Куратор групи: партнер, наставник, лідер?!

Педагогіка - наука про виховання людини. Виховання - процес тривалий у часі.
« Воспитывают все: люди, вещи, явления, но прежде всего и дольше всего – люди. Из них на первом плане родители и педагоги».
(Макаренко А.С.)
Особливу роль у навчально – виховному процесі відіграє куратор групи. Кураторство – це найбільш творча і кропітка ділянка роботи педагога. У процесі роботи куратора виникає безліч запитань, на які потрібно давати відповідь якнайшвидше, тому що за кожним з них доля вихованця.
Історично склалося, що реалізація виховної роботи у студентських групах здійснюється через кураторів.
Діяльність класного керівника (куратора) включає чотири сфери відповідальності:
1) забезпечення життя й здоров'я студентів;
2) забезпечення позитивних міжособистісних відносин студентів між собою й з викладачами. Класний керівник є творцем морально-психологічного клімату в колективі;
3) допомога студентам в освоєнні освітніх програм;
4) виховання патріотичних почуттів, духовності, культури, ініціативності, самостійності.

Навчальна група – це маленька модель суспільства.
Класний керівник групи прогнозує, аналізує, організовує, контролює повсякденне життя й діяльність підлітків. Тому, для студентів він повинен бути не тільки лідером, а ще і партнером, наставником. І працювати вони повинні разом заради загальної мети, бо вихователь і вихованець – частина однієї команди.
Мета куратора групи – формувати цілісну, гармонійну, розвинену особистість.

Результатом діяльності куратора є набуття молодою людиною соціального досвіду поведінки, формування національної самосвідомості, ціннісних орієнтацій і розвиток індивідуальних якостей особистості.
Існує кілька принципів роботи класного керівника із групою:
Авторитарний - як парадигму виховання він обирає примус.
Примус виявляється в формулі: «Роби так, інакше будеш покараний».
Демократичний - класний керівник радиться із групою.
Ліберальний - у групі панує хаос.
Найбільш оптимальний - демократичний , коли відбувається сполучення педагогічного керівництва з ініціативою й самостійністю студентів. Порозуміння між куратором та студентами складає основу успіху виховної роботи протягом всього періоду навчання.
У групі потрібно із самого початку спланувати систему
виховного процесу, тобто дуже важлива чітка постановка мети. Якщо немає мети, не буде й результату.
Головне полягає у тому, щоб перетворити студентську групу на колектив, створити в ній обстановку для напруженої праці, підвищити відповідальність кожного студента за своє навчання, виховувати у студентів непримиримість до порушення навчальної дисципліни, до моральних і протиправних учинків.
Виховна робота в студентській групі здійснюється шляхом
реалізації затвердженого плану виховної роботи.
Впродовж навчального року класний керівник як наставник
повинен чітко коректувати напрямок виховної роботи, тобто при необхідності приділяти більше увагу моральному, національному або правовому вихованню студентів.
Класний керівник як лідер має право на свою авторську виховну
програму, сам визначає форми, методи, зміст роботи на підставі поставлених завдань і цілей виховання. Це насамперед запровадження форм і методів виховання, що відповідали б інтересам особистості, сприяли розкриттю їх талантів: інтелектуальних, художніх, фізичних.
Класне керівництво – це не обов’язок, це постійна творчість.
Існує древньогрецький вислів: «Студент не чаша, яку необхідно наповнити, а факел, який потрібно запалити».
Тому важливо впроваджувати в навчально – виховний процес
інноваційні ( нестандартні, нетрадиційні) форми. Такі як: інтелектуал – шоу; аукціони; турніри; зустрічі із цікавими людьми; брейн – ринги;

телемости; круглі столи, диспути.
Будь яку із цих форм можна використати, але творчо підійшовши до цих заходів. Тільки творчо працюючий викладач може виховати творчо працюючого фахівця.
Для з’єднання колективу важливо проводити екскурсійну та
краєзнавчу роботу. Це може бути екскурсія в ботанічний сад, на виставку воскових фігур, у Краєзнавчий музей, прогулянки рідним містом, відвідування із групою театру, проведення вечорів, присвячених знаменним датам.
При цьому важливо аналізувати кожний проведений захід.
Тематика виховних заходів повинна базуватися на інтересах студентів на підставі попереднього анкетування.
Анкетування, тестування – це один з способів спілкування із студентами і можливість узнати його думку на те, чи інше питання; це спосіб виявлення проблем у групі; це засіб відкритого спілкування студентів і викладачів.
На початку 2 курсу студентам можна запропонувати анкету:
1.Чи вважаєте ви, що група - згуртований колектив?
2.Що потрібно зробити, щоб група стала ще дружніше?
3.Які заходи вам найбільш сподобалися в минулому році?
4.Запропонуйте найбільш цікаву тему позакласного заходу.
5.Оцініть по 5- ти бальній системі свій внесок у громадське життя групи.
6. Оцініть по 5- ти бальній системі роботу старости.
7. Оцініть по 5- ти бальній системі роботу класного керівника.

Отже, не бійтесь запитувати студентів, що вони думають про нас як вихователів, що нам треба змінити в стилі нашої поведінки?
В умовах виховання нинішнього покоління необхідно враховувати специфіку його менталітету. Студенти вже мають на все власну думку і бажають її відстоювати, навіть якщо вона й хибна. У зв’язку з цим необхідно швидко реагувати на зміни настрою студентів і тим самим показувати свою здатність тримати контроль над будь – якою ситуацією.
Завжди треба пам’ятати, що куратор не тільки лідер групи, а
ще й партнер, наставник!

Саме головне - це наявність діалогу між студентами й класним
керівником. Ці відносини в групі повинні будуватися не на диктаті, а на взаєморозумінні, довірі, відкритості. При цьому виникає
позитивне ставлення до вихователя (повага, вдячність), створюється обстановка, коли студент без страху може висловити свою думку, виявити творчість. При такому відношенні студенти почувають відповідальність і намагаються не підвести друзів, педагога, тому відповідально ставляться до обов'язків і доручень.
Так, питання чергування в групі, по коледжу, питання підготовки
виховних годин і деякі інші повинні перебувати під контролем голови самоврядування групи.
Треба активізувати прагнення молоді розв’язувати свої проблеми
самостійно; навчити протистояти спробам втягти себе в активність супроти своєї волі. Необхідно допомогти молоді усвідомити і висловити своє життєве кредо.
В процесі формування психологічно зрілої особистості дуже важливим є вплив педагогів на молодь. В педагогічній взаємодії вихователя та студента, професіональні якості педагога та його особистість – це важливий інструмент впливу на студента.
Класний керівник – лідер, він повинен бути авторитетом для студентів.
Розглянемо професійно значущі якості педагога - лідера, необхідні для формування світогляду студента, для ефективного їх спілкування:
• Ерудиція.
• Знання предмету.
• Комунікабельність - уміння легко вступати в контакт зі студентами й підтримувати з ними гарні відносини.
• Гарні організаторські здатності - уміння чітко, швидко, без втрати часу провести будь-який захід.
• Доброзичливість – здатність не лише відчувати, а й виявляти свою уважність і симпатію, вміння приймати іншого навіть тоді, коли не схвалюєш його вчинки.
• Мажорні здатності - оптимізм і гумор педагога. Він дозволяє ліквідувати або попередити конфлікти, зняти напругу.

Куратор не має права командувати, вказувати. Спосіб його спілкування зі студентами набагато складніший. Спілкування педагога і студента має бути духовно насиченим, зацікавленим.
«Педагогіка спілкування – це єдина магістраль, по якій викладач транслює все те добро, що вміщує його особистість, на особистість студента»
( Я. Л. Коломенський)
Завжди треба дотримуватись Золотого Правила: даруймо людям те, що хочемо одержати від них. Це треба робити скрізь і завжди.
Всі ми педагоги повинні в студентах поважати, насамперед, особистість, не дозволяти собі образ на їх адресу, тобто повинне бути сполучення поваги до особистості з розумною вимогливістю.
Залишається в силі принцип, проголошений А Макаренком: якомога більше вимогливості до особистості і водночас якомога більше поваги до неї.
Однак не можна забувати про педагогічний такт. Такт – дотик. Основа такту - витримка й урівноваженість педагога, здатність проникнення в духовний світ особистості й тоді педагогіка співробітництва буде доброчинною. Вихователь повинен знайти той правильний підхід до молодої людини, який змусить її пройнятися довірою до викладача. Необхідне повсякденне доторкання педагога до розуму і серця вихованців, необхідно постійно відкривати перед ними все нові й нові сторінки життя і духовного світу людини.
Молодь тонко відчуває педагогічний такт педагога , його вміння підійти до кожного студента, розібратися у настроях, бажаннях, прагненнях.
Гарний педагог почуває границі міри власної участі в діяльності студентів, уміє відійти в тінь, визнати повне право студентів на творчість і вільний вибір.
« В каждом человеке солнце. Только дайте ему светить!»
( Сократ.)
Майстерність спілкування куратора як партнера й полягає саме в тому, щоб допомогти студентам стати активними співучасниками взаємодії. Якщо такої співучасті немає, то педагогічне спілкування є формальним.
Педагогу потрібно й себе бачити так, як бачать його інші . Щоб
бачити себе очима студентів, варто:

• Частіше аналізувати власну діяльність, намагаючись поставити себе на місце студентів.
• Відвідувати уроки інших педагогів і порівнювати свою поведінку з їхньою.
• Визнавати помилки.
• Усвідомлювати як особисті недоліки впливають на роботу.

Мудрість педагога – вихователя полягає в тому, щоб вихованці не відчули його дріб’язкової опіки і формального нагляду, щоб задум педагога студенти висували і здійснювали як свій власний задум.
Мудрий вихователь - наставник намагається передати цінності власного життя (національні, громадянські, сімейні) своїм студентам, збагатити їх, зробити своїми однодумцями.
Класний керівник-це сила, завдяки якої ніколи не припиняється духовний, моральний, інтелектуальний, емоціональний розвиток колективу.
«Ми вчимось тільки у тих, кого любимо» Й. Гете.
Тому виховання включає у свій зміст демонстрацію любові на адресу підлітків, уміння зрозуміти, допомогти, простити й захистити. Саме любов долає всі перешкоди, бо її сила неперевершена а її енергетика всеохоплююча. Гадаю, любов до своїх вихованців слід взяти за орієнтир у створенні системи виховання, що базується на підтримці та партнерстві.
Загалом взаємодія куратора зі студентами полягає у піклуванні, вияві влади старшої люблячої людини, яка не воює зі студентом, а діє разом з ним, шукаючи шляхи усунення його негараздів, подолання проблем.
Щоб педагогічний вплив не зашкодив студенту, а сприяв його розвитку, вихователь мусить бути і психологом і психотерапевтом.
Студенти дуже чутливі до будь – якої фальші. Вони серцем линуть до того, в кому відчувають справжнього друга, людину, яка по – справжньому переймається їх проблемами, живе їх радощами. При цьому відношення до всіх студентів у групі повинно бути однаковим. Етика викладача засуджує індивідуальну любов до студентів.
В групі протягом року проводяться різні позааудиторні заходи. По результатам цих заходів ведеться літопис групи: ілюстрований фотоальбом, де відображаються головні моменти життя групи. Фотографії та відео записуються на диск, диск отримує кожен студент.

Студентські роки залишають глибокий слід у свідомості людини. Вони пригадуються потім не тільки цікавими уроками кращих учителів. У пам'яті спливають захоплюючі екскурсії й походи, вечори, яскраві доповіді й задушевні бесіди із класним керівником, його дружня підтримка у важку хвилину.
Тому багато студентів через роки не переривають зв'язок зі своїм наставником.
Тільки щирість у стосунках є запорукою успіху виховної роботи.
Запам'ятаєте, що головна зброя педагога - ДОБРОТА!

Йоганн Ґете говорив: « Относись к человеку лучше, чем он есть на самом деле, и завтра он станет таким ».

Класи: Вища школа, Професійна освіта, Середня школа

Предмети: Педагогіка, Освіта в цілому