Користувацький вхід

ВИКОРИСТАННЯ НАРОДНИХ ТРАДИЦІЙ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0


ВИКОРИСТАННЯ НАРОДНИХ ТРАДИЦІЙ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

Відповідно до методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах кожна школа повинна стати для дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну,демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.
Реалізовувати поставлені завдання держава рекомендує шляхом використання змісту навчальних предметів.Методичні рекомендації пропонують нам 4 шляхи реалізації завдань патріотичного виховання в процесі навчання географії .Ми більш детально розглянемо 2й шлях:
• Реалізація принципу національної спрямованості шкільної географії,
який передбачає формування в учнів національної свідомості, прищеплення шанобливого ставлення до традицій і звичаїв українського народу щодо вшанування й збереження природи краю, підтримання таких важливих рис української нації, як чуйність, працелюбність і милосердя, що має знайти своє вираження в широкому й активному залученні в процес вивчення географії здобутків усної народної творчості (прислів’їв, приказок, прикмет, загадок про природні об’єкти та явища), елементів календарної обрядовості, землеробської культури, використанні народних традицій поведінки в природі, шанобливого ставлення до неї (наприклад, українське народне прислів’я: «Багато снігу -багато хліба»).
Патріотичному вихованню сприяє весь процес навчання науки географії,адже
цей предмет має виключно широкі можливості для організації патріотичного виховання. Зокрема, на уроках у 8-му і 9-му класах під час вивчення матеріалу проприроду та господарствоУкраїни відбувається формування почуттяприналежності до великого українського народу, яким ми є; гордості ілюбові до нашої культури і традицій.
• Отже,Народні традиції (“передача”)-це те,що передається із покоління в покоління як загальноприйняте,перевірене минулим досвідом.
• Звичай-загальновизначений порядок
• Обряд-це встановлені звичаєм дії.
• Народні традиції,звичаї,обряди знаходять свій вияв у :
• Фольклорі
• Народному мистецтві
• Ремеслах і промислах
• Народному календарі
• Іграх тощо
Реалізація завдань патріотичного виховання в процесі навчання географії може відбуватися шляхом використання в процесі навчання географії творів народної творчості (епіграфи до уроку, образні описи досліджуваних об’єктів або явищ, метафори тощо) з метою залучення учнів до системи загальнолюдських і національних культурних цінностей і вироблення в школярів власного ставлення до них.
При вивченні теми часові пояси епіграфом може бути загадка : «Не старіє, не вмирає, а все нищить, забирає». (Час)
Під час вивчення цієї теми можна звернутися до народних знань про вимірювання часу в давнину ,як «географічну цікавинку»
Казки, легенди,приказки,прислів’я,загадки допомагають донести до учнів розуміння тих природних явищ, які важко уявити. Ці поетичні образи підводять учнів до висновків та розуміння причинно-наслідкових зв'язків у природі. Коли дитина на власному досвіді переконується, що кожне явище має свою причину, її мислення набуває дуже цінної риси: вона намагається знайти, пояснити природну причину кожного явища.
Вивчаючи джерела географічних знань слід звернути увагу на
цінність,яку мають музеї. Цікаві та різноманітні експонати народної творчості зберігають у музеях народної архітектури і побуту, інколи просто неба, як-от музей у селі Пирогове в Києві . Подібні музеї, де просто неба демонструють житло й речі домашнього вжитку, вироби народних промислів тощо, є також і в інших регіонах країни - на Черкащині, Львівщині, у Закарпатті, у Чернівецькій області та на Івано-Франківщині.
Нетрадиційним джерелом географічних знань є народний календар погоди. Не шукайте його в бібліотеках - його немає, він не виданий, тому що усний. Але оберігається і передається з покоління в покоління, постійно поповнюється і збагачується.
Багатовіковий народний досвід висловлений у прислів'ях, крилатих висловах, прикметах. Багато з цих прикмет зараз уже може пояснити наука.
Вивчаючи «Формування території держави»,крім пояснення,що в XVI-XVIII ст. існувала Українська козацька держава - Запорізька Січ .Територія, яку заселяли козаки, охоплювала простори право- та лівобережної Наддніпрянщини і обіймала меншу площу, ніж сучасна Україна.
Перша українська республіка. Січ (від слів «засіка», «сікти») - це дерев’яні укріплення, які споруджували для захисту від нападу кримських татар. Запорізькою її називали тому, що вона розташовувалася за дніпровими порогами. Центром Запорізької Січі був острів Мала Хортиця, що на Дніпрі . теж звертаємося до народного фольклору або демонструємо відеоролик по козацьким традиціям.
Клімат та пори року
Було колись - не могла людина дати собі ради з природою: то дощ йде не тодi, коли просять, а коли косять, то тепло й холод не в пору, то і влiтку трапиться кожуха носити.
Тож, аби вберегти себе від неочікуваної напасті чи прикрої несподіванки, котру може підкинути навколишній світ, людина хотіла не лише його собі пояснити, а й передбачити те, що може статися, аби встигнути до цього підготуватися. Завдяки своїй відмінній спостережливості помітили наші предки, що природа сама пiдказує їм, що і коли вона має намір послати на землю, і навчилися за сьогочасними передвісниками бачити те, що може трапитися завтра. Відтак в кожній місцевості люди з року в рік уважно спостерігали за небесними світилами, стихіями, рослинами, поведінкою та звичками тварин.
Ці спостереження не лише допомогли впорядкувати довколишній світ у чітке знання, а й створили систему передбачень – народних прикмет, які застерігають від небезпеки, допомагають передбачати погоду та врожай, якими будуть весна, літо, осінь та зима. І усе це багатство перевіреного часом знання, яке передавалось з уст в уста, наші предки залишили нам у спадок.
Неодмінно заморозить, якщо: дим з димаря в'ється стовпом; ранкова зоря дуже яскрава; зірки в нічному небі надмірно поблискують і виразно простежується Чумацький шлях.
Як температура повітря «одягає» українців.
Розподіл температури по території України відбився і на особливостях національного одягу нашого народу.
Так, у найхолодніших східних областях «. України, а подекуди й у Центральній Україні під час сильного морозу вдягали довгі й широкі, інколи двобортні кожухи з великим коміром, що закривав плечі. У західних землях України кожухи були однобортні, що можна пояснити м'якшими температурними умовами.
Через помітні коливання температури навіть улітку на всій території України носили нагрудний одяг, який захищав верхню частину тіла. Його шили з хутра або тканини, він був зовсім коротким або дуже довгим, легким або утепленим. Так, на території Середньої Наддніпрянщини відома легка, але довга безрукавка - керсет. Водночас у північних і північно-західних районах поширена коротша сукняна безрукавка - лейбик, бруслик. У гірських районах Західної України завжди одягали кептар - короткий хутряний кожушок без рукавів. Кептариком користувалися впродовж цілого року, адже він, добре захищаючи від холоду спину, боки та груди, залишав при цьому вільними для роботи руки. Влітку на півдні України сонце пече немилосердно, тому українські дівчата замотувалися білою хусткою так, що ледве визирали очі. Чоловіки ж споконвіку в сонячні літні дні виходили в поле в брилях.
Доречно також згадати про пори року за народним календарем.
Під час вивчення теми «Мінеральні ресурси та паливні корисні копалини» . можна використати загадки,легенди,познайомити з чумацтвом.
Цей матеріал розповідає дітям про умови праці й побуту шахтарів та чумаків ,які сприяли утвердженню в їхній свідомості почуття взаємодопомоги, відповідальності, чесності, шанобливого ставлення до старших і досвідченіших тощо. http://traditions.org.ua/
Внутрішні води
Під час вивчення теми доречно познайомити учнів з легендами,приказками,
прикметами про річки і озера України,а також познайомити з рибальством (шанобливим ставленням українців до річок)
Грунти
У народній приказці мовиться таке:
«Не земля родить, а руки».
При вивченні теми доречно звернутися до хліборобських обрядів та трудових традицій українців
Рослинний покрив
Рослини в українських святах.
Українці завжди з повагою ставилися до рослин і вірили в їхні цілющі властивості. Рослинні дійства були присутні на різних святах. Так, на Семена, 23 травня, люди збирали різні трави, з вірою в їхні лікувальні й магічні властивості. На Трійцю також збирали різні рослини і вкривали ними підлогу, прикрашали оселю. Віночок, який плели у перший день Трійці, дівчата зберігали аж до Петрівки, щоб русалоньки не залоскотали під час купання в річці. На Івана Купала завжди прикрашали вербу, водили навколо неї хороводи, а потім спалювали на купальському вогнищі.
Українські історичні землі
Пропоную скласти асоціативний ряд до історико - географічних регіонів України,пов’язаний з народними традиціями,фольклором,мистецтвом,промислами:
 Галичина-трембіта,вишиванки
 Запоріжжя-о.Хортиця,козацьке характерництво
 Полісся-оз.Світязь,мавки
 Донщина-Шубін,вугілля
Національний склад населення України та етнографічні групи українців
Духовна культура є географічною, тобто пов’язана з довкіллям і нерідко відображає регіональні особливості суспільного життя.
Кожна етнографічна група українців має власну говірку, власні звичаї і прадавні обряди, самобутній пісенний фольклор, звичний спосіб господарювання, розвинуті народні ремесла.
Вивчення економічної географії надає
ще більші можливості для патріотичного виховання учнів. Знайомлячи учнів з працею людей, завжди виділяю таке, що позитивно впливає на почуття учнів, сприяє вихованню в них поваги до людей праці, які споруджують заводи, оброблюють поля,садять сади. Про майстерність рук чоловічих, які виготовляли хатнє начиння і збрую, вичиняли шкіри та шили взуття, зналися на ковальській справі,могли виготовляти, і гончарні вироби, і жіночі прикраси та багато інших,потрібних і корисних речей (тема «Легка промисловість. Художні промисли»). Коли ж я веду бесіду з учнями про проблеми розвитку галузей харчової промисловості розкриваю особливості унікальної української кухні, підвожу учнів до думки, яку роль у раціональному, здоровому харчуванні українців відігравала українська піч.
Теми,при вивченні яких доречно згадати про народні традиції:
• Кількість і густота населення (обряди народження дитини)
• Легка промисловість.Художні промисли (вишиванки)
• Харчова промисловість (традиційна та обрядова кухня)
• Географія своєї області
Народознавство-одне з джерел активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках географії.
Зіставлення наукових пояснень тих чи інших явищ і їх трактування у фольклорі урізноманітнює урок не лише новою інформацією,а й збагачує уяву,спонукає до аналізу.
Використання фольклору дає учителеві можливість зробити урок цікавішим,доступнішим,виховує спостережливість та дбайливе ставлення до природи чуйність, працелюбність і милосердя,отже- справжнього патріота України

Автор: 

Скрябіна Н.О
Вчитель географії
Лисичанської ЗОШ І-ІІІст.№3

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі