Користувацький вхід

Використання наочного моделювання під час складання описових розповідей.

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Використання наочного моделювання під час складання описових розповідейпід час спостережень
І. Привітання. Шановні колеги! Я рада знову Вас бачити за круглим столом. Я думаю, що цей рік подарує нам багато нових вражень, збудуться наші сподівання, так як в минулому році на наших заняттях будуть присутні гарний настрій, доброзичливість, активність і довіра.
«Кожна дитина — потенціал. Задіяти її можливості, відкрити для неї власні життєві сили, наповнити її відчуттям власної спроможності важливе завдання педагога». Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні.
Я хочу поділитися досвідом використання методу наочного моделювання у навчанні дітей складанню описових розповідей.
«Процес пізнання довкілля є незмінним емоційним стимулом думки. Для дитини дошкільного віку цей стимул відіграє винятково важливу роль…»
Василь Сухомлинський
В основі досвіду лежить метод наочного моделювання - один з методів ТРВЗ. Цей метод сприяє всебічному творчому та інтелектуальному розвитку дошкільників, розвитку в дошкільнят багатої уяви, здатності до перетворень, уміння знайти приховані залежності та зв’язки, допомагає мислити нестандартними образами, цікавитися невідомим, виявляти готовність до розв’язання проблемних ситуацій, здійснювати елементарні мислительні дії; володіти початковими формами дослідництва, експериментування, винахідництва, радіти від власних відкриттів, прагнути обходитись при цьому власними силами; лічити, розв’язувати задачі, виконувати найпростіші обчислювання, систематизувати, класифікувати, володіти елементарними формами критичного мислення, творчої уяви, виявляти спостережливість, допитливість та ін.
Сподіваюся, що запропонований матеріал стане у нагоді вам у досягненні того, щоб дошкільнята росли гармонійно розвиненими, творчими особистостями.

ІІ.Дошкільний вік – найважливіший етап у становленні світогляду людини, що передбачаєгуманної взаємодії з природним довкіллям.
Вплив рідної природи кожен із нас у меншій чи більшій мірі відчув на собі і знає, що вона єджерелом перших конкретних знань і тих радісних переживань, які часто запам’ятовуються на всежиття. Діти завжди і всюди у тій чи іншій формі спілкуються з природою. Набуте в дитинствівміння бачити, відчувати природу такою, якою вона є насправді, викликає і поглиблює у дітей глибокийінтерес до неї, сприяє формуванню характеру й інтересів.

Метою занять у природі є установка: дивитися і помічати, помічати і відчувати,відчувати і думати, думати і творити.
Педагог в процесі спостережень в природі має ставити наступні завдання:
 Формувати у дітей культуру у довкіллі;
 Стимулювати допитливість та зацікавленість у пізнанні природи;
 Виховувати любов до природи, бажання піклуватися про неї, негативне ставлення до її знищення;
 Розвивати у дітей уявлення про взаємозв’язок у природі.
Компетентність дитини у сфері природознавства – неодмінна передумова становленняцілісної особистості.

«Важливо, щоб спілкування з природою несло дитині безліч відкриттів, зроблених нею самостійно, щоб дитина заглибилась подумки в якусь деталь, зосередила на ній всю увагу, забула про все інше»
В.О.Сухомлинський
Період дошкілля – найбільш оптимальний для розвитку пізнавальної сфери дитини.
Пізнавальна активність дитини – це здатність цікавитися невідомим, виявляти готовність до розв’язання проблемних ситуацій, здійснювати елементарні мислительні дії; володіти початковими формами дослідництва, експериментування, винахідництва, радіти від власних відкриттів, прагнути обходитись при цьому власними силами; систематизувати, класифікувати, володіти елементарними формами критичного мислення, творчої уяви, виявляти спостережливість, допитливість та ін.
Пізнавальна діяльність людини починається з безпосереднього споглядання, а потім стає предметом абстрактного мислення і перевіряється практикою. Тому у навчанні дітей цього віку важливу роль відіграє активізація за допомогою засобів унаочнення сенсорної сфери. Цього вимагає природа дитини. Навчання дошкільника базується не на абстрактних поняттях і словах, а на конкретних образах, безпосередньо сприйнятих дитиною.
Увітчизняній психології починаючи з Л.С. Виготського, особливе значення надається вивченню знакових систем у психічному розвитку дитини, більше уваги приділяється їхній розробці. Жодна діяльність людини не відбувається без використання знаково-символічних засобів. Наприклад, візьмемо побутово-практичну діяльність, де використовується широкий спектр знаково-символічних засобів: умовні позначення, піктограми, дорожні знаки тощо. Використання символів є індивідуальними формами розвитку дитини і відіграють головну роль у формуванні понять.
***Слайд №1
Важливо розширювати коло знаково – символічних засобів, які вже є в арсеналі дітей дошкільного віку.Оволодіння новими символічними засобами підіймає дитину на високий рівень інтелектуального розвитку.
*****
Після народження дитина потрапляє не тільки у світ реальності, а ще й у світ умовностей. Саме тому вона повинна навчитись розуміти й оперувати знаками будь-якого вигляду ,які повинні відповідати віку. У психології стверджується, що символічна функція не проявляється, а формується в різних видах діяльності. Оперування знаково-символічними засобами має спільну структуру і способи функціонування, що дозволяє віднести його до особливого виду діяльності – знаково-символічного або мнемотехніка.
Слайд №2
*****
Функції знаково-символічних засобів: комунікативна, пізнавальна (спрямована на відображення реальності в діяльності людини, результатом є нові знання про світ), функція заміщення, моделювання, кодування, схематизація. Доскональне формування знаково-символічної діяльності і різноманітний арсенал засобів, що використовуються, дають можливість появи у дитини здатності до продуктивної діяльності. Чим вищого рівня набуває знаково-символічна діяльність, тим важливішою стає її роль у формуванні пізнавальної активності малюків дошкільного віку.
Слайд №3 Актуальність …
*******
Слайд №4, … №5, …
*****
Знайомство із символами необхідно розпочинати з молодшої групи.Вже у молодшій групі цей метод допомагає дітям справлятись із доволі складними завданнями: вони можуть самостійно описати зовнішній вигляд тварини (чи пташки) без підказки з боку вихователя, а також навчитись точно формулювати запитання, які допоможуть якомога швидше і точніше сформувати уявлення про невідомий об’єкт і відгадати про кого йде мова.
Спочатку, щоб дітям було легше справитись з таким завданням, я пропоную під час ознайомлення з тією чи іншою твариною розглянути символи,
Слайд №6«Чарівні східці»
які допоможуть описати зовнішній вигляд саме її. Наприклад скласти описову розповідь про мишку, жабку, білочку у д/грі«Розкажи про тварину»
А вже потім, ввожу універсальну модель опису. Паралельно, за цією ж моделлю, діти вчаться ставити доцільні запитання під час гри «Так чи ні?»
До речі, ця гра викликає у дітей неабиякий інтерес. Вони з великим ентузіазмом добирають запитання, особливо якщо в результаті бачать як з’являється та чи інша іграшкова тварина ( чи малюнок із її зображенням) про яку йшла мова. Без наочного моделювання такий діалог у молодшій групі був би неможливим.
Аналогічну роботу можна проводити з дітьми середньої групи для опису наприклад комах д/гра «Розкажи про комашку» та старшої групи під час опису власної зовнішності та своїх товаришів, рідних просто знайомих тощо. В цьому випадку я пропоную дітям розглянути себе в люстерку, а потім заповнити спеціальну перфокарту, яка являється одночасно універсальною моделлю опису зовнішності людини. Виконання цього завдання сприяє не лише розвитку зв’язного мовлення, логічного мислення, поповненню словникового запасу,…, а й готує руку до письма.
Накопичувати в дітей певний обсяг знань, умінь і навичок, що допоможуть їм орієнтуватися в процесі діяльності, потрібно поступово, використовуючи символи, як сприятимуть досягненню позитивних результатів.
В процесі роботи по даній методиці ми отримали позитивні результати як на заняттях так і в повсякденній діяльності.
Звичайно, дуже важливо спочатку вивчити з малятами «Абетку символів», а вже потім діти зможуть вільно оперувати знаками (символами), чітко та швидко діяти за вказівками вихователя, легко виконувати поставлені завдання. Символи є не тільки своєрідними «підказками» для малят, але й збудниками – прискорювачами у розвитку здібностей кожної дитини…
Слайд №7
Що допомагає самостійно пізнавати навколишній світ? Не помилюся, якщо скажу: це спостереження, дослідження, експеримент. Це дуже цікаві незамінні способи. Але їх використання потребує уважності, терплячості, сміливості, наполегливості, а особливо правильної організації.
«Природа в усій своїй неповторній красі: у квітах, метеликах, у красі дерев і листя, у співі пташок, у грі світла на воді, у кольорах зорі, у красі далеких краєвидів – багатюще джерело естетичних впливів і розвитку естетичних почуттів»
Софія Русова
Для того, щоб прогулянка була більш цікавою, збираючись, націлюємо дітей на пошук та розв’язання творчих завдань. Ігрові прийоми, дидактичні вправи: «Яка зима?», «Чому зима?», «Який характер у зими?» відразу націлюють дітей на те, що мова піде про зиму, зимові явища природи, зимові забави дітей. Такі завдання не тільки організовують дітей, розвивають увагу, уяву, активізують словник.Виховне значення дидактичних ігор полягає в тому, що вони сприяють розвитку в дітей активності, віри у свої сили. Цей напрям роботи буде ефективним, якщо його застосовувати систематично і послідовно. Не забуваємо також і про дослідницьку діяльність в різні періоди року. Це досить ефективний засіб ознайомлення дітей з природою.
***Слайд №6
У кожного об’єкта, явища є хороші і погані властивості. «Чарівні східці»
Відшукати їх – означає зробити крок до створення ідеального об'єкта і, безперечно, крок до діалектичного мислення.
На прогулянках під час спостережень за живими істотами і неживими об’єктами, відгадуючи загадки, проводячи бесіди і використовуючи певний життєвий досвід, діти за допомогою вихователя визначають головні ознаки предметів і позначають їх символами. Так складається певний комплект символів. У кожного вихователя може бути своя “Абетка символів ” – набір умовних позначень, що буде зрозумілий йому і дітям, з якими він працює.
***Слайд № 8
Опис пір року
1. Сонце (розповідають про сонце у різні пори року)
2. Небо (на голубому небі хмаринки)
3. Земля (як виглядає земля у різні пори року: покрита снігом, листячком,
зеленою травою...)
4. Рослини (дерево, кущ, квітка)
5. Людини (контури людей,вішалка). Треба розповідати про одяг в різні пори року.
6. Звірі (дики тварини - заєць,білка)
7. Птахи (контури знайомих птахів - ластівка, горобець...)
8. Чим займаються люди в різні пори року (сніговик, кораблик,
сачок...)
Але як викликати захоплення у дитини від того, що вона бачить мало не щодня, але проходить повз нього, залишаючись байдужою? Як навчити не лише помічати, а і відчувати красу природи кожною частинкою душі і тіла? Як привернути увагу дитини до розмаїття барв рідної мови? ...
Велику перевагу під час прогулянок надаємо різним малим формам фольклору: вірші, загадки, потішки, забавлянки, лічилки, дразнилки, мирилки, народні пісеньки.
Адже саме через красу слова ми можемо більш повноцінно сприймати оточуючий нас світ, відчувати його неповторність, відкритість, довірливість і, водночас, незахищеність… На мою думку людина, яка може з ніжністю і захопленням оспівати красу квітки не здатна її розтоптати… І тому в наш час, коли ми бачимо так багато жорстокості і байдужості довкола , я маю бажання поставити за мету відродження в душах дітей краси і сили рідної мови, а через неї відчуття прекрасного і любові до рідного краю, бажання зберегти його красу і неповторність.
Багато хто вважає , що дане вміння залежить тільки від вроджених здібностей . А чи можна навчитися (і навчити! ) говорити красиво ? Ми стверджуємо , що можна! Давайте спробуємо прикрасити свою промову метафорами.
Красиво говорити не заборониш - тому, хто вміє.
Отже , дитячий сад , а може бути рекламне бюро , чи не все одно ... Вчитися - то треба всім !

ФІЛЬМ «Чарівна казка зими»
***
У роботі з дітьми дошкільного віку я звернула увагу на труднощі, які виникають при складанні описових розповідей. Для того, щоб розповідь була послідовною і повною, вихователеві доводиться задавати додаткові запитання, в результаті чого втрачається цілісність сприйняття (іншими дітьми) створюваного образу. До того ж мова дітей тісно пов’язана з розвитком дрібної моторики. Тому ми використовуємо ігри, які сприяли б одночасно розвиткові і зв’язної мови, і дрібної моторики. Так з’явилась д/гра «Чарівна ниточка» для складання описових розповідей про тварин і птахів на основі використання схематичних зображень характерних ознак досліджуваних об’єктів. В ході цієї гри діти, переходячи від одного символу до іншого, протягували ниточку в петлю або намотували її на гвинтик, з’єднуючи відповідні символи.
Хочу звернути увагу на те, що цей метод (МНМ) буде найбільш дієвим лише тоді, коли вихователь зможе залучити дітей до створення нових моделей та використання їх у практиці як підказки, а точніше як маленьку «хитрість» чи «невеличкий секрет», відомий лише їм, адже діти полюбляють все таємниче. Крім того символи, «створені» самими дітьми, стають для них більш зрозумілими, а значить і більш доступними у використанні.
Спочатку пропонується вправа “ Познач відповідним символом ”, потім простенька загадка, далі – вірш, потім – оповідання. Також можна використовувати партнерську роботу. Діти з високим рівнем розвитку схематично зображують назву знайомої пісні, загадки, а діти з низьким і середнім рівнем відгадують. Це сприяє налагодженню товариських стосунків, формуванню адекватної самооцінки у дітей, а головне – підготовці малюків до оволодіння програмними завданнями в школі
Хочу підкреслити «плюси» знаково-символічних засобів:
 Викликає інтерес у малят;
 Значно підвищує швидкість реакції, мислення, активізує уяву;
 Збагачує словник;
 Не втомлює дітей;
 Дає змогу дитині відчути себе розумною, кмітливою (навіть з низьким рівнем розвитку);
 Економія часу на зайві повторні пояснення;
 Виготовлення «Абетки символів» не потребує видатних художніх здібностей;
 Мінімальні матеріальні витрати.
Окремо хочу звернути увагу на те, що цей метод буде найбільш дієвим лише тоді, коли вихователь зможе залучити дітей до створення нових моделей та використання їх у практиці як підказки, а точніше як маленьку «хитрість» чи «невеличкий секрет», відомий лише їм, адже діти полюбляють все таємниче. Крім того символи, «створені» самими дітьми, стають для них більш зрозумілими, а значить і більш доступними у використанні.
.Практична робота
Приклад 1 : спостерігаючи за вітром- «Жив собі на світі Дмух», на основі дослідницько-пошукової роботи підводимо дітей до висновку про те, що спричиняє рух повітря в природі, а отже і про причини виникнення вітру. Закріплюємо знання дітей про характерні для певної пори року явища природи. За допомогою наочного моделювання активізуємо мовленнєву діяльність, спонукаємо дітей до творчої роботи під час складання порівняльно-описових речень про певний об’єкт. Збагачуємо словниковий запас прикметниками, що означають різні властивості знайомих об’єктів природи, вчимо добирати порівняння на основі знаходження спільних ознак не схожих на перший погляд, об'єктів , знаходити властивості, які найбільш точно характеризують досліджуваний об'єкт за певних умов чи у певному стані. Така робота сприяє розвитку пам’яті, логічного мислення під час використання схем.
Попередньо познайомили дітей з грою «Що коли буває?» використовуємо м’ячі чотирьох кольорів. Жовтий – позначає осінь, блакитний - зиму, зелений – весна, червоний – літо. Передаючи м'яч по колу, діти промовляють слова: «чи то літо, чи зима, чи то осінь чи весна, хто з вас швидко відгадає яке явище буває?». У кого в руках залишився м'яч, той відповідає на запитання відповідно до кольору м’яча. Для ускладнення можна взяти одночасно два м'ячі, пускаючи їх в різному напрямку.
Гра ТРВЗ «Назви татка вітерця, матусю, братика»(Вітер – тато, вітрунька – сестричка, вітрусенька – матуся і.т.д)
Які досліди ( з вітром) можна пропонувати малюкам? ( вентилятор, султанчики, свічечка, серветки …) визначаємо напрям, силу і т.д.
* Пропоную пограти в гру « Вітер, вітерець, вітрище», в ході якої діти працюють зі схемами, за допомогою яких будують поширені речення з порівнянням.
(картки)
Так поступово ми переходимо до складання описових, а згодом і творчих розповідей про об’єкти та явища в природі. Можна запропонувати скласти речення, використовуючи схеми, а потім і казочку, наприклад, про те, як вітерець допоміг лісовим мешканцям підготуватися до зими.

Мовленнєва творчість – один з найскладніших видів дитячої творчості, це досить індивідуальний процес кожної дитини, її особистий творчий шлях, особистий рівень мовленнєвого розвитку.
Така форма роботи сприяє розвитку інтелектуальних та мовленнєвих здібностей дитини. Складність полягає в тому , що творчі розповіді діти повинні послідовно висловлювати свої враження без опори на наочність.
При цьому використовуємо такі методи, як : «Метод мікрофона» активізує малят, спонукає їх до розмови. Успіх цього прийому полягає в тому, що передаючи мікрофон з рук в руки вся група дітей зберігає активність, увагу до розповіді товариша, стежать за мовленням та продовжують розповідь.
«Метод ланцюжка». Цей нетрадиційний прийом роботи дає можливість активізувати малоактивних дітей, націлити їх на спілкування, адже перед ними стоїть «особливе завдання» - не розірвати ланцюжок.
ПОРАДА:
Якщо виникають труднощі в придумуванні окремих умовних позначеньзмісту казки, можна поступово замінити їх буквеними позначеннями. Спочатку проводиться індивідуальне заняття з дітьми, які потребують уточнення, систематизації знань за окремими темами, а потім індивідуально- групове, закінчується робота зі схемами-моделями на фронтальному занятті під час узагальнення знань із лексико-граматичної теми.
Приклад 2
Перед наближенням свята «Водохреще» вихователь розповідає про народні звичаї, пов’язані з цим святом, про те, що вода набуває незвичайної, чарівної сили: вона може довго зберігатися і, до того ж, володіє лікувальними властивостями, тобто дарує нам здоров’я. Можна згадати казки про «живу» та «мертву» воду.
Проводиться гра «Мрії здійснюються»
Діти промовляють слова: «Маленька краплинка прозора і чиста тихенько на землю летіла, маленька краплинка, як чиста сльозинка про допомогу просила» вихователь запитує: - що ж вона хотіла? – про що вона мріє?
Робота з картками - схемами
Слайд № 9Доцільність
Практика засвідчує доцільність використання карток-символів під час формування пізнавальної активності дошкільників:
— символи дозволяють дитині зберігати в пам'яті набагато більшу кількість інформації;
— запропоновані в картках функції є узагальненими поняттями, які дозволяють дитині абстрагуватися. За таких умов у малюка розвивається логічне мислення;
— символи стимулюють розвиток уваги, сприймання, фантазії, уяви, активізують зв'язне мовлення;
— картки допомагають здійснювати синхронний розвиток дітей;
— під час роботи з картками-символами малюк вже не є пасивним спостерігачем або слухачем, він є центром творчої діяльності.
Отже, використання символічної синектики:
1. Допомагає не лише збагатити словниковий запас дошкільнят, але й
сприяє розвитку пізнавальної активності та образного мислення.
2. Сприяє формуванню мовленнєвої компетенції дитини.
3. Допомагає дітям подолати сором'язливість та невпевненість. Вони навчаються відстоювати власну точку зору, самостійно приймати рішення. А це, погодьтеся, надзвичайно важлива й корисна якість для подальшої діяльності дитини у будь-якій сфері життя.

Уся наша нелегка праця повернеться нам сторицею: новими знаннями, новими вміннями, новими враженнями, думками, відчуттями …
Іноді складається враження, що ми долаємо високу скелю: ноги намагаються щоразу зісковзнути вниз, але ми завзято деремося вгору, чіпляємося за виступи, і продовжуємо просуватися все вище і вище. Шквальний вітер заважає нам, але він нам не завада…
Бажаю вам, щоб фраза: «Боротися і шукати, знайти і не здаватися» стала вам життєвим гаслом.

Фільм
***
** СЛАЙДИ!
«У зимовому лісі з'явилися яблука на засніжених смереках. Яблука зимового лісу радували око лижників.»

*****
Додаток на слайди
Давайте потренуємося .
Приклади
Замість звичайної фрази: «Дістань -но з холодильника морозиво! » Скажемо: « Нехай віддасть
домашній айсберг частинку свого смачного холоду ...» (холодильник - крижаний , як айсберг ;
холодильник де знаходиться ? - У будинку; Метафори: холодильник - « домашній айсберг » ,
морозиво - « смачний холод »).
«З частоколу дахів повільно капали сльози» ( бурульки ) .

Наприклад: дощ капає ( ллє або тече ) як що ? Може бути , як сльози, водоспад ... Все
залежить від завдань мовця ! Дітям чомусь подобається порівняння зі сльозами . Виходить : «Дощ
тече , як сльози ». Красиво ? Немає межі досконалості - візьмемо і посилимо оборот ! Дощ іде
звідки ? З хмар , з неба ... з'єднати порівняння з місцем де відбувається.
Ось вам і перший прийом складання метафор !
Але що ж з нашим дощем? А він вже не просто дощ , а «сльози неба» , або « водоспад хмар».
Завдяки цьому прийому можна отримати і «лугове сонце» (кульбаба ), і «тротуарне дзеркало» (калюжа )
І знову тренінг .
« У вухах у Попелюшки - блиск інею або сяйво зірок» (сережки - блищать - блиск , як у чого ще ? -
Як у інею ; метафора: сережки - «блиск інею »).
« Папа тримає в руках новини дня» (газета - нова - новина , буває днем ; метафора: газета -
«новина дня »).
А як заманливо звучить фраза: «Пити жовтизну сонця ( апельсиновий сік ) і закушувати м'якістю
поля ( хлібом) » !
« Темрява неба обсипала дітей колючістю зими».
« Гілочки огортала пухнастість морозу » (замість « йшов сніг» і « дерева в інеї » в описі картини
«Зимові забави») .
« Пухнасті грудочки розкотилися по небесному дзеркалу » ( картина « Золота осінь »).
«Дівчинка боялася блискання небесних очей під час дощу»
Замість (побутові) сумовитих слів типу «... а чи не час включити світло ? » Скажемо: « Запалимо стельове сонце!» ( Люстра світить , як сонце ; люстра де знаходиться ? - Під стелею; результат: люстра - це «стельове сонце »).
«Пролісків перших блакитні отари» (М.Рильський)
«Коли усе в тумані життєвому загубиться»

Взяти метафори на слайди!!!
Метафора - приклади в літературі. Метафори з творів М. Рильського
Поетична мова М. Рильського надзвичайно багата метафорами, які присутні в
кожній його поезії. Поет активно використовує всі типи метафор, його
авторські розгорнуті метафори яскраві, влучні та цікаві.
«Вже й любов доспіла під промінням теплим і її зірвали радісні уста…» - у
наведених рядках знаходимо метафоричний епітет «радісні уста».
Перенесення здійснюється на основі подібності стану. «Любов доспіла» -
проста дієслівна метафора, перенесення на основі подібності стану:
повноцінне кохання порівнюється з достиглим плодом для підкреслення
його завершеності, зрілості. «І її зірвали радісні уста» - подвійна метафора,
що разом з попередніми входить до складу метафори розгорнутого типу, яка
широко зіставляє кохання з найбагатшою порою року – осінню, також
яскравою, плодючою, сумною.
«Серце нудьгує, і плаче воно» - проста дієслівна метафора, уособлення,
метонімія.
- подвійна метафора.
«Над сріблом води лісової» - проста іменникова метафора, перенесення
значення здійснено на основі подібності кольору та блиску дорогоцінного
металу та водної поверхні.
- проста іменникова метафора.
Перенесення з сукупності тварин та сукупність квітів на основі подібності
їхньої кількості.
«Глибшає далеч» - проста дієслівна метафора, в основі якої порівняння
об’єму водного простору з повітряним за ознакою збільшення.
«Ходить осінь по траві» - подвійна дієслівна метафора, уособлення.
«Скорботи листя опада на дно душі» - подвійна метафора. До її складу
входить прості іменникові «скорботи листя» та «дно душі», які
взаємопов’язані за смислом та органічно складають єдине ціле.
«Вкриє мудрість голову сріблом» - подвійна метафора

Автор: 

Шматкова Надія Анатоліївна, вихователь ДНЗ №5 "Золота рибка"

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?
Методичні рекомендації
5%
Розробки уроків
21%
Контрольні роботи
23%
Олімпіадні завдання
9%
Тести ЗНО
7%
Розробки позакласних заходів
5%
Календарне планування
23%
Інші матеріали
6%
Загальна кількість голосів: 16173

Останні коментарі