Користувацький вхід

Використання інноваційних методів на уроках української мови та літератури

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Вступ
Провідною ідеєю освіти на сучасному етапі української держави є гуманізація, адже гуманітарна освіта є засобом і сферою формування державного етносу, розвитку особистості як найвищої цінності суспільства.
Відповідно до Закону України «Про освіту», метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями. [ 15, с. 129 ]
Щоб забезпечити ефективність навчання, повноцінність уроку, необхідно поєднувати репродуктивну і пошукову діяльність. Учень – не пасивна фігура педагогічного процесу, і вчитель повинен прагнути дати йому не лише певний вантаж знань, а й навички мислити, стимулювати розвиток його пізнавальних сил, роботу думки, постійну потребу вчитися, самостійно здобувати знання, спостерігати, досліджувати.
Ідеалом сучасного навчання є особливість не з енциклопедично розвиненою пам’яттю, а з гнучким розумом, з швидкою реакцією на все нове, з повноцінними, розвинутими потребами дальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями.
Перебудова навчально-виховного процесу передбачає певну переорієнтацію функцій учителя.
Різко зменшується питома вага його виконавчої діяльності на уроці і, відповідно, зростає функція організаційна. Це, в свою чергу, вимагає глибокого оволодіння педагогічною технологією, вміння прогнозувати в деталях діяльність кожного учня. Лише за цієї умови вчитель зможе повноцінно включити учня в діяльність як свого «партнера».
Отже, навчальний процес слід побудувати так, щоб сприяти свідомій співучасті особистості, яка освоює предмет, у відтворенні його по змісту.
Мета кваліфікаційної роботи висвітлити доречність використання інноваційних технологій на уроках української мови та літератури. Інтерактивний прийом навчання, показати переваги цих прийомів над стандартним.
Відповідно до мети визначено основні завдання:
1. На основі вивчення спеціальної психолого-педагогічної літератури визначити і систематизувати основоположні теоретичні засади оптимального використання інноваційних методів на уроках української мови та літератури.
2. Визначити пріоритети і складності практичного застосування інноваційних форм роботи на уроках української мови та літератури.
3. Підготувати методичні рекомендації для вчителів загальноосвітніх середніх шкіл щодо впровадження в практику роботи інноваційних форм роботи на уроках української мови та літератури.
Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.
У першому розділі розглянути теоретичні засади використання інноваційних технологій вивчення української мови та літератури.
У другому розділі – практичне використання інноваційних технологій при вивченні української мови та літератури в школі.

Розділ 1. Теоретичні засади використання інноваційних технологій вивчення української мови та літератури
1.1. Особливості творчого потенціалу школярів засобами інноваційних методів навчання на уроках української мови та літератури
Для реалізації розвитку творчого учня потрібно насамперед розглянути учня не як суму зовнішніх впливів, а як цілісну, активну, діяльну істоту. У цьому основна суть перебудови навчально-виховного процесу. Учень – не об’єкт, насамперед творець свого власного «Я».
Крізь призму діяльності учня необхідно переосмислити саму структуру навчально-виховного процесу, перейти до вирішення проблем розвитку та реалізації творчих здібностей кожного школяра.
Нинішній спосіб викладання української мови та літератури має створити умови для духовного самовдосконалення, самореалізації і самоутвердження дитини.
Освіта мусить поставити в центр процес знаходження істини, тобто шлях пізнання. О. Потебня сказав: «Знання відносне, тим часом як пошук істини нескінченний». [ 8, с. 4 ]. Радість від шукання і пізнання істини називається інтелектуальним почуттям, яке необхідно плекати від самого дитинства. Тоді головним для вчителя стає залучення учня до процесу пошуку.
Педагогічний процес на уроках мови та літератури будується за принципом діалогу, полілогу і багатий на імпровізації. Тут не існує нормативної, однозначної істини. Важлива умова при цьому – ціннісно-смислова рівність дорослого й дитини, тобто кожен пізнає світ без обмежень. Це забезпечує можливість реалізації Каменського Я.А. «навчити всіх усьому». [ 8, с. 4] . Точкою відліку стає учень і його рух у часі і просторі відносно себе самого.
В історичному часі й просторі людина відкриває і вирішує для себе питання: хто я, для чого прийшла у цей світ, яке моє місце в ньому, який сенс мого життя, на основі яких цінностей я повинна робити вибір свого життєвого шляху, визначати мету і значення своєї діяльності, вибирати засоби їх досягнення та оцінювати їх результати: на що я можу розраховувати в оцінюванні цих результатів, за якими критеріями і як можливе удосконалення моєї особи. Для відповідей на ці запитання важливо не здобуття різноманітних знань, а їх смисл і мета.
Отже, методика створює умови, в яких з’являється і потреба, і бажання ставити запитання і шукання відповідей. Методика – це шлях, яким буде йти дитина. [ 11, с. 316].
Одним із принципів методики є психологізація в навчанні, яка полягає у розумінні психіки дитини як структури, відмінної від психіки зрілої людини. Важливий для вчителя словесності і принцип активності учня. Його знання, розумовий, духовний та культурний розвиток повинні спиратися на власні зусилля. Особливу цінність для учня має шлях, яким він пройде, розв’язуючи поставлену перед ним проблему. Учень оволодіє методом праці, який у майбутньому зможе застосувати до аналогічних завдань. Цей принцип допоможе дитині виробити в собі впевненість у власній цінності, у тому, що вона сама дасть собі раду і власними зусиллями зуміє подолати труднощі, які траплятимуться на її життєвому шляху. У зв’язку з цими частинами програмного матеріалу опрацьовується учнем самостійно. Учитель додає низку запитань репродуктивного (відтворюваного) і продуктивного (творчого) характеру. Час від часу учень може звертатися до вчителя за консультаціями і порадами, виробляючи таким чином власну позицію щодо запропонованого йому матеріалу. [ 8, с. 7].
Отже, учитель не займатиме домінуюче становище в класі. Його голос в класі таким чином стає рівноправним. Він не є тією людиною, що дає готові формули і розв’язки, а лише тим, хто може допомогти знайти власну правду.

1.2. Шляхи використання інноваційних форм роботи на уроках
української мови та літератури в 5, 10 класах
Учительська професія вимагає особливої чутливості до постійно обновлюваних тенденцій суспільного буття, здатності до адекватного сприйняття, потреб суспільства і відповідного коригування своєї роботи. Інновації не виникають самі собою, а є результатом наукових пошуків, аналізу, узагальнення педагогічного досвіду. [ 3, с. 402].
Вміння правильно, й переконливо висловлювати свої думки є невід’ємною ознакою культурної, освіченої людини.
Формування комунікативного вправної особистості на сьогодні є актуальним, але досить складним завданням викладачів-словесників. На жаль, молодь, поки що сприймає державну українську мову як вимушену необхідність, якою потрібно розмовляти в установах, навчальних закладах, офіційних ситуаціях, а в повсякденному, приватному житті віддає перевагу суржикові, позначеній повноголоссям та аканням російській мові. Ситуація, коли українську мову учні вивчають, але нею не спілкуються, а до справжньої, досконалої російської не долучаються, згубно впливає на їхнє мовлення. Лякає те, що молодь не відчуває жодної мови, не живе нею, а, справді, використовує кожну залежно від потреби.
Отже, вдосконалення мовленнєвих навичок слід починати з усвідомлення ними того, що мова – це значно більше, ніж засіб спілкування. Недостатньо говорити так, щоб тебе зрозуміли. Мовлення культурної, гармонійно розвиненої людини також мусить бути зв’язним, багатим, природним. [ 1, с. 106]
Учні часто скаржаться, що почути сьогодні таке мовлення – рідкість. Змушені розмовляти українською мовою чиновники не володіють ще нею досконало. Їхнє мовлення засмічене русизмами, перекрученими українськими словами та конструкціями. Навіть та українська мова, якою розмовляють батьки чи бабусі, як помічають самі учні, насправді є суржиком. Тому вдосконалення навичок усного мовлення молодь повинна поєднувати, по-перше, підняття статусу української мови в її очах, зацікавлення нею, а по-друге, копітке й старанне шліфування правильного, орфоепічного, лексичного й граматичного нормативного мовлення.
Загальновідомими методами виховання інтересу, любові до української мови є пропаганда, ознайомлення учнів з кращими зразками української літератури, українськими традиціями, використання на заняттях відповідного ілюстративного матеріалу, вправ, які б засвідчували красу й багатство різної мови. Мацько Л.І. вважає великою вадою сучасного навчання те, що учням дають «… не знання мови, а знання про мову: її звуки, букви, словосполучення, речення!..» [ 2, с. 107].
Як засвідчує практика, навіть студентам-першокурсникам лінгвістичного закладу досить важко опанувати курс «Сучасна українська літературна мова»,особливо спочатку. Це зумовлено об’єктивними причинами: після навчання-заучування в школі їм потрібно навчитися слухати, конспектувати, шукати літературу, осмислювати її, визначати основне й другорядне. Розв’язати цю проблему можна збільшивши кількість годин, розмежувавши теоретичний та практичний курси української мови, проводячи відповідні спецкурси та факультативи.
Та все ж, попри складнощі з вивченням теорії і брак часу, заняття потрібно максимально урізноманітнювати вправами і завданнями, які б формували їхній лексичний запас. Навіть найбільші ледарі активно відгукуються на нетрадиційні, творчі види роботи. Зокрема, на своїх заняттях автор практикує домашні завдання – оригінальні за формою і змістом кросворди, в яких зашифровано самобутні, часом призабуті сова, які треба відгадати, а потім виконати з ними певні тематичні завдання. Деякі завдання є тренувальними, зорієнтованими на вироблення навичок граматично правильного мовлення, інші – творчими, пізнавальними. [ 1, с. 107].
Зацікавлюють, заохочують учнів до спілкування українською мовою різні виховні заходи: вечори, диспути, конкурси, ігри, змагання.
Підняття статусу української мови, культивування інтересу й поваги до неї обов’язково слід поєднувати з удосконаленням власне мовленнєвих навичок. Ознаками висококультурного мовлення є змістовність, правильність, точність, логічність, різноманітність, доречність, виразність й образність. Деякі з цих ознак, як-от змістовність, різноманітність, образність, залежать від здібностей учня, його чуття мови, формуються упродовж тривалої практики, контакту з кращими зразками українського письменства. А от правильність, точність, логічність, зв’язність мовлення – це ті ознаки, на виховання яких викладачі-словесники передусім спрямовують свої зусилля на заняттях.
Наприклад, після традиційних вправ на творення форм учнів порівняння прикметників їм можна запропонувати якомога докладніше порівняти страуса й пінгвіна або людину XІX століття і людину XX століття, максимально використавши прикметники в формі вищого ступеня порівняння, чи розповісти про свого улюбленого співака, актора. Вид спорту, мотивуючи його перевагу над іншими за допомогою ступеневих форм прикметників. Власне, за дотриманням учнями норм української літературної мови потрібно стежити постійно. Наш навколишній інформаційний простір, на жаль, не завжди сприяє закріпленню навичок нормативного мовлення. За таких умов потрібно привчать молодь критично читати сучасні тексти, деякі друковані видання, самостійно знаходити в них помилки. Залучення до осмислення критичного аналізу свого й чужого мовлення сприяє мовленнєвій вправності. Іноді ми просимо учня прокоментувати відповідь його однокласника: чи правильно вона, чи вичерпна. Іншому варто запропонувати оцінити відповідь не за змістом, а за мовним оформленням: чи чітко, послідовно її побудовано, чи немає в ній порушень літературної норми. Така взаємна увага до всього сказаного на уроці зацікавлює і дисциплінує, привчає пильно слідкувати за власним мовленням. Можна, як у передачі «Зрозумій мене», обирати одного чи кількох учнів мовними експертами, які б стежили за мовленням усього класу і в кінці заняття повідомляли про свої спостереження, називали типові помилки, відзначали тих, які говорять найчистіше, найправильніше. Осмисленню й викоріненню мовленнєвих помилок сприятиме ведення учнями обліку власних помилок, до яких будуть подані пояснення, наведені нормативні відповідники, власноруч дібрані приклади. Такий облік викладачеві потрібно контролювати й бажано доповнювати додатковими індивідуальними завданнями.
Навіть докладні пояснення, тривалі тренування, закріплення вивченого й постійний контроль за дотриманням норм української літературної мови не завжди дають втішні результати. Формування правильного, зв’язного мовлення потребує копіткої, багатоаспектної роботи. Як засвідчує практика, досить ефективним є ще один, неофіційний метод – висміювання чи іронії. Наприклад, автор довго боровся з нав’язливим словом-паразитом «значить». Спочатку пояснював, що в сучасній українській літературній мові його немає: у ролі присудка виступають дієслова «означати», «свідчити», «переконувати». Для зв’язку частин висловлювання можна використовувати слова «отож», «отже», «так-от», а почати свою відповідь доцільно конструкціями: Я гадаю…; Я вважаю…; На мою думку…; Я хотів би відзначати… тощо. Потім автор терпляче виводив помилки, але найефективнішими було цитування гуморески Д. Білоуса про хлопчика, який зловживав словом «значить», і плакат-карикатура, де по гарному, різнокольоровому тексту про красу української мови повзають огидні чорні таргани, на спинках яких червоним написано слово «значить». Плакат можна прикріпити на дошці, а можна зробити з нього емблему-мініатюру і «нагороджувати» нею того, хто вживає слово-паразит.
Виховний ефект мають і конкурс карикатур на тих, хто розмовляє бідною чи засміченою жаргонізмами, русизмами, і конкурс знайдених учнями мовних помилок. Останній конкурс можна обмежити рекламою, пресою чи стендами в рідному навчальному закладі. [ 1, с. 108 – 110 ].
У школі вміння чітко й послідовно висловлювати свої думки виховували на уроках зв’язного мовлення. Не таємниця, що для учнів твір як обтяжливе й дещо нудне, штучне завдання. Запобігти цьому можна, дібравши оригінальну, гумористичну, актуальну для молоді тему, розкриваючи яку хотілося б пофантазувати, порозважатися, а водночас довелося б і поміркувати: «Пригоди зеленого маркера», тощо. Доречним є зчитування деяких творів, колективне обговорення, шліфування стилю, аналіз грамотності, спонукання до пошуку найточніших слів, найдоречніших синтаксичних конструкцій, конкурс на найкращий, най зворушливий твір.
Цікавим і розвивальним є завдання побудувати усні чи письмові повідомлення різних жанрів або скласти про якесь явище невеличкі тексти різних стилів. Безперечно, такі завдання доцільні для тих, хто вивчає стилістику сучасної української мови.
Але навіть за відсутності такого курсу, вивчення української мови варто вести у функціонально-стилістичному аспекті, давати молоді знання й формувати вміння не лише з граматики й правопису, але й із стилістики. Це сприятиме вдосконаленню комунікативних навичок учнів, розвивати їхнє чуття мови. [ 1, с. 101 ].
Успішне формування мовленнєвих умінь можливе за умови систематичної і цілеспрямованої роботи, постійної уваги до всіх аспектів навчання, стимуляції учнів до самостійного, збагачення свого мовлення.
Таким чином, визначивши основні теоретичні орієнтири подальшого пошуку ми маємо всі підстави перевести кваліфікаційну роботу в якісно іншу – практичну площину.

Розділ 2. Практичне використання інноваційних технологій при вивченні української мови та літератури
2.1. Мовні ігри в процесі вивчення української мови учнями 10 класу
Жоден з уроків, навіть проведених одним і тим самим учителем з використанням однакових технологій, методів, прийомів та засобів навчання, не буде повністю відтворювати будь-який інший. Проте говорити про інноваційні уроки, неможливо, не поділивши їх на групи за ознаками.
Дидактична мета є найважливішою складовою, пусковим моментом процесу навчання, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють:
- уроки вивчення нового навчального матеріалу;
- уроки формування і вдосконалення вмінь та навичок;
- уроки закріплення та застосування знань, вмінь та навичок;
- уроки узагальнення та систематизації знань;
- уроки контролю і корекції знань, умінь та навичок;
- комбіновані уроки.
Питання вибору і, відповідно, структури уроку (його складових елементів, кроків, які треба здійснити для досягнення дидактичної мети) потребує реального обміркування і врахування таких умов: змісту навчального матеріалу, віку учнів, місця конкретного уроку в системі уроку в системі уроків з певної теми, дидактичних можливостей і функцій різних методів та навчальних технологій. Тобто спочатку вчитель визначає, що планує зробити, а потім – як і якими засобами. [ 9, с. 6 ].
Представляємо конкурс «Бо то не просто звуки!» на повторення в 10 класі.
Вчитель. Отож артикуляційні й акустичні характеристики звуків ми повторили. Проте вчені дослідили, що фізична природа звука зумовлює й певне його значення, певний асоціативний зміст. Зокрема звуки [х], [ш], [ч], [ф] у мовців асоціюються з чимось непривабливим, старим, злим, а звуки [з], [л] – з чимось молодим і ніжним. Особливо тонко значеннєві відтінки звуків відчувають майстри художнього слова.
«А – найясніший, найголовніший звук, що без усякої перегороди виходить з рота… А – перший основний звук розкритого людського рота, як М – закритого. М – болісний звук глухонімого, стогін затравленої муки. А – голосіння надмірного страждання.
О – це горло. О – це рот. О – звук захоплення. Урочистий розлог, просторінь є О: поле, обшир. Чому ми кажемо ОРГІЯ? Тому, що в ОРГІЇ – стогін захоплення. Все величне, хоч і темне, визначається через О: стогін, сон… Гострозоре око ворога, вовка і око сліпе бездомної півночі.
Цікаво, як ви відчуваєте звуки, що вони для вас символізують? Саме про це ви напишете зараз міні-твір «Бо то не просто звук!» [ 1, с. 85 ].
Представляємо лінгвістичну гру по культурі мовлення «Ох, не однаково мені, як ми говоримо» в 10 класі.
Ведучий. З культурою мови пов’язують насамперед уміння правильно говорити й писати, добирати мовно-виражальні засоби відповідно до мети й обставин спілкування. Культура мови – це мовний етикет, тобто найуживаніші слова, звороти, є якими люди звертаються один до одного, виявляючи свою ввічливість, повагу, пошану тощо. Нам багато разів на день доводиться вітатися, просити вибачення, дякувати, запрошувати, бажати. Робити це потрібно чемно, ввічливо й доречно до ситуації. Зараз ми з’ясуємо, наскільки обізнані з мовним етикетом наші гравці.
Насамперед запропонуємо їм привітатися, використовуючи всі можливі українські етикетні форми вітання і не повторюючи один одного. Привітання є найчастіше вживаним етикетним виразом, за допомогою якого встановлюється контакт між людьми, визначаються їхні стосунки. Неспроста кажуть: «Заговори, щоб я тебе побачив». Як ви вітаєтеся – так вас і сприймають. Послухаймо, хто з гравців знає більше формул вітання, вітається вишуканіше й доброзичливіше.
(Гравці команд по черзі вітаються. Ведучий може попросити прокоментувати особливо оригінальні чи обмежені у вжитку вітання: де і коли їх можна використовувати).
- Доброго ранку, добрий день, добрий вечір! Добридень, добривечір! Доброго здоров’я! Здрастуйте! Здрастуйте Вам у хату Бажаю Вам доброго дня! Моє шанування (шануваннячко, вітання)! З неділею будьте здорові! Радий Вас бачити (привітати). Як ся маєте? (Різдвом, Великоднем…) З Миколаєм будьте багаті! Богпоміч!
Ведуча. Молодці, знаєте багато гарних форм вітання. Отже, вітайтеся завжди привітно, незалежно від настрою, вітайтеся завжди першими, а особливо – зі старшими. Вітайтеся з обслугою (з гардеробницями, з бібліотекарями), вітайтеся з незнайомими людьми, якщо зустрічаєтеся з ними часто, вітайтеся з викладачами, які у вас уже не вкладають. І намагайтеся завжди підібрати найтепліше, найдоречніше вітання.
Наступне завдання – ввічливо, за допомогою мовних кліше виловити згоду. Нерідко ми чуємо висловити типу «о’кей», «ну ладно», «уговорили» і подібне. Вони і ненормативні, і нешанобливі. Навіть якщо ви погоджуєтеся неохоче, так би мовити «добровільно-примусово», потрібно робити це ввічливо і красиво. Зараз гравці кожної команди будуть по черзі чемно погоджуватися з тим, що я скажу.
Отож я гадаю, що:
Вам пощастило, бо ви навчаєтесь в нашій школі.
Вивчаючи іноземні мови, потрібно постійно вдосконалювати знання рідної мови.
- Від завтра розмовлятимете на перервах українською мовою.
- Ви докладете всіх зусиль, щоб стати висококваліфікованими фахівцями.
- А ви як вважаєте?
- Так; безперечно, безумовно, безсумнівно; погоджуюся; згоден, згодна; я не заперечую; ви маєте рацію; певна річ. [ 6, с. 98 ].
Деяким викладачам іноді складно розкривати себе перед школярами, висловлювали своє особисте ставлення до матеріалу, показувати некомпетентність у деяких питаннях. Безумовно, не всі викладачі «створені»для інтерактивного навчання. Проте використання його дає можливість для фахового росту, для зміни себе, для навчання разом з учнями. Зробити перший крок допоможе сам новий підхід до навчання та його цілей, за якого викладач відверто може визначити чогось не знати. З іншого боку, після підготовлених уроків викладач зможе відчути, як змінилося до нього учнів, а також сама атмосфера в класі – і це послужить додатковим стимулом до роботи з інтерактивними технологіями. [ 9, с. 19 ].

2.2. Використання інноваційних форм на уроках української літератури
в 5 класі
Творчій підхід вчителя до нетрадиційних форм навчання зумовлює пошук нових ефективних форм роботи, примушує глибше аналізувати мету та завдання кожного процесу, сприяє підвищенню професійного рівня самого учителя, створює умови для застосування різних способів оптимізації навчально-виховного процесу.
Аналізуючи власний досвід можна зробити висновок, що в сучасних умовах при оптимальній організації навчального процесу учнів, разом з засвоєнням програмного матеріалу. Цей процес не повинен бути стихійним. Він повинен контролювати і керуватися вчителями.
Всі форми спілкування учнів в межах школи повинні бути під постійним тактовним, педагогічним контролем дорослих, що базується на систематичному вивченні школярів, їх інтересів, творчих здібностей, тобто реальних можливостей школярів, виявлених в найпростішій формі постійних покращення їх вихованості, знань і розвиненості.
Для того щоб застосувати окремі інтерактивні технології і перетворити їхні слабкі сторони в сильні, потрібно пам’ятати:
- Інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготування як учням, так і педагогу. Починайте з поступового включення елементів моделі. Потрібно звикнути до них.
- Можна провести з учнями особливе «організаційне заняття» і створити разом із ними «правила роботи в класі». Налаштуйте учнів на старанну підготовку до інтерактивних занять.
- Для ефективного застосування інтерактивного навчання, зокрема, для того щоб охопити весь необхідний матеріал і глибоко його вчити (а не перетворити технології в безглузді «ігри заради самих ігор»), педагог повинен старанно планувати свою роботу. [ 9, с. 17 ].

Враховуючи те, що в резерві кожного вчителя є власні педагогічні методи вирішення даної ситуації, ми обрали для вивчення результативності навчання, ефективність їх впливу на якість навчального процесу.
Враховуючи фізіологічні та психологічні особливості учнів 5 класу, результати соціологічних досліджень, їх бажання рухатися, гратися, чути щось цікаве, - ми зупинили вибір на « Народ скаже – як зав’яже». Методика проведення цього конкурсу дає можливість включити в план проведення гри цікаві історичні факти, рухливі естафетні елементи, завдання на перевірку знань з українського народу, його характер, звичаї і вподобання. Ці невеликі, але влучні й дотепні вислови відображають нашу поведінку мудрішою, а мовлення – багатшим, колоритнішим, експресивним. Гра проводилась під час нетрадиційного уроку з української літератури, що забезпечує:
1. В грі приймали участь навіть сором’язливі діти.
2. Командна форма гри сприяє розвитку почуття колективу, вболівання за результати власної команди.
3. Переживання за результати гри – бажання перемогти сприяло прояву активності.
4. Підсвідоме формування бажання більше знати, краще вчитися, щоб наступного разу впевнено почувати себе під час гри.
5. Відчуття невдоволення собою за неглибокі знання.
6. Поступове заохочення до гри всіх учнів. [ 6, с. 8 ].
Незадоволених не залишилось, бо перемогла дружба.
Учні самі запропонували частіше проводити такі нетрадиційні уроки з української мови та літератури.
Отже, спільна мета є, але попереду ще й спільна діяльність:
- особиста і взаємна відповідальність за певні ланки роботи (завдання, доручення) в процесі підготовки;
- єдність і цінність;
- вирішення організаційних питань.
Така робота викликала інтерес у учнів.
Таким чином я вже мала знання учнів, а також ознаки колективу:
- суспільно цінна мета;
- спільна діяльність з її досягненням (в даному випадку – перемога в 5 класі в конкурсах «Народ скаже – як зав’яже».
Учитель. Любі діти! Упродовж останніх уроків ми знайомилися з такими жанрами народної творчості, як загадки, приказки, прислів’я. Сьогоднішній незвичайний урок ми також присвятимо цим цікавим формам існування народного духу.
Учені вважають, що загадки, прислів’я та приказки – це один з найдавніших жанрів. Уживаючи їх у нашому повсякденному мовленні, ми, можна сказати, торкаємося найглибшої нашої історії – тих уявлень і поглядів на світ і людину, якими жили наші пращури.
Також ми знаємо, що джерелом мудрості для кожного з нас є Біблія. Саме вона розповідає нам про справжню мудрість та про те, як проявляти мудрість у щоденному житті. Вона дає нам яскраві приклади, на яких ми маємо можливість вчитися. Зразком справжньої мудрості для нас є уже відомий нам цар Соломон. Він виголосив 3000 приповістей. Істини, закладені в них, виражають Божу мудрість і є вічними.
Словникова робота. Що таке приповісті? Приповісті – це мудрі висловлювання, у яких подається істина з певної тематики.
Слово вчителя. У біблійній книзі Приповістей Соломонових міститься чимало мудрих висловлювань щодо важливості праці, справедливості, сімейного життя та взаємин між людьми, поведінки у різних ситуаціях, а також поради щодо багатьох практичних питань.
Сьогодні ми й перевіримо один одного в тому, наскільки ми навчилися розуміти глибоку сутність, закладену в народних зразках і біблійних істинах, а відтак уявимо собі, наскільки ми самі готові тлумачити Божі істини й застосовувати їх у повсякденному житті. Успіхів вам у сьогоднішньому змаганні майстрів влучного й мудрого вислову.
Для проведення конкурсу нам потрібно утворити дві команди, щоб вибрати найкращого, наймудрішого і найвлучнішого серед вас.
Метод «Ажурна пилка». Клас ділиться на дві команди. Учні визначають назви команд, обирають девіз (приказку або прислів’я).
I тур. Назви притчу
Учитель. Мета нашого конкурсу – перевірити, наскільки вдало команди зможуть визначити сутність приказок та прислів’їв, описаних в книзі Приповістей Соломонових. Зрозуміло, що версії (варіанти назв) можуть бути різними. Кожна команда матиме можливість запропонувати свої варіанти, однак перевірити точність і правильність відповіді команди ми зможемо, порівнявши ці варіанти з тим, як оповідання названі насправді. Отже, уважно слухайте притчі й пропонуйте свої варіанти приказок (прислів’їв).
Один учень з команди читає приповість для команди-суперниці.
1. Пр. 3:27-28: «Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити, не кажи своїм ближнім: «Іди, і знову прийди, а взавтра я дам», коли маєш з собою». (Не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні.)
Виділена кінцівка і є назвою. Учні її не читають, або ж їм дається текст без цієї кінцівки взагалі.
2. Пр. 6:6-9: «Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її – й помудрій: нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя; вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу. Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли зо сну свого встанеш? (Хто не працює, той не їсть.)
Підбивають підсумки першого туру.
Метод «Відкритий мікрофон» (Відповіді учнів на проблемні запитання)
• Чи є ці притчі є актуальними у вашому житті?
• Як у повсякденному побуті вам вдається застосовувати ці біблійні істини?
• Чому лінь є такою небезпечною у житті християнина?
IІ тур. Пантоміма
Учитель. Наступний тур передбачає виявлення ваших акторських умінь. Кожній команді потрібно показати пантоміму на задане прислів’я чи приказку так, щоб інша команда змогла відгадати ваше завдання.
Завдання для першої команди
Найбільше багатство – здоров’я.
Не копай іншому ями, бо сам упадеш туди.
«Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся»
(Пр. 3:5).
Завдання для другої команди
Косо, криво, аби живо.
То не козак, що боїться собак.
«Хто любить навчання, той любить пізнання» (Пр. 12:1).
Метод «Відкритий мікрофон» (Відповіді учнів на проблемні запитання)
• Які переваги у людини, яка повністю покладається на Бога?
• Чому праця є цінною в очах Божих?
• Згадайте новозавітні притчі, у яких Ісус навчав трудитися і покладатися на Бога.
III. Збери перли мудрості в Біблії
Учитель. У цьому турі ви змагатиметесь в умінні знаходити в Біблії істини про важливість знань та мудрості, творчої праці і тих благословень, які отримувала людина тоді, коли вона покладалася на Божу волю.
На цю роботу відводиться 10 хв. Кожна істина – 1 бал. Підбивають підсумки уроку-змагання. Нагородження переможців.
Заключне слово вчителя. Наша чесна й відкрита гра показала, хто сильніший та кмітливіший, хто швидше зможе вийти з будь-якої життєвої ситуації, у яку може потрапляти людина. А ті, хто програли в нашому конкурсі, тепер мають можливість замислитися, чи добре вони вчилися? Отже, і біблійна, і народна мудрість – це не лише влучні життєво необхідні висловлювання. Це передусім глибока криниця знань, яка завжди стане у пригоді на життєвому шляху. Мудрість життєва набувається з роками, завдяки досвіду, а мудрість Божа – через сприйняття біблійних істин та дотримання їх.
Під час підготовки до інноваційного уроку виявились творчі здібності багатьох учнів (малювання, складання прислів’їв), діти з цікавістю перечитували та згадували народні прислів’я та приказки.
Можна впевнено зробити висновок, що інноваційні форми виховання та навчання без сумніву являються дійовими та ефективними для покращення успішності учнів різного шкільного віку. Адже, протягом навчального процесу, роботи з дітьми різного шкільного віку – 5, 9, 10 класах.
Молодь потрібно не повчати й переконувати, а зваблювати, зачаровувати живим, колоритним, сучасним, актуальним для неї українськомовним спілкуванням. Робота сьогоднішніх учителів і викладачів української літератури вимагає творчості й філігранності: важливо не збитися, не злукавити в почуттях, не розчарувати одноманітними, нецікавими, відірваними від природного спілкування. [ 14, с. 4 ].
Для проведення інноваційних уроків, потрібно враховувати: тематику ігор, різноманітність ігор. Наприклад, одні присвячені проблемам культури мовлення, інші узагальнюють знання учнів з певних програмних тем, ще інші створені як національно мовна альтернатива «чужинським», але таким модним конкурсам «Міс і Містер класу», школи тощо.
Тобто всі заходи мають на меті зацікавити юнацтво українською літературою, спонукати молодь до її вживання й поглибленого вивчення.
Кожний конкурс повинен охоплювати 5 – 7 різноманітних завдань: на знання мови, кмітливість, формування певних філологічних навичок (переклад, редагування, написання творів тощо).
Насамкінець можемо зазначити, що такі заходи не повинні бути разовою особливою подією у навчальному закладі, бо вже наступного дня після неї захоплення й азарт у молоді поступово згасатиме, і вона знову почне жонглювати жаргонізмами. [ 2, с. 3 ].
Ігрове закріплення знань менше втомлює молодь, до того ж зацікавлює, «заводить», інтригує її. Як писав неперевершений стиліст української літератури ХХ століття Євген Гуцало, «людський розум – інтересна бестія, так і прагне гри». [ 1, с. 5 ].

Висновки
1. Становлення національної школи вимагає зміни і форм організації навчального процесу. Успішне вирішення даної проблеми забезпечить комплексне впровадження в педагогічну практику загальноосвітніх шкіл нетрадиційних форм на уроках української мови та літератури.
2. Масове застосування інноваційних форм творчої активності, розкріпачує духовний потенціал учня чим забезпечує ефективне формування всебічно гармонійно розвиненої особистості.
3. Вивчення та узагальнення передового досвіду свідчить про значний досвід вирішення аналізованої проблеми.
4. застосування інноваційних форм роботи на уроках української мови та літератури вимагає подальшого вивчення, вироблення та впровадження відповідних методичних рекомендацій.
5. Врахування співвідносності факторів впливу на розвиток особистості.

Автор: 

Пилипенко Світлана Валеріївна, школа

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі