ХІД ДІЙСТВА:
Ведуча: Україна… Рідний край… Золота, чарівна сторона. З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий, працьовитий народ, про її зелені гаї, про тихі ріки та озера, мальовничі та співочі села та міста.
Пісня «Мій край»
Ведуча: Наша Україна славиться великими традиційними святами та обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти до української спадщини, повертається до традиції свого народу.
(звучить колядка, з різних сторін сцени заходять чорти, мерзнуть, озираються)
1 Чорт: Ох, і холодно….Як же набридли ці святки! Всі щасливі, веселі, один одного вітають, смаколики різні їдять!
2 Чорт: Ой, не кажи……. Ходять – туди-сюди, туди-сюди. Тьху! Набридли! Треба це припинити! (див. на місяць і зірки) Та ще й цей рогатий їм допомогає.
1 Чорт: Ооооо, чуєш, брате, а давай-но його за-чак-лу-є-мо.
(зачакловують місяць і зірки, тікають зі сцени.
Звук падаючих предметів, заходять дід і баба)
Дід Панас: Бабо, допоможи.
Баба Одарка: Та я теж нічого не бачу.
(заходять в двір, дід іде шукати лампу)
Баба Одарка: Невже знову нечиста сила хоче все зіпсувати! Бач….. думали, що я не здогадаюся хто викрав місяць і зірки. Треба господаря зими закликати – тільки він зможе допомогти.
(бере мітлу, починає чаклувати)
Чари-бари, сніг кружляє,
Я Мороза закликаю.
(заходить Дід Мороз)
Дід Мороз: Хто тут бешкетує, заважає відпочивати.
Баба Одарка: Це я, Одарка. Лихо, ой, лихо. Чорти місяць та зорі покрали, а до мене ж мої рідні йдуть, як дорогу вони знайдуть?
Дід Мороз: Ах, негідники! (стукає посохом 3 рази, з'являються чорти)
Скільки ви можете шкодити людям, що вам не йметься! Негайно поверніть те, що вкрали, а то я вас зараз …(лякає)
(Чорти повертають місяць і зорі)
Дід Мороз: Згинь, нечиста сило!
Не ходи по цьому світу, зла ніде не сій!!!
Геть звідси! (Виганяє чортів)
Дід Мороз: Ось тобі мій дарунок – оберег від нечистої сили. А мені вже час. (Прощається і йде)
(розкривається завіса, дід з бабою накривають на стіл, сідають)
Дід Панас: Пам’ятаєш, моя люба,
Як були ми молоді……
Танок діда і баби «Вечорниці»
(Чується стук і голоси за дверима.)
Колядка «Ой, чи є, чи нема….»
(заходять діти і онуки)
Діти: Добрий вечір, з Святим Вечором будьте здорові! Просили тато й мама і ми вас просимо на вечерю!
Баба Одарка: Хай за вікном хуртеча злиться,
А нам співати і радіти,
Горить ялинка у світлиці,
Зі святками, любі діти!
(вся родина сідає до столу)
(Дід бере миску, підходить до столу і набирає по кілька ложок різних страв. Баба подає йому хлібину Господар виходить з хати.)
Оленка: А що зараз робить дідусь?
Мати Оксана: Поставить зараз миску з їжею перед Сірком і скаже: «Як служитимеш вірно і в цьому році, то наступного Святого Вечора ще більше матимеш». А потім піде в стайню.
Мар'яна: А що він робитиме в стайні?
Мати Галина: А в стайні дідусь тричі торкнеться хлібиною до голови кожної тварини і скаже: «Благословляю тебе цим святим хлібом і закликаю на тебе добро, щоб ти звіра не боялася, грому не лякалася, та щоб минали тебе чорні напасті».
Михась: Отут у цім гарнім куточку
бабусину бачу сорочку.
Сама ниточки вона пряла,
сама молодими руками
розшила її квіточками,
сама полотенця наткала,
Оленка: Скажіть нам, бабусю,коли це було,
а скільки-то літ з того часу пройшло.
Усі ми охоче це хочемо знати,
Хто і коли вас навчав вишивати?
(Бабуся бере в руки рушник).
Баба: Давно це було. У кожному селі жили цікаві люди, які багато вміли робити своїми руками і навчали цього інших. І тільки наставав вечір — люди поспішали на посидень¬ки. Там виконували різні роботи. Особливо часто це роби¬ли восени, взимку. Такі сходи називали вечорницями. Бу¬ла я ще дівчиною на таких вечорницях, там навчилася ви¬шивати, вже минуло півстоліття цим рушникам. Оце беру в руки і згадую собі молоді роки. Я їх бережу.
Танок з рушниками
Михась: Тато, дай води напитися.
Батько Микола: Не пий, сину, води за Святою Вечерею, ти — козачого роду. Як виростеш — у похід підеш слави здобувати, а в походах всяко буває; буває і так, що спрага мучить. Отож знай: витримаєш спрагу за Святою Вечерею — ніякі походи не страшні!
Івась: Михасю, давай, хто кого перетягне!
Михась: Ти малий, я тебе швидко перетягну.
Івась: А от і не перетягнеш!
Михась: Ану ж, перевіримо.
(Хлопці влаштовуються прямо на підлозі. Сідають один проти одного, упираючись ступнями. Узявшись за руки, намагаються перетягти один одного на свій бік)
(За сценою роздається гупання).
(В кімнату входить Меланка з Василем, низько вклоняються господарям).
Маланка: Господар-господарочку,
Пусти в хату Маланочку.
Пустіть до хати погріти п’яти,
Пустіть до груби погріти зуби,
Пустіть до печі зігріти плечі…
Василь: Пустіть Василя в хату,
Він Вас буде всіх вітати.
Щоб всього було доволі,
І в коморі і у полі.
Коноплі — по стелю, льон — по коліна,
Щоб у вас голова не боліла.
КОЗОВОДИ: Дядьку, пустіть козу до хати, бо змерзла!
Баба: Нема де тій козі розгулятися - тісно в хаті! Вона долівку попсує, вазони поїсть, дітей полякає.
КОЗОВОДИ: Та пустіть, бо змерзла!
Дід: Та йдіть уже, йдіть!
(До хати заходить коза )
КОЗОВОДИ: Де коза ходить - Там усе родить,
Де коза хвостом - Там жито скопом,
Де коза дійкою - Там жито міркою,
Де коза буває - Там все проростає,
А де не буває - Там все пропадає.
КОЗА: Я коза периста маю років триста,
Всім у ріднім краю бажаю врожаю!
З святом всіх вітаю! (Падає на підлогу).
1 КОЗОВОД: Ой, людоньки! Щось наша кізонька захворіла!
2 КОЗОВОД:Дайте грошей, дзвоника полатати, щоб було чим калатати!
Маланка: Дайте козі на сіно!
Василь: Маланці на фартух!
Баба Одарка: Де ваша торба?
(Обдаровує ряджених, Коза підіймається).
ЗАСІВАННЯ Сієм, сієм посіваєм. З Новим роком Вас вітаєм.
Хай завжди Вам щастя л'ється
Хай добро в сім'ї ведеться
Хай здоров'я з Вами буде
Хай Вас друзі не забудуть
Хай смачна кутя удасться
Щоб весело і щасливо провели Йорданські Свята
(Гості дякують і йдуть з хати)
Баба Одарка: Перед тим, як лягати спати, я хочу перевірити дітей, чи вони спостережливі? Нещодавно я їм розповідала, що зі святками пов'язані прогнозування. Хто більше дасть відповідей на мої питання – отримає дарунок:
Баба Одарка: Якщо на Багату кутю зоряне небо -
Діти: кури добре нестимуться і вродить горох.
Баба Одарка: Місячна ніч -
Діти: буде добрий урожай баштанних культур.
Баба Одарка: Ожеледь на деревах -
Діти: вродять горіхи і садовина.
Баба Одарка: Сніг іде -
Діти: буде врожай на яблука.
Баба Одарка: Сніг і іней -
Діти: на мокре літо і врожай зернових.
Баба Одарка: Оленка, подивись у вікно, яке небо?
Оленка (дивиться): Чисте й зоряне.
Баба Одарка: То яке буде літо?
Діти: Сухе й урожайне.
Баба Одарка: Які молодці!!! (роздає цукерки)
Дякую вам, діти, що принесли вечерю. Ось вам гостинці.
( дає калачі)
(Вечеря скінчилась. Всі виходять із-за столу, стають перед гостями)
Баба Одарка: Дорогі гості, мої онуки і діти для вас зробили обереги.
(діти дарують гостям обереги)
• Ми чудовий наш край любимо і знаємо,
І всі звичаї народні залюбки вивчаємо.

* На землі великій
Є одна країна:
Гарна, неповторна,
Красна, як калина.
* І живуть тут люди
Добрі, працьовиті
І скажу до речі,
Ще й талановиті.
* Землю засівають
І пісні співають,
На бандурі грають
І вірші складають
* Про ліси і гори,
І про синє море,
Про людей і квіти…
То скажіть же, люди,
Що це за країна
Всі: Наша Україна!

Предмети: Музична культура

Класи: Дошкільне виховання