Ідея досвіду Створення умов для розвитку творчої активності учня шляхом запровадження інтерактивних методів, особистісно орієнтованих технологій навчання, спрямованості навчальної діяльності на формування і розвиток комунікативної компетентності особистості.
Актуальність досвіду Комунікативна компетентність в освіті – це відповідь на вимоги часу. Динамічні зміни життя, постійне оновлення, інформації та колосальні темпи її накопичення зумовлюють потребу в таких особистостях, які здатні гнучко та оперативно адаптуватися до нових вимог, адекватно реагувати на нові виклики, навчатися протягом усього життя, розвиватися, критично мислити, творчо вирішувати проблеми, самореалізовуватися.
Науково-теоретична база досвіду Досвід ґрунтується на роботах І. Г. Єрмакова, Д. О. Пузікова, Г. М. Несен, І. В. Родигіної, Л. В. Сохань (компетентнісний підхід до навчання), О.Савченко (про ключову компетентність - уміння вчителя), О. Пометун (інтерактивні технології), А. С. Бєлкіна (технологія «Створення ситуації успіху»), О. М. Пєхоти, Т. В. Гришиної (освітні технології), В. Д. Шарко, Ю. В. Васькова (педагогічні теорії, технології, досвід) , О. Локшина (про моніторинг рівнів досягнень компетентностей), О. Савченко (про ключову компетентність - уміння вчителя), Л.Паращенко (про практичні підходи до формування ключових компетентностей у старшокласників).
Технологія або алгоритм діяльності В основу роботи над проблемою покладено компетентісно орієнтований підхід, спрямований на розвиток комунікативних компетентностей, їхньої здатності розв'язувати завдання в різних сферах життєдіяльності, реалізації літературознавчої, формотворчої змістової лінії на уроках літератури та мовної, мовленнєвої компетентності на уроках мови. А цьому сприяють: використання різноманітних нестандартних форм організації навчально-виховного процесу: уроки-відкриття, уроки-ділові ігри, уроки-дослідження, уроки-мистецькі салони тощо, які спонукають учнів до творчості, сприяють умінню спілкуватися; запровадження інтерактивних технологій навчання, методу проектів.
Результати та умови ефективності досвіду Високий рівень комунікативної компетентності учнів, формування їх творчих здібностей, розвиток та самореалізація особистості.

«Розвиток комунікативної компетентності учнів шляхом впровадження інноваційних технологій на уроках української мови та літератури»
Для того, щоб стати щасливим, треба творити завжди!
У творчості – спека й злива, у ній – твоїх вчинків сліди…
Без сонця не родить жито, без вітру вода не шумить,
Без творчості нам не жити, без неї нам не любить,
Бо творчість – це серце світу, душа, що творить дива!
Не смій її загубити! Знайди життєдайні слова!..

Актуальність досвіду:
Компетентнісний підхід в освіті – це вимога сьогодення. Ключовим для нинішньої освіти стає необхідність становлення компетентної особистості, що передбачає формування у школярів здатностей учитися, мислити і діяти самостійно, робити власний вибір і нести за нього відповідальність. Компетентнісно спрямований підхід забезпечує використання знання як інструменту розв’язання життєвих проблем, що допоможе молодій людині успішно долати життєві перешкоди та отримувати бажані результати.
Тому існує необхідність в удосконаленні існуючих педагогічних систем та психологічних підходів до формування компетентних особистостей, розвитку творчості учнів, знаходження нових засобів підвищення якості та інтенсивності навчально-виховного процесу. Відповідно до цього і вбачаю за мету своєї роботи – пошук і впровадження інноваційних технологій навчання, які орієнтуються на конкретного учня, який буде постійно навчатися, готовий до співпраці з іншими, до спілкування, вміло та творчо вирішуватиме складні проблеми. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчих здібностей учнів. Саме цим обумовлюється актуальність представленого досвіду.
Працюючи над проблемою ставлю такі завдання:
- сприяти підвищенню активізації та актуалізації навчальної діяльності школярів;
- розвивати розумові здібності особистості та творчо оволодівати знаннями, навичками, уміннями;
- формувати потреби в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;
- створювати систему мотивів діяльності особистості з метою формування позитивного ставлення до навчання;
- реалізувати вимоги мовної і мовленнєвої компетентностей в єдності чотирьох складових - слухання, читання, говоріння, письмо;
- виховувати свідому особистість з громадянською позицією, здатної до толерантності у спілкуванні, готової до професійного самовизначення, конкретного вибору свого місця в житті.
Науково-теоретична основа досвіду
Засадам компетентністного підходу в сучасній освіті присвячені роботи:
- О. Овчарук (про розвиток компетентністного підходу у сучасній освіті);
- О. Пометун (про реалізацію компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн та його запровадження в українській освіті);
- О. Локшина (про моніторинг рівнів досягнень компетентностей);
- О. Савченко (про ключову компетентність - уміння вчителя);
- Л. Паращенко (про практичні підходи до формування ключових компетентностей у старшокласників).
Питання формування компетентностей висвітлено в концепції загальної середньої освіти - 12-річна школа, концепціях мовної та літературної освіти, Державних стандартах базової та повної загальної середньої освіти. У програмі з української мови зазначено, що одним із головних завдань є "вироблення у школярів компетенцій комунікативно виправдано користування засобами мови у різних життєвих ситуаціях". Програмою з літератури визначено ключові компетентності.
Провідна наукова ідея: впровадження інноваційних технологій на уроках української мови та літератури , з метою створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність, значущість.
Інноваційна значущість – конструктивне поєднання, інтеграція сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток особистості, що дозволяє вчителю створювати власні комбінації, а не заглиблюватись в суть однієї технології.
Технологія реалізації проблеми:
- мотивація: щоб стати успішною людиною, потрібні знання, інтелект;
- мета діяльності вчителя: створити ситуацію успіху;
- форми організації: парна, групова, індивідуальна(прес-конференція, захист проектів тощо);
- методи: словесні, пошукові, наочні;
- прийоми: взаємоопитування, редагування, ситуативні вправи тощо;
- очікувані результати: учень уміє формувати власну думку, відстоювати свою позицію, співпрацювати, бути комунікабельним.
Кожний урок несе певний обсяг інформації, однак від учителя залежить, наскільки її зможуть сприйняти та засвоїти учні, якими навчальними методами та прийомами при цьому треба скористатися.
Урок у новому розумінні слід розглядати як засіб розвитку особистісних якостей учня, збагачення його суб'єктивного досвіду, з одного боку, а з іншого — як середовище для повноцінної навчальної цілереалізації учнів.
В основу роботи над проблемою покладено компетентісно орієнтований підхід, спрямований на розвиток комунікативних компетентностей, їхньої здатності розв'язувати завдання в різних сферах життєдіяльності, реалізації літературознавчої, формотворчої змістової лінії на уроках літератури та мовної, мовленнєвої компетентності на уроках мови.
Чим забезпечується мовна (лінгвістична) компетенція?
При вивченні змістового компонента рідної мови мовну компетенцію школярів забезпечує мовна (лінгвістична) змістова лінія. Лінгвістична (мовна) компетенція - це знання основ науки про мову, знання про мову як систему, володіння способами і навичками дій з вивченим і виучуваним матеріалом.
Для сприяння і розвитку мовних компетенцій оновлено зміст курсу рідної мови в школі, створено навчальний матеріал для забезпечення діалогічного контакту учня з навчальним матеріалом.
У чому полягає мовленнєва (комунікативна) компетенція?
Комунікативна (мовленнєва) компетенція забезпечує: оволодіння всіма видами мовленнєвої діяльності й основами культури усного й писемного мовлення, вміннями й навичками спілкування в різних сферах і ситуаціях у відповідності до досвіду, інтересів, психологічних особливостей мовця; здатність засобами мови вирішувати актуальні для мовця й суспільства задачі спілкування у побуті, суспільній, виробничій та культурній сферах життя, вміння використовувати мову й мовлення для реалізації цілей спілкування.
Формування вмінь і навичок у всіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі), тобто формування комунікативної (мовленнєвої) компетентності, передбачене мовленнєвою (комунікативною) лінією навчальної програми.
З метою формування мовленнєвих компетенцій широко впроваджую в практику навчання такі альтернативні форми, як проектна та дослідницька діяльність; посилення діяльнісного характеру освіти, рольове навчання, використання інтерактивних ігор, вправ, методик.(додаток 1)
З інтерактивних форм перевагу надаю кооперативній формі навчальної діяльності, яка реалізується через прийоми «Коло ідей», «Акваріум», «Асоціація», «Мікрофон», «Навчаючи - навчаюсь», «Мозковий штурм», «Незакінчені речення», «Ажурна пилка», різних варіантів дискусійного навчання (дискусія, диспут, дебати) та вправ «Відстрочена увага», «Лови помилку», «Своя опора», «Передай крейду», «Свої приклади», «Дружня порада», «Створи символ» поєдную з традиційними формами роботи та з творчою діяльністю нестандартного спрямування: сенкан, «виступ у суді», інтерв'ю з письменником чи героєм, вернісаж ілюстрацій до твору, вернісаж ідей, рольова гра, літературна гра та ін.
Вони є універсальними для розвитку життєвих компетентностей, формуючи уміння на навички працювати та діяти в команді, колегіально вирішувати спільні завдання. Інтерактивні форми сприяють актуалізації особистісних якостей школяра.
Перевагу надаю особистісно зорієнтованому навчанню, основи якого висвітлені у дидактичних працях І.С. Якиманської, методичних посібниках Г.П. Гузика, А. Фасолі. Ця технологія сприяє індивідуалізації навчання, здійсненню диференційованого підходу. Я впевнена, що педагог сьогодні є головною рушійною силою у забезпеченні процесу формування ключових компетентностей учнів. Від його професійної компетентності залежать результати, яких досягнуть учні і які дадуть їм змогу знайти своє місце в житті, щоб ефективно засвоїти свої життєві та соціальні ролі.
Компетентність = мобільність знань + гнучкість методу + інноваційні підходи.
Формуванню комунікативної компетенції дозволяють діалогічні методи, організація дискусій.(додаток 1) Спонукаю висловлювати власну думку, стимулюю надання аргументованих відповідей. Слідкую за культурою мовлення школярів і сама намагаюсь грамотно висловлювати свої думки. Пропоную письмові роботи у формі твору, есе, листа до товариша, звіту про експедицію, віршів з певної теми навчальної дисципліни. Створюю проблемні ситуації. Проводжу нестандартні уроки, що розвивають комунікативні вміння — урок-суд, подорож, прес-конференцію тощо. Практикую захист учнями творчих робіт та проектів.
Найрезультативнішими визначаю метод проектів, дебати, створення портфоліо учня :
Метод проектів є основною технологією формування ключових компетентностей учнів, яка дозволяє, використовуючи найменші затрати ресурсів, створити в навчальному процесі умови діяльності, максимально наближені до реальних. Проект визначається як комплекс дій, спеціально організованих учителем, який самостійно виконується дітьми і завершується створенням продукту, що складається з об'єкта діяльності та його усної чи писемної презентації. Метод проектів передбачає поєднання технології створення освітніх ситуацій, у яких учень ставить і розв'язує власні задачі, з технологією супроводу самостійної діяльності учня. Цей метод є ефективним, оскільки стимулює практичну проектну діяльність школярів і дозволяє формувати весь набір компетентностей, орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну, групову.(Додаток 1,2,3)
Типи проектів різні:
- творчі (ілюстрації до творів, власні вірші);
- ігрові "Самостійні та службові частини мови";
- інформаційні "Хто такий Г. Сковорода";
- дослідницькі "Відкриваю М. Коцюбинського". Імпресіоністична поетика новели "Інтермеzzо".

Інноваційні методи і прийоми є універсальними для розвитку життєвих компетентностей, сприяють активізації особистісних якостей учня. Упроваджую технологію портфоліо, що дає можливість відстежити, проаналізувати та оцінити розвиток формування компетентностей учнів. Ця технологія дозволяє кожному школяру побачити рівень зростання його компетентності, адже презентує учня як частину соціуму, демонструє підвищення його культурного рівня, зростання творчих здібностей. Використання ІКТ на уроках української мови та літератури дозволяє формувати та розвивати в учнів компетентності:інформаційної, комунікативної, полікультурної, саморозвитку та самоосвіти. Під час проведення уроків використовую презентації (додаток 1,2), відеоролики тощо.
При поясненні нового матеріалу залучаю учнів до співпраці. Наприклад, за декілька уроків до вивчення теми «Односкладні речення» я даю учням випереджаюче домашнє завдання – підготувати цікаву інформацію по даній темі (учнів заздалегідь об’єдную в групи). Діти протягом 2 днів шукають інформацію в довідковій літературі, мережі Інтернет. Потім з кожною групою ми опрацьовуємо знайдений матеріал, узагальнюємо і потім діти виступають з презентацією на уроці.(Додаток 1)
Ефективним є спільне з школярами планування роботи на уроці, проблемні ситуації. Ось низка проблемних запитань, над якими була організована робота: Чому Лоскотона показано в образі дядька, а не хлопчика, дідуся? Чи можна купити або продати сміх?; Що таке добро?;Чи притаманний спосіб життя Фарбованого Лиса сучасникам?; Чи живуть такі «Лиси» в наш час?
Проводжу й дослідницьку роботу на уроках української мови: дослідження орфограм, особливостей речення з прямою мовою; даного і нового; на уроках літератури: комічне у казці «Цар Плаксій і Лоскотон» В.Симоненка, дослідження художніх засобів творів, історії написання. Як засіб розвитку рефлексії( додаток 2), практикую написання, створення асоціативних рядів, формулювання запитань, що змушують дитину задуматися над тим, чи відповідають її уявлення загальнолюдським:«Чого навчає цей твір?», «Як би ви вчинили на місці героя?», «Чи трапляються подібні випадки в наш час?».Так формуються комунікативні та мотиваційні компетентності (додаток 1).
На уроках української мови надаю перевагу завданням і вправам проблемно-пошукового характеру (додаток 2,3), які розвивають аналітичні вміння учнів. Навчає учнів складати й працювати з опорними схемами (додаток 1), алгоритмами, що дає можливість переходити від спостережень і досліджень до висновків і узагальнень (додаток 2).

Удосконалити навчально-виховний процес, розвиток творчих здібностей учнів, дати їм ґрунтовні, міцні знання, озброїти їх практичним розумінням основ наук допомагають:
- Всеукраїнські учнівські олімпіади;
- Міжнародний конкурс з української мови імені П. Яцика ;
- конкурси творчих робіт;
- Міжнародний літературний конкурс імені Т.Г. Шевченка.
Через різні форми та методи роботи зростає інтерес до предмета. Дієвість і результативність роботи підтверджую досягненнями учнів:
Мовознавча гра «Соняшник»
2012-2013 н. р.
Щербина Д. – 8 кл.- Диплом ІІ ступеня
Духонченко В. – 9 кл.- Диплом ІІ ступеня
2013-2014 н. р.
Репка К.- Дипломи І ступеня

Переможці ІІ районного Міжнародного літературного конкурсу
ім. Т.Г.Шевченка
2011-2012н.р
Щербина Денис – 7 клас ІІІ місце
2012-2013н.р.
Рєпка Катерина – 8клас ІІІ місце
Гришак Олександра – 10 клас ІІІ місце
2013-2014 н.р.
Гришак Олександра– 11 клас - ІІІ місце

Переможці ІІ районного Міжнародного конкурсу з української мови
ім. П.Яцика
2011-2012 н.р.
Рєпка Катерина – 7 клас ІІІ місце Мусійко Аліна – 9 клас ІІІ місце
2012-2013 н. р.
Рєпка Катерина – 8 клас ІІІ місце Рєпка Анна – 9 клас ІІІ місце
2014-2015 н.р
Щербина Дмитро - 5 клас ІІІ місце

Учні приймають участь у шкільних та районних олімпіадах, (додаток 5)
у конкурсах, інтелектуальних змаганнях, де показують високі результати.
Творчій самореалізації , розвитку комунікативних умінь, звичайно, сприяє участь вихованців у роботі МАН, залученні до написання конкурсних творчих та наукових робіт. (додаток 6)
Отже, практичні навички, отримані на уроках української мови та літератури переносяться на усі сфери життя дітей та забезпечують їм розширення зони як навчальної, так і соціальної компетентності.
Робота з даної проблеми наявна і в позакласній роботі. Це проведення предметних тижнів, створення проектів, літературні свята, тиждень української писемності, День рідної мови, створення власних поетичних збірок , тощо.

За посадовими обов’язками заступника директора з НВР: організовую та контролюю навчальну роботу закладу в цілому, виходячи з цього доводиться більше відвідувати уроки інших учителів, а ніж проводити своїх. Та при відвідуванні уроків, ще більшим у нагоді стає знання та уміння застосовувати інтерактивні інноваційні технології. Адже зробити належну оцінку уроку, дати корисну пораду, знайти родзинку уроку, на мою думку, навіть важче, ніж провести свій: на тобі - додаткова відповідальність. Як заступник директора, маю слушну нагоду досить активно ділиться досвідом роботи з колегами: постійні виступи на педагогічних радах, семінарах, а по суті їх підготовка та організація, корегування роботи шкільних методичних об’єднань, участь у їх засіданнях(додаток 7).

Висновки
Отже, у процесі своєї роботи я переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного,особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня.
Отже, використовуючи різні методи та прийоми організації занять щодо розвитку комунікативної компетенції учнів, у своїй роботі бачу певні результати:
- удосконалились комунікативні вміння;
- підвищилась грамотність і якість знань учнів;
- зросла розумова активність учнів;
- сформувалися науково-дослідницькі навички, оволодіння ключовими компетентностями;
- поліпшився рівень творчого мислення школярів;
- з’явилась пізнавальна самостійність та активність, розуміння суті навчального матеріалу;
- сформувалися уміння використовувати набуті знання для творчого
розв’язання проблем;
- покращились уміння визначати головне, висловлювати власні судження;
- зросла усвідомленість недостатності раніше засвоєних знань і готовність до засвоєння нових.
І в результаті ми отримаємо учня-випускника, який не тільки володіє знаннями, уміннями та навичками з предмета, але й уміє формулювати власну точку зору, відстоювати свою позицію, співпрацювати в групі, колективі, мати коло однодумців, бути комунікабельною, толерантною особистістю.

Предмети: Українська мова