Користувацький вхід

Розробка уроку з історії всесвітньої 8 клас

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Всесвітня історія 8 клас
Тема. Росія наприкінці XVII — у першій половині XVIII ст.
Мета: схарактеризувати внутрішнє й міжнародне становище Росії, розкрити причини відставання Росії від пере-дових європейських держав; удосконалювати вміння учнів установлювати причинно-наслідкові зв'язки під час розгляду історичних подій, складати узагальнюючі таблиці, працювати з історичною картою; формувати критичне мислення, оцінювати роль особистості в історії держави (на прикладі діяльності Петра І).
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку
І. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань учнів
III. Вивчення нового матеріалу
1. Російська держава наприкінці XVII ст.
2. Петро І та його реформи.
3. Зовнішня політика Петра І, утворення імперії.
4. Палацові перевороти.
IV. Узагальнення та систематизація знань учнів
V. Підсумки уроку
VI. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Повідомлення учнів.
1)Образотворче мистецтво та архітектура епохи Просвітництва.
2) Творчість видатних письменників-просвітників
3) Розвиток музики в добу Просвітництва.
Підбиваючи підсумки цієї частини уроку, учитель підкреслює, що ( Просвітництво — це цивілізаційно-культурна течія періоду переходу від традиційного до індустріального суспільства. Її представники про¬повідували встановлення «царства розуму», заснованого на природ¬ному рівноправ'ї людей, політичній свободі і громадянській рівності;
ставили за мету поширення знань: дати народу освіту і «просвітити» монархів відносно змісту «істинного» людського суспільства. Тим самим новітні постулати похитнули стару феодальну організацію су¬спільства. Проте не в усіх країнах цей процес проходив швидко.
III. Вивчення нового матеріалу
1. Російська держава наприкінці XVII ст.
Бесіда на повторення.
1) Чи мало місце в Росії XVII ст. розвинене мануфактурне виробництво?
2) Що стало основним наслідком прийняття Соборного уложення (1649р.)?
3) Які соціальні групи відігравали вирішальну роль у суспільному житті Росії XVII ст.?
Доповнюючи й узагальнюючи відповіді учнів, учитель звертає ува¬гу на те, що, на відміну від передових країн Європи (Нідерланди та Англія), де зароджувалися нові класи (буржуазія й наймані робіт¬ники), виникали капіталістичні відносини, відбувалися буржуазні революції, у Росії не тільки зберігалися, але й зміцнювалися кріпос¬ницькі відносини.
Розповідь учителя.
Відсталість Росії стала наслідком важких випробувань, що випали на долю цієї країни. Надовго загальмувало її розвиток монголо-татарське іго. Величезні цінності віками перетікали в ханську скарб¬ницю. Ціле сторіччя Росія була відірвана від природних контактів із Європою. Був відсутній вихід до морів. До початку XVII ст. країна була розорена.
Важливо, щоб учні засвоїли такі основні ознаки, що свідчать про відсталість Росії до початку XVIII ст.
— панування феодально-кріпосницького ладу;

— незначна кількість мануфактур, що використовували в основ¬ному працю кріпаків;
— недостатність розвідки й видобутку корисних копалин, необхід¬ність імпорту виробів із них;
— слабкий розвиток міжнародної торгівлі;
— пережитки феодальної роздробленості;
— відсутність регулярної армії і флоту;
— недостатній розвиток науки й відставання в галузі освіти. Однак зміни, що поступово назрівали в XVII ст. у всіх сферах со¬ціально-економічного й політичного життя країни, переросли в пер¬шій чверті XVIII ст. у якісний стрибок.
Уже в XVII ст. в Росії виникли передумови перетворень, що підго¬тували проведення найважливіших реформ.
Робота з підручником.
Прочитати текст підручника й виявити передумови перетворень, що підготували проведення реформ.
Під час перевірки виконання завдання учні називають такі факти:
— зростання міст, розширення внутрішньої торгівлі;
— створення перших мануфактур; повільне формування нових прошарків суспільства, із яких пізніше виросла буржуазія й наймані робітники;
— розвиток абсолютизму, у результаті чого боярська знать утрача¬ла керівну роль у державі;
—утрата церквою своєї колишньої могутності;
— урегулювання дипломатичних відносин Московської держави з країнами Європи й Азії.
Узагальнюючи відповіді учнів, учитель підводить їх до висновку:
розглянуті факти свідчать про те, що в Росії склалися передумови для проведення реформ Реалізація реформ пов'язана з діяльністю Петра І.
2. Петро 1 та його реформи.
Робота з підручником.
Прочитати текст підручника і скласти план відповіді на запитання «Петро І та його реформи».
План (зразок)
І. Вступ Петра на престол у результаті гострої боротьби з царів¬ною Софією.
ІІ. Перетворення «потішних полків». на ядро майбутньої регулярної армії.
III. Початок створення російського флоту (1693 р.).
IV. Азовські походи Петра І.
V. « Велике посольство»: відвідування закордонних країн молодими дворянами (1697—1698рр.).
VI. Придушення стрілецького повстання (1698 р.)
VII. Реформи Петра І.
Заслухавши кілька варіантів складеного учнями плану, учитель може детальніше упинитися на деяких питаннях діяльності і Петра І.
Додаткова інформація
Для продовження війни проти Туреччини Росії потрібні були союз¬ники. Із цією метою за кордон було відправлено «Велике посольство» , (1697—1698 рр.). Разом із послами їхали десятки молодих дворян, щоб опанувати науки, ознайомитися з новинками техніки й вироб¬ництва, вивчити досвід передових країн. Цар, що «інкогніто» очолю¬вав посольство, вирішив завербувати для роботи в Росії закордонних майстрів, учених, військових.
Петро прагнув до Голландії, тому що її флот тоді панував на морі, а торгові кораблі кидали якорі в усіх гаванях світу. Голландія мала розвинену промисловість і торгівлю, була центром кораблебудуван¬ня, країною наук і книг. 8 серпня 1697 р. Петро був уже в Саардамі. Він оглядав верфі, фабрики, майстерні, склади. Голландець Схельтема писав: «Усюди він виявляв незвичайну допитливість, яку часто не могли задовольнити пізнання тих, до кого він звертався із запитаннями. Його тонка спостережливість, особливий дар розуму не поступалися його надзвичайній пам'яті. Багато хто були вражені особливою його спритністю в роботі, якою він перевершував іноді навіть більш досвідчених у справі людей» [31, с. 266]. Він усе хотів робити сам не гірше вправних голландських майстрів. Чотири міся¬ці на корабельних верфях стукала сокира «царя-теслі». У Голлан¬дії Петро навчався математики, астрономії, малювання, відвідував мануфактури, зустрічався з ученими і художниками, збирав різні інструменти і книги.
Чотири місяці перебував Петро в Англії. Більшу частину часу провів він у центрі кораблебудування країни (Дептфорд), де вивчав креслення і пропорції корабельної структури. Цар оглядав лондонсь¬кі підприємства, побував в Англійському Королівському товаристві, їздив у Гринвіцьку обсерваторію й на Монетний Двір; із цікавістю спостерігав навчальний морський бій і був у захваті від трипалубних кораблів. Петро відвідав і англійський парламент. Обмеженість королівської влади й багатомовність членів парламенту йому не дуже сподобалися.

Сучасники відзначали й непривабливу рису характеру Петра І— його жорстокість. У 1689 р. Петро придушив повстання стрільців, що хотіли повернути на трон Софію. За місяць було повішено 799 стріль¬ців; трупи не прибиралися протягом п'яти місяців. «Петро приско¬рював переймання західних традицій варварською Руссю, не зупи¬няючись перед варварськими засобами боротьби проти варварства» [17,0.280].
У роки правління Петра І було здійснено ряд реформ.
— Військова реформа — рекрутські набори, однакове озброєння й обмундирування; прийняття військових і морських статутів; довіч¬не несення військової служби.
— Реформа промисловості — створення мануфактур із вико¬ристанням примусової праці; проведення політики меркантиліз¬му — перевищення вивозу російських товарів (експорту) над увозом закордонних товарів (імпортом); перетворення Петербурга на центр зовнішньої торгівлі.
— Реформи державного управління — створення нового вищого законодавчого, виконавчого й розпорядницького органу — Сенату (1711 р.) (колегіальний орган влади, члени якого призначалися царем); скасування Приказів, замість яких були створені нові установи — колегії (1718 р.) (відали певними галузями управління по всій території країни: військова колегія, колегія іноземних справ, юстиц-колегія та ін.).
— Реформа місцевого управління—введення поділу держави на У губернії (1708р.).
— Міська реформа — створення Головного магістрату (центральне відомство у справах міста).
— «Табель про ранги» (1722 р.) — упорядкування послідовності :
просування по службі; відділення військової служби від цивільної (кожен вид служби поділявся на 14 класів або рангів; установлення вислуги чинів за тривалу й бездоганну службу, а не за знатність похо¬дження).
— Податкова реформа — перепис усього податного чоловічого на¬селення (1719 р.); уведення замість подвірного обкладання подушної податі (1724р.).
— Церковна реформа — створення Духовної колегії або Синоду (1721 р.), що повинен був замінити патріарха (у веденні Синоду пере¬бували винятково церковні справи: цензура духовних книг, боротьба з єресями й розколом, призначення та усунення посадових духовних осіб. Синод виконував і функції духовного суду. Таким чином, церков¬на влада опинялася й підпорядковувалась світській владі); заснуван¬ня особливого відомства — Монастирського приказу — для управлін¬ня монастирськими й церковними землями.
Петровські реформи сприяли зміцненню абсолютизму. Вони здій¬снювалися на кріпосницькій основі й були спрямовані на збереження і зміцнення феодально-кріпосницького ладу. У той же час реформи створювали певні умови для виникнення капіталістичних відносин.
3. Зовнішня політика Петра І, утворення імперії.
Бесіда на повторення .
1) Чому Росії був необхідний вихід до Балтійського моря?
2) Кому належали береги Балтійського моря в XIII ст.?
3) За яких обставин ці території були захоплені Швецією?
4) Які заходи вживалися, щоб повернути вихід Росії до Балтійського моря? Чим закінчилися ці спроби?
5) У чиїх інтересах велася боротьба за вихід до Балтійського моря?
Демонструючи карту, учитель узагальнює відповіді учнів, указуючи на те, що Швеція до початку XVIII ст. була сильною державою на Балтійському морі. Вона захопила східні береги Балтійського моря в Латвії та Естонії, частину Німеччини (Померанію) і землі, що належали Данії; під її владою перебувала Фінляндія. Балтійське море тоді називали «Шведським озером».
Розповідь учителя,
Міжнародне становище в Європі на початку XVIII ст. склалося сприятливо для союзу північноєвропейських держав проти Швеції. У Західній Європі йшла підготовка до війні за іспанську спадщину двох угруповань: Франції та Іспанії, з одного боку, Англії, Голлан¬дії й Австрійської імперії — з іншого. Боротьба тривала від 1701 до 1713 р. Учасники цієї війни не могли втручатися в суперечки Росії зі Швецією. У цих умовах проти Швеції склався союз північних дер¬жав: Росії, Данії, Саксонії та Речі Посполитої.
Воєнні дії проти Швеції розпочала Данія, війська якої взяли в об¬логу фортецю Штральзунд. Армія польського короля взяла в облогу Ригу, де розміщувався сильний шведський гарнізон. Росія, отримав¬ши звістку про мир із Туреччиною, вступила у війну зі Швецією. Це відбулося 9 серпня 1700 р.
Завдання.
Під час вивчення подій Північної війни заповнити таблицю.
Північна війна 1700—1721 рр.
Дата
Основні воєнні дії Значення перемог російської армії та флоту
}

Додаткова інформація
Мирний договір, підписаний ЗО серпня 1721 р. в містечку Ніштадт, закріплював перехід до Росії Балтійського узбережжя від Виборга до Риги включно. Одне з головних завдань, що залишалось актуальним для країни з часів утворення єдиної держави., було вирішено. Підсум¬ки Північної війни перетворили Росію на велику державу Європи. Вони вплинули на розвиток промисловості, торгівлі, зміцнення й роз¬ширення її економічних, політичних і культурних зв'язків іншими державами.
Мир зі Швецією був урочисто відсвяткований у Росії. Усі будинки в Петербурзі були ілюміновані, відбувся грандіозний маскарад. Сенат попросив Петра І прийняти титул імператора (імператор — вищий ти¬тул монархів. У Давньому Римі — почесний титул полководців). Русь перетворювалася на Російську імперію, зросла міць країни та поши¬рився її вплив у Європі.
Прогресивним змінам у Росії неабиякою мірою сприяла діяльність Петра І — найвизначнішого державного діяча Росії. Перетворення петровського часу мали величезне прогресивне значення: розвиток промисловості й торгівлі, зростання ринку створювали умови для ' виникнення капіталістичних відносин. Для Росії у XVIII ст. почався період Нової історії.
4. Палацові перевороти.
Робота з підручником.
Ознайомитися з відповідним пунктом параграфа підручника й за¬повнити таблицю.
Зразок
Палацові перевороти v XVIII ст.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ
Самостійна робота.
1) Московська держава наприкінці XVII ст. являла собою:
а) відсталу аграрну країну, конституційну монархію;
б) країну, що переходила від аграрного до індустріального етапу розвитку, самодержавну монархію;
в) передову індустріальну країну, абсолютну монархію;
г) відсталу аграрну країну, республіку;
д) відсталу аграрну країну, самодержавну монархію.
2) Яка подія стала поворотним пунктом у Північній війні?
а) Битва під Нарвою;
б) заснування Санкт-Петербурга;
в) Полтавська битва.
Учитель вибірково перевіряє тестові завдання, аналізує допущені ' помилки й виставляє оцінки за урок.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Опрацювати текст підручника.
2) Завершити заповнення таблиці« Палацові перевороти у XVIII ст.»
3) Підготувати повідомлення за темою «Реформи Петра І та їхнє значення».

Автор: 

Капустник Людмила

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі