Сонце все нижче і нижче піднімається над горизонтом, а навесні - навпаки. Сонце піднімається вище, вже зацвіли садки, і раптом пішов сніг. Причина одна - північний вітер приніс холодне повітря, але вітер змінює свій напрямок, і погода змінюється.
Четвертокласників слід більше залучати до роботи на географічному майданчику з різними приладами: флюгером, опадоміром, гномоном та ін.
При роботі з класним "Календарем природи і праці людей" можна ускладнювати завдання учням шукати цікаву інформацію до рубрики "В світі цікавого" з життя рослин і тварин, а особливо про працю людей своєї місцевості і в інших природних зонах. Так, на півночі нашої республіки лежить ще сніг, а в Узбекистані вже цвітуть сади і ведеться сівба.
Ознайомлення учнів IV класу з рухом Землі навколо осі і навколо Сонця є досить складним матеріалом, який вимагає від учителя чіткої послідовності викладу фактів з урахуванням життєвого досвіду дітей. При цьому необхідно використати не тільки різноманітний ілюстративний матеріал, але й схематичні малюнки і обов’язково досліди з телурієм. Якщо його немає, то потрібний глобус і освітлення його свічкою або електричною лампочкою. Знання про рух Землі конче потрібні для усвідомлення учнями не тільки причин явищ, які їм доводиться спостерігати щодня, а й розуміння наступних тем з розділу "Різноманітність природи України", в якому учні повинні знати головну причину, яка зумовлює поступовий перехід на території нашої країни від зони арктичних пустинь до субтропіків.
Отже, особливо на якість процесу навчання природознавства впливає ефективне використання спостережень. Інтерактивна учбова діяльність учнів на уроках, позаурочних і позакласних заняттях, організована різними методами з використанням спостережень, може бути: фронтальною, виконуватися групами або парами у поєднанні з індивідуальною навчально-пізнавальною діяльністю. Таким чином, спостереження в 1-4 класах має одне з вирішальних значень у навчанні учнів. Разом з цим спостереження є цікавою і перспективною формою роботи в класі, зацікавлює дітей та робить урок насиченим та оригінальним.
Сприйняття природи допомагає розвинути такі якості як життєрадісність, емоційність, чуйне ставлення до всього живого. Дитина, полюбивши природу не буде бездумно зривати квіти, ображати тварин. Спостереження - основний метод пізнання природи. У дитини сприйняття гостріше, ніж у дорослого, тому що вона зіштовхується з нею вперше. За умови підтримки та розвитку цієї цікавості, педагог може виховувати у дітей багато позитивних якостей, познайомити з природними явищами, пояснити причини їх виникнення та взаємозв’язок між ними.
Природа - це надзвичайне диво. Вона ніколи не повторюється, і тому спостереження примушує дітей шукати і знаходити нове у відомому, баченому.

Висновки з першого розділу
У першому розділі були розглянуті питання, пов’язані з формуванням екологічної культури у молодших школярів, вихованням позитивного емоціонального ставлення до природи в учнів та взаємодією школи і сім’ї в екологічному вихованні. Визначено, що екологічне виховання школярів передбачає озброєння кожної дитини знаннями в царині навколишнього середовища і формування в неї моральної відповідальності за збереження природного довкілля і розумового співіснування з ним.
Діти повинні розуміти , що природа існує не поза нами. Природа – це ми , ,але нерозривно пов’язані з нею.Від цих зв’язків залежить наше здоровя , життя та настрій.Діти повинні усвідомити , що природа – не майстерня де зібрано усе для використання людиною,а живе ціле , з яким ми органічно пов’язані .Саме таке ставлення до навколишнього середовища зумовлює відчуття радості від спілкування з природою.
Діти потребують дуже тісного спілкування з батьками. Тож , доцільно якомога частіше всією родиною бувати на лоні природи , любити своє природне довкілля,берегти його.Це формує в характері дитини милосердя, доброзичливість, здатність співчувати. Завдання дорослих постійно підтримуати процес пізнання природи .
Система екологічного виховання не може бути якимось епізодом в житті людини. Адже це невід’ємна частина її культури. Впродовж всього життя особистості має відбуватися процес становлення й удосконалення культури життя людини в природному середовищі, аби дотримуватися рівноваги і наукових вимог симбіозу.
Тому не можна ні на хвилину забувати про виховний вплив в екологічному напрямку ні у сім’ї, ні в шкільних навчальних закладах, позашкільних заходах ,ні в подальшій загальноосвітній діяльності.

РОЗДІЛ 2
ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ В ПРОЦЕСІ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

2.1. Форми роботи у напрямку екологічного виховання.
Форми і методи навчання тісно пов’язані з іншими компонентами навчального курсу і є важливішою умовою організації взаємодії учителя і учнів. Визначальним фактором вибору форм і методів навчання є мета і зміст програмного матеріалу.
На етапі осмислення єдності людини зі світом природи доцільно використовувати методи і форми, які здатні актуалізувати цінностні орієнтації, усвідомити важливість екологічної проблеми, викликати емоційний стан, співчуття.
Експерементальним майданчиком нашого дослідження була школа №1 м.Охтирка.
Екологічне виховання у початкових класах нашої школи проводиться за допомогою наступних форм і видів роботи:
1. Уроки доброти.
Такі уроки не мають бути багатослівними, можуть мати музичний супровід. За тривалістю вони не регламентуються - все залежить від налаштованості дитини на дану тему.
Проводили уроки доброти за такими темами: «Що значить бути добрим?», «Кого можна вважати дбайливим?», «Що таке краса?», «Що слід робити, аби не лякати тварин?» та інші.
2. Обговорення та програвання ситуації.
Ця форма роботи сприяє закріпленню в свідомості учня норм і правил поведінки в природі. З дітьми обговорювали та програвали наступні ситуації:
- Діти нарвали великий букет конвалій, щоб подарувати вчительці, але та на них розгнівалася. Чому?
- Діти принесли в куточок природи мале безпомічне зайченя. Що їм сказати? Вкажіть своє ставлення до їхнього вчинку.
- Ягоди по одній збирати довго. Простіше наламати гілок. Чи можна так вчиняти? Чому?
- З гнізда випало пташеня. Що ти робитимеш?
3. Уроки мислення.
Засвоєння залежностей між об’єктами та явищами природи - найбільш складна тема для школярів. Полегшували ми цей процес за допомогою уроків мислення, основу яких становлять відповіді на запитання «як?», «чому?». Наприклад: «Чому листочки змінюють свій колір?», «Яка користь від рудої комашки?» тощо.
Не слід забувати, що пізнавальна діяльність учнів має поєднуватися з емоційним сприйманням ними природи. Уроки мислення проводяться під час різних режимних моментів. Основною умовою їх проведення має бути інтерес дітей. Поєднання екскурсій із захоплюючими розповідями, органічне введення художніх творів сприяє формуванню позитивного ставлення до природи.
4. Колекціонування.
Це ще один спосіб привернути увагу дітей до навколишнього світу. Колекціонування не повинно шкодити природі, тому ми частіш збирали різноманітні породи та мінерали (граніт, вугілля тощо). Колекціонування покладає початок бесідам про природні багатства рідної землі, про їх використання. («Що роблять з граніту?», «Що таке вугілля?», «Хто і як його видобуває?»)
Колекціонувати можна все, що завгодно: запахи, звуки, барви природи, листівки про природу, малюнки. Колекція лягає в основу виставки, яку потім організовували разом з дітьми.
5. Еколого-дослідницькі екскурсії-експедиції.
Змістом екскурсії частіш за все в нас було обстеження найближчої місцевості з метою формування уявлень про природні умови, рельєф, екологічну ситуацію, наявність тварин та рослин.
Під час експедицій діти заготовляли лікарські рослини, збирали природній матеріал для колекції, досліджували рослини, ґрунт, воду в різних умовах (у тому числі за несприятливих умов: біля дороги, вздовж паркана, в парку тощо).
Об’єктами дослідження, можуть стати каміння, вітер і вода, їх вплив на природу.
Для еколого-дослідницьких експедицій ми маємо спеціальне знаряддя: лупа, олівець, фломастер, різні коробочки та пакетики, клейка стрічка, папка для гербарію, фотоапарат.
6. Екологічні виставки.
Тематика цих виставок у нас різноманітна: «Ліс - друг людини.», «Рідні краєвиди», «Людина та її добрі справи на землі.», «Космос», «Рослини рідного краю», «Моє улюблене місце на природі» тощо.
Також на виставці експонувалися художні твори, роботи дітей та вчителів, різнопланові колекції.
7. Екологічні спостереження.
Перед тим як спостерігати певний об’єкт, ми розглядали його з усіх боків. Наприклад, у спостереженні за рослинами виділяли такі цикли перед спостереженням:
- назва (цікаві відомості, пов’язані з назвою);
- класифікація (дерево, кущ, трав’яниста рослина );
- зовнішній вигляд, частини, призначення;
- умови необхідні для росту та розвитку;
- навколишнє середовище;
- співіснування з тваринами (місце проживання тварин, їжа для тварин);
- способи розповсюдження (насіння, розмноження);
- значення в житті людини;
- як людина допомагає рослинам;
- правила поведінки у природі.
У спостереженнях за тваринами з’ясовували наступне:
- назва (цікаві відомості пов’язані з ними);
- зовнішній вигляд, особливості;
- класифікація (комахи, птахи, риби, ссавці);
- спосіб пересування, пристосування кінцівок до способу пересування;
- спосіб добування їжі, пристосування до способу добування їжі;
- харчування;
- навколишнє оточення, пристосування до нього:
- розмноження;
- взаємозв’язки, що існують в природі;
- значення в житті людини;
- роль в житті людини;
- роль людини в житті тварини;
- правила поведінки в природі.
8. Метод проектів.
Цей метод пов’язаний з дослідницькою діяльністю і дає можливість набути нових знань, які застосовуються в реальному житті. Учні набувають навичок самостійної роботи з інформацією. Стимулюється інтерес до розвитку дитини через розв’язання проблем та застосуванні даних знань у конкретній діяльності.
Темою проекту у першому класі була: «Як облаштувати джерело». Виділили три етапи проектної діяльності:
1. Етап перед проектної підготовки.
2. Дослідницький етап.
3. Етап представлення отримання отриманих результатів.
Діти самостійно займалися пошуковою діяльністю,оформленням своїх проектів,представляли свої роботи.
Всі ці форми роботи з екологічного виховання проводилися для того, щоб урізноманітнити виховний процес, зацікавити дітей до пізнання навколишнього середовища в ігровій формі, активувати пізнавальну діяльність учнів прямими контактами з природою ,максимально наблизити навчання до життя,виховувати дбайливу до природи особистість. Адже така робота активізує розумову діяльність учнів,розширює кругозір,сприяє вихованню кмітливості.

2.2. Куточок природи у навчальному закладі
Виховне значення природи важко переоцінити. Спілкування з природою позитивно впливає на людину, робить її добрішою,будить в ній кращі почуття.
В шкільній установі ми знайомили дітей з природою, з тими змінами, які відбуваються в ній в різні пори року. На основі набутих знань формуються такі якості, як реалістичне розуміння явищ природи, допитливість, вміння спостерігати, логічно мислити, естетично, з цікавістю та любов’ю відноситися до всього живого. Любов до природи, навички бережного відношення до неї, турбота про живі істоти народжують не тільки інтерес до природи, але й сприяють формуванню в дітей кращих рис характеру, таких, як патріотизм, працелюбність, повагу до праці дорослих, які охороняють та примножують природні багатства.
Знайомити дітей з природою, виховувати любов до неї нам допомагав куточок природи, де утримувалися кімнатні рослини та деякі тварини, а також календар природи, (див. додаток А).
Мешканців куточка природи діти бачили кожного дня, що полегшувало роботу вчителя, під його керівництвом діти систематично спостерігали та доглядали за живими організмами. В процесі догляду за ними діти отримали уявлення про багатство рослинного і тваринного світу на землі, про те, як ростуть та розвиваються рослини та тварини, які умови для них слід створювати. Педагог вчив дітей порівняльному аналізу: порівнюючи тварин, знаходити подібне та відмінне між ними, спільне та різне в рослин, допомагав помічати цікаві особливості зовнішнього вигляду, поведінки тварин. Під час розглядання кімнатних рослин звертав увагу на красу квітів та листя, на те, як рослини, що знаходяться в груповій кімнаті, і добре доглянутий акваріум прикрашають її. Все це сприяло формуванню в дітей почуття прекрасного.
У процесі систематичного догляду за рослинами і тваринами вчитель формував у дітей певні трудові навички, вчив уважно відноситись до мешканців куточка, турбуватися про живі організми, укріплюючи таким чином в дітей інтерес до природи, наполегливість в досягненні результатів.
У нашій школі відведено спеціальне місце для інвентарю, який необхідний для природничо-дослідницьких робіт, так звана «екологічна лабораторія». Також тут у нас є в наявності різноманітні матеріали та обладнання: зразки з ґрунту, піску, глини; матеріали з пінопласту, дерева, металу, скла.
Куточок живої природи є невід’ємною складовою частиною шкільного закладу.
Зміст і організація учнів 1-А класу ЗОШ №1 м. Охтирка в куточку живої природи:
1. Основним напрямом діяльності дітей у куточку живої природи є проведення систематичних спостережень за ростом і розвитком тварин і рослин, проведення різноманітних дослідів згідно з навчально-виховними програмами та організацією дослідницької діяльності школярів.
2. Навчально-виховна та пошуково-дослідницька робота в куточку живої природи здійснювалася відповідно плану.
3. Педагог відповідав за стан та умови утримання, зберігання рослин і тварин, організацію навчально-виховної роботи з дітьми в куточку природи, за створення і підтримання умов, які відповідають правилам техніки безпеки та санітарно-гігієнічним вимогам.
4. Вчитель проводячи такі форми роботи в куточку живої природи як: заняття, спостереження , доручення, чергування, праця , повинен забезпечити дотримання дітьми правил техніки безпеки і санітарно-гігієнічного режиму, а також безпечну експлуатацію і зберігання обладнання та об'єктів рослинного і тваринного світу, що утримують в куточку природи.
5. Під час навчально-виховного та пошукового досліду роботи чи догляду за рослинами і тваринами куточки живої природи слід забезпечувати раціональний режим праці й відпочинку дітей.
6. Для закріплення знань дітей про сезонні зміни в природі в куточках природи, ми вели спеціальні календарі. В яких діти відмічали значками погоду сьогоднішнього дня, малюнки дітей, що відображали стан погоди в даний момент, ілюстрації, які відображали те, що характерно для даної кліматичної смуги.
Куточки природи в кожному класі шкільного навчального закладу мають велике виховне значення. Вони дають змогу дітям самостійно піклуватися про живі організми, які в ньому знаходяться. Під час роботи в куточках в учнів виховується трудова дисципліна, почуття любові до мешканців, які проживають у школі, бережливе ставлення до рослин та тварин.

2.3. Екологічна стежка
Навчальна екологічна стежка - наймолодший різновид педагогічно організованого маршруту на місцевості для проведення навчальної і пропагандистської природоохоронної роботи.
Головна мета екологічної стежки - виховання екологічно гармонійної поведінки дитини в навколишньому середовищі, поширення знань про природу і людину як невід’ємну частину довкілля.
Екологічні стежки виконують пізнавальну, розвиваючу, естетичну й оздоровчу функції. Використовуються для проведення навчальних екскурсій, прогулянок, масових заходів екологічно-натуралістичного спрямування, пропагандистської роботи з охорони природи. Маршрут стежки проходить територією дошкільного закладу або ж у природних умовах (ліс, річка, поле, тощо).
У нашій школі у виховному процесі педагоги часто застосовують даний вид роботи.
Основні вимоги до екологічної стежки:
- привабливість для відвідувачів. Стежка повинна розкривати красу природи, її індивідуальність і різноманітність;
- інформативність, тобто спроможність задовольнити пізнавальну потребу дітей, виходячи з її вікових особливостей;
- зміст тематичних ділянок має відповідати навчальним і виховним завданням;
- формувати систему наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального та дієвого ставлення до навколишнього природного середовища; розуміння самоцінності природи та її компонентів;
- розвивати емоційно-чуттєву сферу особистості школяра в процесі взаємодії з об’єктами природного та соціального середовища;
- збагачувати життєвий досвід дітей прикладами позитивної взаємодії з навколишнім середовищем;
- виховувати відчуття краси навколишнього довкілля.
На екологічній стежці куточки дикої (натуральної) природи поєднуються з антропогенним ландшафтом (створеним руками людини). На прикладах витоптаних ділянок, годівниць для птахів, засмічених або очищених водойм, місця для вогнища та смітника ми показуємо позитивний або негативний вплив людини на природу.
Як ми починали облаштування екологічної стежини? Спочатку склали паспорт на неї, в якому визначили місцезнаходження стежки (в нашому випадку це ділянка землі на території шкільного подвір’я), її завдання, історичні відомості, режим роботи, вказуємо відповідальних за обладнання і наступне підтриманні стежки в належному стані і подаємо короткий опис маршруту. Паспорт - юридичний документ, який дає право на створення стежки, тобто користування з такою метою певною ділянкою землі. Такий документ видає організація-землекористувач (директор шкільного навчального закладу ЗОШ №1 м. Охтирка ).
Екологічну стежку ми створювали поетапно. Спочатку детально обстежували територію, виділяли найцікавіші об’єкти для спостереження. Кожен об'єкт це свого роду зупинка, тому ми кожній з них дали назву. Для дітей ці назви мають бути зрозумілі і близькі. Тому ми їх назвали: «Квіти», „Живі об’єкти” (мурашник, гніздо дятла), «Весела галявина» (з конюшиною, кульбабками) (див. додаток В).
Щоб підвищити цікавість дітей до занять на екологічній стежці, ми разом з ними обирали «провідника» стежинки. Діти завжди хочуть бачити його добрим, сміливим, чесним, справедливим, розумним, відважним. Частіше всього в нас в цій ролі виступали герої казок, оповідань про природу
- хлопчик Озиваймо, Жалійко, Котигорошко тощо. Ми малювали героя на табличці першої зупинки, де він «зустрічав» гостей.
Коли всі організаційні моменти вирішено, взявши з собою увагу, спостережливість, фантазію та велике бажання пізнавати чарівний світ природи маленькі школярі вирушали у мандрівку, яка допомагає їм дізнатися багато нового і цікавого, зрозуміти, яке багатство, красу і насолоду дарує людям наша земля. Провідним методом виступало спостереження в поєднанні з екоіграми, природоохоронною діяльністю, читання літературних творів на природничу тематику. Тематика різноманітна: «Карнавал осіннього листя», «Слухаємо скарги природи», «Допоможемо птахам взимку», «Про що нам співає весна ?», тощо.
На прогулянці часто використовую цікавий корисний метод друковане слово: читаю художню літературу, перлини народної мудрості, казки, легенди, прислів'я, прикмети (див. додаток С), загадки на екологічну тему. «Багато лісу - не губи, мало лісу - бережи, нема лісу - посади», «Нема ліпшої краси - як ліси», «Одне дерево зламав - посади сорок», «На копійку соку набереш, а багато лісу переведеш», « Доглядаємо землю плідну, як матінку рідну» - так вчать народні прислів'я.
На кожну екологічну зупинку створювали каталог, де зазначено перелік всіх об'єктів, які можна спостерігати в даному пункті. Крім цього разом з учнями розробляли правила поведінки на зупинці, окремий девіз, обирали її господаря (героя казки). Прикріплювали фотографії об'єктів, зроблені в різні пори року і додавали необхідну для вчителя інформацію: біологічні, екологічні характеристики, дані про особливості поширення, тлумачення назви, відомості про народні назви, значення об'єкта в житті людини і рекомендації, як використовувати його у роботі з екологічного виховання учнів і у просвітницькій роботі серед батьків.
Роботу на екологічній стежині ми проводили систематично. Для того, щоб діти краще запам'ятовували почуте і побачене, коли поверталися в клас, пропонувала дітям намалювати побачене чи розповісти про нього. Це розвиває у дітей зорову та слухову пам'ять.
Екологічна стежка - дуже цікавий дітям і корисний вид роботи. Діти самостійно можуть спостерігати один і той же об'єкт за різних погодних умов, в різні пори року, а потім самостійно співставляти це і робити висновки. Діти мають змогу обирати самостійно об'єкт для спостереження чи дослідження, який знаходиться на маршруті, що піднімає в них рівень самооцінки.

Висновки до другого розділу
В Охтирському загальноосвітньому навчальному закладі І – ІІІ ступенів №1 велике значення приділяється екологічному вихованню. Протягом всіх режимних моментів спрямовується діяльність на прищеплення дітям почуття до прекрасного, любові до навколишнього середовища, бережливе ставлення до рослинного та тваринного світу, а також до людських надбань. Враховуючи надзвичайну чутливість учнів, перевага надається емоційному сприйманню природи, розвитку естетичних, інтелектуальних, гуманістично-спрямованих почуттів у ставленні до природи. Враховуючи вікові особливості школярів можна з впевненістю сказати, що найкраще пізнання навколишнього середовища відбувається через гру. Адже гра – є провідною діяльністю учнів початкової школи. Природа оточує дітей усюди. Вона цікавить їх, привертає увагу і певним чином впливає на них.
Збагачуючи і розширюючи уявлення дітей про природні явища, про життя рослин і тварин, про творчу працю людей з вирощування культурних рослин і корисних тварин, учитель пробуджує в них живий інтерес до навколишнього світу, бажання працювати разом із дорослими, приносити користь, бажання охороняти ліси, зелені насадження. Виховуючи в дітей із самого раннього віку любов, інтерес до рідної природи, залучаючи їх до праці, учитель формує в учнів працьовитість, бережливе ставлення до природи, розвиває почуття прекрасного.
У початковій школі діти вперше знайомляться зі світом знань про природу, і майбутнє їхнє ставлення до неї залежить від того, наскільки вони оволодівають цими знаннями, як у них буде виховано любовне і бережне ставлення до природи.
Виконанню різноманітних навчально-виховних завдань, формуванню позитивних рис особистості, вихованню любові до природи, праці сприяє використання різних форм проведення уроків природознавства і всіляких методів навчання.
Пізнання дітьми природи відбувається під час активної діяльності, коли вони оволодівають уміннями бережливого ставлення до її об'єктів, збереження та створення умов для їх нормального співіснування.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Проаналізувавши формування екологічної культури дітей молод-шого шкільного віку ми бачимо, що необхідно прищеплювати дітям любов до навколишнього середовища, вміння оберігати «зелених друзів» та примножувати багатства природи.
Показавши значення виховання позитивного емоційного ставлення до природи в школярів, я довела, що, у виховному процесі під час всіх режимних моментів не слід забувати про емоційні почуття дитини, не потрібно їх «придушувати» в дитині. Адже коли дитина виявляє своє задоволення, свою радість з приводу побаченого, в неї формується позитивне ставлення до оточуючого середовища, яке згодом переростає в любов до природних багатств.
Визначивши взаємодію школи і сім'ї у екологічному вихованні ми переконалися, що для того, щоб дитина росла і розвивалась екологічно вихованою, педагогам разом з батьками слід об'єднатися в єдину команду і позитивно впливати на неї, прищеплювати любов та бережливе ставлення до оточуючого, як під час виховних процесів у шкільному навчальному закладі, так і поза його межами.
Доводячи необхідність спостережень у шкільному закладі ми бачимо, що сприйняття природи допомагає розвинути такі якості як життєрадісність, емоційність, чуйне ставлення до всього живого. Дитина, полюбивши природу не буде бездумно зривати квіти, ображати тварин. Спостереження - основний метод пізнання природи. У дитини сприйняття гостріше, ніж у дорослого, тому що вона зіштовхується з нею вперше. За умови підтримки та розвитку цієї цікавості, педагог може виховувати у дітей багато позитивних якостей, познайомити з природними явищами, пояснити причини їх виникнення та взаємозв’язок між ними.
Природа - це надзвичайне диво. Вона ніколи не повторюється, і тому спостереження примушує дітей шукати і знаходити нове у відомому, баченому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Кузьмінський А. І., Омеляненко В. Л. Педагогіка: Підручник. -Київ: видавничий центр «Знання», 2007 .- 447 с.
2. Калузька Л. Дивокрай. - Тернопіль: видавничий центр «Мандрівець», 2004. - 335 с.
3.Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класів .
4. Лисенко Н. В. Екологічне виховання школярів. Київ: видавничий центр «Освіта» - 1993 – 68 с.
6. Плохій 3. П. Виховання екологічної культури. - Київ: 2002. - 120 с.
7. Назаренко А. І., Якубенко В. В. «Люби природу не для себе, люби для неї» //Початкова освіта. - 2004. - № 25.- С 10-11.
8. Грицюк Л. А., Каратаева М. І. «Формування екологічної культури» // Початкова школа - 1999. - № 8. - С. 20-22.
9. Плохій П. «Виховання екологічної культури» //
Початкове навчання та виховання. - 2002 . - № 13. - С. 28-29.
10. Організація спостережень в навчальному закладі - Харків:
видавнича група «Основа», 2007 . - 140 с.
11. Грицюк Л. А., Каратаева М. І. «До екологічного світорозуміння через усвідомлення себе» // Палітра педагога. - 2005. - № 2.- с. 4-7.
12. Ладивір С. О. «Перші уроки добра» // Початкова освіта- 2008. - № 12.-е. 14-16.
13. Бондарева Л., Алейникова В. Скарбничка природи: Книжка-
саморобка за оповіданнями В. Сухомлинського. - 2002. -30 с.
14. Кот Н. Розвивальне екологічне середовище в дитсадку. - 2001. - 55 с.
15. Харченко С. «Секрети королеви Флори» // Початкова школа - 1997.- № 6.-с. 27-30.
16. Курик М. «Екологічне виховання в шкільному закладі: надбання та перспективи» // Початкова школа - 2004. - № 2.- с. 19-25.
17. Плотникова Н. «На пргулянку до лісу» // Початкова освіта-2004. - № 8. - С. 12-15.
18. Шик М. «І дерево, і скеля, і людину» //Початкова школа. - 2004. - № 5.- с. 30-33.
19. Яришева Н. «Збережемо довкілля природи» // Початкове навчання та виховання. - 200. - № 7.- С. 4-9.
20. Біла І. «Вчимо дивитися, бачити, творити» // Палітра педагога. -2004. - № 4.- с. 22-25.
21. Упіймо Л. «Екологічна культура та народні природознавчі традиції» // Палітра педагога. - 2004. - № 1.- с. 32-35.
22. Лисенко Н. В. Екологічна освіта школярів- Київ:
видавництво «Освіта» . - 1993. - 157 с.
23. Бауера Екологія: Посібник 8-11 кл. - Чернівці: Митець, 1993 . -
306 с.

ДОДАТКИ

Додаток А
КУТОЧОК ПРИРОДИ

Додаток В
СХЕМА ЕКОЛОГІЧНОГО МАРШРУТУ

Додаток С
ПРИКМЕТИ, ЯКІ МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ НА ЕКОЛОГІЧНІЙ СТЕЖИНІ
ВОСЕНИ
- Якщо забагровіють зорі на небі - завівають вітри.
- Коли вересень починається вранішнім дощем - йтиме з тиждень.
- У вересні ворони всідаються на нижніх гілках дерев - на вітер.
- На бабине літо мандрують павучки.
- Осінній туман - на дощ, іній - на ясну погоду.
- Хмари пливуть швидко - на ясну погоду.
- Листопад - місяць прильоту зимових птахів. ВЗИМКУ
- Ворони «хороводять » у небі - на снігопад.
- Сніг рипить під ногами - похолодає.
- Вікна «плачуть» - на відлигу.
- Заспівав снігур - до заметілі.
- Зранку пищить синиця - похолодає.
- Уночі був іній - вдень сніг не випаде. ВЕСНОЮ
- Ранковий туман - до ясної погоди.
- Якщо навесні літає багато павутиння - літо буде гаряче.
- Побачити шпака - весна вже на порозі.
- Ластівки вилітають із гнізда - на хорошу днину.
- Яскраво - блакитна веселка в дощ - до погожого дня. ВЛІТКУ
- Горобці порпаються у просі - на дощ.
- До дев'ятої години ранку мокрець не розтулив квіточок -дощитиме.
- Перед дощем квіти пахнуть сильніше.

Автор: 

Ворнько Тетяна Олександрівна,вчитель початкових класів,Охтирська ЗОШ №1 І-ІІІ ступенів

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі