Користувацький вхід

Особливості фізичного виховання учнів при сколіозі та порушенні постави

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ ПРИ СКОЛІОЗІ
ТА ПОРУШЕННІ ПОСТАВИ

Сколіоз – це проблема сьогодення з тисячолітньою історією. Сидіння за партою, носіння сумок з підручниками та сучасні випробування у шаленому ритмі життя стають справжнім випробуванням для хребта людини. Тому медики стверджують, що останнім часом кількість людей зі сколіозом значно зростає. Тому дуже важливо саме у школі звертати увагу на те, як дитина сидить за партою и веде себе у повсякденні. Проблема лікування та профілактики сколіозу сьогодні – актуальна та дуже важлива.
Сколіоз - захворювання опорно-рухового апарату, де є прояви викривлення хребта у бічній площині з розворотом хребців навколо своєї осі, що призводить до порушення функцій органів грудної клітини, тазу та косметичних дефектів.
Процес формування сколіотичної деформації – результат взаємодії чинників, які порушують вертикальне положення хребта і пристосованих реакцій, спрямованих на збереження вертикального положення. Сколіоз характеризується прогресуючою деформацією хребців, грудної клітини та тазу.
Існує декілька класифікацій сколіозу заснованих в залежності від походження (наслідок патології розвитку м’язової тканини, поширеного ураження спинного мозку, аномалії розвитку хребців і ребер, захворювання грудної клітини, що призводить до утворення рубцевої тканини, ідіоматичні ушкодження,посттравматичні), за формою викривлення (С-, S- та Z- подібні), за локалізацією (шийно-грудний, грудний, грудопоперековий, поперековий, попереково-крижовий, комбінований), за зміною статичної функції хребта (компенсована і некомпенсована), за клінічним процесом (не прогресуючий і прогресуючий), за часом виникнення (вроджені і набуті), за ступенем поширеності (тотальні і часткові), за особливостями перебігу, за ступенем вираженості викривлення хребта. Розроблені чотири ступені деформації сколіозів.
Правильна постава і нормальна статура відносяться до числа критеріїв, що визначають стан здоров’я. Неправильна постава ще в дитинстві обумовлює розвиток різних захворювань, що впливають на моральний і психічний стан. Діти з поганою поставою під час хвороби опускають голову, сутуляться. Хода в них стає важка, незграбна, супроводжується поганою координацією роботи рук і ніг. Може відчуватися дискомфорт.
Виникненню неправильної постави сприяють такі шкідливі звички, як сидіти з підверненою ногою чи закинутою за спинку стільця рукою, стояти з відставленою убік ногою. При цьому таз знаходиться в похилому положенні, а хребет викривляється. Негативно впливає на поставу сидіння за занадто низьким чи високим столом. Постава не передається в спадщину. Її формують у повсякденному житті, у родині, дитячих закладах, у побуті та на роботі.
Постава у дітей та підлітків має ряд специфічних особливостей. До початку статевого дозрівання особливо виражений поперековий лордоз. Зміна постави у дітей в процесі росту і розвитку пов’язана із зсувом загального центру ваги, яке відбувається у дівчат у віці 11-12 років, а у хлопчиків 12-13 років. Саме в цей період необхідно бути особливо уважним до дитини, стежити за поставою. Частіше від сколіозу потерпають дівчата, що пояснюється менш досконалим фізичним розвитком. Найчастіше хвороба проявляється в 7-12 років, хоча все частіше стали прояви у віці 4-6 років, а інколи навіть у 2-3 роки.
У формуванні нормальної постави беруть участь м’язи спини, черевного пресу та грудини. Для її збереження необхідно не менш трьох разів на тиждень займатися фізичними вправами, що формують м’язовий корсет.
В.Д. Чаклін розглядає основні типи постави – нормальна постава, плоска спина, плоско-вогнута спина та сутулість. Кожна з них має свої ознаки. Всі види постав, крім першої, є відхиленням від норми.
Статистика численних досліджень України по виявленню сколіозу у дітей свідчить, що ця деформація – одне з найбільш частих захворювань опорно-рухового апарату, яке має тенденцію до прогресу і досягає вищого ступеня до закінчення зростання дитячого організму. Важкі викривлення хребта і грудної клітини значно впливають на функції внутрішніх органів: зменшують об’єм плевральних порожнин, порушують механіку дихання, що у свою чергу погіршує функцію зовнішнього дихання, знижує насичення артеріальної крові киснем, зменшує характер тканинного дихання, викликають гіпертензію в малому крузі кровообігу, викликають гіпертрофію міокарду правої половини серця та ще багато інших відхилень та захворювань.
В наш час встановлено чинники, що дозволяють розпізнати прогресуючі форми сколіозу і індивідуально вибрати найбільш раціональну техніку лікування кожного хворого. До них відносяться:
Вік прояву сколіозу – чим в меншому віці виявляється сколіоз і клінічно визначається прогрес деформації, тим більш можливостей збільшення викривлення.
Локалізація первинної дуги – тип сколіозу. Найбільш злоякісною течією відрізняється грудний та комбінований сколіози.
Пубертатний період, під час якого відбувається бурхливе зростання скелета. Це період – Цзлий ворог» дитини, страждаючої сколіозом. Х його початком перебіг сколіозу може різко погіршитись. За відсутності лікування швидкість прогресу викривлення хребта в пубертатному періоді збільшується у 4-5 разів, що пояснюється інтенсивним зростанням скелету. Тому є дуже важливим контроль за зростанням дитини.
Вираженість торсії – навіть при невеликій дузі викривлення хребта, особливо у маленьких дітей, торсія 10 градусів і більше прогностично несприятлива.
Вираженість диспластичних рис розвитку, так звана «доза диспластичності». Серед рис диспластичного розвитку в неврологічному статусі найчастіше наголошуються асиметрія очних щілин, носо-губних складок, відхилення язика від середньої лінії, нерівномірність черевних і сухожильних рефлексів, зміна деяких видів чутливості, вегетативні розлади у вигляді пітливості, зміни дермографізму, нічний енурез, гіпертрихоз.
Нестабільність хребта – нестабільність з індексом Кузьміна менше 0,8 і з різницею кутів викривлення на рентгенограммах більше 10 градусів, є несприятливою ознакою.
Сплощення фізіологічного грудного кіфозу – лордоз грудного відділу хребта.
Ригідність хребта.
Рентгенологічні ознаки прогресу, писані І.А. Мовшовічем – остеопороз тіл хребців і І.І. Коном – симптом розширення між хребцевих щілин на увігнутій стороні викривлення.
Наявність гормонального дисбалансу з підвищенням рівня дегидроепіандростерона в крові.
Природно, тяжкість сколіотичної хвороби визначається також загальним станом дитини, супутніми захворюваннями, тощо.
Постава відіграє в житті людини естетичне та функціональне значення. Естетична функція полягає у створенні краси та гармонійних рухів. Люди з правильною поставою рухаються гарно, вільно, невимушено. А ті, хто має порушення постави рухаються важко, незграбно, з диско ординацією рухів рук та ніг.
Однак, порушення постави – це не тільки косметичний дефект, існування якого є неприємним фактом. Порушення постави супроводжується серйозними і складними наслідками у функціонуванні організму людини. Відбувається це внаслідок стискання внутрішніх органів, порушення їх правильного розташування в організмі. Неправильне положення тіла порушує легеневу вентиляцію, зменшує надходження кисню до мозку, утруднює приплив крові до нього. Порушення постави може спричинити розвиток захворювань серцево-судинної (інсульт, інфаркт, гіпертонічна хвороба) та дихальної системи (бронхіт, бронхіальна астма, запалення легень).
Через неправильну поставу порушується робота нервової системи, оскільки у між хребцевих отворах проходять багато чисельні нерви, що регулюють роботу окремих органів та організму в цілому.
Неправильна постава та хвороби, що її супроводжують можуть викликати у дітей психічні розлади. Отже, постава –це критерій стану здоров’я дитини.
Постава не передається по спадковості, а формується в процесі росту, розвитку і виховання. Це починається ще в період раннього дитинства. У дітей паралельно із формуванням навичок утримання голови, сидіння, стояння поступово окреслюються фізіологічні вигини хребта. Розглядаються такі характерні ознаки правильної постави: пряме розташування голови, симетричність плечового поясу, обох лопаток, однакова довжина рук і ніг, однакова форма трикутників талії, симетричне розташування тазу, помірно окреслені фізіологічні вигини хребтового стовпа, ноги в положенні стоячи помірно розігнуті в кульшових і колінних суглобах.
Для перевірки власної постави необхідно стати біля вертикальної площини, торкаючись її одночасно потилицею, лопатками, плечима, сідницями, литками та п’ятками.Якщо так еопложення тіла є звичайним для вас, то постава вертикальній площині є правильною. Щоб перевірити правильність постави у фронтальній площині, накресліть на дзеркалі вертикальну лінію. Станьте перед дзеркалом так, щоб така лінія проходила через середину тіла і оцініть симетричність лівої і правої його половини.
Причини появи сколіозу до кінця так і не вивчені по сьогоднішній день, головна особливість – загальна слабкість зв’язково-м’язового апарату, що призводить до появи сколіозу.
Як визначити сколіоз? Попросіть людину розслабитись і повернутися до вас спиною. Зверніть увагу на основні симптоми сколіозу – одне плече вище іншого, трохи випирає лопатка, різна відстань від притиснутої руки до талії.
Причинами сколіозу можуть бути наслідки травм, неправильне харчування, підвивихи шийних хребців, що з’являються у дитини в той час, коли проходили прийоми пологової допомоги при пологах у матері, сталість неправильного положення тіла, при поліомієліті, радікуліті, плевріті, туберкульозі. Ці причини є найбільш поширеними при сколіотичній деформації. У дорослих головною причиною сколіозу є дегенеративні зміни в хребті.
При лікуванні проводяться заходи на розвантаження хребта і корекцію викривлення, розвиток м’язів тулуба і спини, загальнозміцнюючі процедури.
У європейській практиці у відповідності до тяжкості сколіозу у якості ефективних лікувальних заходів застосовуються: спеціальна антисколіозна гімнастика (гімнастика за методою Катаріни Шрот) або аналогічні їй «дихальні» гімнастики , корсетотерапія різноманітними корсетами за принципом Еббота-Шено або операція, що фіксує хребет за допомогою металевих конструкцій і ауто трансплантатів, т.з. спонділодез або «fusion»-закріплення.
Для викривлення спини достатньо півроку, на відновлення – один-два роки.
Важливим є хороше освітлення в класі, щоб дитина не нахилялася сильно. Ідеально, коли в класі є парти різних розмірів. Під час навчального року необхідно пересаджувати дітей з однієї парти на іншу. Адже ті діти, які сидять збоку від дошки, змушені тягнутися у той чи інший бік, щоб побачити дошку. До школи дитина має ходити з рюкзаком, який дає навантаження на обидва плеча. Посилена увага до постави і хребта повинна бути до статевого дозрівання, саме до цього часу сколіоз інтенсивно розвивається. Для дівчат дуже небезпечний період перед початком місячних, адже організм отримує серйозний стрес.
Сколіоз підступний тим, що він не болить і не турбує дуже тривалий час. Але він призводить не лише до деформації тулуба, а й до розвитку остеохондрозу у молодому віці.
Основою профілактики та лікування порушень постави, особливо початкових ступенів, є загальне тренування організму дитини, яке повинне проходити на фоні добре організованого лікувально-рухового режиму, складеного з урахуванням форми та ступеня захворювання дитини.
Завданням рухових ігор (що є однією з форм лікувальної фізичної культури) – загальне зміцнення хребта, поліпшення функції дихання, серцево-судинної системи. Для виконання цих завдань необхідно включати в заняття ігри, причому вибір ігор проводиться з урахуванням загального стану дитини, її фізичної підготовленості.
При використанні в іграх коригуючи вправ необхідно, перш за все, брати до уваги основне захворювання дитини, щоб, виправляючи дефект постави дитини, не нашкодити її організму в іншому. Так само можна рекомендувати ігри, зміцнюючі м’язи спини, поясу верхніх кінцівок, живота.
Для вирішення, хоча б частково, проблеми сколіозу, з урахуванням свого практичного досвіду, можна порекомендувати: займатися корегуючою гімнастикою з систематичними заняттями не менше 2-3 разів на тиждень, дотримуватись розподілу або розстановки меблів суворо по зростанню до дітей, займатися спортивними та бальними танцями, бадмінтоном, плаванням. І обов’язково проводити бесіди з батьками, тому що майже всі вони самі не розуміють всієї складності цього захворювання і необхідності виправлення цієї проблеми за допомогою фізичного навантаження.
Треба нагадати – чим раніше виявлена хвороба, тим легше її лікувати, особливо, якщо мова йде про сколіоз. Сколіоз може протікати в легкій формі і згодом не мати ускладнень, а може і навпаки. Пам’ятайте закономірність: у хворих батьків народжуються хворі діти!
Всі сколіози в будь якому віці, незалежно від ступеня вираженості, необхідно лікувати. Чим раніше розпочато лікування, тим краще буде результат.
Лікування сколіозу складається з трьох взаємозв’язаних ланок: мобілізація викривленого відділу хребта, корекція деформації і стабілізація хребта в положенні досягнутої корекції. Для корекції деформації хребта вельми ефективні методики мануальної терапії. Збереженню досягнутої корекції з їх допомогою можна сприяти лише побічно, за рахунок формування нового статико-динамічного стереотипу, адаптованого до змін, що вносяться у форму хребта. Зміна здійснюється шляхом цілеспрямованої дії на вище- і нижче розташовані по відношенню до основного викривлення ланки опорно-рухового апарату і регуляції співвідношень тонусу зв’язаних м’язових груп, що беруть участь у формуванні постави. Проте основним і найбільш важким завданням, рішення якого визначає успіх лікування в цілому, є не мобілізація і корекція викривлення, а стабілізація хребта в коригованому положенні. Корекція деформації, не підкріплена заходами, що забезпечують стабілізацію хребта, неефективна.
Під корекцією слід розуміти комплекс лікувальних та оздоровчих заходів (режим дня, загартування, гігієна меблів, харчування, загально розвиваючі вправи, , ортопедичні заходи тощо), які застосовуються для повного або часткового усунення порушень опорно-рухового апарату. Розрізняють загальну і спеціальну, активну та пасивну, морфологічну та функціональну види корекції.
Загальна корекція включає в себе комплекс оздоровчих і загальнозміцнюючих заходів, які впливають на формування опорно-рухового апарату та їх загальний розвиток. Це загально розвиваючі вправи, ігри, загартування, режим праці і відпочинку, раціональне харчування та інше.
Спеціальна корекція передбачає застосування корегуючи вправ для виправлення морфологічних і функціональних порушень опорно-рухового апарату.
Під морфологічною корекцією розуміють виправлення хребта, кута нахилу тазу, асиметрії плечового поясу, лопаток.
Фізіологічна корекція передбачає використання фізичних вправ, спрямованих на нормалізацію функцій серцево-судинної, дихальної та нервової систем.
Змістом активної корекції є свідоме і цілеспрямоване використання спеціальних корегуючих вправ у поєднанні з оздоровчими засобами фізичної культури.
Пасивна корекція – це ряд спеціальних впливів, що відбувається без активної участі дитини (пасивні рухи, масаж, корсети, супінатори, тощо).
Комплексне використання заходів корекції є умовою раціональної організації роботи по ліквідації порушень постави у дітей.
Основними завданнями фізичного виховання дітей з порушеннями постави є: покращення емоційного стану і нормалізації основних нервових процесів, покращення діяльності серцево-судинної, дихальної та травної систем, покращення загального фізичного розвитку, виправлення дефекту постави через відновлення правильного взаємо розташування всіх частин тіла, виховання і закріплення навички правильної постави.
При підборі засобів фізичного виховання спеціальної корекції для вирішення завдань ліквідації порушень постави необхідно дотримуватись наступних принципів: мобілізація хребетного стовпа (який реалізується за допомогою вправ, спрямованих на збільшення рухливості в зоні викривлення), видовження хребетного стовпа (виконання вправ на розтягнення зв’язкового апарату хребта), вигинання м’язового корсету (через виконання фізичних вправ, спрямованих на зміцнення ослаблених м’язів тулуба, підвищення рівня їх силової витривалості), розвантаження хребта (через виконання фізичних вправ з вихідних положень лежачи на спині та животі, в упорі стоячи на колінах, що дає можливість цілеспрямовано діяти на окремі відділи хребта).
Завдання формування правильної постави передбачає використання вправ на розвиток гнучкості та рухомості хребетного стовпа, кульшових та плечових суглобів, створення м’язового корсету, розвиток і удосконалення м’язво-суглобового відчуття через формування стереотипу правильного положення тіла під час ходьби, сидіння, стояння, виконання різних видів діяльності.
Корегуючи вправи чергуються з розслабленням м’язів і дихальними вправами та добираються в залежності від виду порушення постави.
Ефективність корегуючої гімнастики підвищується при застосування плавання. У воді використовуються різноманітні вправи для розвитку сили і витривалості та виховання правильної постави. Для цього застосовують ласти, надувні круги, м’ячі, дошки та інші підтримуючі засоби, які фіксують на рівні тазу, що не дозволяє прогинатися дитині у поперековій діляньці і розвантаження хребта.
Вибір стилю плавання визначається характером дефекту. Для усунення сутулості рекомендується плавати вільним стилем або способом брас на спині. Для корекції асиметричної постави варто плавати на боці та способом брас на грудях чи спині.
Метою корегуючої гімнастики є формування правильної постави й виправлення дефектів постави, якщо вони вже є.
Завдання: активізація загальних і локальних обмінних процесів, формування м’язового корсета, вироблення силової витривалості м’язів тулуба, тренування рівноваги, поліпшення координації рухів, відновлення дихального стереотипу, нормалізація емоційного тонусу, навчання зоровому й кинестетичному сприйняттю правильної постави тй підтримці її у всіх вихідних положеннях, зміцнення зводів стоп.
При підборці спеціальних вправ потрібно мати на увазі тенденцію до зміщення, коли більш сильний м’яз, який бере участь у створенні дефекту постави, у ході вправи виконує функцію більш слабку.
Ефективність застосування спеціальних вправ багато в чому залежить від вихідних положень. Найбільш ефективними для розвитку м’язів корсета й усунення дефектів постави є такі, при яких навантаження на хребет по осі й вплив кута нахилу таза на тонус м’язів мінімальні. До таких ставляться положення лежачи на спині, животі, стоячи на колінах, на четвереньках.
Лікувальна фізична культура є одним із провідних засобів консервативного лікування сколіозу. Фізичні вправи впливають на хребет, зміцнюючи м’язи тулуба, дозволяють домогтися корегуючого впливу надеформацію, поліпшити поставу, функцію зовнішнього подиху, дають загальнозміцнюючий ефект. ЛФК показана на всіх етапах розвитку сколіозу.
Комплекс засобів ЛФК, застосовуваних при консервативному лікуванні сколіозу включає: лікувальну гімнастику, вправи у воді, масаж, корекцію положенням, елементи спорту.
ЛФК сполучається з режимом зниженого статичного навантаження на хребет. ЛФК проводять у формі групових занять, індивідуальних процедур, а також індивідуальних завдань, виконуваних хворими самостійно.
Методика ЛФК визначається також ступенем сколіозу: при сколіозі 1, 3, 4 ступенях вона спрямована на підвищення стійкості хребта, в той час як при сколіозі 2 ступеня – на корекцію деформації.
Необхідно навчити дитину правильно сидіти і стояти.
Для формування правильної постави необхідно вміти приймати позу правильної постави і зберігати її тривалий час, що можливо лише за умови рівномірного розвитку м’язів усього тіла, статичної сили м’язів спини, черевного пресу, а також гнучкості хребта.
Для зміцнення м’язів спини й усунення викривлення хребта щодня необхідно виконувати комплекс корегуючих вправ. Спати треба на напівжорсткому ліжку. Подушка має бути маленька або взагалі можна привчити дитину спати без подушки. У харчуванні добре надавати перевагу молочно-рослинній дієті: молочним продуктам, які містять кальцій, рибі, яка містить фосфор, та яйцям, у жовтку яких міститься вітамін D. Двічі на рік – ранньої весни та пізньої осені – організм, який росте, повинен отримувати препарати кальцію. До рекомендацій також належить організація прогулянок, робочого місця, дотримання гігієнічних умов.
Найкращий вид спорту для профілактики будь яких кістково-м’язових захворювань – плавання. Також корисні лижні прогулянки, гра у баскетбол та волейбол. Якщо сколіоз лівосторонній, корисним буде великий теніс та бадмінтон. Добре займатися танцями.
Звичайно, легше запобігти захворюванню, ніж лікувати його. Навіть якщо ви не маєте достатньо часу на такі «дурниці», як відвідування лікарів, попіклуйтесь про своє здоров’я в майбутньому. Адже із часом вилікувати сколіоз буде складніше, і це забере набагато більше часу, ніж на початковому етапі. Бережіть себе!!!

ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ ЛІКУВАЛЬНОЮ ГІМНАСТИКОЮ
ДЛЯ ВИПРАВЛЕННЯ СКОЛЮЗУ

П і д г о т о в ч а ч а с т и н а
1. Ходьба з рухами руками. Ходьба на носках.
2. В.п. - о.с. Підняти прямі руки вверх - вдих; опустити - видих. Темп повільний. Повторити 5-6 разів.
3. В.п. - о.с., руки на пояс. Згинаючи ногу, підтягнути коліно до живота; повернутися у в. п. По 5-6 разів кожною ногою.
4. В.п. - о.с., в опущених руках гімнастична палиця. Підняти палицю вверх - вдих; опустити - видих. Повторити 6-8 разів.
5. В.п. — о.с., палиця на лопатках. Нахилити тулуб уперед (спина пряма) —
видих; повернутися у в.п. - вдих. Повторити 5-6 разів.
6. В.п. — о.с., палиця в опущених руках. Присісти, руки з палицею уперед;
повернутися у в.п. (спина пряма). Дихання довільне. Повторити 5-6 разів.
7. В.и. - о.с., руки перед грудьми. Розвести руки в сторони (долот доверху) - вдих; повернутися у в.п. - видих. Повторити 6-8 разів.

Основна частина
8. В.п. - стоячи обличчям до гімнастичної стінки, взятися руками за рейку на рівні плечей (рука з випуклої сторони викривлення розміщаеться на одну перекладину нижче). Глибоко присісти; повернутися у в.п. Повторити 5-6 разів.
9. В.п. — лежачи на спині (на похилій площині), взятися руками за рейку гімнастичної стінки. Підтягнути зігнуті в колінних суглобах ноги до живота -видих; випрямити ноги - вдих. Повторити 5-6 разів.
10. В.п. - лежачи на животі (на похилій площині), взятися руками за край гімнастичної лави. Почергово піднімати ноги назад-уверх. 6-8 раз кожною ногою.
11. В.п. - лежачи на спині, ноги зігнуті в колінах, руки вздовж тулуба (долонями вниз). Підняти тулуб, опираючись на долоні, плечі и стопи — вдих; повернутися у в.п. - видих. Повторити 5-6 разів.
12. В.п. — те саме. Рухи зігнутими ногами, як пщ час їзди на велосипеді. Повторити 10-12 разів.
13. В.п. - лежачи на боку, на невеликому підвищенні під випуклою частиною грудної клітки, ноги розведені. Підняти уверх руку з увігнутої сторони викривлення хребта - вдих; опустити - видих. Повторити 10-12 разів.
14. В.п. - лежачи на животі, рука з випуклої сторони викривлення опущена донизу, інша рука випрямлена вверх. Прогнутися - вдих; вернутися у в.п. -видих. Повторити 5-6 разів.
15. В.п. — лежачи на животі, руки на поясі. Відвести ногу з випуклого боку викривлення в сторону, одночасно випрямити руку з ув!гнутої сторони -вдих; повернутися у в.п. - видих. Повторити 5-6 разів.
16. В.п. — лежачи на животі, нога з випуклої сторони відведена в сторону, руки на потилиці. Відвести лікті назад, дещо прогнутися - вдих; повернутися у в.п. - видих. Повторити 5-6 разів.
17. В.п. - лежачи на животі, руки вверху. Напружити всі м'язи тіла, відтягнути пальці ніг і тягнутися руками вверх - вдих; розслабити м'язи -видих. Повторити 5-6 разів.
18. В.п. - лежачи на боку. Випукла сторона викривлення звернена вгору. Підняти спочатку одну (пізніше обидві) ногу уверх - вдих; повернутися у в.п. - видих. Повторити 5-6 разів.
19.В.П. - стоячи на колінах біля гімнастичної стінки, тримаючись руками за 2-3 рейку знизу. Прогнути тулуб -назад (до випрямлення рук); повернутися у в.п. Повторити 6-8 разів.
20. В.п. - стоячи на колінах і руках. Підняти руку (з увігнутої сторони викривлення в грудному відділі хребта) уверх з одночасним відведенням ноги (з увігнутої сторони викривлення в поперековому відділі) назад; повернутися у в.п. Повторити 5-6 разів.
21. В.п. - стоячи, руки на пояс, на голові предмет. Напівприсівши, руки в сторони. Повторити 5-6 разів.
22. В.п. - стоячи, руки в сторони, на голові прдмет масою в межах 1 кг. Ходьба на пальцях.

Заключна частина
23. В.П. - о.с. Піднятися на пальцях, руки вверх - вдих; повернутися у в.п. -видих. Повторити 5-6 разів.
24. В.п. - о.с. Напівприсівши, руки вперед (спина пряма). Повторити 3-4 рази.
25. В.п. - стоячи, руки до плечей. Підняти руки вверх - вдих повернутися у в.п. - видих. Повторити 6-8 разів.

Комплекс № 1
1. В.п. (вихідне положения) - стійка: ноги нарізно. Колові рухи руками: 4 рази вперед і 4 - назад. Повторити 10-12 разів.
2. В.п. - о.с. (основна стійка), пальці рук переплетені за спиною. 1-2 -піднятися на носки, енергійно відвести руки назад до зведення лопаток (вдих); 3-4 - в.п. (видих). Повторити 10-12 разів.
3. В. п. - стійка: ноги нарізно, руки в сторони. Повороти тулуба вправо-вліво, не відриваючи п'яти від землі. Повторити 20 разів у кожну сторону.
4. В. п. - стійка: ноги нарізно. Почергові нахили в схорони по одному разу. Нахил уліво: ліва рука за спиною рухається вправо, права рука над головою рухається вліво. Нахил вправо: права рука за спиною рухається вліво, ліва рука над головою рухається вправо. Повторити 20 разів у кожну сторону. Дивитись прямо, тулуб не повертати.
5. Стоячи на одній нозі, іншою виконувати вільні махові рухи вперед- вгору-назад – вгору з максимальною амплітудою, не доторкаючись до землі. Намагатися зберігати рівновагу. За опору не триматись. Поступово довести до 20 рухів кожною ногою.
6. В. п. - стійка: ноги нарізно, руки внизу. Нахили вперед та назад, поступово збільшуючи амплітуду рухів. Нахил уперед: ноги в колінах не згинати, палыці рук тягнуться до землі. Нахил назад: руки відвести в сторони-вверх-назад, подивитися вверх.
7. Стоячи на одній нозі, іншою виконувати колові рухи, не торкаючись підлоги, вправо та вліво, по 4 рази в кожну сторону. Повторити 10-12 разів правою і лівою ногою.
8. В. п. - о.с. 1 - упор присфвши; 2 - упор лежачи; 3 - упор присфвши; 4 -о.с. Повторити 8—10 разфв.
9. В. п. — стфйка: ноги широко, нахилити тулуб уперед, руки в сторони. Виконувати повороти тулуба («млин»). 20 разфв у кожну сторону.
10. В.п. - упор лежачи. 1 - опускаючи таз, прогнутись, подивитись вверх; 2 - підняти таз, подивитись на коліна. Повторити 10-12 разів у середньому темпі. Руки не згинати.
11. В. п. - упор лежачи позаду. 1 - підняти таз, прогнутись, подивитись назад; 2 — в.п. Повторити 10—12 разів у середньому темпі.
12. В.п. - упор лежачи. Робити плавні, але досить швидкі, рухи тазом униз-
уверх (амлітуда 10-15 см.) таким чином, щоб пальці ніг на 1-2 см відривались від опори (підстрибували). Повторити 10-20 разів. Те ж саме у вихдному положенні «упор лежачи позаду».

Комплекс № 2
1. В. п. - лежачи на спині із зігнутими и розведеними нарізно ногами, упор ступнями в підлогу, руки внизу, долоні на підлозі. Прогнутися у грудному відділі хребта, тримати 5-7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 4-8 разів.
2. В. п. - те саме. Підняти таз із підлоги. Тримати 5-7 сек. Повернутись у в.п. Виконати 6-10разів.
3. В. п. - те саме. Підняти таз і грудну клітку пересувати в сторони (ноги на місці). Повторити 4—10 разів.
4, В. п. - те саме. Підняти таз якомога вище, впираючись у підлогу ступнями, потилицею і руками, тримати 5-7 сек. Повторити 4-10 разів.
5, В. п. - лежачи на спині, руки в сторони, долот на підлозі. Упираючись у підлогу потилицею, п'ятками и руками, підняти тулуб якомога вище, тримати
3-5 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3-6 разів.
6, В. п. - лежачи на грудях, руки за головою. Відвести голову і плечі назад, руки вгору, прогнутися, тримати 5—7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3—6 разів.
7, В. п. - те саме, що у вправі 6. Підняти з підлоги випрямлені ноги якомога вище, тримати 5-7 сек. Повер¬нутись у в.п. Повторити 3-6 разів.
8. В. п. — те саме, що у вправі 6. Підняти плечі, випрямлені ноги, руки в сторони, прогнутись, тримати 5-7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3-6 разів.
9. В. п. - те саме, що у вправі 6. Підняти плечі, руки вгору (у руках м'яч чи палиця), тримати 5-7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3-6 разів.
10.В. п. - упор сидячи позаду. Підняти таз, голову закинути назад, прогнутися, ноги не згинати. Тримати 5-7 сек. Повернутись у в.п. Виконати 6—8 разів. Повторити те саме, впираючись у підлогу однією ногою, другу — піднести вперед-угору, тримати 3-4 сек. 3-5 разів - кожною ногою.
11. В. п. - лежачи на спині або упор сидячи позаду: а) піднявши п'ятки з ппілоги, повільно зігнути і випрямити ноги; б) повільно підняти випрямлені ноги і тримати 10-15 сек.; в) колові рухи піднятими випрямленими ногами -кожною назовні та всередину, обома вліво і вправо; г) підняти ноги з підлоги та виконати рухи як під час їзди на велосипеді; д) розвести підняті з підлоги прямі ноги в сторони и звести їх схресно ("ножиці"); е) почергове піднімання однієї й опускания другої ноги, не торкаючись ними підлоги. Дихання довільне.
12. В. п. - лежачи на спині, носки ніг закріплені, руки внизу: а) повільно сісти і лягти; б) підняти голову і тулуб на 15-20 см від підлоги, тримати 7-10 с, повернутись у в.п; в) повільно сісти, руки за голову чи в сторони, повернутись у вихідне положения.
13. В. п. - лежачи на спині, руки внизу. 3ігнувши ноги сісти, обхопити гомілки руками. Повернутись у вихідне положения.
14. В. п. - лежачи на спині, руки вгору. Підняти випрямлені ноги вперед -угору і торкнутися ними підлоги за головою. Повернутись у вихідне положения.
15. В. п. - лежачи на спині. Піднявши ноги і тулуб вгору, виконати стійку на лопатках.
16. В. п. - стоячи на колінах, руки на поясі. Повільні нахили назад, не згинаючись у тазостегнових суглобах.
17. В. п. - вис на перекладині. Повільно згинати ноги, дістати колінами до грудей.
18. В. п. - вис на перекладині. Піднімати випрямлені ноги вперед.
Повторити кожну вправу 6—12 разів залежно від підготовленості. Чергувати статичні вправи з динамічними, вправи для спини із вправами для живота.
ЛІТЕРАТУРА

1. Аксенова Н.Г. Дифференцированная методика лечебной физической культуры при кифотической деформации позвоночника частично фиксированной формы у детей. Дисс. к.п.н. – М., 1984. – 136 с.
2. Арсланов В.А. Осанка, рабочая поза и здоровье // Методическое пособие. – Казань, 1987. – 42 с.
3. Баранов В.М. В мире оздоровительной физкультуры. – 2-е изд., перераб. и доп. – К.: Здоровье, 1991. – 133 с.
4. Бистрина В.П. Анатомо-физиологические особенности детского возраста. – М.: Медицина, 1968.
5. Борисенко А.Ф., Цвек С.Ф. Руховий режим учнів початкових класів. Навчальний посібник. – 2-ге вид. перероб. і доп. – к.: Радянська школа, 1989. – 190 с.
6. Бубела О.Ю. 700 вправ для формування правильної постави. Навчально-методичний посібник. – Львів: Українські технології, 2002.- 164 с.
7. Волков М.В., Дедова В.Д. Детская ортопедия. М. – 1972.- 240 с.
8. Гамза И.А. Физическое воспитание учащихся с нарушенной осанкою // Методические рекомендации для студентов. – Минск, 1982. – 29 с.
9. Дубогай О.Д., Завацький В.І. Корон Ю.О. Методика фізичного виховання студентів, віднесених за станом здоро’я до спеціальної медичної групи. Навчальний посібник. – Луцьк: Надетир’я, 1995. – 220 с.
10. Икова В.В. Лечебная физическая культура при дефектах осанки и сколиозах у школьников. – Л.: Медгиз, 1963. – 64 с.
11. Огнистий А.В. Атлас загально-розвиваючих вправ. Навчально-методичний посібник. – Тернопіль: ТНПУ, 2004. – 148 с.
12. Спортивная медицина, лечебная физическая культура и массаж. – М.: Фізкультура и спорт, 1985. – 351 с.
13. Таможанська Г. Лікувальна фізична культура при оперативному лікуванні дітей 9-11 років хворих на сколіоз. – Зб. наук. праць в галузі фізичної культури та спорту. Молода спортивна наука України. – Л., 2003. – Вип.. 7. – Т. 1. – С. 396-399
14. Фіщенко В.Я., Улященко В.А., Вовк М.М. та інші/Консервативне лікування сколіозу. – К. – 1994. – 188с.

Автор: 

Тетяна Ніцкевич

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі