Користувацький вхід

Соціалізація молодшого школяра як складова предметної та ключової компетентності

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали

загрузка...

0

Соціалізація молодшого школяра як складова предметної та ключової компетентності»
з досвіду роботи вчителя початкових класів Великокопанівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Перевощикової Світлани Вікторівни

(Слайд 1) XXI століття - це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіти й культури набувають вирішального значення для прогресу України.
У національній доктрині розвитку освіти в Україні у XXI столітті, у реформі про загальноосвітню школу підкреслюється, що необхідно створити умови для розвитку й самореалізації кожної особистості як громадянина України, формувати покоління, спрямовані навчатися протягом усього життя, створювати та розвивати цінності громадянського суспільства. Реалізація цих задач неможлива без формування у дітей соціальної компетентності, оскільки ці знання стають нагальною потребою сьогодення.
(Слайд 2) Соціалізація – процес і результати засвоєння людиною історично створених соціальних норм та культурних цінностей (конструктивних та саморуйнівних), що передбачають його включення у систему суспільних відносин та самостійне відтворення цих відносин.
Зараз наша країна швидко розвивається. Динамічному суспільству необхідні спеціалісти нових професій, ініціативні, цілеспрямовані, здатні орієнтуватися у світі, який постійно змінюється, спроможними самостійно вирішувати проблеми та спільно діяти у команді, іти на ризик. Прийняття рішень в усіх сферах життя потребує від особистості мати необхідний рівень трудової етики: культури праці, комунікабельності, обов'язковості, особистої відповідальності та інше. Таке виховання школярів є край необхідним для нашої країни. Формування таких рис особистості, як прагнення до духовної та фізичної досконалості, здатність до творчості, вибору, самоорганізації, самоуправління, сміливість, наполегливість, цілеспрямованість, вміння спілкуватися з різними людьми, - мета виховного процесу .
У зв'язку з цим розвиток соціальної компетентності школярів набуває стратегічного значення. Специфіка сучасних умов в Україні зумовлює необхідність брати активну участь у різних сферах життя.
Адже головний екзаменатор наших учнів – життя. Наскільки вони будуть адаптованими до соціального середовища, здатними оперативно приймати правильне рішення в нестандартних ситуаціях, вмітимуть аналізувати й контролювати власну діяльність, залежить насамперед від школи .
(Слайд 3) Компетентність – це оволодіння знаннями й досвідом настільки, щоб уміти розмірковувати про що-небудь та висловлювати свою думку.
Компетенції, які формуються в системі освіти України, орієнтовані на розвиток суб’єктивності та пов’язані з культурою мислення, здатністю до роздумів, самоспостереження, самопізнання, самоаналізу, самостійності та відповідальності за свої рішення, дії. Вони органічно поєднані з духовно-моральними, ціннісними установками особистості і не залежать від сфери їх застосування.
(Слайд 4) Пізнавальна компетентність:
- знання, вміння, навички на рівні від Державного стандарту початкової школи;
- початкові навички критичного мислення;
- розвиненість пізнавальних психологічних процесів: мислення, мовлення, пам’яті, уваги, уяви, сприймання;
- здатність виконувати творчі завдання, доводити правильність певного судження та власної думки.
Самоосвітня компетентність:
- зацікавленість певним видом навчальних занять;
- уміння збирати та узагальнювати інформацію, працювати з книгою;
- контролювати роботу за самостійно складеним планом;
- стійкий інтерес до творчих завдань;
- уміння працювати з таблицями , опорними схемами.
Особистісна компетентність:
- уміння рефлективно дивитися на себе «збоку»;
- первинні психологічні знання про себе;
володіння інформацією про певні відмінності в характері, особистості якості, самоконтроль, навички самооцінки.
Компетентне ставлення до власного здоров’я:
- володіти навичками особистої гігієни і самообслуговування;
- початкові уявлення про згубні звички: алкоголізм, наркоманію, паління;
- уміння уникати небезпечних ситуацій;
- зацікавленість у регулярних заняттях із фізичної культури;
- зміцнювати здоров’я шляхом активного відпочинку.
Соціальна компетентність:
- почуватися часткою колективу, жити з ним спільним життям;
- вміти спілкуватися з друзями, шанобливо ставитися до дорослих, дбати про членів родини, виявляти доброту, співчуття, милосердя;
- знайти правила культури поведінки;
- відповідально ставитися до обов’язків .
(Слайд 5) В.Сухомлинський зауважував, що «сьoгодні дитина повинна бути розумнішою, ніж вона була вчора, - тільки за цих умов вона матиме бажання вчитися, матиме успіх у навчанні». Такий успіх залежить від компетентності вчителя. Вчитель є головним зберігачем та збагачувачем пізнавальної діяльності дітей.
Сучасна система освіти має бути побудована на наданні учням можливостей міркувати, зіставляти різні точки зору, формулювати та аргументувати власну точку зору, спираючись на знання фактів, законів, закономірностей, вироблених наукою, власне спостереженнях, досвіді, умінні проектувати і реалізувати власні навчальні проекти, творчо і нестандартно розв’язувати навчальні проблеми, бути толерантним до іншої точки зору. За таких умов формування компетенції різних рівнів – ключових, загальнопредметних – засобами змісту освіти є основними завданнями кожного педагога. Діяльність вчителів зосереджується на формуванні у свідомості учнів образу компетентної особистості, основними життєвими пріоритетами якої є:
- бажання розвиватися й навчатися, формувати ключові компетенції, системи цінностей, а також здатність аналізувати свій і чужий досвід;
- системне мовлення, творчість і критичність, відкритість для самовдосконалення;
- формування вміння сприймати етичні цінності, розуміти прекрасне, учитися;
- адаптованість до життя в іншомовному полі й культурному середовищі.
Тому на своїх уроках я ставлю за мету – формувати навички відповідальної поведінки; розвивати здатність особистості продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі; виховувати трудову та моральну творчу мотивацію, активну громадську позицію, уміння правильно орієнтуватися у різних життєвих ситуаціях, діловитість, підприємливість.
Формування соціальної компетентності учнів початкової школи ґрунтується на вимогах Державного стандарту початкової освіти та на положеннях Концепції загальної середньої освіти.
(Слайд 6) Сучасна молодь повинна здобувати в школі достатньо глибокі та повні знання про свою державу, і її суспільний і політичний устрій, органи влади та їхні повноваження, громадянство, права, свободи людини та громадянина, а також їх захист. Ці знання є невід’ємною основою соціальної компетентності учнів. Для підготовки учнів до активної участі у суспільному житті, виховання справжнього патріота та громадянина України велику увагу приділяю зустрічам з видатними, цікавими, відомими людьми рідного краю на різних уроках та позакласних заходах відповідно до тематики. Зокрема, зустріч з ветераном ВВв Болдаревою Н.В та участь у святковій лінійці до Дня пам’яті та примирення 8 травня; зустріч з керівником Херсонської обласної громадської організації «Творці сучасності» Мінєнковим С.М. на тему «Ми – патріоти України»; зустріч з воїнами – афганцями та воїнами – односельцями учасниками АТО.
(Слайд 7) Початкова школа працює над соціально – правовими компетентностями, які формуються на відчутті дитини себе часткою колективу, на культурі товариських взаємин та вмінні співпрацювати, набувати комунікативних навичок. За результатами участі у районному конкурсі на кращий правовий захід «Знай свої права, дитино» зайняли ІІ місце.
(Слайд 8) Не менш важливим є формування життєвих компетентностей учнів початкових класів шляхом організації пошукової діяльності. Під час навчання слід створювати умови для творчого, і інтелектуального, духовного розвитку компетентності учнів шляхом залучення їх до свідомої пошукової діяльності. У рамках обласної колегії на базі Великокопанівської ЗОШ участь у виставці-дослідженні «Історія рідної школи», презентації власних творчих проектів на уроках я у світі, природознавства та основ здоров’я.
Доцільно на уроках використовувати пізнавальні завдання. Це можуть бути : ребуси, загадки, кросворди, задачі, логічні вправи. Це сприяє формуванню дієвих знань активізації творчого мислення.
Молодший шкільний вік – достатньо значний відрізок життя дитини, коли вона відкриває для себе світ людських взаємовідносин, різних видів діяльності і суспільних функцій дорослих. Школяр має велике бажання ввійти в це доросле життя, брати у ньому активну участь, що, безперечно, є для нього поки що не доступним, до того є не менш сильно він тяжіє до самостійності. З цього протиріччя народжується дитяча гра – самостійна діяльність дітей, які моделюють життя дорослих. Слід використовувати в навчально – виховному процесі більше активних, інтерактивних, зокрема й ігрових методів як методів формування різних компетентностей молодших школярів. Адже, гра створює позитивний емоційний фон, де всі психічні процеси, відбуваються найактивніше. Найбільшу увагу треба приділяти аналізу гри, її значення у формуванні тих чи інших компетентностей дітей молодшого шкільного віку. Наприклад, гра «Допоможи перейти річку»
Знаючи, що гра - провідний вид діяльності для учнів початкових класів слід цим користуватися. Ігри сприяють підвищенню рівня досягнень учнів, формування досить широкого кола компетентностей.
Активним засобом розвитку соціальної компетентності учнів є використання інтерактивних технологій навчання.
Інтерактивні методи навчання дозволяють вирішувати наступні завдання :
Активне включення кожного учня в процес засвоєння учбового матеріалу.
Підвищення пізнавальної мотивації.
Формування навичок успішного спілкування (уміння слухати і чути один одного, вибудовувати діалог, ставити питання на розуміння).
Розвиток навичок самостійної учбової діяльності: визначення провідних і проміжних завдань, уміння передбачати наслідки свого вибору, його об'єктивна оцінка.
Виховання лідерських якостей.
Уміння працювати з командою і в команді.
Переймати на себе відповідальність за спільну і власну діяльність по досягненню результату.
У своїй діяльності я використовую технологію кооперативної групової роботи, яка поряд із традиційними методами дозволяє вчителю істотно поліпшити якість навчання. Це нова галузь сучасної педагогіки, яка швидко розвивається.
На традиційному уроці вчитель повідомляє учням нову інформацію, діти пасивно слухають і, у випадку якщо їх запитують, відповідають на запитання. Бажані правильні відповіді. Тому учні змагаються один з одним за право висловити очікувану відповідь, визнання вчителя, певний статус у класі, гарні оцінки.
Об'єднані для виконання завдання в групи учні одержують нові можливості для навчання й виховання. Збільшується ймовірність того, що вони висловляться. Спілкуючись одне з одним, діти розвивають уміння слухати, думати й працювати разом. Це стає додатковим мотивом для навчання.
Переважну роль у роботі я надаю такому методу, як робота в невеликих групах (4-8 осіб), коли учні взаємодіють, вирішуючи колективну задачу. Спільна робота в невеликих групах формує якості соціальної й особистісної компетентності, а також уміння дружити. Чотири важливих елементи роботи в групі є: позитивна взаємозалежність; особиста відповідальність за те, що відбувається в групі; взаємодія віч-на-віч: розвиток навичок роботи в групі.
Включити в активну діяльність дітей мені допомагає технологія ситуативного моделювання. Учні намагаються діяти так, як у реальному житті, чи, принаймні, так, як вони хотіли б діяти в реальності. Іноді я розподіляю ролі заздалегідь, а іноді тільки подаю дітям ідею і прошу їх імпровізувати. Наприклад, гра-інсценування «Як Колобок навчився палити». У цих видах діяльності діти тренують соціально бажану поведінку.
Вчу дітей співпрацювати один з одним, використовуючи технологію карусель. Утворюється два кільця: внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє кільце – нерухомо|непорушно| сидячі учні, а зовнішнє – учні через кожних 30 секунд міняються. Таким чином вони обговорюють тему і переконують в своїй правоті співбесідника|співрозмовника|. Наприклад, на уроці математики при вивченні таблиць множення і ділення, на уроках читання на етапі первинного сприйняття прочитаного.
Крім інтерактивних методів навчання я використовую у роботі багато цікавих і творчих завдань, що сприяють розвитку соціальної й особистісної компетентності учнів. Наведу приклади:
Гра “ Склади слова із розсипаних букв ”. Учням надаються картинки із зображенням різних літер. Учитель читає загадку, діти відгадують і складають слово – відгадку.
Завдання «Впізнай за допомогою органів чуття». На уроці природознавства при вивченні теми «Повітря», діти повинні були із зав’язаними очима впізнати предмети.
«Дерево досягнень класу» заповнюється на уроці я у світі при вивченні теми «Самоповага». Діти розповідають про свої досягнення, а вчитель відображує їх.
З метою ознайомлення учнів з історією рідного краю, традиціями і звичаями українського народу, природними багатствами України невід’ємною частиною мого навчально-виховного процесу є екскурсії в природу, визначними і пам’ятними місцями Батьківщини. Зокрема, Херсонський краєзнавчий музей, Чорноморський біосферний заповідник, заповідник «Асканія Нова», «Зелені хутори Таврії», Бобровий острів у Голій Пристані, Миколаївський зоопарк, музей історії Каховської ГЕС.
Використовуючи такий вид діяльності як змагання, навчаю дітей працювати в команді, поважати один одного , толерантно ставитися до інших людей та їх думок, долати перешкоди, вміти сприймати як перемогу, так і поразку. Участь у сімейному спортивному змаганні «Тато, мама, я – спортивна сім’я».
Я та мої учні не залишаємося осторонь, є активними учасниками різноманітних акцій та конкурсів різного спрямування, у тому числі й благодійних. Це сприяє вихованню в учнів почуття милосердя, дбайливого ставлення до власного здоров’я, збереження навколишнього середовища, готуючи таким чином учнів до відповідального дорослого життя та свідомого громадянина України.
Лінійка до дня Довкілля з флешмобом, агітбригадою та показом костюмів з відходних матеріалів; акція «Напиши листа солдатові»; участь у благодійних ярмарках; конкурсах «Букет замість ялинки», «Екоялинка», Всеукраїнських конкурсах «Україна в мініатюрі» та журналу «Жирафа Рафа» на виготовлення агітаційних плакатів за здоровий спосіб життя; акція «Допоможемо зимуючим птахам».
Сьогодні в початковій школі, яка, безперечно, є найважливішою ланкою освіти, змінюються пріоритети навчання: на перший план виступає її розвивальна функція, культ нестандартної самостійної думки, а освітня реформа матиме успіх, якщо кожний учитель почуватиметься реформатором свого власного навчального досвіду. Чудовий перший крок на шляху до змін — вибір навчальних стратегій активного навчання. Бо сучасна школа не повинна давати тільки знання, уміння, навички, а й розвивати учня як гармонійну особистість, здатну застосовувати ці знання, уміння і навички у сучасному житті, орієнтуватися в океані інформації, відрізняти факти від міфів і рекламних повідомлень, знаходити оригінальні рішення, продукувати свіжі ідеї.

Автор: 

Перевощикова Світлана Вікторівна
вчитель початкових класів
Великокопанівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів Олешківської районної адміністрації

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі