Усна народна творчість, як засіб морального виховання та підтримки розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку.
Херсонська міська рада

Херсонський ясла садок № 82
Виконала:
вихователь 2 молодшої групи
Сотнікова Олена Олександрівна

Немає мудріших, ніж народ, учителів,

У нього кожне слово - це перлина.

Це праця, це натхнення, це людина.

М. Рильський

Вступ. Маленька дитина, що входить у складний та багатогранний світ, повинна навчитися відрізняти хороше від поганого. Тому саме в дитинстві важливо закласти перші моральні установки та погляди. Щоб педагогічний вплив був прийнятий дитиною, необхідні адекватні методи, засоби та умови. Усна народна творчість, як «скарбниця» народної моралі, є безумовно найважливішим засобом морального виховання дітей. Українські народні казки, поряд з приказками та прислів’ями, формують у дитини перші моральні уявлення, прищеплюють почуття прекрасного та розвивають творчі здібності. Вже в процесі першого читання казки, діти здатні виявляти симпатію та антипатію до її персонажів, жваво ставати на бік обманутого, ображеного героя. Ці перші уроки моралі у подальшому допоможуть дитині правильно діяти у більш складних життєвих ситуаціях.

Мета статті. Розкрити особливості педагогічної роботи з формування та розвитку моральних якостей і творчих здібностей дітей дошкільного віку засобами творів усної народної творчості, зокрема українських народних казок, прислів’їв та приказок.

Завдання.

1. Описати роль та педагогічні впливи творів усної народної творчості (казок, прислів’їв та приказок) на розвиток моральних якостей та творчих здібностей дітей дошкільного віку.

2. Запропонувати вправи, питання та творчі проблемні ситуації при ознайомленні з казками, прислів’ями та приказками, що формують моральні якості дитини дошкільного віку та розвивають її творчі здібності.

Основна частина. Дошкільне дитинство відіграє виняткову роль у формуванні того, яким: стане не тільки кожна окрема людина, а й усе українське суспільство. Закладаючи в дошкільному дитинстві освітні, моральні та культурні пріоритети можна визначити напрям розвитку нашої країни.

Проблема розвитку моральних якостей дитини не є новою. Її досліджували класики наукової педагогічної думки – В.О.Сухомлинський і К.Д.Ушинський. [1, 2, 10]

К.Д. Ушинський писав про моральне виховання на народній творчості, акцентував увагу на формуванні у дітей почуття патріотизму, любові до свого народу. Він високо цінував роль народних приказок у вихованні підростаючого покоління, відмічав, що в них, як у дзеркалі, відобразились усі сторони життя народу: домашня, сімейна, суспільна, його потреби, звички, його погляд на природу, на людей, на значення всіх явищ життя. [2]

Усна народна творчість є невичерпним джерелом пізнання історії рідного народу, скарбницею його духовності, моралі, глибоких гуманних якостей.

Разом з тим, читання та аналіз творів усної народної творчості, навчає дитину не тільки моралі, а й думати, аналізувати, розвиватися творчо. Про необхідність розвитку творчих здібностей дітей свідчать праці відомих педагогів та вчених – Л.С. Виготського, В.О. Моляко, О. Л. Туриніної, В. А. Роменця, В. А. Суржанської. [3, 4, 5, 7, 8] Зокрема, Л.С. Виготський у своїй відомій праці зазначав: «Створення творчої особистості, спрямованої в майбутнє, готується творчою уявою, що втілюється в сьогоденні». [3]

Таким чином, дослідження педагогів та вчених впевнено стверджують, що під час роботи над творами усної народної творчості формується моральна і культурна основа особистості дитини.

Змінюється світ, але й сьогодні казки так само популярні й улюблені у дітей. Казка допомагає дитині опинитися в уявних обставинах, як би ставати на місце героя. Сприймаючи казку, дитина може дати свідому оцінку персонажам, враховуючи прийняту норму поведінки у суспільстві. Недостатній рівень розвитку мислення дітей дошкільного віку ускладнює сприйняття дитиною таких жанрів, як байки, прислів'я, загадки, обумовлює необхідність допомоги

дорослого. Однак, звертання в освітньому та виховному процесі до окремих прислів'їв та приказок, можуть дати дитині поняття про деякі правила поведінки. Усі ці передумови спонукають педагогів творчо використовувати матеріал усної народної творчості для того, щоб виховувати добро й розвивати творчу уяву дитини. Цікавими у цьому напрямку педагогічної роботи – є методичні розробки Березиної О.М., Павловської Т.О., Фесюкової Л.М. [6, 9]

Автор статті, пропонує свої методичні знахідки з цієї проблеми.

Для читання дітям дошкільного віку, пропоную перелік казок, що допомагають розвивати моральні якості, допомагають визначити добру та погану поведінку героїв, містять «моральний урок». Разом з тим, ці казки, здатні розвивати творчі думки та творчу уяву дітей.

Таблиця 1. Казки та їх моральні уроки.

Назва казки Моральний урок

«Маша і ведмідь», «Колобок» Слухатись дорослих

«Коза-дереза» Засудження самовпевненості, вередливості та брехливості

«Котик і півник», «Зимівля тварин»,

«Теремок» Дружба та відданість допомагає долати життєві труднощі

«Ріпка» Згуртованість та родинна підтримка допомагає усім членам родини

«Рукавичка» Треба лагодити між собою та поважати інших

«Лисиця і журавель» Виявляти гостинність та не обманювати інших

«Кривенька качечка» Засудження хитрості та підступності

«Хвалькуватий заєць» Засудження хвастощів

Пропоную такі види роботи над народною казкою:

* пошукові запитання;

* ігри і вправи;

* продовжити казку;

* скласти діалог;

* зіграти сценку з казки;

* скласти казку з іншим сюжетом або казку «навпаки» та інш.

Як приклад, розглянемо прийоми та засоби розвитку творчої уяви та здібностей дітей у процесі роботи над твором усної народної творчості – українською народною казкою «Хвалькуватий заєць».

1. Пригадай казку «Хвалькуватий заєць». Чому заєць викликав на змагання з бігу саме їжачка?

2. Вихвалятися – це добре чи погано?

3. Як їжачок та їжачиха перехитрили зайця-хвалька?

4. Чи правильно вони вчинили?

5. Коли б у їжачка був велосипед, то заєць викликав би його на змагання? Чому?

6. Поясни, чому ці прислів’я та приказки підходять до казки?

* Не спіши язиком, поспішай ділом;

* Друзі пізнаються в біді;

* Вовк щоранку линяє, та норов не міняє;

* Не кажи «гоп», доки не перескочиш;

* Не хвали сам себе — нехай тебе люди похвалять.

Наведені питання та ситуації з аналізу персонажів казки, їх моральної поведінки, одразу ж готують дитину до казкової творчості.

Розглянемо роботу над прислів’ями та приказками – найдавнішими жанрами усної народної творчості. Протягом століть вони вбирали в себе багатовіковий життєвий досвід, характер взаємин людей між собою, між людиною та навколишнім світом. Цей досвід передавався з покоління у покоління, й досі він здатний формувати в маленькій душі головний принцип людської моралі – «не чинити іншим людям зла».

Пропоную такі види роботи над прислів’ями та приказками, що формують моральні й творчі здібності дитини:

* Серед прислів’їв та приказок вибрати ті, що підходять до змісту казки (приклад розглянуто вище);

* Пояснити прислів’я чи приказку;

* Згрупувати прислів’я та приказки за змістом;

* Продовжити прислів’я або приказку;

* Обговорити прислів’я або приказку за допомогою питань та інш.

1. Серед поданих прислів’їв вибрати ті, які підходять за змістом до казки «Лисичка і Журавель»:

1) Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла і сподівайся.

2) Світ не без добрих людей.

3) Яке частування, таке й дякування.

(Відповідь: 3)

2. Продовж прислів’я;

З ким поведешся, того й …(наберешся).

Як ти вітаєш, так і тебе….(вітатимуть).

Добре ім'я – найкраще…..(багатство).

3. Яку рису характеру описує прислів’я:

То не козак, що боїться собак.( Відвага, сміливість.)

Торохтить Солоха, як діжка з горохом. (Пустослів'я, брехливість.)

4. Згрупувати прислів’я за змістом:

1). Спершу слово зваж, а потім -скаж.

2). Де не поклав, там не візьмеш.

3). Краще думати, а потім говорити, аніж говорити, а потім - думати.

4). Не радій чужому горю

5). Кожній речі своє місце.

6). Над товаришем не смійся, бо над собою заплачеш.

(Відповіді:1 – 3; 2 – 5; 4 – 6).

5. Пояснити значення запропонованих прислів’їв і приказок:

1). Заблукати в трьох соснах. (Не зуміти розібратися в чому-небудь простому, нескладному; не зуміти знайти вихід з невеликого утруднення.)

2). Обіцяного три роки чекають. (Кажуть жартома, коли не вірять у швидке виконання чиїхось обіцянок або коли виконання того, що обіцяно, затягується на невизначений час.)

3). Жити в чотирьох стінах. (Жити, не спілкуючись ні з ким, перебуваючи на самоті, не виходячи з дому.)

4). Старий друг краще нових двох. (Кажуть, коли хочуть підкреслити вірність, відданість і незамінність старого друга.)

5). Одна голова добре, а дві краще. (Кажуть, коли при вирішенні питання звертаються за порадою до когось, коли вирішують питання разом.)

6). Буде хліб - буде і пісня. (Хліб був і залишається дотепер найважливішим продуктом. Здавна за врожаєм жита і пшениці визначали, наскільки сприятливим буде рік, чи не доведеться голодувати. Можна жити без багатьох продуктів, але хліб у домі має бути завжди.)

6. Обговорення прислів’їв та приказок за допомогою питань:

Чому саме таке правило ми читаємо в прислів’ї?

До чого може привести порушення цього правила?

Чому необхідно його виконувати?

7. Продовжити прислів’я:

Не кидай слова на ... (вітер, підлогу, воду).

Не все те золото, що ... (заховане, блищить, пищить).

Дурний язик голові не ... (дядько, сват, приятель).

Вчення - світ, а невчення - ... (канікули, двійка, тьма).

Робота з прислів’ями та приказками може продовжуватись за допомогою гри «Хто згадає найбільше прислів’їв?» за заданою вихователем тематикою.

Розглянемо вправи та ігри, пошукові питання, творчі завдання, що у роботі над творами усної народної творчості формують творчу уяву та здібності дитини.

«Плутанина». Дорослий вимовляє речення, дитина знаходить невідповідність. Лисичка знайшла літак.

«Коли б…». Дорослий ставить запитання, а діти намагаються разом відповісти. Коли б у їжачка був велосипед, то заєць викликав би його на змагання? Коли б Мишка не допомогла витягнути ріпку?

«Діалог». Вихователь розміщує малюнки героїв казки, діти складають умовний діалог між героями. Діалог між зайцем та їжаком, між Машею та

ведмедем, між Кривенькою качечкою та півником, між котиком та журавлем та інш.

«Яким це буває?» Педагог показує малюнки чарівних предметів або помічників (золота рибка, чарівний клубок, хустинка …) та просить дітей розповісти про предмети. Рибка золота, клубок чарівний, хустинка тоненька, маленька.

«Нові епізоди». Під час розповідання казки включити у розповідь новий епізод та запропонувати дітям змінити казку.

«Вигадування епізоду казки з опорою на схему». Вихователь пропонує ілюстрацію до казки. Дитині потрібно відтворити у розповіді епізод казки. Що було до цієї події? А що буде потім?

«Використання графічних символів». Вихователь може запропонувати дітям придумати значок або символ головного героя. Можна використати геометричні фігури та запитати «Якого героя казки нагадує ця фігура?».

«Нові обставини». Вихователь говорить дітям, що герої казки опинилися в нових обставинах. Як вони будуть себе вести? Чи зміниться їх поведінка у нових обставинах?

«Навпаки». Що буде, якщо казка розповідатиметься навпаки: герої «поміняються місцями»?

«Чому так назвали?» Чому героїв казок так назвали: Курочка Ряба, Кривенька качечка, Коза-Дереза, Заєць-хвалько?

«Стоп». Вихователь пропонує дітям уявити, що вони можуть зупинити казку. У яких казках і в яких місцях цих казок ви би сказали «Стоп».

«Порятунок героя казки». Вихователь пропонує дітям уявити, що у казкового героя зник, чи втік якийсь казковий предмет. Як врятувати героя казки?

«Конструктори та винахідники». Дорослий пропонує дітям намалювати чи сконструювати будинок, транспорт чи чарівний предмет для казкового героя.

Висновок. У народному фольклорі зосереджена вікова мудрість народу, його моральний досвід та духовні цінності. Тому, багатство та виховний потенціал творів усної народної творчості має величезний педагогічний вплив на розвиток моральних якостей та творчих здібностей дітей, у тому числі

дошкільного віку. Робота з дітьми дошкільного віку над народними казками, прислів’ями та приказками повинна проводитись за допомогою різноманітних ігор, творчих питань та пошукових вправ. Наведені вправи, питання та творчі завдання, під час роботи над українськими народними казками, прислів’ями та приказками, допомагають дитині пізнавати життя, формують його ставлення інших людей та навколишнього світу. Таким чином, можна стверджувати, що усна народні творчість є важливим засобом виховання моральності, культури поведінки та розвитку творчості у дошкільнят.

Література

1. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / В. О. Сухомлинський // Вибрані твори : у 5-ти т. – Т. 3. – К. : Радянська школа, 1977. – C. 202.

2. Ушинський К. Д. Рідне слово / К. Д. Ушинський // Твори : у 6 т. – К., 1954. – Т. 2. – с. 428.

3. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском воздасте. – М.: Просвещение, 1991.

4. Моляко В.О. Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень / За ред. В. О. Моляко, О. Л. Музики. – Житомир: Вид-во «Рута», 2006. – 320 с.

5. Туриніна О. Л. Психологія творчості / О. Л. Туриніна. – К. : МАУП, 2007. – 160 с.

6. Березина О.М., Павловська Т.О. Мовні ігри та розваги. – Тернопіль: Мальва-ОСО, 2004.

7. Роменець В. А. Психологія творчості: навч. посіб. / В. А. Роменець. – К. : Либідь, 2001. – 288 с.

8. Суржанська В. А. Розвиваємо творчі здібності / В. А. Суржанська. – Харків : основа, 2007. – 112 с.

9. Фесюкова Л.Б. Розвиток уяви і мовлення у дітей 4-7 років. – Х.: Веста: В-тво Ранок, 2007. – 128 с.

10. Широких О., Космачева Н. Про формування моральних ціннісних
орієнтацій // Дошкільне виховання, 2008., № 4 С. 42 - 46.

Класи: Дошкільне виховання

Предмети: Освіта в цілому