Заняття – тренінг
«Побудова ефективного спілкування та взаємодії з батьками»
Мета: сприяти подоланню труднощів педагогів у спілкуванні та взаємодії з батьками.
Завдання:
1.Актуалізувати існуючі проблеми у взаємодії з батьками;
2.Сприяти підвищенню впевненості в собі;
3.Вправляти початківців педагогів в побудові ефективного спілкування з батьками.
I. Вступ.
Однією з актуальних проблем у сучасній дошкільній педагогіці є проблема побудови конструктивних взаємин з батьками вихованців. Чому одним педагогам вдається налагодити з батьками контакт так, що ті за першим покликом готові, що називається, «гори звернути», а інші як не б'ються не можуть докликатися батьків на жоден захід?
Однією з причин, на думку психологів, є нерозуміння педагогами своєї ролі у відносинах з батьками, невпевненість і нездатність вести діалог, а часом і повна відсутність навичок спілкування. У зв'язку з цим актуальні і просто необхідні інтерактивні заходи з педагогами, спрямовані на отримання знань та відпрацювання практичних навичок спілкування та взаємодії з батьками, що сприяють також підвищенню впевненості в собі.
Сьогодні, засідання нашого клубу ми і присвятимо темі ефективного спілкування та взаємодії з батьками.
II. Практична частина:
Ведучий:
- Для того щоб розуміти іншу людину, необхідно добре знати самого себе. Я пропоную оцінити Ваш рівень комунікабельності з батьками.
Діагностика, оцінка рівня комунікабельності педагога з батьками (на основі методики оцінки рівня товариськості педагога, по В.Ф. Ряховському).
Інструкція.
Вашій увазі пропонуються кілька простих запитань. Відповідайте швидко, однозначно «так», «ні», «іноді».
1. Вам необхідно провести звичайну бесіду з одним із батьків. Вибиває Вас її очікування з колії?
2. Чи викликає у Вас сумнів і невдоволення виступити з доповіддю, інформацією перед батьками?
3. Чи не відкладаєте Ви неприємну розмову про складну дитину з його батьками до останнього моменту?
4. Чи вважаєте Ви, що не слід особисто розмовляти з батьками про особливості виховання в сім'ї, а краще провести анкетування, письмове опитування?
5. Вам пропонують підготувати батьківські збори для батьків дошкільного закладу. Ви прикладете максимум зусиль, щоб уникнути цього доручення?
6. Чи полюбляєте Ви ділитися своїми переживаннями від спілкування з батьками з колегами, керівництвом?
7. Переконані Ви, що спілкуватися з батьками набагато складніше, ніж з дітьми?
8. Дратуєтеся Ви, якщо один з батьків Ваших вихованців постійно задає Вам питання?
9.Чи вірите Ви, що існує проблема «вихователів та батьків» і що вони розмовляють на «різних мовах»?
10. Посоромився Ви нагадати батькам про обіцянку, яку вони забули виконати?
11.Чи викликає у Вас страх прохання будь-кого з батьків допомогти розібратися в тому чи іншому складному виховному питанні?
12. Почувши висловлювання явно помилкової точки зору з питання виховання, Ви промовчите і не вступатимете в суперечку?
13. Чи боїтеся Ви брати участь у розборі конфліктних ситуацій між педагогами та батьками?
14. У Вас є власні, суто індивідуальні критерії оцінки сімейного виховання та інших думок на цей рахунок Ви не приймаєте?
15. Чи вважаєте Ви, що виховувати необхідно і батьків, а не тільки дітей?
16. Чи простіше Вам підготувати інформацію для батьків у письмовому вигляді, ніж провести усну консультацію?
Оцінка відповідей: «так» - 2 бали, «іноді» - 1 бал, «ні» - О бал.
Отримані бали підсумовуються і визначається відповідна категорія.
30-32 бали. Вам явно складно вступати в спілкування з батьками. Швидше за все Ви взагалі не комунікабельні. Це Ваша біда, тому що страждаєте від цього більше Ви самі. Але і оточуючим Вас людям нелегко. На Вас важко покластися в справі, яка вимагає колективних зусиль. Контакти з батьками Ви намагаєтеся звести до мінімуму. В основному вони формальні. Причини труднощів у спілкуванні Ви прагнете перекласти на батьків. Ви переконані, що більшість батьків - це завжди незадоволені, прискіпливі люди, які шукають у Вашій роботі тільки недоліки, які не бажають прислухатися до Вашої думки. Ваше невміння побудувати спілкування з батьками призводить до того, що і вони прагнуть уникати спілкування з Вами. Постарайтеся стати більш комунікабельними, контролюйте себе.
25-29 балів. Ви замкнуті, неговіркі. Нова робота і необхідність нових контактів надовго виводять Вас з рівноваги. Спілкування з батьками вихованців є для Вас складною і не надто приємною справою. Ви знаєте цю особливість свого характеру і буваєте незадоволені собою. Однак у невдалих контактах з батьками прагнете більшою мірою звинуватити їх, а не власну комунікабельність. У Ваших силах змінити особливості свого характеру. Пригадайте, адже участь у загальній цікавій справі дозволяє легко знаходити спільну мову з батьками!
19-24 бали. Ви певною мірою товариські і в незнайомій обстановці відчуваєте себе цілком упевнено. Вам вдається досить легко налагодити контакти з більшістю батьків своєї групи, але з «важкими» батьками Ви не прагнете активно спілкуватися. У незнайомій ситуації Ви обираєте тактику «придивляння». Складнощі спілкування з батьками не лякають Вас, проте деколи Ви буваєте надмірно критичні по відношенню до них. Ці недоліки поправні.
14-18 балів. У Вас нормальна комунікабельність. Ви переконані, що з будь-яким батьком завжди можна знайти «спільну мову». Ви охоче вислухуєте батьків, досить терплячі в спілкуванні з ними, вмієте відстояти свою точку зору, не нав'язуючи її при цьому іншим. І індивідуальне, і колективне спілкування з батьками не викликає у Вас неприємних переживань. Батьки також прагнуть підтримувати контакти з Вами, потребують Вашої поради, підтримки. У той же час Ви не любите багатослів'я, зайвої емоційності, прагнете уникати непотрібних конфліктів.
9-13 балів. Ви буваєте вельми товариські. Постійно прагнете вступити в бесіду з батьками, але часто ці розмови носять беззмістовний характер. Ви любите бувати в центрі уваги, нікому не відмовляєте в проханнях, хоча не завжди можете їх виконати. Прагнете висловити батькам власну думку про те, як вони виховують дітей, в будь-якій ситуації даєте пораду, що може викликати у них роздратування. Ви запальні, але швидко відходите Вам бракує терпіння і відваги при зіткненні з серйозними проблемами. При бажанні, однак, Ви вмієте вибудовувати змістовне спілкування.
4-8 балів. Ви надмірно товариські. Прагнете стати «другом» кожному з батьків, бути в курсі всіх їхніх проблем. Любите приймати участь у всіх суперечках і дискусіях. Завжди охоче беретеся за будь-яку справу, хоча не завжди можете успішно довести її до кінця. Маєте власну думку з будь-якого питання і завжди прагнете її висловити. Можливо, з цієї причини батьки і колеги ставляться до Вас з побоюванням і сумнівами. Вам слід задуматися над цими фактами.
3 бали і менше. Ваша товариськість носить хворобливий характер. Ви багатослівні, втручаєтеся в справи, які не мають до Вас ніякого відношення. Беретеся судити про проблеми, в яких абсолютно не компетентні. Свідомо чи несвідомо Ви часто буваєте причиною різного роду конфліктів, у тому числі і серед батьків. Спілкуючись з батьками, буваєте грубуваті, фамільярні. Вас відрізняють необ'єктивність, образливість. Будь-яку проблему Ви прагнете винести на загальне обговорення. Серйозне спілкування з батьками не для Вас. Оточуючим складно з Вами. Постарайтесь задуматися, чому, незважаючи на всі Ваші зусилля налагодити спілкування з батьками, з цього нічого не виходить? Виховуйте в собі терплячість і стриманість, шанобливо ставтеся до людей.
Ведучий:
-Шановні колеги! Наше заняття-тренінг я пропоную почати з гри «Молекули»
Гра «Молекули»
Мета: емоційна розрядка, поділ на пари, трійки, п'ятірки. Об'єднання трьох «п'ятірок» у два кола .. (2-3 хв)
Інструкція: «Уявіть, що ми молекули. Хаотично рухаємося по залу в будь-якому напрямку. За сигналом «Стоп! У пари! »Беремо за руку товариша, що стоїть поруч».
Психотехнічна вправа «Тиск».
Мета: усвідомлення різних моделей спілкування та взаємодії з партнером, установка на рівноправне спілкування. (10 хв)
Інструкція: встаньте один проти одного, підніміть руки на рівні грудей і злегка доторкніться один до одного долонями. Домовтеся, хто буде ведучим. Завдання ведучого - злегка надавити на долоні свого партнера. Потім, помінятися ролями і повторіть рух тиску на долоні партнера по грі.
Оцініть свої враження. У якій ситуації Вам було емоційно комфортніше: коли Ви тиснули або коли Ваш партнер тиснув на Ваші долоні?
-Можливо Ви не зазнали приємних хвилин ні в першому, ні в другому випадку (Вам було неприємно тиснути на партнера, і дуже неприємно, коли тиснули на Вас).
Тоді, спробуйте не тиснути один на одного, виконуйте спільні руху зверненими один до одного долонями рук так, щоб між вами виникло взаємне відчуття тепла (психоенергетичні контакт).
Чи відчули Ви, наскільки приємніше взаємодіяти на рівних, а не домагатися переваги? Не забувайте, що прагнучи до психологічного тиску на партнера по спілкуванню (будь то батько, колега, дитина чи підлеглий), ми ризикуємо викликати у нього реакцію не підпорядкування, а обурення. І замість допомоги, він просто відмовиться від контакту з нами.
Ведучий:
- Сідайте на свої місця.
Інформаційне повідомлення «Правила побудови ефективного спілкування». (7 хв)
Ведучий:
-Зараз Я пропоную Вам познайомитися з правилами ефективного спілкування. Спілкуючись з батьками, потрібно пам'ятати, що в спілкуванні існують свої закономірності. Основа ставлення до нас людини закладається в перші 15 секунд! Для того, щоб благополучно пройти через «мінне поле» цих перших секунд, необхідно застосувати «Правило трьох плюсів» (щоб привернути до себе співрозмовника потрібно дати йому як мінімум три психологічних плюса.
Найуніверсальніші - це:
- Посмішка,
- Ім'я співрозмовника
- Комплімент.
- Для того щоб люди хотіли з нами спілкуватися, ми самі повинні демонструвати свою готовність спілкуватися з ними. І співрозмовник повинен це бачити. Необхідна щира, доброзичлива усмішка!
- Ім'я людини - це самий солодкий і найважливіший для нього звук на будь-якій мові. Важливо використовувати ім'я-по батькові при вітанні. Не просто кивнути чи сказати: «Здрась-ті!», А «Здрастуйте, Ганна Іванівна!».
Під час конфліктів, бажаючи зняти їх гостроту, люди підсвідомо починають частіше використовувати ім'я свого співрозмовника (прийти до згоди можна значно швидше). Бо часто нам потрібно не стільки наполягти на своєму, скільки побачити, що люди до нас прислухаються, почути при цьому своє ім'я. Найчастіше ім'я буває вирішальною краплею, щоб справа обернулася на нашу користь.
- У спілкуванні найбільш застосуємо непрямий комплімент: ми хвалимо не саму людину, а те, що їй дороге: мисливцеві - рушниця, батькові - його дитина.
Завантажені, втомлені після роботи батьки особливо уразливі відносно доброї та поганої поведінки дитини. Тому не варто акцентувати увагу на поганому. Спочатку потрібно розповісти про успіхи і тільки в кінці тактовно можна повідати про проблемні сторони дитини.
Крім цих прийомів існують і інші прийоми встановлення гарного контакту зі співрозмовником (демонстрація прийомів спілкування спільно з асистентом):
• Одночасно з посмішкою необхідний доброзичливий, уважний погляд (контакт очей). Але не слід «сверлити» співрозмовника поглядом.
• Коротка дистанція і зручне розташування (від 50 см до 1,5 м). Така дистанція характерна для бесіди близьких знайомих, друзів, тому співрозмовник підсвідомо налаштовується нас вислухати і допомогти - завдяки цій дистанції ми сприймаємося їм «ближче». Але не переступати «кордони» особистого простору співрозмовника!
• Необхідно прибрати бар'єри, «збільшують» відстань в нашому сприйнятті в спілкуванні (стіл, книга, аркуш паперу в руках).
• Використовувати по ходу розмови відкриті жести: не схрещувати перед собою руки, ноги.
• Всім своїм виглядом підтримувати стан безпеки і комфорту (відсутність напруженості в позі, різких рухів, стислих кулаків, погляд зпідлоба, інтонацію голосу).
• Використовувати прийом приєднання, тобто знайти спільне «Я»: «Я сам такий же, у мене те ж саме!». Як можна рідше вживати займенник «Ви ...» (Ви зробіть те-то! »,« Ви повинні це ...! ») Найчастіше говорити; «Ми»: «Ми всі зацікавлені, щоб наші діти були здорові, вміли ..., знали ...!», «Нас всіх турбує, що діти ...», «Наші діти ...», «Нас об'єднує спільна справа - це виховання наших з вами дітей! »
Ось основні правила встановлення гарного особистісного контакту та побудови ефективного спілкування та взаємодії з батьками.
Ведучий:
- Зараз я запрошую вийти в центр 5 чоловік.
Вправа «Тренування інтонації».
Мета: усвідомлення значення інтонації для досягнення мети впливу вихователя у спілкуванні з батьками. (5 хв) (Учасники розділені на два кола)
Вимовити фрази:
• Мені не байдужі успіхи Вашої дитини.
• Я вдячна Вам за надану допомогу.
Вимовити ці фрази з відтінками іронії, докору, байдужості, вимогливості, доброзичливості (інтонації позначені на картках).
- А ми з колегами спробуємо здогадатися з якою інтонацією Ви виголосили фразу.
- Яка інтонація найбільш прийнятна в спілкуванні з батьками.
Ведучий:
- Я запрошую інших учасників команд в центр.
Вправа «Чарівний капелюх».
Мета: розвиток уміння доброзичливого спілкування з батьками. (5 хв) (Учасники залишаються в колі)
Інструкція: - Поки звучить музика, передаємо капелюх по колу, коли музика зупиняється, той, у кого вона залишилася, одягає її на себе і каже комплімент поруч стоїть, як одному з батьків своєї групи. Це може бути і поверхневий комплімент, що стосується одягу, прикрас, зовнішності, а так само можна сказати що-небудь позитивне про «дитину». Той «батько», якому адресований «комплімент», повинен прийняти його сказавши: «Спасибі, мені дуже приємно!».
Аналіз вправи:
1. Які труднощі виникли у Вас при виконанні завдання?
2. Чи вдалося Вам висловити комплімент, звертаючись саме до батьків, а не до колеги по роботі?
Ведучий підводить підсумок: найкращим компліментом для батьків служать добрі слова про їхню дитину. Крім того, вміння педагога знаходити гарну якість у кожній дитині свідчить про його компетентність в очах батьків.
Ведучий:
Напевно, у кожного з нас в групі є батьки, зустріч та спілкування з якими завжди приємні, але є й такі, з якими хотілося б якомога рідше зустрічатися і спілкуватися. Я пропоную Вам в групах створити узагальнений портрет батька, спілкування з яким викликає у Вас негативні почуття.
Вправа. «Найважчий батько»
Мета вправи: усвідомлення емоційного сприйняття батьків вихованців.
Процедура виконання:
Вихователям пропонується в группах створити узагальнений портрет батька, спілкування з яким викликає у Вас негативні почуття.
Аналіз вправи:
Яких батьків можна назвати «важкими»? (Учасники висловлюються).
«Важкі» батьки:
• Агресивні, конфліктні, що демонструють наступаючу позицію, вони прагнуть виправдати власну невтручання, батьківське безсилля у вихованні своєї дитини: «Ми зайняті на роботі, у нас немає часу, щоб займатися дитиною!»; «Ви ж вихователі, педагоги, це Ваш обов'язок вчити і виховувати дітей!».
• Батьки в позиції розгубленості і безпорадності, які постійно скаржаться педагогу, просять про допомогу: «Дитина нас не слухає, ми не знаємо що робити, допоможіть нам!».
Часто буває, що конструктивна розмова стає неможливою.
- Які емоції Ви відчували, створюючи портрет батька, з яким Вам неприємно вступати в контакт?
- Які якості Ви відобразили в цьому портреті?
- Чи були у Вас в практиці такі батьки?
Але все одно потрібно шукати шляхи контактів і з тими батьками, які Вам неприємні.
З метою придбання навички збереження спокою в напруженій ситуації, ми з Вами виконаємо вправу «Резервуар», яка допомагає налаштуватися на неприємну розмову і протриматися перші 10 хвилин.
Вправа «Резервуар».
Мета: придбання навички збереження спокою в напруженій ситуації. (5 хв)
Дана вправа допомагає налаштуватися на неприємну розмову і протриматися перші 10 хвилин.
Інструкція: Закрийте очі. Уявіть або згадайте ситуацію неприємної бесіди з конфліктним, «емоційно зарядженим» батьком. Прийміть на себе роль «порожньої форми», резервуара або глечика, в який Ваш співрозмовник «вливає», «закладає» свої обвинувачувальні слова, думки, почуття. Постарайтеся відчути внутрішній стан «резервуару». Ви - просто форма, Ви не реагуєте на зовнішні впливи, а тільки приймаєте їх в свій внутрішній простір, залишаючись холодним і нейтральним. Вас ніби немає в реальності, є тільки порожня форма.
Потренуйтеся 2-3 рази перед початком бесіди, і все буде легко виходити. Коли Ви будете впевнені, що сформували внутрішній стан «резервуару», вступайте в діалог зі співрозмовником.
На першій фазі спілкування з «важкими» батьками, необхідно зберегти емоційну відстороненість і підтримувати в собі спокійний і охолоджений нейтралітет, тобто не дозволити собі зарядиться негативними емоціями цього батька. Як показує досвід, необхідно «протриматися» приблизно 10-15 хвилин, поки батько в формі монологу буде висловлювати свої претензії або скаржитися на свою безпорадність. У випадку з «агресивним» батьком, потрібно намагатися вислуховувати мовчки, залишатися спокійною, упевненою в собі, не втрачаючи ввічливості, доброзичливості. А у випадку з батьком, що скаржиться, спокійно киваємо співрозмовникові головою, вставляємо нейтральні фрази: «Я Вас слухаю», «Я Вас розумію ...», «Заспокойтеся».
Відчувши нашу нейтральну позицію і емоційну відстороненість, батько почне «остигати», його емоції почнуть згасати. Зрештою, він заспокоїться, у ньому буде формуватися психологічна готовність до конструктивної розмови з нами.
Друга фаза бесіди з батьком - конструктивний діалог, обговорення варіантів вирішення проблем.
Щоб уникнути протистояння з батьками:
- необхідно проявляти стриману доброзичливість і відкритість;
- підкреслити значимість батьків у вихованні власної дитини;
- показати батькові свою позитивну налаштованість по відношенню до його дитині. Коли батько побачить і відчує, що педагог піклується про благополуччя його дитини, він перестане вдаватися до «психологічного» захисту і проявить готовність до співпраці.
Не треба прагнути, у що б то не стало відстоювати свою позицію, нав'язувати свою думку батькам (тиск призводить до протесту).
Обговорюйте проблему, а не особисті якості дитини та її батьків.
Потрібно висловити впевненість у тому, що якщо будуть організовані спільні зусилля сім'ї та педагогів дитячого садка, то існуюча виховна проблема буде успішно вирішена. «Ми разом проти проблеми, а не проти один одного».
Підбиття підсумків. Рефлексія вражень учасників. Роздача пам'яток. (5 хв)
Литература.
1. Арнаутова Е.П. «В гостях у директора»: Беседы с руководителем дошкольного учреждения о сотрудничестве с семьей. – М.,2004 г.
2. Дерябо С.Д., Ясвин В.А. «Гроссмейстер общения: иллюстрированный самоучитель психологического мастерства»- М.: Смысл; Academia, 1996 г.
3. Зверева О.Л., Кротова Т.В. «Общение педагога с родителями в ДОУ»: Методический аспект.- М.: ТЦ Сфера, 2005 г.
4. «Профилактика синдрома профессионального выгорания педагогов: диагностика, тренинги, упражнения/ авт.- сост. О.И.Бабич. – Волгоград: Учитель, 2009 г.
5. «Развитие профнссиональной компетентности педагогов: программы и конспекты занятий с педагогами / авт.-сост. М.И.Чумакова, З.В.Смирнова. – Волгоград: Учитель, 2008 г.
6. Самоукина Н.В. «Игры в школе и дома: психотехнические упражнения, коррекционные программы»/ – Ярославль: Академия развития: Академия Холдинг: 2002 г.
Васильева Ландыш Петровна, начинающий педагог-психолог К (М) ДОУ № 90, г.Набережные Челны.

Класи: Професійна освіта, Дошкільне виховання

Предмети: Психологія