Користувацький вхід

Валеологічні хвилинки для дітей старшого дошкільного віку

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

1

Валеохвилинки
1. «Тренуємо легені»
Віконце ми відкрили,повітря запросили
До нашої кімнати у гості завітати.
Всі руки піднімемо, та глибоко вдихнемо.
Раз-два, раз-два, дружніше легені тренувати.

2. «Вушка»
Роблять всі зарядку: заєць, кіт, сова,
Навіть слон завзято хоботом вправля.
Ми закриєм вушка ручками, ось так.
А чи добре чути? Звісно, ажніяк.
Вушка відкривайте, очі навпаки.
Будем слухать тишу, діти і ляльки.
То дзвенить комарик, муха проліта,
Горобець на гілці пісеньку співа.
3. «Повітря»
Руки вгору підняли, повітря вдихнули,
Через рот хутчіш назад його повернули.
Вгору-вниз, вгору-вниз, ручками змахнемо,
Потім підемо у ліс, там гриби зберемо.
Нахилились, піднялись, у кошик поклали,
Ось грибочок, ще один, безліч їх зібрали.
А тепер йдемо назад, повітря вдихаєм,
Пострибаємо у клас, пісню заспіваєм.
4. «Зарядка для очей»
Читали, писали, за всім слідкували,
І очі, малята, втомлятися стали.
Їм слід відпочити, то ж зробим зарядку,
Сідайте зручніше й усе по порядку:
Очі закрили. Ви бачили ніч?
Відкрили, закрили, ще раз повторили.
Тепер подивіться то вправо, то вліво,
Вгору та вниз. Ще раз повторімо.
Дивіться, малята, синіє десь даль,
А гляньте, на носі не всівся комар?
І знову очима ведіть вправо, вліво.
Усі відпочили? Берімось за діло.
5. «Тук-тук-тук, так-так-так»
Серце всіх працює в такт: тук-тук-тук, так-так-так.
Під цю музику дружніш плещем, плещем веселіш!
Всі на місці взялись в боки , починаємо підскоки.
Ми стрибаємо у такт: тук-тук-тук, так-так-так.
Всі на місці біжимо, ніби гонить кров воно.
Тепер, діти, зупиніться, потягніться, огляніться,
Та сідайте на місця, ось і забавка уся.

Валеозагадки
1. Вмієм слухать тишу, чуєм вітер, бурю,
У куточку миші шарудять – ми чуєм.
Десь в гаю зозуля все кує й кує.
Все це ми почуєм, бо в усіх ми є. (Вуха)
2. Як були вони маленькі, то стрибали як зайчата,
Бігали, як гусенята. А коли вже підросли,
Туп-туп-туп вони пішли. Хто вони? (Ноги)
3. У мене помічниці: дві вправні робітниці
По п’ять синочків мають, мені допомагають.
Як звати ці сестриці? Це .ю..(руки)-робітниці.
4. Яке праве, таке й ліве - звемося братами,
Через гірку живемо – ви не грайтесь з нами.
Ручками ви нас не тріть і піску не сипте.
Обережно! Нас глядіть та водою мийте. (Очі)
5. Можу я пожартувати, можу посміятись,
Можу смак я розпізнать, казку розказати.
Ой, веселий я дружок, звати мене…(Язичок)
6. Ми у носі проживаєм і повітря прочищаєм.
Ми малесенькі щетинки, називаємось …(Ворсинки)
7. Косити легко, а рахувати важко. (Волосся)
8. Стоїть хлівець, у ньому два ряди білих овець. (Зуби)
9. Віконниці то зачиняються, то відчиняються. (Повіки)
10. Що то за штука, що день і ніч стука? (Серце)
11. Солоні, а не сіль, біжать, а не річка, блищать, а не золото.
Коли б угадати та менш їх знати. (Сльози)
12. Без рук, без ніг, а всіх вкладає на постіль. (Сон)
13. Що існує у світі, куди все влазить? (Голова)
14. На одному коромислі дві змії висять. (Брови)
15. Стоять два кілки, на кілках бочка. На бочці – кавун, а на кавуні – трава. (Людина)
По даному матеріалу можна провести естафету «Листоноші».
Формуємо 2-3 команди, які шикуються в команди по одному. На однаковій відстані від команд на підлогу кладемо цупкий аркуш паперу, поділений на «домівки» (клітинки), де записані відповіді на запитання, які є у сумках листоноші (сумку має кожна команда). Перші номери кожної команди витягують лист із запитанням, біжать до «адресата», кладуть на правильну відповідь і повертають сумку листоноші наступному гравцеві. Перемагає команда, яка швидше рознесе пошту.
Гра «Хвалько»
Діти по черзі виходять у центр кола, показують на свої вуха (ніс, очі, язик, руки) і розповідають про органи чуттів від імені самих органів.
Віршовані правила сидіння за партою
1. Як іде урок читання, книжку рівно покладіть,
Не сидіть, як знак питання, гарно плечі розведіть.
Спинку рівною тримайте, рук на книжку не кладіть.
Голову не нахиляйте, як окличний знак сидіть!
2. Всі ми любим малювати, тож правила мусим знати:
Сісти треба нам красиво, можна й стати за мольберт.
Не як-небуть, косо -криво, не складаймось, як конверт.
Ніг не треба закладати, опускаєм до землі.
Про здоров'я треба дбати, доки ми іще малі.
3. На письмі сидіти важко.
Хтось зігнувся, бідолашка, мало носом не клює.
І забув про все, до речі, животом на парту ліг.
І зібгав до купи плечі, ще й зсутулився, як міг.
А тим часом все страждає: шлунок стиснувсь і болить,
Ще й печінка набрякає, селезінка аж пищить.
І не бачать добре очі, серце дрібно стукотить.
Кожен орган волі хоче і здоровим хоче жить.
Гімн здоров'ю
Хто здоровий – той сміється, все йому в житті вдається.
Він долає всі вершини, це ж чудово для людини!
Хто здоровий, той не плаче, жде його в житті удача.
Він уміє працювати, вчитись і відпочивати.
Бо здоров'я – це прекрасно, здорово, чудово, ясно!
І доступні для людини всі дороги і стежини.
О.Я.Савченко відмічає, що «психічна складова здоров’я …виявляється через розвиток основних функцій психіки людини: відчуттів, сприймання, уваги, пам’яті, мислення, яви, мовлення. Психічна складова не так яскраво і наочно передає стан людини, як фізична. Вона особливо помітна у різноманітних пізнавальних уміннях, почуттях, емоціях. Стан психічної сфери може позитивно або негативно впливати на здоров’я. [11, с.108]
Доктор Макс Люшер, психолог та дослідник в області кольору, прийшов до висновку, що із психологічними особливостями людини, із станом її здоров’я дуже тісно зв’язаний вибір кольору. З самого народження кожного з нас оточують кольори, що виявляють вплив на організм, нервову систему та психіку людини. Діти рано починають відчувати колір та підбирати його для зображення свого настрою.
Колір може передавати риси характеру та стан:
 темно-синій – концентрація на внутрішніх проблемах, потреба в спокої, самоаналіз;
 зелений – рівновага, незалежність, впертість, прагнення до безпеки;
 червоний – сила волі, ексцентричність, агресія (якщо червоного багато), підвищена збудженість, активність;
 жовтий – добрі емоції, безпосередність, цікавість, оптимізм;
 фіолетовий – фантазія, інтуїція, емоційна та інтелектуальна зрілість;
 коричневий – відчуття, фізичний дискомфорт, незручність, часто неприємні емоції;
 чорний – пригніченість, протест, справжня потреба в змінах;
 сірий – відсутність кольору, апатія, бажання піти, не помічати нічого, що тривожить.
Кожен день має свій колір і значення:
o зелений – понеділок – задоволення, впевненість;
o червоний – вівторок – життєдайність, всемогутність;
o рожевий – середа – ніжність, добре самопочуття;
o фіолетовий – четвер – схвильованість, тривожність;
o синій – п’ятниця – спокій;
o коричневий – субота – виснага;
o жовтий – неділя – радість, жвавість.
«Незамінна роль у формуванні здорового способу життя належить співпраці з сім'єю, мотивації дітей на самоконтроль щодо виконання правил здорового способу життя у щоденному побуті» [11, с.110]. Якщо батьки пам’ятають, в який день народилася дитина, то відповідний колір буде для них оберегом. Щоб захистити себе і дітей від навроки, потрібно мати на собі хоч ниточку того кольору, яким є сьогодні день.
Емоційні привітання
1. 1.Я бажаю здоров’я, радості, знань всім тим, хто ліворуч від мене (повертаються вліво, руки підняті).
2.Я бажаю здоров’я, радості, знань всім тим, хто праворуч від мене
(повертаються вправо, руки на грудях).
3.Я бажаю здоров’я, радості, знань всім тим, хто попереду від мене (повертаються вперед, руки перед собою).
4.Я бажаю здоров’я, благополуччя всім людям, що живуть у моєму місті
(руки підняті вверх).
5.Я бажаю здоров’я, щастя, злагоди всім людям України (руки в сторони).
6.Я бажаю здоров’я, щастя й миру всім людям планети Земля
(руками рухаємо перед собою, ніби перехрещуючи їх).
2. 1.Руки в сторони на 30 градусів від тіла, долоні паралельно до землі, вимовляємо спокійно: «Добридень, мати Земля! Прийми нашу любов і побажання миру, злагоди і процвітання!»
2.Руки в сторони паралельно до підлоги, долоні вниз: «Добридень, чиста Вода! Прийми нашу любов і побажання джерельної чистоти і благодаті!».
3.Руки перед грудьми, під кутом 90 градусів одна до одної, долоні вверх, потім руки підняти: «Добридень, життєдайне Повітря! Прийми нашу любов і найкращі побажання!»
4.Руки долонями догори до Сонця: «Добридень, ласкаве Сонечко!».
Прийми нашу любов і побажання посилати на Землю промені сили, натхнення і здоров’я!»
5.Повернутися у висхідне положення. Сісти на своє місце, відчути міць природної енергії, яку вам дадуть Сонце і Земля, Віра, Надія, Любов незалежно від того, що нас розділяє.

Психогімнастика
Учні сидять прямо, руки вільно лежать на столі, очі закриті, подумки повторюють за вчителем: я дихаю вільно. Моє тіло стає легким, наповнюється життєдайним повітрям. М’язи відпочивають. Мені приємно на душі. Я бажаю собі і всім людям добра, миру, любові і здоров’я.
Релаксаційна пауза «Годі сердитись»
Озирнися навкруги: дружать в річки береги,
Вітерець голубить квіти, бавляться довкола діти.
Годі сердитись! Давай покладемо сварці край.
Помирімося швиденько – усміхнись мені, серденько!
Вправа «Дзеркало» або «Як сподобатися людям»
Діти по черзі проходять перед дзеркалом, зберігаючи правильну поставу і надаючи обличчю привабливого виразу.
«Здоров’я дітей - це не лише фізичні вправи. Значно більше впливає на нього вся організація навчання. Загрозливих масштабів набуває перевантаження дітей зайвою інформацією… Хибною є думка батьків і педагогів про те, що чим більше дитина знає, тим краще. Натомість треба дбати про упорядкованість знань, системність навчання, його позитивний вплив на всі складові розвитку дитини»
Я. А. Коменський писав: «Вважай нещасливим той день і ту годину, протягом яких ти не засвоїв нічого нового і нічого не додав до своєї освіти».

Автор: 

Баранюк Валентина Іванівна, Клименко Валентина Валентинівна, вихователі ДНЗ № 34 "Зірочка" м. Первомайська Миколаївської обл.

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі