Тема: Світле Христове Воскресіння.
Свято Пасхи В Україні.

Мета:
• ознайомити учнів з життям Ісуса Христа та традицією виникнення Великодніх свят;
• розвивати інтерес до минулого, до святої книги Біблії;
• виховувати шану до звичаїв, традицій українського народу; вміння правильно святкувати Великодні свята, вміти дотримуватись ритуалів.
•
Обладнання:

Біблія, писанки, кошик, вишиті рушники, святкова паска, ілюстрації, образ.
(до уроку учні об’єднувались у творчі групи та підбирали краєзнавчий матеріал)

ДЕВІЗ УРОКУ: « ХРИСТОС ВОСКРЕС!
РАДІЙТЕ ДІТИ!»

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Слайд 1(КАРТИНА « ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТА»

1. Читання вірша вчителем.
2.
Христос Воскрес! Радійте, діти!
Біжіть у поле, у садок.
Збирайте зіллячко і квіти,
Кладіть на Божий хрест вінок!

Нехай бринять і пахнуть квіти,
Нехай почує Божий рай,
Як на землі радіють діти
І звеселяють рідний край.

На вас погляне Божа мати
Радіючи з святих небес...
Збирайтесь, діти, та й співайте:
«Христос Воскрес! Христос Воскрес!»
Л. Глібов

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Оголошення теми і мети уроку.

2. Слово вчителя.

Світлі дні Христового Воскресіння, або ж Великдень, — найурочистіше і найвеличніше із християнських свят, і чи не найочікуваніше в Україні.
У цьому святі чи не найяскравішими барвами виявляється душа наша слов'янська, що зуміла гармонійно поєднати природну стихію вірувань пращурів наших зі строгою величчю й урочистістю християнства.
Великдень (Пасху) урочисто відзначають щороку в квітні-травні. Це свято прославляє воскресіння із мертвих Сина Божого, Ісуса Христа, на третій день після Його мученицького розп'яття на хресті. Пасха — прообраз звільнення людей від гріхів. На Вселенському церковному соборі в Нікеї у 325 році було вирішено, що пам'ять Воскресіння Христа слід святкувати в першу неділю по веснянім повнім місяці. Таким чином, Великдень найскоріше припадає на 7 квітня, а найпізніше — 17 травня.
До Великодня починають посилено готуватися за тиждень, оскільки шоста й остання неділя семитижневого Великого посту знаменують головні події у житті Христа на Землі. Цього дня Ісус у супроводі своїх апостолів в'їхав на ослику до Єрусалима, де воскресив померлого Лазаря, який уже чотири дні лежав у гробі. Люди вітали свого Спасителя, встеляючи Його шлях першою весняною зеленню — гіллям і листям пальми, квітами. Ось чому в нас ця неділя називається за церковним календарем Вербною.

3.Ознайомлення з цитатами з Біблії.

-А зараз ми звернемося до святої Книги книг-Біблії.
( Вчителька демонструє виставку Біблій)

4.Виступ творчих груп

А) Згідно з Біблією урочистий в'їзд Христа в Єрусалим, вигнання ним крамарів із храму, його пророцтва і посилення впливу на людей викликали великий гнів первосвящеників і фарисеїв. Зрозумівши, що духом Христос сильніший, вони порадилися у домі Кийяфи, і вирішили хитрістю взяти Христа і вбити його. (Євангеліє від св..Матвія, 26:3)

Б) Розпочинався тиждень перед Пасхою великим святом давньоєврейського народу. Ще у вівторок Христос відкрив учням, що через два дні його розіпнуть. (Євангеліє від св..Матвія 26:2)

В) А у четвер виявив бажання востаннє на землі відзначити Пасху разом з
ними. Приготувавши все необхідне, учні зібралися у вказаному Христом
місці. (Євангеліє від св..Луки 22:14)

Г) Подаючи приклад глибокого смирення, Ісус помив ноги своїм учням і , знаючи, що «час його близько», відкрив присутнім, що серед них є зрадник. (Євангеліє від св..Луки 22:21)

Д) після вечері Христос, щоб зміцнитись душею, молився в Гетсиманському саду. Тут його і схопили вартові, приведені Іудою, що продав учителя за 30 срібних монет і вказав на нього ворогам поцілунком. (Євангеліє від св.Луки,
22:47)

Е) У п'ятницю, о 6 годині, Ісус у багрянці й терновому вінку поніс свій хрест на Голгофу, де був розіп'ятий поруч з розбійниками. (Євангеліє від св.Луки, 19:17)

4.Читання вірша вчителем
СЛАЙДИ:2( МАЛ.СХОДЖЕННЯ ІСУСА ХРИСТА НА ГОЛГОФУ);
3(МАЛ.НЕПОСИЛЬНА НОША);
4( МАЛ.РОЗІП’ЯТТЯ ІСУСА ХРИСТА)

ЗІ СВІТЛОМ ПРАВДИ І ЛЮБОВІ

Коли вели Христа на муки,
Побитого страшним бичем,
Земля здригалась від розлуки.
Він світ тримав своїм плечем.
- Ісусе, Синоньку безвинний,
Ще до Голгофи йти і йти.
Земля уся в твоїх кровинках,
І вже готові три хрести!

Коли вели Христа на муки,
Зайшлася матінка плачем.
А він простяг криваві руки
І всіх прощав, бо не з мечем –
Зі світлом правди і любові,
Як найсвятіший Оберіг,
Він став зі смертю у двобої,
І смертю смерть Він переміг.
А ті Ісусові краплини
Вогнем по світу зайнялись –
Сьогодні в кольорі калини,
У вірі Божій розрослись.
С.Ярема
1) Робота з ілюстративним матеріалом
2)виступ І групи

Сценка «До Великодніх свят»

1.На землі було так страшно,
Дуже люди всі грішили.
Хоч одні жили прекрасно,
Але інших не любили.

2.Злі слова вони казали,
Справи злі вони чинили,
Зло в своєму серці мали
І маляток злого вчили.

3.З неба наш Господь дивився
Й дуже-дуже гірко плакав.
Бо ніхто вже не молився
Всюди ненависті лапа.

4. Наче лапа, що в звірини.
Пазурі гріха стирчали.
Тож Господь дав людям Сина,
Щоб Святий Закон вивчали.

5.Щоби мирно всі так жили,
Як ангелики у небі.
Щоб ніколи не грішили.
Доброти повсюди треба,

6. І прийшов Христос на землю
Любий-любий наш Ісус.
Ось який Він милосердний!
-На малюнок я дивлюсь.

Це до мене і до тебе
Син Господній поспішав.
Як нам дякувати треба
За науку добрих справ.

8. А тоді народ жорстокий
Бив Ісуса. проганяв,

9. Та Христос не одинокий —
Добрих учнів всюди мав.

10. На землі зростала Церква,
Божа Церква пресвята.
А злі Правду не любили —
Страшно мучили Христа.

1 1. Кров із рук безвинних ллється
Ой як боляче Христу!
А жорстокий кат сміється: —
Знищим віру пресвяту,

12. Раптом темрява настала,
Чорним чорно від гріхів.
Люди Сина катували,
А Господь їх так любив.

13. Та злобі не вбити Правди -
Бога, Господа небес.

14. Бачиш, бачиш Він вмирає.

15. Гляньте, люди, Він воскрес!

16. Він воскрес на віки-вічні,
Всюди темрява згаса,
Щоби стали ми безгрішні,
Щоб раділи небеса.

17. Це найбільше свято, діти!
Сам Ісус є серед нас!
Це Великий День на світі,.
Це Пасхальний світлий час

18. Тож погляньмо всі у небо:
Грають дзвони золоті,

А поглянемо на землю:
Стали люди вже не ті.

19. Щиро Господа вітають
У заквітчаній весні
І пісні в церквах співають,
Великоднії пісні.

20. Чорний ангел: Що? Що?
Вітають??? Ой, не всі!
Серед вас є досі злі —
Це раби, раби мої.
Забирати їх мені
Катувати на вогні.
Білий ангел: То подумайте ви, діти!
Чорний ангел: Неслухняним кара буде...
Білий ангел: А як добрі ви на світі,
З вами Бог і радість буде.

Ж) Пройшовши достойно, як і належить Сину Божому, всі тортури, душевні і тілесні, Христос помер на хресті того дня й був похований в новому склепі.
Вхід до склепу завалили каменем і приставили варту. У неділю вранці Діва Марія і Марія-Магдалена прийшли до склепу, щоб змастити мертве тіло, і побачили відсунутий камінь та двох янголів, що сповістили їм про воскресіння Христове. (Євангеліє від св..Луки 24:7)
Слайд 5( МАЛ.ВОСКРЕСІННЯ ІСУСА ХРИСТА)
5. Слово вчителя.

Пам'ять про мученицьку смерть Христа й радість з приводу його воскресіння і складають основний зміст новозавітної Пасхи.
-А як саме люди готуються до святкування Великодня? Здавна в народі шанували це найрадісніше і найурочистіше свято Господнього Воскресіння, і готувалися до нього заздалегідь. Жінки прибирали в хатах, оновлювали оселю. Чоловіки прибирали подвір'я, підбілювали дерева. Наводили порядок по господарству.
-А ось і настав останній тиждень посту, тобто тиждень перед Пасхою.
1. Розповідь учнів за творчими группами

І група ВЕРБНА НЕДІЛЯ

Її в народі називають іще шутковою або квітною, а тиждень перед цією неділею — вербним. У Вербну неділю святять вербу — гілки дерева, що своїм брунькуванням першим оповіщає весну в Україні. Зранку на Богослужіння сходяться всі — старі й малі, бо «гріх не піти до церкви, як святять вербу».
Повертаючись додому, господарі не заходять до хати, поки не посадять декілька свячених гілок у полі або ж на городі, «щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток». Решту несли до хати і ставили на покуті під святими образами. Якщо ж, увійшовши до хати, заставали когось, хто проспав заутреню, то били його жартома такою свяченою вербою, примовляючи:

Не я б'ю-верба б'є,
За тиждень-Великдень,
Недалечко червоне яєчко!

ІІ группа БІЛИЙ ТИЖДЕНЬ.

Останній тиждень перед Великоднем називається білим або чистим. Він пов'язаний із розп'яттям Ісуса Христа. На цьому тижні віруючі люди дотримуються посту так само суворо, як і на першому тижні Великого посту.
Вважалося, що в цей час найкраще сіяти ранні ярі зернові культури та горох — «буде колосисте і без бур'янів». Найважливішим днем цього тижня є четвер, який називається по-різному: чистим, світлим, великим, страсним або живним.
ІІІ группа ЧИСТИЙ ЧЕТВЕР

За християнським ученням, цього дня пізно увечері один із дванадцяти учнів Христа — лиховісний Іуда — продав свого вчителя за тридцять срібників і прирік його таким чином на розп'яття. Тому вважали, що в четвер оживають усі лихі гади й плазуни. Чистий четвер — це день весняного очищення. Тому люди намагалися цього дня обов'язково вимитися або скупатися, тобто очиститися від гріхів.
На Київщині, на Поділлі та на Лівобережжі Чистий четвер — це Навський Великдень. За стародавнім народним віруванням, Бог тричі на рік відпускав мерців із «того світу»: перший раз у Чистий четвер, удруге — коли квітують жита, утретє — на Спаса. На Навський Великдень, вважалося, мерці відправляють своє Богослужіння і каються в гріхах. А селяни до схід сонця наводили лад і в обійсті, й на городі, і в хатах, аби все було чистим і виглядало по-святковому.

ІV група СТРАСНА П'ЯТНИЦЯ

Кожна година цього дня є нагадуванням про нові й нові подвиги викупних страждань Спасителя, починаючи від кривавого поту в саду
Гетсиманському і до розп'яття й смерті Ісуса Христа на Голгофі.
Цього дня віруючі нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви. В п'ятницю здебільшого печуть паски. Поки паска не посвячена, їсти її не можна — гріх!
СЛАЙД 6( МАЛ.ПАСКИ)
V група СЛАВНА ПАСКА НА ДОБРИЙ РІК

Паска — це обрядовий хліб, який печуть до Великодня. Добра, гарна паска — гордість кожної господині і в церкві, як її святять, і вдома, перед гостями. Зазвичай печуть паски у п'ятницю зранку, для чого у Чистий четвер увечері готують опару. Паски слід пекти у доброму настрої, не кваплячись, щоб вдалися.
Для випікання пасок колись використовували спеціальні форми — бабинці, кухлики. Та кращими вважалися керамічні форми. Зверху паску, перед тим як посадити у піч, прикрашали шишкою або хрестом з тіста, а готові паски прикрашали цукровою поливою, підфарбованим пшоном або маком.

Пасок напікали багато, щоб вистачило родині на три дні свята, а також
щоб було чим почастувати гостей та сусідів.
Пекли паски великі й зовсім маленькі — для діток та онуків. Найкращу вибирали для освячення.
Одну паску тримали на столі цілий тиждень, до проводів, «щоб добре родила пшениця». А ще паски пекли на могили померлим родичам.
На великодньому столі паска, разом із крашанками, займала почесне місце, її обкладали зеленою травичкою, прикрашали гілочкою верби.
Свяченою паскою і крашанками розпочинали святкову трапезу.
СЛАЙД 7( МАЛ.ПИСАНОК,КРАШАНОК)
VІ група СИМВОЛІКА ПИСАНОК

На Великдень люди обдаровують одне одного писанками. Писанка — символ Воскресіння Ісуса Христа, символ життя, радості і народження весняного сонця, відродження природи після довгої зими.
Кожен район України має своє характерне поєднання барв. Найдавніші писанки мали лише два кольори. Проте наші пращури вважали, що чим більше барв на писанці, тим вона чарівніша й дарує їм кращу долю.
На писанках з усіх районів України можна зустріти восьмираменну зірку, яку часто називають Звіздою або Рожею; вона є символом сонця, що дарує людям тепло і радість.
Вітрячки. На цих писанках зображений символ сонця й вогню — ламаний хрест або свастика; їх дарували як символ удачі і щастя.
Коники — символи тих тварин, які ведуть сонце по небу зі Сходу на Захід.
Риба на писанці була символом здоров'я, а з приходом християнства риба стала символом Ісуса Христа.
Хрест у сиву давнину символізував чотири світових стихії — вогонь, воду, повітря і землю; тепер хрест теж є символом християнства.
Найдавнішим писанковим символом є спіраль або безконечник та знак S- символ вічності. Знак S мав гарні народні назви кучері, баранячі ріжки, ластів'ячі хвостики.

Читання віршів учнями

Дивне диво, диво з див:
Хтось яєчко загубив.
І не в місті, не в селі,
А під лісом у траві,

І не біле – кольорове.
Звірі й птиці із діброви
Білка, вовк, ведмідь і лис —
Всі посходились під ліс..
«Що воно таке?» — питають
Вгадують і не вгадають.
Кажуть: «Щоб це не було,
Передаймо у село
В подаруночок на свята —
Чемним хлопцям і дівчатам!»
Зайчик кошичка узяв,

Писанку туди поклав
І утішно попід ліс
Дітям писанку поніс.

Що за дивнії яєчка
Наша курочка знесла!
Намальоване гніздечко
Ще й пташиночка мала,
Навкруги — барвисті квіти,
Жовті, сині гілочки…

Чи здогадуєтесь, діти,
Що це. Певно – писанки!

Їх не курочка знесла,
Їх матуся принесла,
Ми гуртом розмалювали
Для святкового стола:

Сяють наші писанки, —
Як весняні квіточки.

VІІ група ВЕЛИКОДНЯ СУБОТ А

У Великодню суботу Церква згадує похорон Ісуса Христа, перебування Сина Божого на престолі з Отцем і Духом і вказує на початок великої події Воскресіння Христового.
У Великодню суботу роблять крашанки. Християни вірять, що в свяченому яйці є сорок милостинь і що в ньому перебуває Дух Святий.
Слайд 8(МАЛ.ВЕЛИКОДНЬОГО КОШИКА)
І група ВЕЛИКОДНІЙ КОШИК

Укладання великоднього кошика — це справжній ритуал, майже священнодійство — руками матері або бабусі, які зазвичай усе й готували. Застеляють кошик білим рушником чи пілочкою. Спершу кладуть у кошик найкращу паску. Відтак навколо неї гарненько примощують ковбасу, масло, хрін, шинку, сало, грудку білої солі і, обов'язково, писанки та крашанки.
Йдучи до церкви, накривають кошика вишитою серветкою, що годиться лише до цього свята.
Хто з ночі, а хто й удосвіта іде до церкви святити паску. Цілу ніч у храмах іде Служба Божа. Світло горить у всіх хатах, бо у Великодню ніч його гасити не годиться.
Під кінець служби всі виходять з церкви, одкривають кошики і запалюють у них свічки. Священик тричі освячує їх кропилом.
Після посвячення пасок, удома, всі сідають за стіл, розговляються. Перед цим господар виносить шматок свяченого хліба та солі худобі, щоб добре водилася.
За столом починають товкатися крашанками — спочатку господар із
господинею, відтак діти між собою. Кожен має пам'ятати, з ким товкався, бо є така прикмета: як заблудиш у лісі уночі й пригадаєш, з ким товкався, то відразу й віднайдеш свою дорогу.
Трапезу починають з молитви, відтак їдять свячене яйце, за ним — паску, а далі — решту страв.
Слайд 9 (МАЛ.БІЛЯ ЦЕРКВИ)
ІІ група НА ВЕЛИКДЕНЬ

На Великдень, кажуть в Україні, сонце «грає», себто в час сходу то здіймається, то опускається за обрій. Вважається, що хто не проспить цієї миті — буде щасливим і здоровим увесь рік.
Велика Неділя піднімає людей удосвіта. Слід усе завчасу попорати в господарстві й не запізнитися до церкви на Утреню і Службу Божу. Всі одягають святкову одіж, а діти — свої обнови до Великодня.
Барвистими вервечками з великодніми кошиками в руках прямує люд
святковий до церкви. Лунає дзвін, сповіщаючи світові про Велике Воскресіння Сина Божого, возносяться до неба щирі слова молитви.
Після урочистого обходу храму починають святити паски і крашанки. Священик щедро окроплює свяченою водою і людей, і святкові приношення в кошиках.
Після освячення люди розходяться по домівках, аби розговітися після Великого семитижневого посту.
Загалом Великдень — родинне свято, а тому цього дня у гості майже не ходили.
Зате невдовзі після святкової трапези дзвін скликав люд до центру села, де біля церкви розпочиналися триденні дивовижні дійства, що славили весну воскреслу і Світле Воскресіння Сина Божого.
Слайд 10 (МАЛ.ЦЕРКОВНІ ДЗВОНИ)
ІІІ група ВЕЛИКОДНІ ВІТАННЯ

Сотні тисяч свічок
Рясно дивляться в ніч,
Із віночком пасок
Люди йдуть нам навстріч.

Це у німбі святім
Церква рідна моя,
У вінку осяйнім,
Наче доля, сія.

А Христос в небесах,
У вінках ангелят,
У серцях воскреса
І дорослих, й малят.

Шати великодні
Одягла земля.

З мамою і татом
Йду до церкви я.

Великодній кошик
В небі із зірок
Долі прехороший
Зоряний вінок.

Запалю й я свічку,
Свічку доброти.
Великоднє вічко,
У душі світи!

Христос Воскрес! — вітаюсь я,
Радіють перехожі. —
Христос Воскрес! — цвіте земля,
В надії світ весь Божий.

Христос Воскрес! Святе ім'я! –
Це доброти Озерце.
Христос Воскрес! — вітаюсь я,
І свято в мене в серці.

Сонце сяє на обличчях
І в небесній вишині.
А Христове Воскресіння
Радість принесло й мені.

То Володар всього світу
Із пшениченьки колось:
На долонях весен цвіту
Паску нам приніс Христос.

Згадую Ісуса муки
І молюся я Христу.
Паску я беру у руки —
Світлу паску пресвяту.

Сяють вогниками очі, —
Не ромашечки малі,
То святі слова пророчі —
Божа вістка на землі.

Коли квітнуть верховини,
Тоді найбільше Свято свят,

На землю лине Світла Днина
І для дорослих, й для малят.

Та нічка перед цим в намисті
Дарує нам небес ключі.
Повсюди вогники врочисті
Й святі пасхальні калачі.

І розквітають писанками
Пісні садів, полів, дібров.
Христос співає разом з нами,
А серед нас – Його любов.

Великий день, Великий день
В благословінні Божім.
Церковний дзвін, як храм пісень..
А на душі так гоже!
Церковні дзвони, мов весна,
У переливі сонця,
Як злотосонячна струна,
Проміняться в віконцях.

На луках море квітів-свіч,
Мов кошик прехороший.
Пасхальний день, блаженства річ
У Воскресінні Божім.
Світлана Ярема.

ІV група ОБЛИВАНИЙ ПОНЕДІЛОК

Так подекуди називають Великодній понеділок. Бо в цей день оддавен
побутує звичай обливатися водою. Обливаний понеділок своїми коренями
сягає дохристиянських часів, і разом із Водохрещем і Стрітенням
становив для наших предків круг звичаїв поклоніння земним водам.

V група СВЯТО ПОВСЮДНОГО ПРИМИРЕННЯ

В один із днів свят або в Провідну неділю священик обходить гроби, освячує їх, здійснює поминальну молитву.
Живе в народі розповідь і про те, що колись люди опускали лушпинки крашанок у річку, щоби вона віднесла їх до далеких «рахманів», щоб і вони знали, коли наступає Великдень, і святкували Воскресіння Христове.
Велич свята Пасхи підтверджує те, що люди при зустрічі вітаються словами: «Христос воскрес!» і цілуються, у відповідь чуючи: «Воістину воскрес!» Чи не тому Великдень є святом повсюдного замирення навіть найлютіших ворогів.

Слово вчителя.

Святкування великодніх свят - це найбільше свято на землі та зокрема українського народу.
З приводу цього свята український народ склав безліч пісень, казок, прислів'їв, прикмет, приказок. В народі кажуть:
 Кинути пасхальне яйце у воду й помити в ній лице-станете гарнішими.
 Яйце котити полем перед оранкою-не буде груддя, на багатий урожай.
 Лушпиння яйця давати курям-буде твердою шкаралупа і великими яйця.
 При пожежі: з яйцем тричі оббігти хату і кинути у вогонь-має погаснути
сама по собі.
 Господиня повинна ховати все свячене так, щоб його не могли скуштувати миші, інакше у них виростуть крила і вони стануть
летючими мишами, себто кажанами.

- Аякі приказки ми знаємо про Пасху?
- (кожна творча група розповідає приказки)
-
ПРИКАЗКИ

 Шити, білити, а завтра Великдень!
 Обійдеться на Великдень без гречаної паски.
 Не кожен день Великдень, а хліб не паска.
 Дороге яєчко к Великому дню.
 Де той у Бога Великдень, а він уже з писанками та крашанками.
 На Великдень перший раз закує зозуля.
 Де вовк на Великдень зачує дзвони, то буде там цілий рік крути-тися.
 На Великдень сорочка хоч лихацька, аби біленька, а на Різдво хоча й сирова, аби нова.

ІІІ. Підсумок уроку.

Заключне слово вчителя.

Шановні діти, батьки, і всі присутні в цьому залі!
Хай Бог дарує щастя й долю!
Хай благословляє ваш життєвий шлях.
Шануйте милість ви Господню,
Господь ніколи не забуде вас!

Н. М. Токар (Церковняк).

Класи: 4 клас, Початкова школа