Активізація навчальної діяльності учнів на уроках української та світової літератури засобами впровадження інтерактивних методів навчання.
Анотація досвіду роботи
Вовк Лариси Віталіївни ,спеціаліста I категорії, вчителя української мови та літератури, світової літератури Григорівського НВК Запорізького району Запорізької області
По темі: Активізація навчальної діяльності учнів на уроках української та світової літератури засобами впровадження інтерактивних методів навчання.
Мета літературної освіти — ввести учнів у світ прекрасного, прилучити до національного і світового мистецтва слова, виховувати потребу в читанні, інтерес до художнього слова, високі естетичні смаки, здатність творчо сприймати прочитане, сприяти вихованню духовно багатого, щирого, відданого громадянина ” . Суспільству потрібна читацька особистість. Як її виховувати? Як домогтися, щоб уроки літератури були цікавими, ефективними?
Не секрет, що впродовж останніх років учні почали втрачати інтерес до літератури. Монотонність і одноманітність занять, відсутність яскравих вражень робить їх невеселими і непродуктивними.
Яким же чином треба будувати навчання, щоб процес пізнання став цікавим для учнів? Один із шляхів, на мою думку, є впровадження у педагогічну практику інтерактивних методів. Вони сприяють не тільки отриманню знань, а й, ще більшою мірою, навичок, умінь. Важливі не пошук єдино правильної відповіді, а здатність розв’язувати проблему. Інтерактивна технологія уроку розвиває критичне мислення учнів, їхню читацьку й мовну культуру, здібності самостійного аналізу, виховує толерантне ставлення до іншої думки, повагу до національних традицій, розвиває культуру полеміки й самопрезентації.
Значно розширюються також пізнавальні можливості учнів. Використовуючи інтерактивні методи навчання, учитель активізує їхню навчальну діяльність, стає організатором учнівського колективу, консультантом дискусії, Учні мають можливість спілкуватися і розвивати комунікативні уміння та навички. їхня внутрішня мотивація до навчання посилюється.
Науково – теоретична база: Інтерактивне навчання – це навчання у спілкуванні. Головна особливість його методики полягає в тому, що пізнавальний процес забезпечує партнерську діяльність вчителя й учнів, спрямовану на розв’язання системи суспільно та особистісно найважливіших навчальних і життєвих проблем. При такому підході учень є співавторами уроку, основна ж стратегія вчителя полягає у виявленні його індивідуальних здібностей і нахилів та створення сприятливих умов для подальшого їх розвитку. У досягненні цієї мети допомагає впровадження інтерактивних технологій навчання. Під час такого навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми , критично мислити, приймати продумані виважені рішення. В основу запропонованого досвіду покладено пошуки вдосконалення уроку, пов’язані з формами організації навчальної діяльності учнів. Ця проблема розроблялася і впроваджувалася у вітчизняній та зарубіжній педагогіці. Маю на увазі:
• Бригадно – лабораторні та проектний методи, які були поширені в педагогіці та практиці української школи в 20 – ті роки XX ст..;
• Роботу в парах змінного складу (радянська педагогіка у 20 – 30 – ті роки XX ст.);
• Кооперативну освіту (американська педагогіка Д. Джексона, К. Сміта);
• Творчість вчителів – новаторів 70-80 – х років XX ст. (Ш. Амонашвілі, В. Шаталова, Є. Ільїна, С. Лисенкової )
• Технологію розвивального навчання (Ельконін - Давидов)
Великої уваги інтерактивному навчанню надавав В. Сухомлинський.
Вивчаючи проблему “Активізація навчальної діяльності учнів засобами впровадження інтерактивних методів навчання”, я опрацювала таку літературу:
Воронцов В.В.Технология обучения//Педагогика/Под ред. П. И. Пидкасистого. — М., 1996.
Да.вьідов В. В .Теория развивающего обучения. — М.: Просвещение, 1996.
Кириллова Г.Д.Теорияипрактикаурокавусловияхразвивающего обучения. — М.: Просвещение, 1980.
Коротаева Є. В. Методика организации интерактивного обучения. — М.: Просвещение, 2000.
Коротаева Е.В. Директор — учитель — ученик: пути взаимодействия. — М.: Просвещение, 2000.
Матвієнко П. І. Орієнтир на освітні технології // Педагогічні технології: Досвід. Практика. Довідник. — Полтава: ПО- ІПОППО, 1999.
Мірошниченко Л. Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах: Підріучник для студентів- філологів. — К.: Ленвіт, 2000 р.
Ніколенко О. М. Вивчення зарубіжної літератури. — X.: Веста, 2003.
Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. — К.: А.С.К., 2003.
Савченко О. Я. Дидактика. — К.: Генеза* 1999.
Савченко О. Я. Життєтворчість — нова мета освіти // Наша дитина. — К., 1992.
Савченко О. Я . Сільська школа: Стан, проблеми та перспективи розвитку. — К., 2000.
Савченко О. Я. Розвивай свої здібності. — К.: Освіта, 1995.
Селевко Г. К. Современньїе образовательньїе техноло- гии. — М.: Народное образование, 1998.
Сиротенко Г. О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. —X.: Основа, 2003.
Хуторской А.В. Развитие одаренности школьников. Методика продуктивного обучения. — М.: Владос, 2000.
Когут О. І. Іноваційні технології навчання української мови і літератури. Тернопіль «Астон» 2005.

Актуальність і перспективність теми: Суть досвіду полягає в створенні умов для постійної активної взаємодії всіх учасників навчально – виховного процесу, де учень і вчитель є рівноправним суб’єктами навчання. Використання інтерактивних вправ на уроках української літератури, світової літератури передбачає спільне розв’язання навчальної проблеми на основі аналізу художнього тексту. Тож вдаюся до роботи у малих творчих групах. Учні переказують окремі частини літературних творів, перевіряють домашню роботу або завдання , які виконують на уроці.
Для активізації творчої роботи практикую такі види завдань: презентація книжок, складання казок, загадок, байок, віршів.
При закріплені нового матеріалу, літературних понять, використовую різні інтерактивні прийоми: «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Хоровод», «Коло ідей», «Акваріум», «Ланцюжок», «Кубування», «Пласт», «Ти – мені, я - тобі», «Літературний турнір», евристична бесіда, рольова гра, що дає можливість поглибити аналіз конкретного твору або проблеми.
Засобом досягнення мети часто є нетрадиційні форми роботи : розігрування ситуацій за ролями (інсценування, суд над героєм); літературні диктанти, вікторини, диспути, аналіз перекладу літературного твору, гра, урок – конференція, урок – концерт, урок – проба на роль, урок – інтерв’ю.
Також пропоную учням завдання: підготуватися до ролі учителя.
Найпродуктивніші письмові завдання:
1. Придумати інший кінець, або початок твору, дотримуватись авторського стилю.
2. Дібрати епіграф до вивченого твору.
3. Дати свої назви розділам книжки.
4. Нагородити епітетами героїв літературного твору.
5. Сформулювати ідею твору у вигляді прислів’я, або образ героя.
Уроки української і світової літератури – це напружена, науково організована й результативна праця всіх учнів в співтворчості з учителем, яка розвиває творчі здібності учнів; сприяє здобуванню знань учнями самостійною роботою думки; диференціює та індивідуалізує процес навчання; стимулює роботу з додатковою літературою; розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення; формує в учнів навички самооцінки та самоконтролю навчальної діяльності .
Продуктивним вважаю таке завдання: взяти інтерв’ю в автора книги або літературного персонажа.
Цікаво проходить гра «Зрозумій мене». Учасники кожної пари розподіляють ролі: один — представник служби «гаряча лінія», другий — той, хто телефонує до служби: Як правило, це якийсь літературний персонаж. Представник «гарячої лінії» має не просто вислухати свого підопічного, а й активно включатися в пошуки розв’язання проблеми.
Не залишає байдужих гра «Впізнай книгу». Технологія її проведення: групи, впізнають, кому належать речі літературних персонажів.
Практикую ще такі види завдань: презентація книжок, підготовка кіносценарію, журналістський звіт про творчий вечір письменника, складання ребусів, вікторин, чайнвордів, казок, загадок.
Найпродуктивнішими письмовими завданнями вважаю такі:
1. Скласти запитання для, вікторини за біографією автора для ігор «Що? Де? Коли?», «Щасливий випадок», «Брейн-ринг».
2. Нагородити епітетами героїв літературного твору.
3. Дати свої назви розділам книжки.
4. Дібрати епіграф до вивченого твору.
5. Написати коментарі до малюнків діафільму за вивченим твором.
6. Відповісти на запитання літературного диктанту.
7. Сформулювати ідею твору у вигляді прислів’я.
8. Виправити помилки «деформованого» тексту літературного твору.
9. Виконати завдання за картками.
10. Придумати інший початок або кінцівку твору, дотримуючись авторського стилю.
11. Розповісти про свої пригоди в ролі літературного персонажа.
12. Поділитися своїми враженнями від книжки у формі листа до її автора.
13. Пофантазувати про дитинство героя-дорослого.
Написати розповідь про життєвий і творчий шлях письменника від його імені.
14. Придумати виступ від імені літературного героя перед учнями класу.
15. Скласти інсценівку вивченого твору.
16. Написати передмову (післямову) до певної книжки.
17. Вигадати монолог від імені персонажа вивченого твору.
18. Скласти кіносценарій за мотивами літературного твору.
19. СкпаСти запитання для інтерв’ю з літературним героєм.

Для закріплення літературних понять найчастіше використовую такі форми роботи.
«Хоровод». 4 — 5 учнів утворюють внутрішнє коло (статичне). У кожного з них табличка з якимсь літературним поняттям. Учні стоять спиною одне до одного. Інші 4 — 5 учнів у зовнішньому колі розказують про ті чи інші літературні поняття, рухаючись по колу. Проходячи повне коло, учень розкриває всі поняття.
«Кубування» На кожному боці куба написано: «спишіть”, “порівняйте”, “наведіть приклад”, “проаналізуйте”, “знайдіть застосування”, “визначте своє ставлення до персонажа”. Кидаючи куб, кожна група отримує завдання.
Пропоную учням виконати і такі інтерактивні вправи:
«Мікрофон» Кожен учень висловлює свої думки і враження в уявнии мікрофон. Говорять по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку.
«Мозковий штурм» застостовується для вироблення кількох рішень з конкретної проблеми. Мета — зібрати якомога більше ідей щодо неї.
«Акваріум» Кілька учнів обговорюють якусь проблему в групі. Всі інші учні спостерігають за тим, як відбувається обговорення. Мета — вдосконалення вміння дискутувати й аргументувати свою думку. Проводиться на етапі, коли учні мають певні навички групової гри.
«Коло ідей» Учні вирішують гострі питання, складають перелік ідей. До обговорення залучаються всі.
Розігрування ситуацій за ролями. Учні розігрують у ролях визначену ситуацію. Мета — набути досвід шляхом гри, допомогти навчатися через досвід та почуття.
«Ажурна пилка» Використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ця вправа може замінити лекції.
«Пласт» Учні складають відповідь на поставлене запитання за поданим початком.
1. Я думаю...
2. Тому що...
3. Наприклад...
4. Отже...
«Ти — мені, я — тобі». Учні в парі обмінюються питаннями на задану тему.
«Діалог автора з персонажем». Учні працюють у парі. Один із учнів — автор, інший — персонаж. Йдеться про інших персонажів книги.
«Ланцюжок». Учні по черзі характеризують якогось літературного героя. Кожен промовляє одне речення.
«Літературний турнір». Учень викликає'до себе іншого учня, називаючи по імені, ставить якесь запитання за літературним твором. Якщо відповідь правильна, то викликається інший учень і запитання задається йому.
Для активізації творчої роботи використовую різні типи нестандартних уроків.
Серед них такі:
урок-конференція, урок-кінозйомка,
урок-прес-конференція, урок-проба на роль,
урок-КВК, урок-знайомство з автором твору,
урок-аукціон, урок-інтерв’ю,
урок-диспут, урок-суд,
урок-ярмарок, урок-спогад,
урок-концерт, урок:лабораторна робота,
урок-мандри, урок-практикум,
урок-змагання, урок-тренінг.
Пропоную учням також таке завдання: підготуватися до ролі учителя.

Моніторинг процесу та результативність впровадження досвіду: Моніторинг апробації досвіду , що представляється передбачає систему збору, обробки, аналізу інформації про його функціонування, безперервне відстеження його стану, якості.
Моніторинг – це сукупність засобів і методів розробки, проведення, аналізу й узагальнення результатів апробації досвіду.
Маю таку систему відстеження якості знань учнів:
• Поточний контроль;
• Тематичний контроль;
• Підсумковий контроль
Тестування учнів надає можливість зіставити якість знань і вмінь кожного учня.
• Рівень інтелектуального розвитку учнів зріс у середньому на 10% у 8 класі і на 8% у 5 класі.
• Рівень пізнання – по класах зріс на 4%, розуміння – на 3%, аналізу – на 2%.
• Інтерактивні методи навчання роблять учнів активнішими в спілкуванні. Вони не бояться висловлювати власну точку зору, ділитися думками. Якісно покращились їх комунікативна компетенція. Зріс рівень зацікавленості предметом.
• Школярі більше стали читати, користуватися додатковою літературою.
• Інтерактивні методи навчання на уроках української мови та літератури, світової літератури сприяють підвищенню рівня навчальних досягнень учнів активації їхньої пізнавальної діяльності, роблять навчальний процес продуктивнішим.
Ось чому, я вважаю що вибрана тема і досвід роботи є актуальними. Використання і впровадження інтерактивних технологій на уроках є джерелом формування духовно багатої творчої особистості.

Предмети: Українська мова, Українська література, Зарубіжна література

Класи: Середня школа