Користувацький вхід

Опанас Маркович

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Читання мовчки 9 клас
Опанас Маркович

В історію української культури Опанас Маркович увійшов як фольклорист, етнограф та музикознавець.І хоча доля відміряла йому недовгий вік – усього 55 років, не теренах україністики він встиг зробити чимало. Йо

го перу належать праці “Описание Малороссии” та “Записки о дворянском сословии Черниговской губернии”, які свого наукового значення не втратили й до сьогодні. Фольклорно-етнографічні дослідження Марковича друкувалися у виданнях істориків Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Амвросія Метлинського. Він написав музику до “Наталки Полтавки” Івана Котляревського, оперу “Чари”, яку критика оцінювала досить високо.
У рік закінчення університету (1846) Опанас Маркович увійшов до Кирило-Мефодіївського братства. У 1847 році за участь у діяльності братства та знайдене під час обшуку “стихотворение возмутительного содержания” (йдеться про твір Т. Шевченка “І мертвим, і живим...”) Марковича на три роки висилають до міста Орла під нагляд поліції.
Тут, в Орлі, у будинку Катерини Мордвінової Маркович зустрівся з Машею Вілінською, яка пізніше стала його дружиною. Хіба ж не міг не зачарувати Опанас дівчину віртуозною грою на фортепіано та м’яким своїм баритоном? Та й кого могло залишити байдужим його виконання під власний акомпанемент народних українських пісень?
П’ять разів зверталася двоюрідна сестра Марковича до губернатора Орла з проханням скоротити термін Опанасового заслання. І тільки останнє, підкріплене втручанням впливових людей, прохання було почуте.1850 року Маркович повертається в Україну, якийсь час живе в старшого брата-лісника, але вже через рік лине до Орла, щоб одружитися з Марією Вілінською. Молоду дружину Опанас привозить на рідну землю. Із щирим захопленням подружжя поринає у збирання та вивчення фольклорних матеріалів. Пізніше зібрані Марковичами матеріали увійшли до збірки М. Номиса “Українські приказки, прислів’я і таке інше” (1864).
Марковичі оселяються в Чернігові. Опанас Васильович працює коректором, а фактично редактором “Черниговских губернских ведомостей”, дружить з байкарем Леонідом Глібовим, організовує аматорський драматичний гурток, з часом реформований у “Чернігівське музично-драматичне товариство”. На жаль, недружні стосунки Марковича з редактором газети змушують його звільнитися з роботи.
Марковичі переїжджають до Києва. Тут Опанас Васильович працює бухгалтером Київської палати державного майна, згодом звільняється і з головою поринає у складання “Словника української мови”, яке здійснюється під керівництвом П. Білецького-Носенка.
Чернігівський поміщик Василь Тарновський, рятуючи родину Марковичів від злиднів, запросив Опанаса в свій маєток Качанівку зробити статистичний опис своєї славетної колекції старожитностей. Це був найплідніший період у науковій діяльності Марковича: практично увесь вільний час він разом з дружиною займається збиранням фольклору.
Закінчивши роботу з колекцією Тарновського, Опанас Васильович влаштовується на посаду вчителя географії Немирівської гімназії. Крім педагогічної діяльності, він проводить значну культурно-освітню роботу. До речі, саме в Немирові було здійснено постановку опери “Наталка Полтавка”.
З 1858 до 1861 року О. Маркович живе у Києві, Чернігові, Орлі, Москві, Петербурзі, де зустрічається з давнім знайомим Пантелеймоном Кулішем і в квітні 1861 року організовує концерт, присвячений пам’яті Кобзаря, зібрані кошти віддає Шевченковим родичам.
Повернувшись в Україну, Маркович не полишає збирання фольклору. “Я коло пословиць мордуюсь і вже мовби й начисто йде, – пише він у листі. – Як скінчу, за музику пісень візьмуся”. А ось рядки з іншого листа: “Сам живу, без сім’ї, та вже і не приїдуть, грошей у них і в мене нема, зима заходить...”
Останні роки життя Опанаса Марковича пов’язані з Черніговом. Саме тут він познайомився із співачкою Меланією Загорською, яка співала головну партію в його опері “Чари”. На жаль, партитура опери не збереглася. Меланія стала Опанасові Васильовичу вірною подругою.
Помер Опанас Маркович від сухот на 55-ому році життя. Оцінюючи його заслуги перед Україною, журнал “Киевская старина” написав: “Пішла з життя благородна і талановита людина, сіяч добра, краси і науки” (За М. Кучинським; 560 сл.).

Опанас Маркович. 9 клас.

1.В історію української культури Опанас Маркович увійшов як

  • а) історик, композитор і фольклорист;
  • б) письменник, етнограф і фольклорист;
  • в) фольклорист, етнограф та музикознавець.

2. Доля відміряла Марковичу

  • а) 30 років життя;
  • б) 55 років;
  • в) 75 років.

3. О. Маркович немало зробив

  • а) на теренах україністики;
  • б) на теренах україніки;
  • в) для історії світового письменства.

4. Слово україністика має таке значення:

  • а) сукупність наук, які вивчають мову, літературу та культуру українського народу;
  • б) стислий виклад історії України;
  • в) є узагальненою назвою українського фольклору та етнографії.

5. Значення слова фольклористика таке:

  • а) наука про народний побут;
  • б) наука про психологічні особливості народу;
  • в) наука про усну народну творчість.

6. Під час обшуку у справі Кирило-Мефодіївського братства у О.Марковича було знайдено

  • а) поему Т. Шевченка “Сон”;
  • б) послання Т. Шевченка “І мертвим, і живим...”;
  • в) поезію П. Куліша “До кобзи”.

7. Після закінчення слідства у справі Кирило-Мефодіївського товариства О.Марковича заслали під нагляд поліції

  • а) на Кавказ;
  • б) на Кос-Арал;
  • в) до міста Орла.

8. Дівоче прізвище дружини Опанаса Марковича

  • а) Лариса Косач;
  • б) Марія Загірня;
  • в) Марія Вілінська.

9. Тривалий час О.Маркович працював у редакції

  • а) “Чернігівського листка”;
  • б) “Черниговских губернских ведомостей”;
  • в) журналу “Дзвін”.

10. У Києві О.Маркович бере участь у складанні “Словника української мови”, яке здійснюється під керівництвом

  • а) Бориса Грінченка;
  • б) Павла Білецького-Носенка;
  • в) Володимира Даля.

11. У Немирівській гімназії О.Маркович обіймає посаду

  • а) учителя мови та літератури;
  • б) учителя історії;
  • в) учителя географії.

12. У Немирові О. Маркович здійснив постановку опери

  • а) “Енеїда”;
  • б) “Наталка Полтавка”;
  • в) “Тарас Бульба”.

13. У квітні 1861 року О.Маркович організував концерт, присвячений
пам’яті

  • а) І. Котляревського;
  • б) Т. Шевченка;
  • в) Л. Глібова.

14. “Пішла з життя благородна і талановита людина, сіяч добра, краси і науки”, – писав у некролозі про О.Марковича журнал

  • а) “Киевлянин”;
  • б) “Киевская старина”;
  • в) “Киевские ведомости”.

Взято з сайту ukrmova.dn.ua

В приєднаному файлі матеріал відформатовано для друку і використання на уроці у вигляді роздаткового матеріалу

Автор: 

-

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі