Користувацький вхід

вплив діяльності людини на стан атмосфери

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Тема: Вплив діяльності людини на стан атмосфери.

Мета: конкретизувати знання учнів про біосферу та вплив людини на неї, сформувати науковий світогляд, на якому базуватимуться екологічне мислення та екологічна культура учнів.
Розвиваюча мета: Розвивати логічне мислення, уміння аналізувати, порівнювати, зіставляти, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, прогнозувати, робити висновки.
Виховна мета: Виховувати екологічну культуру, дбайливе ставлення до природи, почуття відповідальності за свої дії, які можуть спричинити негативні зміни в довкіллі, культуру мовлення, толерантність, дружелюбність.
Тип уроку: Комбінований урок із застосуванням інтерактивних технологій
Методи та прийоми: Мозковий штурм, розповідь, бесіда, робота в малих групах, проблемна ситуація, коло ідей, незакінчене речення комп’ютерна презентація, розв’язування екологічних задач, рефлексія.
Обладнання: Картки-завдання, оціночні листи, екологічні карти України, комп’ютер, диск зі слайдами.
Основні поняття і терміни: Екологія, екологічна криза, природні ресурси, ерозія ґрунтів, кислотні дощі, природоохоронні території, раціональне використання природних ресурсів

Концепція уроку:
Підвести до розуміння того, що господарська діяльність людини не повинна бути стихійною, необхідно враховувати природні екологічні закони й використовувати їх у практиці ведення господарства. Показати, що екологічні знання дозволяють здійснювати господарську діяльність без руйнування природних систем.
Девіз уроку: Знання лише тоді стають переконаннями, якщо вони досягнуті зусиллям думки.

Хід уроку:
І. Організаційний момент
Викладач вітається з учнями.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Викладач звертається до епіграфу уроку:
«Людина – творіння природи, вона існує в природі, підкорена її законам, не може звільнитися від неї, не може - навіть в думці – вийти з природи».
(П.Гольбах)
Проте в останні десятиліття діяльність людини призвела до того, що наша вимучена природа стає небезпечною для життя сучасних та майбутніх поколінь.
Стан навколишнього середовища України на сьогоднішній день вважається критичним. За тривалістю життя населення України посідає 52 місце в світі. З 1991 року зареєстроване природне скорочення населення. Особливо вражаючими є показники смертності дітей на першому році життя 13,6 на 1000 новонароджених.
Фахівці переконані, що причиною цього є забруднення навколишнього
середовища, як результат - глобальна екологічна криза.

Мозковий штурм
Давайте поміркуємо над тим, що ж саме призвело до екологічної кризи?
Висловіть свої думки.
В результаті висунутих учнями припущень на дошці з’являється схема:
Суперіндустріалізація
Суперхімізація
Екологічна криза
Суперспоживання
Виснаження природних ресурсів

ОТЖЕ, тема нашаго сьогоднішнього уроку «Вплив людської діяльності на стан атмосфери»
Мета: конкретизувати знання учнів про біосферу та вплив людини на неї, розглянути такі проблемні питання, як збільшення населення землі, знищення лісів, проблеми використання енергоресурсів, ерозія та забруднення грунтів, зміна клімату землі.

Завдання №1
Методичний прийом: «Пароль»
Всі учні встають. Викладач по черзі ставить питання кожному учню (відповіді мають бути короткими та швидкими) Учень, який відповідає і дає правильну відповідь сідає, ті учні, які не відповіли на жодне запитання залишаються стояти до кінця опитування. Їм викладач пропонує ознайомитися з попереднім матеріалом (папки опорних сигналів знаходяться на столах). Такий прийом дозволяє викладачеві виявити рівень володіння термінологією, готовність учнів до сприйняття нового матеріалу.

Питання до учнів:
1. Газоподібна оболонка Землі, що складається із суміші різних газів, водяної пари, твердих часточок.
(атмосфера)
2. Короткочасне, або за певний час надходження в навколишнє середовище різних забруднюючих речовин.
(викиди)
3. Біологічна наука, яка вивчає відносини організмів.
(екологія)
4. Певна ділянка, що охороняється законом і повністю виключена з господарської діяльності з метою збереження природних комплексів, охорони видів живих істот.
(заповідник)
5. Одна із форм фізичного забруднення, адаптація до якої неможлива.
(шум)
6. Нижня частина атмосфери, вся гідросфера і верхня частина літосфери Землі, населені живими істотами.
(біосфера)
7. Непридатні для виробництва даної продукції види сировини.
(відходи)
8. Руйнування ґрунту, гірських порід водними потоками і вітром з порушенням їх цілісності і зміною фізико-хімічних властивостей.
(ерозія)
9. Верхня тверда оболонка Землі, яка включає земну кору і верхню мантію Землі.
(літосфера)
10. Шар атмосфери над поверхнею Землі з підвищеною концентрацією озону, що поглинає ультрафіолетове випромінювання.
(озоновий екран)
11. Напружений стан взаємовідносин між людством і природою, що характеризується невідповідністю розвитку продуктивних сил і виробничих відносин у людському суспільстві ресурсно-екологічним можливостям біосфери.
(екологічна криза)
12. Знищення диких тварин з порушенням правил полювання, рибальства та інших вимог законодавства щодо охорони тваринного світу.
(браконьєрство)
13. Ділянка, в межах якої постійно або тимчасово заборонено окремі види господарської діяльності, щоб забезпечити охорону певних видів живих істот, природних біоценозів.
(заказник)
14. Хімічна речовина для вибіркового або повного знищення рослин.
(гербіцид)
15. Сукупність живих істот і середовище їх існування об’єднаних в систему біотичних і абіотичних явищ.
(екосистема)
16. Хімічні засоби захисту с/г культур.
(пестициди)
17. Сукупність форм експлуатації природних ресурсів.
(природокористування)
18. Природні особливості існування організмів.
(умови існування)
19. Переміщення тварин, зумовлене зміною умов у місцях їх існування.
(міграція)
20. Вища стадія біосфери, пов’язана з виникненням і становленням біосфери.
(ноосфера)
Завдання №2
Розв'язати кросворд «Оболонки Землі».
По горизонталі:
1. Зовнішня тверда оболонка.
2. Газова оболонка Землі.
3. Оболонка, в якій сформувався озоновий екран.
4. Водна оболонка.
5. Нижня частина атмосфери.

ІІI. Вивчення нового матеріалу.
Вчитель.
Давайте порівняємо Світ, який створив нас і який творимо ми.
«Охороняти природу, оберігати довкілля» — все частіше лунає із засобів масової інформації цей лозунг. І дехто навіть звик до «модних» фраз «екологічно чистий продукт». Ми придумали багато екологічних дат: 22 квітня — День Землі, 6 червня — День довкілля, День води, але чистішою від цього наша природа не стала.
Людство на порозі екологічної кризи. Сучасний стан довкілля поставив людину перед вибором: або й далі жити за принципом «після нас хоч потоп», або ж починати розвивати те, що американський еколог О.Леопольд назвав «екологічною совістю», тобто відповідальністю за свої вчинки в природі. Тож час замислитись, чи дійсно Homo sapiens звучить гордо? Задумайтеся над словами Ґете: «Ми живемо серед природи, ми постійно діємо на неї, проте не владні над нею».
З одного боку, людство не зможе існувати без корисних копалин, енергії, промисловості та безлічі технічних споруд, з іншого —діяльність людини вже призвела до цілої низки екологічних проблем, які шкодять не тільки природі, а й здоров'ю самої людини. Як же бути? Хто тут винен?
Повідомлення учнів
(По кожному питанню виступає один учень від групи, виступ кожного учня оцінюється рештою учнів класу?)
1 учень.
Збільшення населення Землі
Причиною багатьох проблем, які стоять нині перед людством, є швидке збільшення населення нашої планети. За підрахунком вчених, у VII тис. до н.е. населення Землі не перевищувало 10 млн осіб. (Порівняйте: тепер лише в столиці Японії Токіо – людей живе більше), на початку н.е. – 300, в середині ХVII ст. – майже 700 млн, у 1970 р. – 3,6 млрд, а в 1990 – 5,3 млрд осіб. Якщо ця тенденція зростання народонаселення зберігатиметься, то за прогнозами фахівців уже в 2030 році воно сягне 9 млрд. лише за останні 50 років населення Землі збільшилося вдвічі, що дає підстави стверджувати про справжній демографічний вибух, наслідки якого не можливо передбачити. Зокрема, зростання народонаселення загострює проблему забезпечення його продовольчими ресурсами. При цьому, регіони з найбільшою густотою населення часто не збігаються з місцями найрозвиненішого сільського господарства. Наприклад, у країнах Європи, Північної Америки, Австралії, де виробляють до 60% харчових продуктів, мешкає всього 30% населення Землі, тоді як для Східної Азії це співвідношення становить відповідно 28 і 53%.
Висновок: проблема перенаселенності певних регонів визначається співвідношенням густоти населення з наявними на цій території ресурсами, необхідними для існування людини.
Вчитель записує поняття демографічний вибух на дошці, а учні — в зошиті.
Демографічний вибух — різке зростання кількості населення.
Проблемне запитання для учнів.
Обгрунтуйте причини можливої небезпеки різкого збільшення населення, особливо в країнах, що розвиваться.
Вчитель вислуховує висловлювання учнів, у разі необхідності доповнює їх або коректує. Разом з учителем учні роблять висновок про необхідність збільшення харчових ресурсів.
2 учень.
Ерозія та забруднення ґрунтів
Забезпечення населення Землі продуктами харчування зумовлює щорічне збільшення площі орних земель. Але розорювання ділянок, зайнятих природними екосистемами, і вирубування лісів, які забезпечують оптимальний рівень ґрунтових вод і захищають ґрунти від впливу вітрів, спричинюють їхню ерозію. Ерозія ґрунтів – це зменшення товщі їхнього верхнього родючого шару внаслідок розмивання водою або видування вітром.
Ще одна причина скорочення площ орних ґрунтів — це їх засолювання, яке відбувається внаслідок нераціонального зрошування. Надмірне зрошування спричинює підвищення рівня ґрунтових вод, а разом а ними і солей, що відкладаються на поверхні ґрунту.
Негативно впливає на родючість ґрунтів і їхніх мешканців застосування пестицидів – хімічних сполук, як: використовують для захисту рослин, продуктів харчування від шкідників. Надмірна кількість пестицидів забруднює природні екосистеми, а такон продукти харчування, питну воду, з якими вони можуть потрапити в організм людини. Регулярне їхн застосування спричинює появу шкідників, нечутливих до дії певних отрутохімікатів, та зникнення корисних видів.
Внаслідок ерозії та інших процесів запаси гуму нашої планети щорічно зменшуються приблизно і 24 млн тонн, а площа пустель лише за останні 25 років збільшилася на 120 млн га. Якщо ці проце своєчасно не зупинити, то вже наприкінці XXI століття майже третина всіх орних ґрунтів може ста непридатною для сільськогосподарського використання.

Проблемне запитання.
Поясніть, чому незважаючи на досягнення селекціонерів, передові технології обробітку землі, врожайність більшості культур не зростає, а - навіть знижується.

Учні висловлюють свої погляди, вчитель коректує їх. Вчитель записує поняття на дошці – ерозія грунтів, засолювання, пестициди, а учні — в зошиті.
Під керівництвом учителя учні роблять висновок про необхідність збереження ґрунтів.
3 учень.
Знищення лісів, проблеми використання енергоресурсів
З 1950р. площа лісів зменшилась удвічі. Щороку вирубується така кількість лісів, що за площею дорівнює території Польщі. А дерева — це не тільки первинні продуценти, а й основні очищувачі повітря від СО2 та виробники кисню:
6СО2 + 6Н2О = С6Н12О6 + 6О2
Щороку рослини поглинають 200 млрд т СО2 та виділяють 150 млрд т О2.
Ліс — окрема екосистема, зі стабільним комплексом видів, зі своїми трофічними зв'язками. Неконтрольоване вирубування лісів може спричинити зміни в кліматі планети, зменшення кількості кисню в атмосфері, загибель багатьох видів рослин і тварин. Якщо не проводити нових лісонасаджень, з часом почнеться процес спустелення.
Зростання населення Землі та інтенсивний розвиток промисловості загострюють проблему енергоресурсів. Ця проблема тісно пов'язана з екологічним станом нашої планети, оскільки ефективне використання енергоресурсів не лише знижує собівартість промислового виробництва, а й рівень видобутку корисних копалин, що у свою чергу, значно знижує забрудненість довкілля.
В останні роки загострилися проблеми використання атомних електростанцій (АЕС), які діють у понад 30 країнах світу. Це і розв'язання проблем безаварійної роботи АЕС, і забруднення радіонуклідами територій, які їх оточують, і захоронення відпрацьованого ядерного палива тощо.
Так, ще й досі не розроблені надійні способи зберігання радіоактивних відходів: термін експлуатації контейнерів; в яких вони зберігаються, важко зіставити з періодом напіврозпаду радіоактивних сполук (у деяких ізотопів він може перевищувати 24 тис. років).

Доцільно використати малюнки «Порівняння об’ємів піраміди Хеопса і міського звалища поблизу Нью-Йорка (с. 187 з підручника Г. О. Білявського «Основи екологічних знань»), виявити ставлення учнів до проблеми закриття ЧАЕС. Учні формують висновок про шкідливий вплив на біосферу зменшення площ лісів та будівництва АЕС.

4 учень.
Зміна клімату Землі
Діяльність людини є однією з причин зміни клімату Землі.Зокрема, інтенсивний розвиток промисловості та енергетичного комплексу збільшують концентрацію в атмосфері вуглекислого газу. Це явище має назву «тепличний ефект», унаслідок якого підвищується температура біля поверхні Землі (див. мал.). Так, за останні 200 років вміст вуглекислого газу в атмосфері збільшився на 25%, а середньорічна температура біля поверхні Землі – на 0,5° С. Якщо цей процес триватиме і далі, то вже до середини XXI століття температура довкілля може зрости ще на 5° С. Це, у свою чергу, спричинить танення льодовиків і підйом рівня води у Світовому океані на 1—2 м, затоплення понижених місцевостей, а урагани і суховії перетворять на мертві пустелі значні території.

Можна запропонувати учням висунути власну гіпотезу про причини та наслідки цього явища для клімату Землі та життя людини.
Після обговорення гіпотез, висунутих учнями, вчитель пропонує заповнити схему та записати в зошиті висновок про потепління клімату в зв'язку зі збільшенням кількості вуглекислого газу в атмосфері.

Підсумовуючи вивчений матеріал, учні з допомогою вчителя формулюють висновок про необхідність ексцентричних поглядів людини на природу, усвідомлення того, що збереження біосфери — єдина умова виживання людства, прагнення людини до співпраці з природою, а не боротьби з нею.
Цікаво знати!
Що чекає на наше місто в майбутньому?
Чи знаєш ти...
На кожного мешканця припадає в середньому 150— 200 кг сміття на рік.
80 % усіх хвороб — від екологічних негараздів.
Щогодини п'ять-шість видів живих істот зникають з лиця Землі.
На місці багаття грунт утрачає родючість на п'ять-сім років.
Скільки «живе» сміття в природі? Папір — місяць, бляшанка — 60—100 p., поліетиленові мішки — 10-20 p., пластик— 400 p., скло – 1000 p.
Якщо не знищувати сміття, то за рік воно вкриє всю планету шаром до 5 м. Хочете все це залишити своїм дітям?

ІV. Узагальнення і систематизація знань.

Осмислення об'єктивних зв'язків
1. Гра-мандрівка у 2024 рік.
Учитель роздає учням на вибір картки чотирьох кольорів. Залежно від кольору картки учні утворюють 4 групи.
I група — населення міста майбутнього;
II група — екологи;
група — лікарі;
група — працівники сільського господарства.
Учитель пропонує учням уявити себе в 2024 році і, використовуючи здобуті в ході уроку знання, спробувати пояснити умови життя і праці своїх соціальних груп.
Вислухавши учнів та скоректувавши їхні розповіді, вчитель пропонує учням висловити свої пропозиції, які допомогли б не допустити ситуації, що може скластися в біосфері через 10 років. Після цього роблять висновок, що збереження біосфери залежить від наших дій.

2. Методичний прийом «Мікрофон».
Що є причиною виникнення екологічних проблем? (Діяльність людини)
Чому загроза екологічної кризи виникла саме сьогодні? (Демографічний вибух, зростання запитів людей і можливостей їх задовольнити (розвиток науки і техніки) за незмінних природних ресурсів)
Чи згодні ви з висловом: «Найактуальніша проблема у справі охорони природи — захист Ното sapiens від Homo sapiens?
Учені-екологи провели уявний експеримент: людину з далекого: минулого перенесли в наші дні. Що з нею сталося? Вона загинула дуже швидко. Чому? (Порівняно з первісною людиною в організмі нашого сучасника Cd у 70, Рb і Hg - у 20, Те - у 40 разів більше. Все це небезпечні для життя елементи.)
Є невелике фантастичне оповідання. Розумні рослини з іншої планети наділили розумом рослини Землі та, з огляду на їх тяжке становище, запропонували переселитися на іншу планету: чисту, не зіпсовану цивілізацією. Останнє дерево планети трималося своєї батьківщини, але коли спалахнула ріка, насичена нафтою та бензином, не витримало і залишило Землю. Якби всі сучасні види живих організмів мали таку можливість, чи зосталися б вони на Землі? Чи залишилися б хоч які організми?
Жан Фабр писав: «Людина загине, вбита незмірним ростом того, що вона називає цивілізацією». Що дозволяє нам сьогодні сподіватися, що ці песимістичні прогнози не підтвердяться?
3. Рольова гра
Хто має нести відповідальність за ті екологічні проблеми, що постали сьогодні перед людством? (Споживач, директор хімзаводу, міністр тощо) Після того як названі всі можливі установи, організації, дається завдання: «Ви — споживач. Яким чином ви можете допомогти уникнути екологічних проблем? Ви — директор... Ви — міністр... Ви...»
Кілька хвилин на підготовку відповіді, яку необхідно сформулювати однією фразою.
Висновок. Розв'язувати екологічні проблеми необхідно сьогодні, поки вони не переросли в екологічну катастрофу, і для цього необхідно об'єднати зусилля всього людства.
Варіант 1
Флора полів і лук європейських країн перебуває на межі зникнення через використання гербіцидів. Звісно, боротьба з бур’янами необхідна, оскільки вони відбирають воду і поживні речовини, затінюють посіви культурних рослин. Тоді чому ж вживають заходів для вирощування і збирання насіння бур’янів? Чому фермерам пропонується залишати спеціальні 5-метрові смуги для «порятунку» бур’янів?
Відповідь. Бур’яни створюють природний життєвий простір для ворогів комах – шкідників сільськогосподарських культур, а також захищають ґрунти від ерозії (наприклад схили).
Варіант 2
«Одна людина залишає в лісі слід, сотня – стежку, тисяча – пустелю».Чи згодні ви з цим висловлюванням? Відповідь обґрунтуйте.
Відповідь: Погіршується структура лісового ґрунту, погано проходить повітря і волога, гинуть деревні сходи.
2. «Коло ідей»
Проблемна ситуація:
Яким чином можна подолати чи зменшити негативний вплив людської діяльності?
Свої пропозиції групи мають записати на аркушах, прикріпити на дошку та прокоментувати, обґрунтувати
Час на обговорення в групі - 4 хв., на виступи _______хв.
Експеримент:
1.Вчитель: Отже, ми обговорили основні питання нашої теми, а тепер я пропоную вирішити одну дуже важливу проблему. Часто в результаті аварій танкерів, що перевозять нафту вона потрапляє в води морів і океанів. До яких наслідків призводить витік нафти в прибережній зоні? Давайте проведемо такий експеримент.
Добавимо в пробірку з водою декілька крапель машинної олії. Чи змішуються ці рідини? Зробіть висновки. Зробіть висновки про наслідки катастрофи та запропонуйте способи очистки.
Учні: Використовувати спеціальні бактерії які харчуються нафтою. Бактерії харчуються нафтою, розмножуються і таким чином знищують нафту з поверхні води.
V. Підсумок уроку
Наші екологічні поради
У лісі, на луках, у полі ви — гості. Менше турбуйте птахів і звірів, особливо в період гніздування і виведення потомства.
Бережливо ставтеся до рослин: збираючи квіти, ми позбавляємо природу краси.
Ходіть тільки стежками. Одна людина залишає в лісі слід, сто — стежку, а тисячі — пустелю.
У природі дотримуйтеся тиші. Шум лякає тварин і шкідливо впливає на рослини.
Шість років засівай землю і збирай урожай, а на сьомий дай їй спокій. (Біблія)
Садіть дерева й квіти. Вони збагачують повітря корисними речовинами і киснем. Одне дерево адсорбує за день 1 кг пилу.
Не використовуйте на своїх городах хімічні засоби боротьби, віддайте перевагу біологічним методам.
Не спалюйте опале листя. Взимку воно захищає дерева від. морозу, влітку від спеки, а розкладаючись, дає перегній.
Вирощуйте кімнатні рослини. Вони поглинають бактерії, віруси, шкідливі речовини.
Щільно закривайте водопровідні крани. Одна крапля, що падає з крана, за рік перетворюється на 3 т марно витраченої води.
Пам'ятайте, що найчастіше помиляється той, хто взагалі нічого не робить, вважаючи, що може зробити занадто мало.

Вчитель.
Щедра наша країна на хліб, добро, пісні й ласку. Ми маємо талановитих, мудрих людей, проте ми забули, що ми — люди, поки є природа. Ми в постійному боргу перед нею, бо користуємось її дарами. Не шукайте винних! Почніть із себе! Вже давно час озирнутися і кожному зробити щось корисне для природи!
Доторкніться до природи серцем!!!

VI. Домашня робота
1.Вивчити §39
2. Записати свої міркування з приводу вислову З. Ленца: «На надгробному камені людської цивілізації буде написано: "Кожен хотів кращого — для себе"», підготувати повідомлення про один вид організмів, занесених до Червоної книги України.
2 Прийом «Незакінчене речення»
Кожен учасник групи продовжує речення:
1 група : На сьогоднішньому уроці я дізнався про…
2 група: На уроці я відкрив для себе…
3 група: Мої враження від уроку…
4 Група: Я хотів би дізнатися більше про…

Автор: 

Топчій Інна Володимирівна, вчитель біології та хімії, КЗ "Полтавська вечірня (змінна) школа №1 Полтавської міської ради Полтавської області"

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі