Користувацький вхід

Сценарій свята "Любим, рідним, чарівниим...", присвяченого Міжнародному жіночому дню

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Любим, рідним, чарівним…
Звучить лірична музика
Добридень всім!

Добридень всім!

І юним, і немолодим.

Усім, хто вчиться і хто вчить...

Всім, хто стоїть і хто сидить...

Всім ніжним, лагідним серцям...

Разом: Вітання наші всім жінкам!
Шановним !
Жартівливим!
Загадковим!
Милим!
Розумним!
Кмітливим!

Ласкавим!

Вродливим!

Веселим!
Привітним!
Коханим!
Ніжним!
Разом: Найкращим жінкам!
Матусям!
Бабусям!
Сестричкам!
Подругам!
Вчителькам!
Вихователям!
Секретарям!
Бібліотекарям!
Медсестрам!
Завгоспам!
Кухарям!»
Технічкам!
Разом:Усім жінкам!

Пісня «Дівчина – весна»
1.Ой палає зірками нічка і лунає спів, березневий спів.
А уранці грайлива річка вийшла з берегів.
Їй, нестримній, не до вподоби музика сумна.
Не шукайте в річці броду, бо прийшла весна, дівчина-весна.
Приспів:
Дівчина, дівчина, юна весна...
Звідки приходить - ніхто не зна.
Звідки приходить - ніхто не зна...
Дівчина, дівчина, юна весна...
2.В небі місяць, неначе човен, човен без весла.
А на землю приходить знову ніжна, чарівна, дівчина-весна.
І танцює вона до ранку, спокою не зна.
І співає свою веснянку, ніжна, чарівна, дівчина-весна.
Приспів.
Ой палає веселка в небі, і дзвенить струна.
І кохає лебідку лебідь, бо прийшла весна, дівчина-весна.

Уже весна! Хоча снігами
Востаннє тішиться зима,
Прийшли на свято ми із вами!
Для суму місця тут нема!

Ні! Весна не забула про вас.
Як про рідних, вона про вас дбає.
Стали ви красивіші ураз
Від тепла, що весна розливає.

Ми радо хочем привітати
З весняним, світлим, добрим святом
Найкращих, найдорожчих нам:
Усіх жінок, коханих, мам.

Вас вітаєм сьогодні усіх,
Зичим успіхів, радості, миру.
Вам бажаєм достатку, утіх...
Посміхайтесь завжди, наші милі!

Даруйте ж ніжність нам і ласку,
Серця, відкриті для людей.
Хай змінить все життя на казку
Весняний день святковий цей.
Пісня «Це весна» (5 клас)
1.Розквітають проліски малі,
Відкривають очі сині-сині,
І курличуть в небі журавлі,
То весна прийшла на Україну!
Приспів:
Це – весна, дівчинка привітна,
Загляда у моє вікно.
Це – вона, лагідна і світла,
Віддає нам своє тепло!
2.І сміється сонечко мені,
І лоскоче небо без упину,
Соловей співа свої пісні,
То весна прийшла на Україну!

Весна – найпрекрасніша пора року. З її приходом оживає природа, повертаються з далеких країв птахи, квітнуть дерева, зодягаючись у зелень; гаї перегукуються голосним пташиним співом. Прийшла весна!

Бринять струмки, розквітають перші квіти, зігріті теплом сонячного проміння, мрійливо співають пташки, прийшла весна, а разом з нею – Міжнародний жіночий день. Свято половини людства, а ще й якої половини!

Найчарівнішої, наймилішої, найзагадковішої, найпрекраснішої, доброї, ніжної, турботливої, одним словом – свято жінок!

Ще зимові віхоли літають,
Та весни розгін не зупинити.
І дзвінкі краплини починають
У повітрі сонячнім бриніти.
Коли вже лід скресає на річках,
Коли найперша розпука вербичка,
Коли пісні дарує перший птах
І зеленню вбирається травичка,
До нас приходить свято осяйне,
Це свято всіх жінок й мене,
Це свято звабливої вроди,
Воно єднає і здружує народи.
Із жінки все початок свій бере,
В цей день вмирає й меркне все старе,
Тумани ж заплітають коси мрій,
Все жінці посміхається одній.

А жінка буває на весну так схожа:
То тиха й привітна, а то непогожа.
То окропить сльозою, то сонцем засвітить.
То прагне зими, то біжить уже в літо.
А жінка, як весна, цвітом багата:
На ніжність, добро, материнство і свято,
Як травень погожий, зігріє душею —
Нестрашно негоду чекати із нею!
Весна у природі — незвідане диво,
Так само і жінка буває вродлива,
Буває примхлива, буває чутлива,
Нехай тільки кожна з них буде щаслива!

Сьогодні, напередодні 8 березня, ми вшановуємо жінку, найчарівніше творіння на Землі! Адже саме завдяки їй світ наповнюється любов’ю, добром та надією.

Любі наші, рідні, чарівні жінки, сьогодні для вас ми підготували веселі гуморески.

Подарунок
Чоловік прийшов з крамниці в вечір березневий.
Приніс жінці подарунок, видно, не дешевий.
Весь обплутаний шпагатом, у товстім папері
І до того величезний — ледь проліз у двері.
Та й питає: — Знаєш Гната й жінку його Любку?
Так Гнат купив їй до свята ультрамодну шубку.
Вона в нього вертихвістка, ходить, як графиня,
А ти в мене жінка скромна, добра господиня.
Нехай Любка у тій шубці ходить, як пантера,
А я тобі утюг купив, швабру й полотера!

Залізний характер
— Нам, мужчинам, дорікають: їздячи трамваєм,
Ми, мовляв, жінкам ніколи місць не уступаєм,
Бо, мовляв, ще є мужчини некультурні й грубі.
В цьому треба розібратись, громадяни любі.
Якось їхав я трамваєм, а уздовж проходу
Натопталось душ п'ятнадцять женського народу.
Треба місцем поступитись. А кому охота?
Ти стоятимеш, а сяде тютя жовторота.
Я до публіки й звернувся: "Женщини і дами!
Хто найстарша і найтовща буде тут між вами?"
Всі мовчать, як без'язикі, мов заклало вуха.
Я й кивнув одній бабусі: "Йди сідай, старуха!"
А вона попалась, видно, із єхідних штучок.
"Та сиди вже там, — говорить, — теж мені онучок".
Я до іншої звертаюсь благородно й чітко:
"Ви, по-моєму, найтовща. Йдіть сідайте, тітко".
А вона стоїть, як скеля, наче й не до неї.
Не оцінює культури й чемності моєї.
Я до третьої заходжу з іншого вже краю.
"Вам, мамашо, скільки років стукнуло?" — питаю.
А вона скривилась гірко і сказала строго:
"То тебе об стінку лобом стукнули малого!"
Як почув таку я фразу, сів на місце зразу.
Більше женщинам я місця не давав ні разу.
І мене тепер не стягне найсильніший трактор.
Ми, мужчини, теж умієм показать характер.

Прощання
Їде жінка лікуватись від зайвого жиру.
Чоловіка залишає стерегти квартиру.
А він її виряджає на той світ неначе —
Обніма біля вагона і мало не плаче.
Сіла жінка. Рушив поїзд, набира розгону.
А чоловік за вагоном біжить по перону. —
Не лізь,— кричить,— на глибоке! Не перегрівайся!
Не їж м'яса, не їж сала! Більш не поправляйся!
Особливо бійся торта, слідкуй за собою! —
Задивився та як хряпне об стовп головою.
Чухнув лоба, сів та й каже: — Щоб ти там згоріла!
Щоб ти з моря не вилізла! Щоб ти чорта з'їла...

Солодкі сни
— Сни мені хороші сняться,— каже жінка Мині.—
Ніби ти купив чудесну шубку в магазині.
Потім снилося, що перстень ти купив для мене,
Золотенький, а на ньому щось таке зелене.
Потім снилося, що брошку дорогу купили.
Навіть точно пам'ятаю, скільки заплатили...
Мина весело сміється: — Справді, сни хороші.
От якби іще приснилось, звідки взяв я гроші!

Пісня «8 Березня» (6 клас)
1.Скоро вже наступить свято весняне,
Шкода, що це свято швидко так мине.
І бабусю й маму треба привітати,
І наш татко думає, що ж подарувати.
Приспів:
Восьме березня – це свято всіх жінок,
Восьме березня не проходить без квіток.
Як приємно, що в один весняний день у році,
Привітає тато разом бабусю, маму й доцю.
2.Я приготувала також подарунки,
Різні сувеніри і свої малюнки.
І на кухні тато торт весняний спік
І сказав мені, що він не пік торта вже рік.
Приспів:
3.Скоро вже наступить свято весняне,
Шкода, що це свято швидко так мине.
І бабусю й маму треба привітати,
І наш татко думає, де ж це гроші взяти.

Що таке Жінка? Краса і кохання,
Перший наш подих, і подих останній.

Це материнська турбота і ласка,
Це на добраніч розказана казка.

Це незбагненність, примхливість і ніжність,
Спокій і мудрість, терпіння й чарівність.

Це незгасима руйнівна пожежа
І океанські глибини безмежні.

Несамовитість, шаленство, зухвалість,
Звабливість, грація і досконалість.

В цьому і слабкість жіноча, і сила.
З святом вас, любі, будьте щасливі!

Пісня «Чарівні україночки» (7 клас)
1.Чорні брови карі очі і до пояса коса
Як весна - краса дівоча українськая краса
Хтось шукає - й не знаходить щастя десь на чужині
А воно так близько ходить в рідній стороні!
Приспів:
Оченята ясні наче зірочки
Чарівні запальні україночки
І дзвенять голоси - як сопілочки
Чарівні запальні україночки!
2.Стан високий – лебединий наче вишеньки-вуста!
Калинова Україна чорнобривцем розцвіта!
Як погляне - серце в’яне і не віриться мені
Я знайшов своє кохання в рідній стороні!

Українська жінка — найбільше диво світу. Її наділено рідкісними й дивовижними якостями — терпінням і рішучістю, лагідною вдачею й мужністю, спокусливою беззахисністю й умінням знаходити вихід із найскрутнішого становища.

Вона наділена таємничим умінням, затиснувши в душі обурення й образу, бути доброзичливою, лагідною й сповненою віри в кращі часи.

Прекрасна, незбагненна, незрівнянна,
Нестримно ніжна, мудра, запальна,
Живе у кожній жінці Роксолана —
Велична і весела, як весна.
Біда іде чи перемога славна,
Коли розлука тулиться до ніг,
Живе у кожній жінці Ярославна
У посивілім плетиві доріг.
В її очах — небесна ніжність синя,
Коли синочка, дочку забавля,
Живе у кожній жінці Берегиня —
Премудра Матір, щедра, мов земля.

Невже Бог жінку сотворив з ребра —
Це диво з див, цю панну над панами,
Цей ніжний плин любові і добра,
Цю мудрість уст, всолоджених медами?
З яких легенд ця пісня всіх пісень,
Жар-Птиці жар, веселки ніжне свято,
То сонечко вночі, то зірка вдень,
Дружинонька, кохана, доня, мати?
З яких казок ця фея чарівна,
Аж серце віддаєм і просим руку?
З яких небес ця ревність неземна,
На біль розлук або солодку муку?
А може, Бог кусочок серця брав
Чи язичка, та ще й присипав перцем?
Якщо Бог жінку й сотворив з ребра,
То тільки з того, що було під серцем.
А може, жінка від руки Творця
Тому постала з плоті, а не з глини,
Щоб рід людський родила для Отця
І Богу народила Бога-Сина?

Пісня «Весняний вальс» (8-а клас)
1.Навесні, коли проліски перші зітхають
І птахи повертаються з теплих країв,
Всі слова, що у серці своєму тримаю,
Я скажу рідній мамі своїй дорогій.
Приспів:
Хай навколо мете, вітер хвилями б'є,
Повертають до тебе розлуки,
Дяка Богу за те, що у мене ти є,
Я цілую натруджені руки.
2.Навесні, коли сонечко лагідно світить
І цвітуть перші проліски в тихім гаю,
Обійму я тебе найдорожчу у світі
І скажу, як тебе я, рідненька люблю.

Краса жіноча — це чарівний цвіт.
Вона не піддається плину літ.
Краса жіноча — це шалений світ,
Який дарує щастя і п'янить.
Вона іскриться каз¬кою в очах
І просить добру долю в молитвах.
У посмішці із ніжності й тепла
Краса жіноча пишно розцвіла.
Краса жіноча — в вірності святій.
Всі відстані й часи підвладні їй.
І воїн, і мудрець, і селянин
Уклониться красі цій, як один.
Краса жіноча — зорі в небесах,
Дитина, що у мами на руках...
Краса живе у рідно¬му краю,
У тихому: «Люблю... Люблю... Люблю».
Не промини свою красу, не промини.
У доброту красу жіночу огорни.
Не промини свою любов, як прийде час,
Краса жінок врятує світ, вря¬тує нас.
Творилась жінка з ніжності й добра,
Краса жінок врятує світ ве¬ликий.
Усім відома істина стара —
Без жінки не прожити чоловіку.
Чомусь говорять, що жінки слабкі.
Та довести я можу щохвилини,
Що навіть найсильніші чоловіки
Ставали перед нею на коліна.

Кажуть, що чоловік стає на коліна в трьох випадках: щоб напитись із джерела, щоб зірвати квітку для коханої, щоб уклонитися матері.

У мові всіх народів світу немає слова, святішого за слова Мати! Мати – початок всього! Мати – берегиня людського роду.

Немає любові, сильнішої від материнської, немає ніжності, ніжнішої від ласки і клопотів материнських, немає тривоги, тривожнішої від безсонних ночей і незімкнутих очей материнських. Людство існує тільки тому, що існує материнська любов!

Материнська свята доброта —
В неї теплі рожеві крила,
Ніжна усмішка і проста,
Мрій високих ясні вітрила.
Материнська свята доброта
До грудей діточок пригортає.
Мати справді людина свята,
Вона дітям усе прощає,
Їхні чвари й щоденний гріх...
Піднімає пташат на крила.
Вона любить однаково всіх,
Небеса б діточкам прихилила.
Материнська свята доброта...
Чим же змірять її вершину?
То ж здається — вона проста,
Але гріє завжди людину.
Материнська свята доброта...
Пісня «Мамо» (8-б клас)
1. Всі багатства у світі покине,
Коли стане нелегко мені.
Через відстані птахом полине,
Як покличу в чужій стороні.
Так відверто і так бездоганно
Буде вічно любити вона.
А я дякувать не перестану,
Мамо, мамо ти в мене одна.
Приспів:
Мамо, слізьми зрошено, мамо, Бога прошено.
Мамо гріє душу мою - твоя молитва.
Мамо, так призначено, мамо не відплачено,
Мамо, за любов цю святу.
2. Я роками слова все шукаю,
Щоб подякувать за доброту.
Вже доросла, а слів тих не маю,
Але правду пізнала просту.
Тихим ангелом будеш хранити,
В світі грішному серце моє.
І щасливою буду я жити
Лиш від того, що ти в мене є.

Слово «мама» росте з нами тихо, як тихо ростуть дерева, сходить сонце, розквітає квітка, з’являється веселка. Із букви – краплинки і звуку сльозинки народилося одного дня на світ святе слово «мама», мовлене вустами немовляти, і осяяло хатину, як дар Божий. Тільки не дано нам запам’ятати цю мить, як не згадати того дня, коли над нашою колискою вперше нахилилась мати.

Мама... Вимовляєш це рідне до болю слово, а в ньому чується і переливчаста пісня жайворонка, і печальне курликання журавлів, і дзвінке дзюркотіння весняного струмочка, і жовті пасма останнього падолисту…

А руки в мами пахнуть хлібом і рутою, і якимось зіллям, яке п’янить, освіжає, кличе до великого життя. І вічно в роботі. Навіть тоді, коли не мають ніякого діла, мамині руки легенько ворушаться, як стебла водяної лілії, від чутної течії..

Мама... Не злічити отих її безсонних ночей, які провела вона біля нас, маленьких. Не виміряти нічим того неспокою материнського, тих турбот за нашу долю щасливу. Це мама навчила нас робити перші кроки по землі (ой, які нелегкі вони були!). Це вона навчила нас вимовляти перші слова, навчила пісеньку співати.

А ось, зараз, коли вже ми підросли і закінчуємо школу, стало їй ще тяжче.
Бо тільки вона порадить наймудріше, тільки вона розрадить, коли на душі тяжко і сутужно.

Мама! Вона вся в дитячих поцілунках, мов у зірках, вона вся в обіймах своїх дітей, як у теплих літніх вітрах.

Мама дарує дітям життя, а діти дарують їй безсмертя.

Моя люба мати – калиновий цвіт,
В тобі, рідна мати, весь мій любий світ.
В тобі - моє серце, в тобі – моя ціль.
Моє – твоє горе, моїм є твій біль.
Твоя втіха й радість радує мене.
А твій жаль проймає серденько моє,
Бо я ж, моя мамо, твоя кість і кров,
Ти мене родила, ти є мій покров.
Ти – мій дар найбільший, ти – мій цвіт живий,
Ти – моя перлина, скарб мій дорогий.
Бережеш мене ти від лихих тривог,
Хай тобі дасть сили з неба Господь Бог.

Мами хороші, святі берегині
Роду людського, тепла і сім’ї.
Славтеся завжди, навіки віднині.
Хай вам співають пісні солов’ї.
Хай вам дарують найкращії квіти,
Що коли-небудь росли на землі.
Хай же шанують і люблять вас діти,
Внуки і правнуки ваші малі.
Хай вам цілують невтомнії руки.
Будьте веселі, здорові весь час.
Щоб не пізнали страшної розлуки.
Хай усміхається сонце до вас!
Хай зігрівають любов’ю вас щиро,
Щедро дарують усмішку й тепло.
Мамам бажаю я щастя і миру,
Щоб в цьому світі вам добре було.

Пісня «Мама» (9 клас)
1.Хто мене зігріє в темну ніч?
Хто мені тихенько заспіває?
Ми з тобою мамо віч-на-віч,
Знаю я, що кращої немає.
Хай минають дні, летять роки
І нехай складне стає так просто
Може вже й доросла.. я.
Приспів:
Я не буду казати, та знай,
Ми блукаємо між світами.
Але там, де у неба є край,
Чути пісню моєї мами.
Я не буду казати, та знай,
Ти у мене одна-єдина.
Тільки ти чекай,
Мамо я до тебе лину!
2.Хто мене зігріє в темну ніч?
Доля мов ріка така глибока.
Тільки ми з тобою віч-на-віч
Ніжна моя мамо синьоока.
Хай минають дні, летять роки
І нехай складне стає так просто
Може вже й доросла.. я.

Любов — найбільше в світі почуття!
Вона немає меж — безкрая!
З любові починається життя,
Вона усе найкраще починає.
І крила для польоту нам дає,
І доброту народжує, і ласку.
Пустіть любов у серденько своє,
Вона народить в ньому дивну казку.
У серці матері така любов живе,
Як Всесвіт, безконечна і велика.
Вона рікою дивною пливе,
І не скінчиться, поки в мами й віку.

Шановні наші жінки, бажаю вам вірної і вічної любові та дарую веселу пісню. Кохайте і будьте кохані!
Пісня «Стежечка – мережечка» (10 клас)
Стежечка-Мережечка шовкова трава
Ой, матюсю рідная ти була права
Закрутило голову пісня солов’я
цілувала козака до світання я
Приспів:
Ой мамо-мамо матінка моя
Любовь забава, зрозуміла я.
Ой мамо-мамо ясно без розмов
Йому забава, а мені любов.
2. Стежечка-мережчка шовкова трава
Я забула матінко всі твої слова.
Я жила, не відала, мамо на перед.
Що у нього вустоньки, як солодкий мед.
3.Стежечку-мережку треба перейти
Щоб в долоні падали зорі золоті.
Він мене коханою, мамо називав.

Сьогодні, найкращі слова, наші милі, — для вас!

І щирі зізнання сьогодні - для вас!

Дарунки усі найцінніші — для вас!

І наші вітання — для вас! Лиш для вас!
Ми всі вітаємо Вас щиро,
Працює хто на освітянській ниві,

Хто нас навчає чи підлогу миє,

Хто знає все і все на світі вміє,

Хто нам готує гарну страву,

Хто в світ знання веде яскравий,

Навчальною частиною керую,

Вперед із нами разом хто мандрує,

Радіє успіхам, а іноді сумує,

Хто розпорядження директора друкує,

Кого здоров’я, друзі, наше так турбує?!

Хто назви безліч книг у голові тримає,

Знайти потрібну нам завжди допомагає,

Хто школярів усіх, гуртківців знає,

Кому потрібно – всім допомагає.

Щоденно одяг хто пильнує,

Духмяність булочок дарує,

Хто дзвоники дає нам своєчасно,

Слідкує, щоб додому йшли ми вчасно?

Вам всім - спасибі, наші милі
Жінки шкільні, чудові та вродливі!
Для вас, наші любі, милі, рідні, чарівні, ми даруємо пісню.
Пісня «Калина» (11 клас)
1.Я не перший день тебе люблю але все одно любов мою -
Холодно,не помічаєш ти.
Не даруєш квітів,як завжди.
За тобою ходжу наче тінь і чекаю так на погляд твій.
Тільки слів сказати, що люблю не знайду...
Приспів:
Цвіте калина біля джерела.
Цвіте черемха,але тільки я -
Я так сумую без твоїх очей, без тебе я.
А ти проходиш поруч,як завжди.
Мене не бачиш, як ніколи ти.
Ти моє щастя,ти любов моя і біль моя.
2.Сонце не зустріне місяця. Ми,як літо і зима.
Ти почуй мене,коханий мій,- найрідніший,дорогий.
Мрії ти мої не розбивай. Квіти подаруй,не відпускай.
І мені,прошепочи, що любиш ти.

Вірш «Що жінці потрібно для повного щастя»

Любі наші, рідні, милі, чарівні, ми підготували для вас приємний подарунок – віртуальні квіти.

Презентація «Любим, рідним, чарівним…»

Ось і підходить до завершення наш святковий концерт.
Але нам хочеться, щоб свято не закінчувалось.
Адже надворі стає тепло не лише від весняного сонечка, а й від ваших усмішок, вашої радості і любові, милі наші жінки! Тому весни вам, наші любі. Щастя, здоров’я, кохання!

Тож квітуйте дивоцвітом
На усі віки,
Посміхайтесь і радійте,
Дорогі жінки.

Із долонь весни спивайте
Сонячне тепло,
Любіть, чаруйте, наживайте
Ви щастя і добро.

Нехай тендітні пахощі троянд
Навіють щастя, ніжність і кохання,
Хай здійснює бажання зорепад
І втілює у дійсність сподівання!

Хай Вам вдається все – вдень і вночі,
Хай очі посміхаються натхненно,
І смак життя, і молодість душі
Нехай для Вас тривають нескінченно!

Фінальна пісня «Україна – вишиванка»
1.Нитка сонячного ранку.
Нитка пісні солов'я,
Україна-вишиванка,
Ніжна матінко моя,
Ти і грішних і невинних
Пригортаєш до грудей,
Я люблю свою країну, |
Я люблю своїх людей! | (2)
Приспів:
Будьте красиві, будьте здорові,
Білі, русяві і чорноброві,
Будьте веселі, будьте багаті
В кожній оселі і в кожній хаті!
2.Вишиваю візерунки
Диво-травами степів,
Смаком перших поцілунків
І коханням вечорів.
Вишиваю як уклінно
Ти запрошуєш гостей,
Я люблю свою країну, |
Я люблю своїх людей! | (2)
Приспів.
3.Може є у світі кращі
Кольори на полотні,
Але ти єдина наша,
А у тебе ми одні.
Я тебе святу і грішну
Пригортаю до грудей!
Я люблю свою країну, |
Я люблю своїх людей.

Автор: 

Грузін Світлана Василівна,
педагог-організатор
Суботцівської загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів
Знам'янського району
Кіровоградської області

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі