СЦЕНАРІЙ ВИПУСКНОГО ВЕЧОРА
ЛІРИЧНА МУЗИКА___________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________________

Саша:
Тане вечір у млосній знемогі.
Даша:
Ти куди?
Сергій:
Не тримай, відпусти!
Саша:
Не для тебе сьогодні дороги
Відкриває життя. Підожди!
Сергій:
Не для мене! Для кого ж?
Саша:
Для кого?
Так відразу й не скажеш, пробач!
Даша:
Чуєш! Що це? Знедолений стогін
Чи спечалено-радісний плач
Саша:
Чую тиша тривожна навколо
І серця стукотять як одне.
Сергій:
Це сьогодні спустилася доля:
Зачаровує, манить, зове!
Даша:
Чуєш, ключ журавлиний курличе!
Як це, в червні буває таке?
Саша:
Ні. Просто всіх колись червень покличе
Сергій:
І цей вечір у дар принесе.
Разом:
Добрий вечір, шановні присутні!
Даша:
Вітаємо Вас на випускному вечорі 20___
Музика стає голоснішою. Ведучі розгойдуються. Починається танець.________________________
Після танцю один із ведучих бере в руки дзвінок.
Саша:
Що це ти взяв?
Сергій:
Ви навіть не здогадуєтеся, що це!
Даша:
Звичайнісінький собі дзвінок та ще й не найновішого зразка!
Сергій:
Нічого ви не розумієте!
Саша:
Ну колися вже, розумнику!
Сергій:
Сьогодні – це символ!
Даша і Саша разом:
Чого?
Сергій:
Символ пам’яті про шкільні роки. От дивіться, ми ще не один раз почуємо цей мелодійний дзвін (дзвонить)
Даша:
Так, дуже мелодійний!
(закривають вуха)

Сергій:
І не треба затулятися (продовжує дзвін). Але для декого з присутніх тут він пролунав ще 31 травня востаннє.
Даша:
А! Так би й сказав, що ти говориш про наших випускників.
Саша:
А доречі їх іще немає.
Даша:
Не будемо змушувати їх стояти на задвірках.
Сергій:
Зустрічайте винуватців нашого свята!
Саша:
Клімов Віталій Валерійович
Учень виходить під власні слова: Привіт! Я Віталій Клімов. Випускник 2008 року. Найкращий DJ у школі. Трішки сумую, що доводиться прощатися! Але я хочу стати найкращим програмістом, тому сміливо йду вперед!
Даша:
Бондарчук Олександр Анатолійович
Сергій:
Герасимик Анастасія Павлівна
Учні виходять під власні слова: Разом – Добрий вечір! Я – Саша. А я – Настя. Ми випускники 2008 року. Мені страшенно не хочеться покидати шкільних стін. Мені теж ніяково. І страшно. Але ми віримо – все буде гаразд!
Саша:
Петрова Анна Юріївна
Даша:
Коптєв Олександр Сергійович
Учні виходять під власні слова: Разом – Здорові були! Я – Аня. Я – Саша. Ми випускники 2008 року. Я скоріше хочу стати дорослим і самостійним. А я маю великі плани на майбутнє. Ми впевнені, що попереду нас чекають тільки удачі.
Сергій:
Лисенко Микола Миколайович
Учень виходить під власні слова: Я – Коля Лисенко. Випускник 2008 року. Вмію працювати і досягати поставленої мети. Люблю техніку. Бажаю собі і своїм однокласникам ні жезла, ні гвіздка!
Саша:
Ось вони всі!
Даша:
Дорослі діти, випускники, абітурієнти, майбутні студенти. І разом з тим ще учні… кілька годин.
Сергій:
Запам’ятайте ці напружено-радісні обличчя, ця мить не повториться ніколи!
Саша:
Проведемо їх на місця гучними оплесками.
Даша:
А знаєте, час іде!
Сергій:
Так. А випускники, їхні батьки та гості чекають.
Саша:
Правильно, бо що це за випускний без атестатів.
Даша:
Це не просто шматочок паперу
Із написаним текстом на нім,
Відкриває майбутнього двері,
У дорослість проводить вас він.
Сергій:
Атестати сьогодні вручити
Час прийшов. Тож, радійте усі
Саша:
Допоможуть дорогу пробити
Вони вам в нелегкому житті.
Даша:
Для вручення атестатів та вітального слова на сцену запрошуються:
Сергій:
Карявка Ольга Михайлівна
Даша:
директор школи
Саша:
Маріна Євгенія Йосипівна
Даша:
заступник директора школи з навчально-виховної роботи
Вручення атестатів, привітання.

Даша:
Я уявляю собі, що буду почувати на їхньому місці!
Сергій:
Досить мріяти
Саша:
Так не відволікайтеся обоє, у нас ще дуже багато роботи.
Даша:
Дорогі випускники! Атестати уже у вас, але водночас вони не в ваших руках.
Сергій:
Бо їх батьки позабирали
Саша:
Не позабирали, а розуміючи, що на сцені з ними не дуже зручно, взяли потримати.
Даша:
Як добре, що з нами завжди є наші батьки!
Сергій:
Стіна за плечима, твердь під ногами
Єдина родина завжди поряд з нами
Даша:
І мама, і тато – усюди опора,
І в будень і в свято, і в радості й в горі.
Саша:
До слова запрошується Коптєва Галина Григорівна
Виступ. Вручення квітів.
Даша:
А ви знаєте, що коли дитина приходить до школи, в неї з’являється друга мама…
Саша:
Так. І любить, поважає та наслідує вона її не менше за рідних батьків.
Сергій:
Я також про щось подібне читав. А ви знаєте, що другою мамою наших випускників була і є Ольга Михайлівна.
Даша:
Це її останній випуск, як вчителя початкових класів.
Саша:
Яка зворушлива мить! Ольга Михайлівна – вам слово!
Виступ. Вручення квітів.
Сергій:
Що випускники, ви ще не втомилися від привітань?
Даша:
Я бачу трішки засумували: глазки блистять від сліз, обличчя не радісні…
Саша:
А хочете загадку?
Хто за руку тримав, а тепер відпускає,
Хто беріг, захищав, а тепер викидає,
Намагався змирить і навіки здружити,
Без чиїх настанов важко стане прожити?
Даша:
Я знаю, - це класний керівник!
Саша:
Ну хіба тебе питають?
Сергій:
Не сваріться! До слова запрошується класний керівник Писаренко Олександра Володимирівна.
Виступ. Вручення квітів.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Даша:
До вітального слова запрошується
Саша:
Панченко Валентина Григорівна
Сергій:
сільський голова
Виступ. Вручення квітів.
Даша:
Скільки привітань, побажань, сліз. Та ви просто зірки!
Саша:
Так сьогодні для наших випускників найзірковіший вечір.
Сергій:
Слово зіркам.
Виступ випускників. Вальс.
Сергій:
От і все, от і все, от і все,
Віддзвенів, відшумів, відійшов.
Промінь сонечка волю несе
І надію й прощання.
Даша:
Про що
Ти шепочеш? Що зайва сльоза,
Що для суму немає причин,
Що у кожного стогне душа,
Хто руша в самостійний вже плин.
Саша:
От і все, бал скінчився, ви вже
Не назветеся учнями школи.
Залишилось сказати: «Усе!
Вам бажаєм щасливої долі!»

До нової зустрічі!!!

ВИСТУП ВИПУСКНИКІВ
Грає музика__________________________________________________________________________
Дитина:
Привіт!
Настя:
Привіт! А ти хто?
Дитина:
Я – не знаю! А як ти думаєш?
Настя:
Щось мені це нагадує, але не пам’ятаю… Може ти – я?
Дитина:
Ні!.. я – це я; ти – це ти!
Давай гратися!
Настя:
Я, мабуть, не можу
Дитина:
А чому?
Настя:
У мене випускний. Мене чекають однокласники
Дитина:
То давайте гратися разом!
Танець випускників із власним дитинством. Під музику _____________________________________
Дитина:
Мені було весело з вами, але час іти!
Настя:
А куди?
Дитина:
Туди, де я ще треба. Прощавайте!
Випускники:
Прощай, дякуємо тобі!
Грає музика голосніше_________________________________________________________________
Клімов:
І от у нас настала мить,
Коли нам можна говорити
Герасимик:
І не по ділу воду лити,
І що хотіти – те робить!
Бондарчук:
Але чомусь вона сумна
І слово важко підібрати,
Коптєв:
Й майже нема чого сказати.
На серці дяка і сльоза.
Петрова:
Вона тривожить і ятрить,
Пече і радість навіває
Лисенко:
Двері у світ нам відкриває,
Її не можна зупинить.
Герасимик:
Така довго чеканна мить,
Така вона сумна для нас
Петрова:
І весь наш дружний, щирий клас
Разом:
Зібрався тут її із вами розділить!
Пісня: ______________________________________________________________________________
Петрова:
Упала зірка, бачиш впала зірка,
Я загадала, долю загадала!
Клімов:
Усе в житті в твоїх руках, ну зрозумій ти
І не важливо, що там де упало.
Петрова:
А я уже давно летіть готова
І кожен раз зробити крок боюся
Клімов:
Наш страх – природний, це усе нічого
Та ще за нас переживають тут усі, дивлюся.
Петрова:
Ти, мабуть, правий, я також це бачу
І бачу сльози на очах людських.
Клімов:
Ці сльози – наші річки, наче,
Що понесуть в життя по руслах нелегких.
Петрова:
Ти відчуваєш цю незриму силу,
Що щохвилини впевненість дає?
Клімов:
Так, вона надійно захищає спину
Від злого і тяжкого, що нас жде!
Петрова:
Ти знаєш, що це, де її беремо,
Чому підтримує і радує вона?
Клімов:
Це вчительська душа – складна дилема,
Підтримує всіх нас, оберіга!
Коптєв:
Шановні вчителі! Для нас знайомі й рідні!
Лисенко:
Шановні вчителі! Прийшов прощання час.
Коптєв:
Шановні вчителі! Простіть за нудні будні!
Лисенко:
Шановні вчителі! Не забувайте нас!
Бондарчук:
Ми не просто зібралися тут,
Вас у нас було небагато
І ми хочемо вам побажати,
Хай вам учні слухняні прийдуть!
Герасимик:
Але нас забувати не смійте!
І простіть за невивчене нас!
Ми усіх поважаємо вас.
Ну а ви нам завжди так радійте!
Клімов:
УВАГА! УВАГА! Ми запрошуємо на цю сцену тих, хто 11 років допомагав нашим «розумним голівкам» ставати іще розумнішими, підтримували і піклувалися про нас, навчали віддано гризти граніт наук, наших і заморських та чиї імена на все життя викарбувалися в наших душах:
Хлопці спускаються по сходах, щоб допомогти вчителям підніматися на сцену.
Клімов:
 Елегантна Євгенія Йосипівна (вихід під музику, вручення квітів)
 Мудра Наталія Ярославівна (вихід під музику, вручення квітів)
 Енергійна Оксана Миколаївна (вихід під музику, вручення квітів)
Герасимик:
Ви не просто адміністрація в школі. Ви приклад того, як робити треба!
Клімов:
 Добра Світлана Володимирівна (вихід під музику, вручення квітів)
 Впевнена Марія Павлівна (вихід під музику, вручення квітів)
 Вимоглива Людмила Григорівна (вихід під музику, вручення квітів)
 Невтомна Олена Володимирівна (вихід під музику, вручення квітів)
Герасимик:
 Мужній Олександр Дмитрович
Клімов:
 Незалежна Майя Пилипівна (вихід під музику, вручення квітів)
 Талановита Наталія Іллівна (вихід під музику, вручення квітів)
 Задумлива Любов Олексіївна (вихід під музику, вручення квітів)
Герасимик:
 Комп’ютеризований Геннадій Миколайович
Клімов:
Уроки Ваші, уроки фізики, математики, географії, історії, правознавства, англійської мови, фізичної культури, зарубіжної літератури, танців, музики, інформатики були незабутніми. Ми це розуміємо тепер.
Герасимик:
Вибачте нас за ті хвилини, що були витрачені марно, їх не повернеш. Та знайте, ми дякуємо вам не лише за знання, а й за щиру участь в нашому вихованні!
_________________________________________________________________________________________
Петрова:
А тут повинна була б вийти людина, яку ми поважаємо та якої вже немає з нами – Євтухова Валентина Вікторівна, - що була нашим класним керівником і яку ми будемо пам’ятати завжди. Нехай ця хвилина мовчання підживить віру в те, що вона з нами!
_________________________________________________________________________________________
Клімов:
На сцену запрошуються перший класний керівник, дорогий вчитель української мови та української літератури Валентина Іванівна (вихід під музику, вручення квітів)
Останній класний керівник, вчитель хімії, біології, основ безпеки життєдіяльності Олександра Володимирівна (вихід під музику, вручення квітів)
Єдина і неповторна, улюблена й дорога перша вчителька, постійний класний керівник, найкращий директор Ольга Михайлівна (вихід під музику, вручення квітів) – хлопці, що були внизу піднімаються також.
Герасимик:
На цій сцені – майбутнє нашої нації, адже допоки такі вчителі є – наш народ, наша країна буде. Низько кланяємося (вклоняються) вам. СЛАВА! УРА! УРА! УРА! (обсипання вчителів блискітками, гучні оплески, зведення вчителів зі сцени під музику_________________________________________)
Герасимик:
Щиро дякуємо школі та всім її працівникам за те, що 11 років ми почували себе як вдома в теплі, в чистоті, зі свіжим обідом, з необхідною літературою. Велике і щире вам спасибі!
(вручення квітів у залі під музику_______________________________________________________)
Бондарчук:
Теплий вечір диха в червневу темноту,
Підкидає стиха сльози й гіркоту.
Не вернуть дитинство – так тому і буть,
Простилає юність нову, світлу путь.
Коптєв:
Так було багато – всього не пригадати,
Завжди мама й тато вміли підказати,
Завжди були поряд, гріли й берегли
І були найпершими рідними людьми.
Петрова:
- Ти чому сумуєш, голову схилив?
Лисенко:
Бо мене мій батько поблагословив,
Дав путівку в люди, відпустив в життя,
Але сам не хочу йти по світу я!
Герасимик:
Не печалься, друже, це ще не кінець,
Випускний – не крапка, долі не вінець,
І батьки з тобою будуть назавжди,
Не печалься, друже, не сумуй, зажди!
Клімов:
Час іде, минає, ми кланяємось вам
За підтримку й супровід цим шкільним життям,
Обіцяєм гордо вперед, далі йти
І успішно вашу правду в світ нести!
Бондарчук:
Ця пісня і цей повільний танець для вас, дорогі батьки!
Танець з батьками під музику ___________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Лисенко:
А зараз ми хочемо звернутися до своїх друзів, що залишаються навчатися далі. Ми вивели декілька правил випускників Марфівської школи з власного життя. Це наш досвід, перевірений часом. Дотримуйтеся їх та зумійте вписати свої.
Бондарчук:
Не обманюйте вчителів часто, бо брехня легко вийде назовні, іноді краще сказати правду.
Герасимик:
Не виконуйте математику на перервах, для цього є уроки. Вмійте раціонально використовувати час.
Бондарчук:
Не суперечте старшим, адже свою правоту доведеться дуже довго доводити. Вмійте вчасно зупинитися.
Герасимик:
Слухайте музику лише в навушниках. Бережіть слух оточуючих.
Бондарчук:
Мийте підлогу в класі не частіше двох разів на тиждень. Занадто вологе повітря шкодить шкірі.
Герасимик:
Відкривайте квартирки – свіже повітря корисне для здоров’я.
Вручення «ПРАВИЛ» від музику ________________________________________________________

Коптєв:
Господи ти Боже мій, почуй мене, пробач мене,
Із незнайомими людьми штовхаєш ти зійтись мене.
Прошу лиш пам’яті собі, не покидай, не відпускай
Хай не забуду друзів я, що б не було пам’яті дай!
Клімов:
Господи ти Боже мій, почуй мене, пробач всіх нас.
Розлука – діло не просто, дай у майбутнє добрий час,
Дай долі, уладнать життя, щоб як в людей було усе.
І кожен однокласник мій хай по життю щастя несе!
Петрова:
Господи ти Боже мій, почуй мене, пробач, прости.
Хай тільки успіх і красу бачать у нас наші батьки,
Хай вчителі гордяться нами, а ми їх радуєм всяк раз.
Господи ти Боже мій, в щасливу путь, у добрий час!
Випускний вальс під музику_____________________________________________________________

Предмети: Позакласні заходи

Класи: 11 клас