Користувацький вхід

Тепло отчого дому. Сценарій

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Дівчинка і хлопчик у національних костюмах виходять із хлібом-сіллю

ДІВЧИНКА : Добрий день вам,
добрі люди!
Хай вам щастя, доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий – довгий вік.

ХЛОПЧИК : Гостей дорогих,
Ми вітаємо щиро
Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.
Для людей відкрита хата наша біла,
Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

ДІВЧИНКА : Хлібом – сіллю вас вітаєм
І здоров’я вам бажаєм.
Під веселий рідний спів
Посилаєм вам уклін.

Звучить пісня « Зеленеє жито, зелене»

Молитва за батька і неньку.
(Виходять дівчата у білих платтячках з
свічкою у руках)

Ісусику любий, Ісусику милий,
Вже ангели в небі зірки засвітили.
До тебе підносим маленькі долоні
І молимось щиро за маму і тата,
За діда, бабусю, сестричку і брата,
За всіх кого любим, за всіх, хто нас любить,
Хто нам помагає і ніжно голубить.
Богородице мати!
О, Пречистая Діво!
Тобі дяку складати я беруся несміло.
Я молюся до тебе
За татуся і неньку,
Й зачинательку роду –
За бабусю рідненьку.
Хай ніколи матуся
Наша горя не знає.
Поможи їй, молюся,
Преподобна благаю.
ВЕД 1 - Дорогі гості! Вітаємо Вас на нашому родинному святі «Тепло отчого
дому»

Дівч. 1 Вогнище родинне
На світі білому єдине.
Як і Дніпрова течія
Домашнє вогнище родинне.
Оселя наша і сім’я.

Дівч. 2 В щасливі і важкі години
Куди б нам не стелився шлях,
Не гасне вогнище родинне,
В людських запалених серцях.

Дівч.3 В родині згода – горе плаче,
Коли гризня – життя собаче,
Слабка сім’я – погана слава,
Сильна сім’я – сильна держава.

ВЕД .1 Рідний отчий дім. Кожна людина завжди з великою вдячністю згадує
те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство у
затишній батьківській оселі. То родинне вогнище маленька
батьківщина кожної людини.

ВЕД. 2 Хата моя, моя біла хата,
Рідна моя сторона,
Пахне любисток і м’ята ,
Мальви цвітуть край вікна.

ВЕД 1. Батьківська хата! З неї починалося пізнання світу, вона завжди
згадується, сниться, ніколи не забувається, гріє теплом спогадів.

( Звучить мелодіяс пісні « Смерекова хата»)

Андрій Малишко «Вогник»
В вечірню годину, де в зорях долина,
Де вогником світиться дім,
Шумить під вікном молода тополина,
Неначе у серці моїм.
Там юність ходила у росах до хати
І жевріла цвітом вона,
Там батько не спить і задумалась мати,
Ота, що у світі одна.
Синів виростали, не зводили з ока,
Любили в житті над усе,
Шумить під вікном тополина висока,
Мов звісточку дальню несе.
А вогник їм сяє, мов спогад про сина,
Не все ж повертає назад.
І журиться вікнами наша хатина,
І шепче задумливий сад.
Та де б не ходив я в далекій дорозі,
В чужім чи у ріднім краю,
Я згадую вогник у тихій тривозі
І рідну хатину свою.
Бо дивляться в далеч засмучені очі,
Хоч тінь там моя промайне,
Бо світиться вогник у темнії ночі,
Мов кличе додому мене!

( На проекторі показ сімейних фото під музичний супровід і слова ведучих)

ВЕД. 2 - Сім’я – святиня людського духу, шляхетних почуттів: кохання,
любові і вірності.
ВЕД. 1 Сім’я – це і пристань і гавань,
Куди повертаємось знову і знов.
Із мандрів далеких і плавань –
Тут вічно панує любов.
Тебе тут завжди пам’ятають,
Куди б ти не їхав, не йшов,
На тебе постійно чекають:
Увага, турбота, любов.

Родина, дорога родина!
Що може бути краще в світі цім?
Чим більше дорожить людина
За батьківський і материнський дім?
Де можна більше зачерпнуть любові?
Де взяти більше доброти?
Як в материнськім ніжнім слові,
Як з батька щедрої руки.
Отож зібралися ми нині
На святі нашім гомінкім,
Щоб поклонитися родині
І побажати щастя всім.

Звучить пісня « Одна калина за вікном»

ВЕД 1. Перші поняття про щастя, добро й ласку нерозривно пов’язані у нас
з образом найдорожчої людини – матері.

ВЕД. 2 Із букви – краплинки та звуку – сльозинки народиться одного дня на
світ святе слово « Мамо» , мовлене устами янголятка , і осяє хатину,
як дар Божий, тільки не дано нам запам’ятати цю мить , як не
згадати того дня, коли над нашою колискою вперше нахилилася
мати. Це – мить, і це – вічність, бо мама завжди з нами.

ВЕД. 1 А її колискова пісня звучить найніжнішою музикою протягом
всього нашого життя.

Звучить колискова

ВЕД 1. Материнство святе і прекрасне. Оспіване поетами і увінчане
художниками. Багато митців зверталися у своїй творчості до образу
жінки.

ВЕД. 2. Як проникливо і ніжно описує Т.Г. Шевченко почуття матері
за долю свого сина. Скільки любові в її очах, скільки
радості й тривоги за майбутнє дитини.

ВЕД. 1 До вашої уваги інсценізація уривка з твору Т.Г. Шевченка « Наймичка»

Тричі крига замерзала,
Тричі розтавала,
Тричі наймичку у Київ
Катря проводжала
Так, як матір; і в четвертий
Провела небогу
Аж у поле, до могили,
І молила Бога,
Щоб швиденько верталася,
Бо без неї в хаті
Якось сумно, ніби мати
Покинула хату…
…Аж зирк – і наймичка ввійшла
На двір. « А Марко в дорозі?» -
Ганна діда питалася.
«В дорозі ще й досі».
«А я ледве додибала
До вашої хати,
Не хотілось на чужині
Одній умирати!
Коли б Марка діждатися…
Так щось тяжко стало!..»
І внучатам із клуночка
Гостинці виймала…
…Ввійшов Марко в малу хату
І став у порогу…
Аж злякався. Ганна шепче:
«Слава…слава Богу!
Ходи сюди, не лякайся…
…Марку, прости мене! Я каралась
Весь вік в чужій хаті…
Прости мене, мій синочку!
Я…я твоя мати!»
Та й замовкла. Зомлів Марко
Й земля задрижала.
Прокинувся…До матері…
А мати вже спала.

ВЕД. 2 Материнське серце здатне перейматися болем на відстані, журитися
долею своїх дітей, онуків і правнуків усе життя.

Пісня «Куди не поїду, вертаю додому»

ДОНЕЧКА ( під мелодію пісні):
У черешневий цвіт тебе вдягли роки,
Моя матусенько, моя голубко мила.
І на чолі поорані стежки,
І на личку доля слід свій залишила.
В очах твоїх небесна голубінь,
І доброти у них безмежне море,
Хоч дарувала доленька тобі
Струмочки радості і ріки горя.
В своєму серці не тримаєш зла,
Воно любов’ю, ласкою рясніє.
Не раз ти скривджена в житті була
Та кривду нам завжди прощати вміла.
Моя матусенько, голубонько моя,
Натруджені і мозолисті твої руки,
Та не згубили ніжності й тепла,
Його ти подаруєш ще й онукам.

ВЕД. 1. З давніх – давен так велося, що батько – глава сім’ї. Слово батька –
закон для всієї родини. Адже найтяжча праця в сім’ї лягає на плечі
батька , як найсильнішого члена родини. Тато – помічник, бо завжди
допомагає матері по господарству і біля землі, і доглядати, і
виховувати, і навчати дітей.

ВЕД. 2 А як усміхнеться тато, то скільки ласки і тепла в його погляді! І де
не глянеш – всюди видно татову руку.

Горе чи нещастя , чи біда яка
Всіх нас виручає татова рука.
Татова правиця знає труд і піт.
Із руки цієї ми йдемо у світ.
Як підеш у люди, щоб там не було
Хай в тобі не згасне батьківське тепло

ВЕД. 1 « Батько і мати - два серця гарячих» - так співається в одній
пісні. І це недарма, адже своєю любов’ю вони зігрівають нас у
хвилини переживань і горя, радіють нашим успіхам і перемогам.

ВЕД 2. Тепло їхніх сердець вони дарують нам протягом всього життя.
Тому щодня, щогодини, щохвилини ми повинні дарувати їм
повагу, ласкаве слово, доброту. Все це сповнює життя їх радістю,
відновлює сили, продовжує молодість.

ВЕД 1. ……. Скажи будь ласка кого в сім’ї ти любиш найбільше ?

ВЕД 2. Ти знаєш …. Мені важко відповісти на твоє запитання. Обох я їх
дуже люблю , хоча інколи на їхнє «чому?» мені зовсім не
хочеться давати відповідь. Саме про це зараз наш наступний номер.

ВЕД 1. До вашої уваги гумореска « Батьки Чомучки»

Ну і мама, ну і тато !
Наче справжні дошкільнята:
Нічогісінько не знають-
Смішно і казать комусь,
Бо щодня мене питають
Лиш одне « Чому»й « Чому»
- Ти чому такий непослух?
- А чому не стелиш постіль?
- Ти чому цей вірш не вчиш,
- А чому портфель без ручки?
- І чому такий синець?
Ох, настане мій кінець.
Не поясниш їм ніколи –
Хоч би й дуже захотів…
Треба їх віддать до школи,
Хай питають вчителів!.

ВЕД. 1. Споконвіку український народ у своїх обрядах, звеличував родину, шлюб, домашнє вогнище. В основу українських традицій покладено загальнолюдські моральні цінності. Родинне життя мало ґрунтуватися на щирості, взаємоповазі, любові і в шані свого роду.

ВЕД. 2 Український народ – веселий і дотепний. Велику кількість жартівливих пісень та гуморесок з власного життя присвячували саме сімейним відносинам.

Інсценізація пісні « А мій милий вареників хоче»

Гумореска « Бабусин вихідний»

ВЕД 1. Саме батьки прививають любов і шану до традицій і звичаїв , що
шанувались з діда – прадіда.

ВЕД 2. Саме від батьків ми дізнаємось про особливості нашої культури.

( Діти розповідають про традиції, що збереглися в їх родинах)

ВЕД.1 Кожне родинне вогнище охороняв кущ калини, який ріс біля хати і був символом вірності , краси, міцної сім’ї.

ВЕД. 2 За давнім звичаєм на городі садили калину, і тому ми не можемо сьогодні не згадати цієї чудової традиції.

Дівчинка у червоному вбранні:

Я хотіла, щоб калина,
В нас під хатою росла.
І Весільно – білим цвітом
Чарувала півсела.
Посадила кущ калини
На причілку під вікном,
Щоб багряний кущ калини
Хату заквітчав добром.
Кущ калини розростався …
Вже й онуки підросли…
Дай же, Бог, їм щастя й сили
Щоб здоровими були.

Хлопчик: Говорила мати:
- Не забудься , сину, - як будуєш хату,
Посади калину.
Білий цвіт калини – радість України,
А вогнисті грона- наша кров червона.
Зоряна калина – і краса, і врода нашої Вкраїни,
нашого народу.

Дівч. 1 Зацвітає калина, зеленіє ліщина,
Степом котиться диво – трава.
Це моя Україна, це моя Батьківщина,
Що як мама, як тато одна.
Дівч. 2.
Червоні кетяги калини
Горять огнями усіма.
Без калини нема України,
Без народу – країни нема.

Виходять всі учасники програми
Звучить пісня «Молитва»

1. Ось небо блакитне і сонце в зеніті
Моя Україна – найкраща у світі!
2 Моя Україна – це ліс і озерця,
Безмежні степи і чарівні джерельця.
3. Красиві пейзажі і гори високі
Маленькі струмочки і ріки глибокі.
4. Міста старовинні і замки прекрасні,
Великі будови і дуже сучасні.
5. Сади чарівні, мальовничії села
Моя Україна – це пісня весела.
6. Це щира, багата, як світ її мова
Крилата, така мелодійна, чудова!
7. ЇЇ обереги – верба і калина,
Найкраща у світі – моя Україна.
8. Бо нам найрідніша Вітчизна і мати,
То як же нам дітям її не кохати!.
9. Моя Україна – козацькая слава
Така волелюбна і мирна держава.
10. Вона дорога нам , і рідна, і мила,
Бо світ перед нами як мати відкрила.
11. Вітчизно свята, дорога Україно,
Для кожного з нас ти у світі – єдина

ВЕД.1 А на прощання хочеться сказати : « Шануйте, друзі своїх батьків, звичаї народні, квітчайте ними свою хату, то – обереги від біди, шануйте ті, що дала мати.»

ВЕД. 2. Пам’ятайте ! Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, з мови, якою розмовляють наші батьки, і нарешті з України.

Мій отчий дім, ти дав мені усе,
Моя Вкраїна піснею багата,
Ввійшла у серце співом голосним,
Як та любов, яку дарує мати.

Автор: 

Матійків Марина Георгіївна, вчитель української мови та літератури

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі